Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анна Естер Тумаркін Ганна Павлівна Тумаркіна нім Anna Ester Tumarkin 16 лютого 1875 Дубровно Горецький повіт Гродненська

Анна Тумаркін

Анна Тумаркін

Анна-Естер Тумаркін (Ганна Павлівна Тумаркіна, нім. Anna Ester Tumarkin; 16 лютого 1875, Дубровно, Горецький повіт, Гродненська губернія — 7 серпня 1951, Гюмліген, кантон Берн, Швейцарія) — швейцарський філософ, історик філософії, психолог російського походження; перша в Європі жінка — професор філософії (1909).

Анна Тумаркін
image
Анна Тумаркин
Народження16 лютого 1875(1875-02-16)
Дубровно, d, Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть7 серпня 1951(1951-08-07) (76 років)
Гюмліген, кантон Берн, Швейцарія

слоновість
Громадянство (підданство)image Російська імперія
image Швейцарія
Ім'я при народженніАнна Павлівна Тумаркіна
ПсевдонімХана-Естер Палтіелівна Тумаркіна
Діяльність
  • професор, психологиня, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу
    • ВикладалаБернський університет
    Науковий ступіньдокторський ступінь[1] і доктор габілітований
    Alma materБернський університет (1895)
    image Анна Тумаркін у Вікісховищі
    image  Роботи у  Вікіджерелах

    Біографія

    Анна Тумаркін народилася в заможній єврейській родині в Дубровно (тепер райцентр Дубровенського району Вітебської області Білорусії). Її батько — бессарабський купець і згодом особистий дворянин Палтіел (Павло) Мойсейович Тумаркін (пом. 1906) — займався оптовою торгівлею взуттям, публіцистикою на івриті і перекладами з російської мови на іврит (під ім'ям Полтіел Іосеф Тумаркін). Один з перших перекладачів сучасної американської літератури на іврит (за допомогою російської мови). Серед його перекладів — «Шенат хаАлпаим: хаАтака мо-ат хаПрофессор Белламі» О. Сініна (1898). Палтіел Тумаркін і його дружина Софія Герценштейн походили з Дубровно, але вже в ранньому дитинстві їхня дочка Хана-Естер (в майбутньому Анна-Естер) зростала в Кишиневі. Тут закінчила жіночу гімназію і вчительські курси.

    Анна Тумаркін почала навчання в Берлінському університеті під керівництвом Вільгельма Дільтея. З 1892 року жила у Швейцарії, де до того часу вже вчився її старший брат. Вступила на філософське відділення Бернського університету, де в 1895 році успішно захистила дисертацію з порівняльного аналізу філософських праць Гердера і Канта, видану в першій книзі «Бернського курсу філософії» під редакцією її наукового керівника Людвіга Штайна.

    У 1898 році Тумаркін отримала постійну позицію приват-доцента (Privatdozentin) в Бернському університеті і таким чином стала першою в Швейцарії і в Європі жінкою — викладачем філософії. У 1906 році отримала звання титулярного професора (Honorarprofessorin), а в 1909 році — екстраординарного професора (Professorin Extraordinaria) там само. Викладала естетику та історію філософії в Бернському університеті до 1943 року. З 1921 року ділила квартиру з лікарем Ідою Гоф (1880—1952) в будинку № 44 по Hallwylstrasse; разом з В. З. Гоф в 1925 і 1937 роках відвідувала родичів у Бессарабії, що стала румунською. Через кілька років більшість Тумаркіних, що залишилися в місті, були депортовані і страчені.

    Анна Тумаркін — автор ряду монографічних праць з філософії, теоретичної психології, естетики та культурології, історичного аналізу робіт Спінози, Гердера і Канта, в тому числі «Гердер і Кант» (1896), «До опису Юстина Кернера», 1898), «Асоціативний принцип в історії естетики» (1899), «Гра здібностей у Канта» (1905), «До трансцендентального методу кантової естетики» (1906), «Естетичний ідеал і етична норма» (1907), «Критична проблема в прекритичних працях Канта» (1908), «Кантове вчення про речі-в-собі» (1909), «Поезія і світогляд» (1919), «Романтичний світогляд» (1920), «Яким чином можлива психологія як наука» (1921), «Пролегемони до наукової психології» (1923), «Аполлонове та Діонісове у давньогрецькій філософії» (1927), «Методи психологічного дослідження» (1929), «Естетик Йоганн Георг Зульцер» (1933), «Сутність та становлення швейцарської філософії» (1948), і цілого ряду інших. Науковий керівник філософа Генріха Барта (1890—1965). Курс лекцій Анни Тумаркін 1917—1918 року в Бернському університеті відвідав Вальтер Беньямін, який згадав про її вплив на розвиток власного світогляду в листах до Герхарда Шолема.

