Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Peromyscus crinitus (каньйонні миші) — сіро-коричнева миша, поширена в багатьох штатах західної частини Сполучених Штатів і північної Мексики. Його найкраще середовище проживання — посушлива кам'яниста пустеля. Характер рослинності практично не впливає на поширення каньйонних мишей, натомість вона асоціюється з кам'янистим субстратом. Каньйонні миші добувають їжу в місцях із чагарниковою рослинністю, яку можна використовувати для захисту від хижаків. Це єдиний вид у групі видів Peromyscus crinitus.
| Peromyscus crinitus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Neotominae |
| Рід: | Peromyscus |
| Вид: | P. crinitus |
| Біноміальна назва | |
| Peromyscus crinitus (Merriam, 1891) | |
Каньйонні миші їдять насіння, зелену рослинність і комах. Дрібні тварини та комахи складають більшу частину раціону, коли насіння та рослинність рідкісні. Розмножуються навесні і влітку. Самиці можуть приносити кілька виводків від двох до п'яти дитинчат на рік. Самці не спаровуються більше ніж з однією самицею, а домашні території самиць і самців збігаються. Каньйонні миші ведуть нічний спосіб життя й активні протягом року. Вони зазвичай гніздяться серед або під камінням у норах.
Найдавніші скам'янілості каньйонних мишей датуються 100 000 — 130 000 років тому з басейну Лос-Анджелеса.
Морфологічна характеристика
Дорослі екземпляри без хвоста мають довжину від 73 до 85 мм, довжина хвоста від 82 до 118 мм, вага коливається від 17 до 24 г. Довжина задніх лап становить від 18 до 23 мм, а довжина вух — від 15 до 22 мм. Найбільші екземпляри мешкають у північній частині ареалу. Волоски верхньої частини хутра пурпурні біля коріння, а потім вохристі, коричневі, рудуваті або чорні, створюючи плямистий світло-коричневий вигляд. Хутро на нижніх частинах тіла світліше до білого забарвлення. Хвіст розділений на темну верхню частину і світлу нижню. Більшість екземплярів мають білі ноги, але в одній популяції вони чорні.
Примітки
- Peromyscus crinitus Merriam 1891 (canyon mouse). FossilWorks.
- Lacher, T.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Peromyscus crinitus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T16656A115135684. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T16656A22361788.en. Процитовано 16.01.2024.
- Kalcounis-Rüppell, Matina; Ribble, David O. A Phylogenetic alAnalysis of the Breeding Systems of Neotonine-Peromyscine Rodents. У Wolff, Jerry; Sherman, Paul (ред.). Rodent Societies: an Ecological and Evolutionary Perspective. с. 70.
- Don E. Wilson, Thomas E. Lacher Jr., Russell A. Mittermeier (Hrsg.): Handbook of the Mammals of the World. Volume 7 - Rodents II. Lynx Edicions, 2017, , P. 377
Посилання
- Biotics Database. 2005. Utah Division of Wildlife Resources, NatureServe, and the network of Natural Heritage Programs and Conservation Data Centers.
- Burt, W. H. and R. P. Grossenheider. A field guide to the mammals. Houghton Mifflin Company, Boston, 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peromyscus crinitus kanjonni mishi siro korichneva misha poshirena v bagatoh shtatah zahidnoyi chastini Spoluchenih Shtativ i pivnichnoyi Meksiki Jogo najkrashe seredovishe prozhivannya posushliva kam yanista pustelya Harakter roslinnosti praktichno ne vplivaye na poshirennya kanjonnih mishej natomist vona asociyuyetsya z kam yanistim substratom Kanjonni mishi dobuvayut yizhu v miscyah iz chagarnikovoyu roslinnistyu yaku mozhna vikoristovuvati dlya zahistu vid hizhakiv Ce yedinij vid u grupi vidiv Peromyscus crinitus Peromyscus crinitus Period isnuvannya 1 8 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Neotominae Rid Peromyscus Vid P crinitus Binomialna nazva Peromyscus crinitus Merriam 1891 Kanjonni mishi yidyat nasinnya zelenu roslinnist i komah Dribni tvarini ta komahi skladayut bilshu chastinu racionu koli nasinnya ta roslinnist ridkisni Rozmnozhuyutsya navesni i vlitku Samici mozhut prinositi kilka vivodkiv vid dvoh do p yati ditinchat na rik Samci ne sparovuyutsya bilshe nizh z odniyeyu samiceyu a domashni teritoriyi samic i samciv zbigayutsya Kanjonni mishi vedut nichnij sposib zhittya j aktivni protyagom roku Voni zazvichaj gnizdyatsya sered abo pid kaminnyam u norah Najdavnishi skam yanilosti kanjonnih mishej datuyutsya 100 000 130 000 rokiv tomu z basejnu Los Andzhelesa Morfologichna harakteristikaDorosli ekzemplyari bez hvosta mayut dovzhinu vid 73 do 85 mm dovzhina hvosta vid 82 do 118 mm vaga kolivayetsya vid 17 do 24 g Dovzhina zadnih lap stanovit vid 18 do 23 mm a dovzhina vuh vid 15 do 22 mm Najbilshi ekzemplyari meshkayut u pivnichnij chastini arealu Voloski verhnoyi chastini hutra purpurni bilya korinnya a potim vohristi korichnevi ruduvati abo chorni stvoryuyuchi plyamistij svitlo korichnevij viglyad Hutro na nizhnih chastinah tila svitlishe do bilogo zabarvlennya Hvist rozdilenij na temnu verhnyu chastinu i svitlu nizhnyu Bilshist ekzemplyariv mayut bili nogi ale v odnij populyaciyi voni chorni PrimitkiPeromyscus crinitus Merriam 1891 canyon mouse FossilWorks Lacher T Timm R Alvarez Castaneda S T 2017 errata version of 2016 assessment Peromyscus crinitus IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T16656A115135684 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T16656A22361788 en Procitovano 16 01 2024 Kalcounis Ruppell Matina Ribble David O A Phylogenetic alAnalysis of the Breeding Systems of Neotonine Peromyscine Rodents U Wolff Jerry Sherman Paul red Rodent Societies an Ecological and Evolutionary Perspective s 70 Don E Wilson Thomas E Lacher Jr Russell A Mittermeier Hrsg Handbook of the Mammals of the World Volume 7 Rodents II Lynx Edicions 2017 ISBN 978 84 16728 04 6 P 377PosilannyaBiotics Database 2005 Utah Division of Wildlife Resources NatureServe and the network of Natural Heritage Programs and Conservation Data Centers Burt W H and R P Grossenheider A field guide to the mammals Houghton Mifflin Company Boston 1980