Сара Лош 1785 29 березня 1853 англійська архітекторка і дизайнерка власниця землі біля міста Рей у Камбрії Головною її р

Сара Лош (1785 — 29 березня 1853) — англійська архітекторка і дизайнерка, власниця землі біля міста Рей у Камбрії. Головною її роботою є церква Святої Марії.

Сара Лош

Народилася	1785 ^d, ^d, ^d, Камбрія, Англія, Королівство Велика Британія
Померла	29 березня 1853(1853-03-29) Woodside^[d]
Країна	Англія
Діяльність	архітекторка
Знання мов	англійська
Magnum opus	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Папери Сари Лош були знищені, і жоден з її журналів чи малюнків не зберігся, але її життя було описане у книзі «Вартові Кемберленду», що була опублікована у 1867 році Генрі Лонсдейлом.

Сара Лош народився в Вудсайді в районі Рей, поблизу Карлайла і була охрещена 6 січня 1786 року. Вона була старшою з чотирьох дітей Джона Лоша (1756—1814) та Ізабелли (до шлюбу Боннер). Її батько володів землею в Вудсайді і був партнером на лужній фабриці в Уолкері на штаті Тайнсайд.

Із двох її братів один помер у молодому віці, а інший був емоційно нестабільний, тому Сара та її сестра Кетрін стали спільними спадкоємицями маєтку батька. 1835 році після смерті Кетрін, у якої не було сім'ї, Сара успадкувала її частку маєтку.

Її дядько Джеймс Лош був адвокатом у Ньюкаслі, впливовим членом Літературно-філософського товариства Ньюкасл-апон-Тайн та другом Вільяма Вордсворта, Семюела Тейлора Колріджа та Роберта Сауті.

Сара Лош померла в Вудсайді 29 березня 1853 року. Похована разом сестрою Кетрін на подвір'ї своєї церкви в Рей.

Освіта

Лонсдейл стверджував, що Сара Лош багато читала і була добре освіченою. Вона відвідувала школи в Реї, Лондоні та Баті, а у період з 1814 по 1817 року подорожувала Францією, Італією та Німеччиною. Окрім того, вільно володіла французькою та італійською мовами і перекладала з латини. Лонсдейл порівнював її з Джорджем Еліотом. Хоча вона ніколи не була одружена, сучасники приписують їй романтичну прихильність до шкільного друга майора Тайна, який був убитий на перевалі Хейбер у 1842 році.

Творчий доробок

З кінця 1820-х років Сара Лош спроєктувала і побудувала за власний кошт кілька архітектурних проєктів в районі Рею. Наприклад, вона побудувала:

репліку хреста Бевкасла як згадку про батьків (1835);

будинок вчителя школи на базі вілли в Помпеях;
сільські школи.

До 1840 року стара каплиця в Реї майже не ремонтувалась, і Лош запропонувала пожертвувати землю та заплатити за ремонт, за умови, що їй нададуть свободу щодо реконструкції каплиці. Дозвіл був наданий у травні 1841 року.

Основою дизайну Сари Лош стала ранньохристиянська базиліка з прямокутним неф, що закінчується напівкруглою апсидою. Вона характеризувала цей стиль як «ранній саксонський або модифікований ломбард». В апсиді є колони, які утворюють простір для тринадцяти місць. Вівтар — це плита з італійського мармуру поставлена ніжки у формі на латунних орлів. Внутрішня та зовнішня частини церкви прикрашені натуралістичним різьбленням у виді рослин і тварин. Багато з них авторства Вільяма Гіндсона, сина місцевого будівельника. Певснер порівняв результати з кращими зразками декоративно-прикладного мистецтва зробленими десятиліттями пізніше.

Церква була добудована за 1200 фунтів стерлінгів і відкрилася в грудні 1842 року. У церковному подвір'ї знаходиться мавзолей, побудований 1850 року Сарою Лош у пам'ять про її сестру Кетрін.

Сара Лош також реставрувала церкву святого Іоанна Євангеліста.

Галерея

Церква Святої Марії
Церква Святої Марії
Вівтар та частина апсиди
Репліка Хреста Бекасла на церковному подвір’ї церкви Святої Марії
Надгробні камери Кетрін та Сари Лош у церкві Святої Марії
Оздоблення вікна з комахами, птахами та шишками.
Головні двері церкви Святої Марії
Мавзолей
Мармурова статуя Кетрін Лош

Див. також

Жінки в архітектурі

Примітки

Uglow, Jenny (2012). The Pinecone : the story of Sarah Losh, forgotten Romantic heroine - antiquarian, architect, and visionary. London: Faber and Faber. с. xi, 332. ISBN .
St Mary's Church Wreay [ 3 березня 2020 у Wayback Machine.] (Accessed Sept 2012)
(2012) The Pinecone, Faber and Faber
(2001) Sara Losh: Architect, Romantic, Mythologist The Burlington Magazine, Vol. 143, No. 1184, Nov., pp. 676—684
Charles Plouviez, «Losh, Sara (bap. 1786, d. 1853)», Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004 accessed 27 Jan 2012

[1] Uglow, Jenny (2012). The Pinecone : the story of Sarah Losh, forgotten Romantic heroine - antiquarian, architect, and visionary. London: Faber and Faber. с. xi, 332. ISBN .

[2] St Mary's Church Wreay [ 3 березня 2020 у Wayback Machine.] (Accessed Sept 2012)

[3] (2012) The Pinecone, Faber and Faber

[4] (2001) Sara Losh: Architect, Romantic, Mythologist The Burlington Magazine, Vol. 143, No. 1184, Nov., pp. 676—684

[5] Charles Plouviez, «Losh, Sara (bap. 1786, d. 1853)», Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004 accessed 27 Jan 2012