    16 лютого 2000 року — в день народження Тумаркін — одна з прилеглих до старого корпусу Бернського університету вулиць отримала назву Tumarkinweg на її честь. В Бернському університеті було організовано наукову програму ANNA, в пам'ять про філософа.

    Книги А. Тумаркін

    • Herder und Kant (Гердер і Кант). A. Siebert: Берн, 1896.
    • Zur Charakteristik Justinus Kerners. Stilke: Берлін, 1898.
    • Das Associationsprinzip in der Geschichte der Aesthetik (Асоціативний принцип в історії естетики). Берлін, 1899.
    • Kants Spiel der Kräfte (Гра здібностей у Канта). Henry Kündig: Женева, 1905.
    • Bericht über die deutsche ästhetische Literatur aus den Jahren 1900—1905 (Огляд німецької естетичної літератури за роки 1900—1905). Georg Reimer: Берлін, 1905.
    • Zur transcendentalen Methode der Kantischen Ästhetik (До трансцендентального методу Кантової естетики). Reuther & Reichard: Берлін, 1906.
    • Ästhetisches Ideal und ethische Norm (Естетичний ідеал і етична норма). F. Enke: Штутгарт, 1907.
    • Baruch Spinoza: acht Vorlesungen gehalten an der Universität Bern. Quelle & Meyer: Лейпциг, 1908.
    • Das kritische Problem in den vorkritischen Werken Kants. C. Winter: Гайдельберг, 1908.
    • Erich Becher: Der Begriff des Attributes bei Spinoza in seiner Entwickelung und seinen Beziehungen zu den Begriffen der Substanz und des Modus. E. Anton: Берн, 1909.
    • Kants Lehre vom Ding an sich. Georg Reimer: Берлін, 1909.
    • Bericht über die deutsche ästhetische Literatur aus den Jahren 1905—1909. Georg Reimer: Берлін, 1910.
    • Wilhelm Dilthey. L. Simion Nf.: Берлін, 1912.
    • Zu Spinozas Attributenlehre. Georg Reimer: Берлін, 1916.
    • Dichtung und Weltanschauung (Поезія і світогляд). J. C. B. Mohr: Тюбінген, 1919.
    • Die romantische l'eltanschauung (Романтичний світогляд). P. Haupt: Берн, 1920.
    • Wie ist Psychologie als Wissenschaft möglich (Яким чином можлива психологія як наука). Reuther & Reichard: Берлін, 1921.
    • Prolegomena zu einer wissenschaftlichen Psychologie (Пролегемони до наукової психології). F. Meiner: Лейпциг, 1923.
    • Die Idealität der ästhetischen Gefühle. R. Voigtländer: Лейпциг, 1925.
    • Die Einheit des Platonischen «Phädrus». B. G. Teubner: Берлін, 1925.
    • Der Unsterblichkeitsgedanke in Platos «Phädon». J. D. Sauerländer: Франкфурт-на-Майні, 1926.
    • Das Apollinische und das Dionysische in der griechischen Philosophie (Аполлонове й Діонісове в давньогрецькій філософії). B. G. Teubner: Лейпциг, 1927.
    • Eindrücke der Hellasreise 1927. Orell Füssli: Лейпциг, 1928.
    • Verzeichis der Publiktionen von Schweizerfrauen. Bern-Bümpliz, Buch- und Kunstdruckerei Benteli A.-G.: Берн, 1928.
    • Ein Blick in das Geistesleben der Schweizer Frauen einst und jetzt. F. Pochon-Jent: Берн, 1928.
    • Die Methoden der psychologischen Forschung (Методи психологічного дослідження). B.G. Teubner: Лейпциг, 1929.
    • Die Überwindung der Mimesislehre in der Kunsttheorie des XVIII Jahrhunderts. Verlag von J.C.B. Mohr (P. Siebeck): Тюбінген, 1930.
    • Der ästhetiker Johann Georg Sulzer (Естетик Йоганн Георг Зульцер). Verlag Huber & Aktiengesellschaft: Фрауенфельд, 1933.
    • Ein Versuch Diltheys Leben aus ihm selbst zu verstehen. Helbing & Lichtenhahn: Базель, 1934.
    • Wesen und Werden der schweizerischen Philosophie: Allgemeine Richtung der Philosophie der Schweiz, Philosophisches Denken in der Geschichte, Naturrecht, Erziehungslehre (Сутність і становлення швейцарської філософії). Verlag Huber & Aktiengesellschaft: Фрауенфельд, 1948.

