Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Pachypanchax sakaramyi | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець Pachypanchax sakaramyi | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Pachypanchax sakaramyi (Holly, 1928) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Panchax sakaramyi Holly, 1928 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Сакарамійський пахипанхакс (Pachypanchax sakaramyi) — тропічний прісноводний вид коропозубих риб родини аплохейлових (Aplocheilidae), належить до числа найрідкісніших видів риб у світі.
Описаний 1928 року, але десятиліттями пізніше його не вдавалося знайти, навіть здавалося, що цих риб узагалі більше не існує. Лише в 1990-х роках сакарамійських пахипанхаксів знайшли знову. В жовтні 1994 року Поль Луазель (фр. Paul Loiselle) зловив 5 риб цього виду й поширив їх серед акваріумістів. Він же 2006 року на основі свіжого типотипового матеріалу зробив новий опис Pachypanchax sakaramyi.
Назву вид отримав від типової місцевості — річки Сакарамі та однойменного села на півночі Мадагаскару.
Згадується також під назвою Haplochilus playfairi var. sakaramyi. Проте P. sakaramyi та його родич із Сейшельських островів P. playfairii відрізняються як деталями забарвлення, так і відмінностями в поведінці. Генетичні дослідження підтвердили відмінність двох таксонів на видовому рівні.
Опис
Найбільший офіційно зареєстрований дикий зразок Pachypanchax sakaramyi має розмір 66,3 мм стандартної (без хвостового плавця) довжини, але акваріумні риби можуть виростати до 9,0 см загальної довжини.
Максимальна висота становить 19,9—25,7 %, а довжина голови 25,5—30,5 % стандартної довжини. Морда дещо закруглена, рот широкий, верхній. На кожній щелепі є один ряд трохи загнутих назад конічних зубів. 10—11 зябрових тичинок розташовані на першій зябровій дузі.
Предорсальна (до початку спинного плавця) довжина становить 68,6—76,6 %, а довжина основи цього плавця 7,0—12,7 % стандартної довжини; він має 2 нерозгалужених і 9—11 розгалужених променів, найдовшим є шостий або сьомий розгалужений промінь. Преанальна (до початку анального плавця) довжина становить 56,7—65,6 %, а довжина основи цього плавця 18,1—22,8 % стандартної довжини; він має 2—3 нерозгалужених і 14—17 розгалужених променів, найдовшими є одинадцятий або дванадцятий промінь у самців і сьомий або восьмий промінь у самок. Хвостовий плавець обрізаний, але із закругленими кутами. Відстань від кінчика морди до початку черевних плавців становить 47,0—52,3 % стандартної довжини, ці плавці мають по 1 нерозгалуженому та по 5 розгалужених променів. У грудних плавцях по 14—16 променів, їхня довжина становить 13,8—18,9 % стандартної.
Луски циклоїдні, 31–32 лусок уздовж середньо-бічної лінії, 14–15 поперечних рядів лусок безпосередньо перед початком анального плавця. Фронтальні луски, як правило, типу Е з наявністю лусочок типу H, але в деяких риб спостерігалися луски типу G. Розмір лусок на грудях приблизно втричі менший за розмір лусок на боках. Прикоренева частина хвостового плавця до семи восьмих його розміру густо вкрита лусками. Основи спинного та анального плавців також вкриті лусками.
Самці більші й набагато барвистіші за самок.
Основне забарвлення самця жовте, спина, верхня частина голови та губи темно-коричневі з фіолетовим відтінком, горло та черево жовтувато-білі. В задній половині тіла та на хвостовому плавці переважають червонуваті або оранжеві кольори, тіло вкрите яскравими зеленкувато-блакитними цяточками, найбільше в передній верхній його частині. Спинний та анальний плавці біля основи мають темну смугу бузково-коричневого кольору, вона може бути різної ширини. Зовнішня частина спинного плавця жовтогаряча.
Самки мають невиразне сріблясто-сіре забарвлення, коричневе на спині, характерні для самців світлі цяточки на тілі в них ледве помітні. У великих самок біля основи спинного плавця може бути присутня розмита темна пляма.