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11743843X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Деякі джерела вказують місцем її народження Кишинів — ймовірно, помилково (напр., тут [ 22 лютого 2019 у Wayback Machine.]).
    3. Lilia Zabolotnaia. Destinul unei familii. Câteva crâmpeie din istoria dinastiei Tumarkin. Tyragetia, 2002, 11 (стр. 193: о даровании личного дворянства купцу П. М. Тумаркину).
    4. У списках виборців у Державну Думу за 1906 і 1907 роки ім'я записане як «Полтиел Моисеев Тумаркин»; по батькові синів Мойсея (Мовші) і Лазаря почергово «Полтиелев» і «Павлов».
    5. S. Ilan Troen. The Discovery of America in the Israeli University: Historical, Cultural, and Methodological Perspectives. Journal of American History, 81(1): 164—182, 1994.
    6. «Шенат хаАлпаим» у перекладі П. Й. Тумаркина [недоступне посилання]
    7. . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 17 травня 2018.
    8. Anna Tumarkin, «Wilhelm Dilthey». Archiv für Geschichte der Philosophie 25:143—153, 1912.
    9. Lehre und Forschung in Gender Studies an der Universität Bern [недоступне посилання]
    10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2015. Процитовано 17 травня 2018.
    11. [недоступне посилання — історія]
    12. Ida Hof und Anna Tumarkin [недоступне посилання]
    13. . Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
    14. Про вплив А. Тумаркін на В. Беньяміна [недоступне посилання]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Anna Ester Tumarkin Ganna Pavlivna Tumarkina nim Anna Ester Tumarkin 16 lyutogo 1875 Dubrovno Goreckij povit Grodnenska guberniya 7 serpnya 1951 Gyumligen kanton Bern Shvejcariya shvejcarskij filosof istorik filosofiyi psiholog rosijskogo pohodzhennya persha v Yevropi zhinka profesor filosofiyi 1909 Anna TumarkinAnna TumarkinNarodzhennya16 lyutogo 1875 1875 02 16 Dubrovno d Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaSmert7 serpnya 1951 1951 08 07 76 rokiv Gyumligen kanton Bern Shvejcariya slonovistGromadyanstvo piddanstvo Rosijska imperiya ShvejcariyaIm ya pri narodzhenniAnna Pavlivna TumarkinaPsevdonimHana Ester Paltielivna TumarkinaDiyalnistprofesor psihologinya uchasnicya Zhinochogo socialno politichnogo soyuzuVikladalaBernskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 i doktor gabilitovanijAlma materBernskij universitet 1895 Anna Tumarkin u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaAnna Tumarkin narodilasya v zamozhnij yevrejskij rodini v Dubrovno teper rajcentr Dubrovenskogo rajonu Vitebskoyi oblasti Bilorusiyi Yiyi batko bessarabskij kupec i zgodom osobistij dvoryanin Paltiel Pavlo Mojsejovich Tumarkin pom 1906 zajmavsya optovoyu torgivleyu vzuttyam publicistikoyu na ivriti i perekladami z rosijskoyi movi na ivrit pid im yam Poltiel Iosef Tumarkin Odin z pershih perekladachiv suchasnoyi amerikanskoyi literaturi na ivrit za dopomogoyu rosijskoyi movi Sered jogo perekladiv Shenat haAlpaim haAtaka mo at haProfessor Bellami O Sinina 1898 Paltiel Tumarkin i jogo druzhina Sofiya Gercenshtejn pohodili z Dubrovno ale vzhe v rannomu ditinstvi yihnya dochka Hana Ester v majbutnomu Anna Ester zrostala v Kishinevi Tut zakinchila zhinochu gimnaziyu i vchitelski kursi Anna Tumarkin pochala navchannya v Berlinskomu universiteti pid kerivnictvom Vilgelma Dilteya Z 1892 roku zhila u Shvejcariyi de do togo chasu vzhe vchivsya yiyi starshij brat Vstupila na filosofske viddilennya Bernskogo universitetu de v 1895 roci uspishno zahistila disertaciyu z porivnyalnogo analizu filosofskih prac Gerdera i Kanta vidanu v pershij knizi Bernskogo kursu filosofiyi pid redakciyeyu yiyi naukovogo kerivnika Lyudviga Shtajna U 1898 roci Tumarkin otrimala postijnu poziciyu privat docenta Privatdozentin v Bernskomu universiteti i takim chinom stala pershoyu v Shvejcariyi i v Yevropi zhinkoyu vikladachem filosofiyi U 1906 roci otrimala zvannya titulyarnogo profesora Honorarprofessorin a v 1909 roci ekstraordinarnogo profesora Professorin Extraordinaria tam samo Vikladala estetiku ta istoriyu filosofiyi v Bernskomu universiteti do 1943 roku Z 1921 roku dilila kvartiru z likarem Idoyu Gof 1880 1952 v budinku 44 po Hallwylstrasse razom z V Z Gof v 1925 i 1937 rokah vidviduvala rodichiv u Bessarabiyi sho stala rumunskoyu Cherez kilka rokiv bilshist Tumarkinih sho zalishilisya v misti buli deportovani i stracheni Anna Tumarkin avtor ryadu monografichnih prac z filosofiyi teoretichnoyi psihologiyi estetiki ta kulturologiyi istorichnogo analizu robit Spinozi Gerdera i Kanta v tomu chisli Gerder i Kant 1896 Do opisu Yustina Kernera 1898 Asociativnij princip v istoriyi estetiki 1899 Gra zdibnostej u Kanta 1905 Do transcendentalnogo metodu kantovoyi estetiki 1906 Estetichnij ideal i etichna norma 1907 Kritichna problema v prekritichnih pracyah Kanta 1908 Kantove vchennya pro rechi v sobi 1909 Poeziya i svitoglyad 1919 Romantichnij svitoglyad 1920 Yakim chinom mozhliva psihologiya yak nauka 1921 Prolegemoni do naukovoyi psihologiyi 1923 Apollonove ta Dionisove u davnogreckij filosofiyi 1927 Metodi psihologichnogo doslidzhennya 1929 Estetik Jogann Georg Zulcer 1933 Sutnist ta stanovlennya shvejcarskoyi filosofiyi 1948 i cilogo ryadu inshih Naukovij kerivnik filosofa Genriha Barta 1890 1965 Kurs lekcij Anni Tumarkin 1917 1918 roku v Bernskomu universiteti vidvidav Valter Benyamin yakij zgadav pro yiyi vpliv na rozvitok vlasnogo svitoglyadu v listah do Gerharda Sholema 16 lyutogo 2000 roku v den narodzhennya Tumarkin odna z prileglih do starogo korpusu Bernskogo universitetu vulic otrimala nazvu Tumarkinweg na yiyi chest V Bernskomu universiteti bulo organizovano naukovu programu ANNA v pam yat pro filosofa Knigi A TumarkinHerder und Kant Gerder i Kant A Siebert Bern 1896 Zur Charakteristik Justinus Kerners Stilke Berlin 1898 Das Associationsprinzip in der Geschichte der Aesthetik Asociativnij princip v istoriyi estetiki Berlin 1899 Kants Spiel der Krafte Gra zdibnostej u Kanta Henry Kundig Zheneva 1905 Bericht uber die deutsche asthetische Literatur aus den Jahren 1900 1905 Oglyad nimeckoyi estetichnoyi literaturi za roki 1900 1905 Georg Reimer Berlin 1905 Zur transcendentalen Methode der Kantischen Asthetik Do transcendentalnogo metodu Kantovoyi estetiki Reuther amp Reichard Berlin 1906 Asthetisches Ideal und ethische Norm Estetichnij ideal i etichna norma F Enke Shtutgart 1907 Baruch Spinoza acht Vorlesungen gehalten an der Universitat Bern Quelle amp Meyer Lejpcig 1908 Das kritische Problem in den vorkritischen Werken Kants C Winter Gajdelberg 1908 Erich Becher Der Begriff des Attributes bei Spinoza in seiner Entwickelung und seinen Beziehungen zu den Begriffen der