Поширення
Pachypanchax sakaramyi поширений у гірській місцевості на півночі Мадагаскару, ендемік цього регіону.
В минулому він зустрічався скрізь на північних та східних схилах масиву Амбухітра (фр. Ambohitra Massif), вулканічного утворення, що домінує на північному краї Мадагаскару (провінція Анціранана). За словами місцевих інформаторів, ці риби водилися у великій кількості, й їх навіть ловили для домашнього споживання.
Проте протягом XX ст. сакарамійський пахипанхакс був винищений на більшій частині свого первинного ареалу. Значного удару популяції виду завдала поява в місцевих річках інтродукованих видів Poecilia reticulata та Gambusia holbrooki, які полюють на мальків P. sakaramyi. Не менш важливим негативним фактором є вирубування лісів, що триває на масиві Амбухітра. Воно змінює гідрологічний режим малих річок з постійного на переривчастий, а це призводить до втрати середовищ існування місцевими популяціями сакарамійського пахипанхакса й, відповідно, їхнього згасання. 2000 року було здійснено відведення води з верхів'я річки Сакарамі на побутові потреби, що призвело до фактичного зникнення до цього сильної популяції виду, що жила тут. Наразі здорові річкові популяції P. sakaramyi зберігаються лише на короткій ділянці річки Сакарамі, а також у верхів'ях сусідньої річки Антонгомбату (малаг. Antongombato) та в річці Анцакуабе (малаг. Antsakoabe).
Вважається, що сакарамійських пахипанхакс все ще зустрічається в кількох низькогірних кратерних озерах, зокрема Тексьє (малаг. Farihy Texier) та Фантані (малаг. Farihy Fantany). Обидва розташовані в межах національного парку Монтань-д'Амбр. Проте з кінця 1950-х років тут не проводились дослідження місцевої іхтіофауни, й нічого не відомо про поточний стан місцевих популяцій P. sakaramyi.
Орієнтовна площа території поширення виду становить 550 км², при цьому спостерігається постійне зменшення кількості середовищ проживання, а популяції P. sakaramyi сильно фрагментовані.
Відповідно до критеріїв, встановлених Міжнародним союзом охорони природи, Pachypanchax sakaramyi класифікується як такий, якому загрожує вимирання. Вид перебуває в критичній ситуації й потребує програми збереження. На щастя, P. sakaramyi можна вільно продавати й він присутній у торгівлі акваріумними рибами, тож його розводять у неволі як аматори, так і офіційні установи. В кількох зоопарках Європи та Північної Америки були створені керовані акваріумні популяції виду. Всього, за даними Міжнародної інформаційної системи видів, в зоопарках світу утримувалось 562 екземпляри P. sakaramyi, найбільше в Німеччині та Великій Британії. Проте на батьківщині виду на Мадагаскарі не відомо жодних заходів, спрямованих на захист та відновлення середовищ існування сакарамійського пахипанхакса.
Спосіб життя
Pachypanchax sakaramyi зустрічається в гірських струмках, що протікають як серед деградованого, так і незайманого лісу, а також у периферійних зонах низькогірних кратерних озер. Річкові середовища існування виду відзначаються чергуванням мілких швидкоплинних ділянок та тихих і глибших ставків. Особини всіх розмірів присутні як на ділянках сильної течії, так і в спокійних водах, але в останніх їх більше.
Води річок, що стікають з масиву Амбухітра, як правило, абсолютно прозорі, вільні від завислих речовин, не забарвлені танінами, помірно м'які (загальна та карбонатна твердість 36,0–72,0 ppm), слаболужні (pH 7,2–7,5) й не містять розчинених речовин (електропровідність 58,0–75,0 мкСм/см²). Дно варіює від голої скельної породи до округлої базальтової гальки із вкрапленнями валунів діаметром до 60 см. Загальною рисою є наявність заболочених ділянок уздовж берегів великих ставків. Температура води, виміряна в жовтні на частково затінених ділянках річки Сакарамі, становила 20,5-22,2 °C.