Substanz und des Modus E Anton Bern 1909 Kants Lehre vom Ding an sich Georg Reimer Berlin 1909 Bericht uber die deutsche asthetische Literatur aus den Jahren 1905 1909 Georg Reimer Berlin 1910 Wilhelm Dilthey L Simion Nf Berlin 1912 Zu Spinozas Attributenlehre Georg Reimer Berlin 1916 Dichtung und Weltanschauung Poeziya i svitoglyad J C B Mohr Tyubingen 1919 Die romantische l eltanschauung Romantichnij svitoglyad P Haupt Bern 1920 Wie ist Psychologie als Wissenschaft moglich Yakim chinom mozhliva psihologiya yak nauka Reuther amp Reichard Berlin 1921 Prolegomena zu einer wissenschaftlichen Psychologie Prolegemoni do naukovoyi psihologiyi F Meiner Lejpcig 1923 Die Idealitat der asthetischen Gefuhle R Voigtlander Lejpcig 1925 Die Einheit des Platonischen Phadrus B G Teubner Berlin 1925 Der Unsterblichkeitsgedanke in Platos Phadon J D Sauerlander Frankfurt na Majni 1926 Das Apollinische und das Dionysische in der griechischen Philosophie Apollonove j Dionisove v davnogreckij filosofiyi B G Teubner Lejpcig 1927 Eindrucke der Hellasreise 1927 Orell Fussli Lejpcig 1928 Verzeichis der Publiktionen von Schweizerfrauen Bern Bumpliz Buch und Kunstdruckerei Benteli A G Bern 1928 Ein Blick in das Geistesleben der Schweizer Frauen einst und jetzt F Pochon Jent Bern 1928 Die Methoden der psychologischen Forschung Metodi psihologichnogo doslidzhennya B G Teubner Lejpcig 1929 Die Uberwindung der Mimesislehre in der Kunsttheorie des XVIII Jahrhunderts Verlag von J C B Mohr P Siebeck Tyubingen 1930 Der asthetiker Johann Georg Sulzer Estetik Jogann Georg Zulcer Verlag Huber amp Aktiengesellschaft Frauenfeld 1933 Ein Versuch Diltheys Leben aus ihm selbst zu verstehen Helbing amp Lichtenhahn Bazel 1934 Wesen und Werden der schweizerischen Philosophie Allgemeine Richtung der Philosophie der Schweiz Philosophisches Denken in der Geschichte Naturrecht Erziehungslehre Sutnist i stanovlennya shvejcarskoyi filosofiyi Verlag Huber amp Aktiengesellschaft Frauenfeld 1948 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11743843X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Deyaki dzherela vkazuyut miscem yiyi narodzhennya Kishiniv jmovirno pomilkovo napr tut 22 lyutogo 2019 u Wayback Machine Lilia Zabolotnaia Destinul unei familii Cateva crampeie din istoria dinastiei Tumarkin Tyragetia 2002 11 str 193 o darovanii lichnogo dvoryanstva kupcu P M Tumarkinu U spiskah viborciv u Derzhavnu Dumu za 1906 i 1907 roki im ya zapisane yak Poltiel Moiseev Tumarkin po batkovi siniv Mojseya Movshi i Lazarya pochergovo Poltielev i Pavlov S Ilan Troen The Discovery of America in the Israeli University Historical Cultural and Methodological Perspectives Journal of American History 81 1 164 182 1994 Shenat haAlpaim u perekladi P J Tumarkina nedostupne posilannya Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 17 travnya 2018 Anna Tumarkin Wilhelm Dilthey Archiv fur Geschichte der Philosophie 25 143 153 1912 Lehre und Forschung in Gender Studies an der Universitat Bern nedostupne posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 26 lyutogo 2015 Procitovano 17 travnya 2018 nedostupne posilannya istoriya Ida Hof und Anna Tumarkin nedostupne posilannya Arhiv originalu za 4 travnya 2018 Procitovano 17 travnya 2018 Pro vpliv A Tumarkin na V Benyamina nedostupne posilannya

    Дата публікації:
    Топ