Середовища існування сакарамійського пахипанхакса не відрізняються багатством рослинності. У верхній частині річки Сакарамі не спостерігали жодних водних рослин, але вздовж берегів у добре освітлених місцях у невеликій кількості росла карликова форма парасолькового папірусу Cyperus alternifolius. У річці Анцахалаліна, де також водиться P. sakaramyi, росли апоногетон мадагаскарський (Aponogeton madagascariensis), неідентифікована епіфітна рослина з родини Podostemaceae та інвазійний водяний гіацинт Eichhornia crassipes.
Жодних інших видів риб у верхів'ях Сакарамі не було зареєстровано. Єдиними ворогами Pachypanchax sakaramyi тут є малагасійський рибалочка діадемовий та хижі безхребетні (німфи бабок та великі прісноводні креветки з роду Macrobrachium).
Молоді сакарамійські пахипанхакси живуть на мілководді нещільними групами до десятка особин. Дорослі риби часто відвідують глибшу воду подалі від берегів. Великі самці та самки тримаються поодинці. Самки, як правило, плавають повільно, часто зупиняються. Натомість самці перебувають у постійному активному русі й переміщуються по всій території свого середовища існування. Територіальної поведінки не виявляють, навіть під час залицяння або нересту. Між самцями час від часу виникають серйозні бійки, але вони борються за доступ до зрілих самок, а не за контроль над місцями нересту.
Pachypanchax sakaramyi харчується як наземними комахами, що застрягли на поверхні води, так і дрібними водними безхребетними, яких ловить на дні.
Сакарамійський пахипанхакс не мігрує, не належить до числа сезонних (однорічних) коропозубих. Нерестовий сезон продовжуються з ранньої весни до літа, а то й до осені південної півкулі.
Спостерігали, як пари нерестяться на заболочених ділянках водойм, а також серед гальки, що лежить на дні струмка. Самець, що залицяється, займає позицію поруч із самкою, але трохи позаду неї, й намагається підтримувати контакт між тілами, підштовхуючи при цьому самку до місця нересту. Ікру відкладають за типовою для яйцекладних коропозубих схемою, коли пара вигинається у формі літери S, обидві риби на мить інтенсивно тремтять, і викидається ікра, а тоді самка різко відривається від самця. Кілька спаровувань можуть відбуватися швидко одне за одним.
Утримання в акваріумі
Незважаючи на свій охоронний статус, цей вид відносно добре зарекомендував себе серед акваріумістів. Більше того, з цієї причини розведення P. sakaramyi в неволі заохочується. Поль Луазель (фр. Paul Loiselle), який досліджував пахипанхаксів Мадагаскару, в жовтні 1994 року зловив 5 екземплярів виду й поширив їх серед акваріумістів. Саме від цих риб походять сакарамійські пахипанхакси, що живуть сьогодні в неволі.
Вид добре підходить для тих, що вирішив розпочати тримати яйцекладних коропозубих і ще не має достатнього досвіду. Для утримання невеликої групи риб підходить акваріум місткістю близько 100 л і довжиною близько 90 см, якщо тримати групу з понад 30 особин, потрібен акваріум на 300 л і 120 см завдовжки. Місцями має бути густа рослинність, освітлення розсіяне.
Надзвичайно витривалий вид, пристосовується до різних параметрів води, але рекомендуються такі показники: температура 20-24 °C, кислотність pH 6,5-7,5, твердість 5-15 °dH. Хоча сакарамійський пахипанхакс походить із високогірної місцевості, сильний струм в акваріумі не потрібен.
Відносно мирний вид, можна тримати цих риб групою, якщо в акваріумі є достатньо схованок. Підходить і до спільного акваріуму, але сусідами не мають бути занадто дрібні й тендітні рибки. Часто пахипанхакси збираються групою біля поверхні або в товщі води.
В годівлі невибагливі, приймають будь-які звичайні види кормів, проте краще давати їм живий корм: артемії, личинки комарів, дафнії, циклопи тощо.
Розводити цих риб нескладно. Ікру відкладають на дрібнолисті рослини, але їх можна замінити жмутком синтетичного волокна. Самці під час нересту поводяться досить агресивно й постійно переслідують самок. Нерестовище має бути просторим, але неглибоким, слід передбачити укриття для самок. На нерест саджають одного самця і кілька самок, можна також відсадити цілу групу риб, наприклад, 2-3 самці та 4-6 самок.
Нерест триває близько 2 тижнів. Рекомендується регулярно збирати запліднені ікринки й переносити їх до окремої посудини для інкубації. Інкубатором може бути неглибока ємність, яку наповнюють акваріумною водою й додають до неї трохи фунгіциду; корисно влаштовувати в ній аерацію. Воду міняють щодня або принаймні через день, а мертві або вкриті пліснявою ікринки негайно видаляють.
Мальки вилуплюються приблизно через два тижні, залежно від температури. Вони достатньо великі й здатні відразу їсти наупліуси артемій. За регулярної годівлі й підтримки якості води вирощувати мальків нескладно. Для запобігання канібалізму їх потрібно сортувати за розмірами.
Джерела
- Paul V. Loiselle. A review of the Malagasy Pachypanchax (Teleostei: Cyprinodontiformes, Aplocheilidae), with descriptions of four new species. Zootaxa No. 1366, pp. 14-20: Pachypanchax sakaramyi (Holly, 1928) (англ.)
- Sparks, J.S. (2016) Pachypanchax sakaramyi: інформація на сайті МСОП (версія 2023-1) (англ.) 10.03.2024
- Pachypanchax sakaramyi. Seriously Fish (англ.)
- Pachypanchax sakaramyi — one of the rarest fish in the world. Aquarium Glaser GmbH (англ.)
- Pachypanchax sakaramyi. Killi Club de France (фр.)
- Pachypanchax sakaramyi. Killi.fi(sh) — Etusivu (англ.)
Примітки
- Sparks, J.S. (2016) Pachypanchax sakaramyi: інформація на сайті МСОП (версія 2023-1) (англ.) 10.03.2024
- Laura Leiss, Anna Rauhaus, Andolalao Rakotoarison, Charles Fusari, Miguel Vences, Thomas Ziegler. Review of threatened Malagasy freshwater fishes in zoos and aquaria: The necessity of an ex situ conservation network — A call for action. Zoo Biology, vol. 41, no. 3 (May 2022), pp. 244-262 DOI:10.1002/zoo.21661 (англ.)
Відео
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pachypanchax sakaramyi Samec Pachypanchax sakaramyi Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Koropozubopodibni Cyprinodontiformes Pidryad Aplohejlovidni Aplocheiloidei Rodina Aplohejlovi Aplocheilidae Rid Pahipanhaks Pachypanchax Vid Sakaramijskij pahipanhaks Binomialna nazva Pachypanchax sakaramyi Holly 1928 Sinonimi Panchax sakaramyi Holly 1928 Posilannya Vikishovishe Pachypanchax sakaramyi Vikividi Pachypanchax sakaramyi EOL 217393 ITIS 647502 MSOP 15839 NCBI 1127760 Sakaramijskij pahipanhaks Pachypanchax sakaramyi tropichnij prisnovodnij vid koropozubih rib rodini aplohejlovih Aplocheilidae nalezhit do chisla najridkisnishih vidiv rib u sviti Opisanij 1928 roku ale desyatilittyami piznishe jogo ne vdavalosya znajti navit zdavalosya sho cih rib uzagali bilshe ne isnuye Lishe v 1990 h rokah sakaramijskih pahipanhaksiv znajshli znovu V zhovtni 1994 roku Pol Luazel fr Paul Loiselle zloviv 5 rib cogo vidu j poshiriv yih sered akvariumistiv Vin zhe 2006 roku na osnovi svizhogo tipotipovogo materialu zrobiv novij opis Pachypanchax sakaramyi Nazvu vid otrimav vid tipovoyi miscevosti richki Sakarami ta odnojmennogo sela na pivnochi Madagaskaru Zgaduyetsya takozh pid nazvoyu Haplochilus playfairi var sakaramyi Prote P sakaramyi ta jogo rodich iz Sejshelskih ostroviv P playfairii vidriznyayutsya yak detalyami zabarvlennya tak i vidminnostyami v povedinci Genetichni doslidzhennya pidtverdili vidminnist dvoh taksoniv na vidovomu rivni OpisNajbilshij oficijno zareyestrovanij dikij zrazok Pachypanchax sakaramyi maye rozmir 66 3 mm standartnoyi bez hvostovogo plavcya dovzhini ale akvariumni ribi mozhut virostati do 9 0 sm zagalnoyi dovzhini Maksimalna visota stanovit 19 9 25 7 a dovzhina golovi 25 5 30 5 standartnoyi dovzhini Morda desho zakruglena rot shirokij verhnij Na kozhnij shelepi ye odin ryad trohi zagnutih nazad konichnih zubiv 10 11 zyabrovih tichinok roztashovani na pershij zyabrovij duzi Predorsalna do pochatku spinnogo plavcya dovzhina stanovit 68 6 76 6 a dovzhina osnovi cogo plavcya 7 0 12 7 standartnoyi dovzhini vin maye 2 nerozgaluzhenih i 9 11 rozgaluzhenih promeniv najdovshim ye shostij abo somij rozgaluzhenij promin Preanalna do pochatku analnogo plavcya dovzhina stanovit 56 7 65 6 a dovzhina osnovi cogo plavcya 18 1 22 8 standartnoyi dovzhini vin maye 2 3 nerozgaluzhenih i 14 17 rozgaluzhenih promeniv najdovshimi ye odinadcyatij abo dvanadcyatij promin u samciv i somij abo vosmij promin u samok Hvostovij plavec obrizanij ale iz zakruglenimi kutami Vidstan vid kinchika mordi do pochatku cherevnih plavciv stanovit 47 0 52 3 standartnoyi dovzhini ci plavci mayut po 1 nerozgaluzhenomu ta po 5 rozgaluzhenih promeniv U grudnih plavcyah po 14 16 promeniv yihnya dovzhina stanovit 13 8 18 9 standartnoyi Luski cikloyidni 31 32 lusok uzdovzh seredno bichnoyi liniyi 14 15 poperechnih ryadiv lusok bezposeredno pered pochatkom analnogo plavcya Frontalni luski yak pravilo tipu E z nayavnistyu lusochok tipu H ale v deyakih rib sposterigalisya luski tipu G Rozmir lusok na grudyah priblizno vtrichi menshij za rozmir lusok na bokah Prikoreneva chastina hvostovogo plavcya do semi vosmih jogo rozmiru gusto vkrita luskami Osnovi spinnogo ta analnogo plavciv takozh vkriti luskami Samci bilshi j nabagato barvistishi za samok Osnovne zabarvlennya samcya zhovte spina verhnya chastina golovi ta gubi temno korichnevi z fioletovim vidtinkom gorlo ta cherevo zhovtuvato bili V zadnij polovini tila ta na hvostovomu plavci perevazhayut chervonuvati abo oranzhevi kolori tilo vkrite yaskravimi zelenkuvato blakitnimi cyatochkami najbilshe v perednij verhnij jogo chastini Spinnij ta analnij plavci bilya osnovi mayut temnu smugu buzkovo korichnevogo koloru vona mozhe buti riznoyi shirini Zovnishnya chastina spinnogo plavcya zhovtogaryacha Samki mayut nevirazne sriblyasto sire zabarvlennya korichneve na spini harakterni dlya samciv svitli cyatochki na tili v nih ledve pomitni U velikih samok bilya osnovi spinnogo plavcya mozhe buti prisutnya rozmita temna plyama PoshirennyaPachypanchax sakaramyi poshirenij u girskij miscevosti na pivnochi Madagaskaru endemik cogo regionu V minulomu vin zustrichavsya skriz na pivnichnih ta shidnih shilah masivu Ambuhitra fr Ambohitra Massif vulkanichnogo utvorennya sho dominuye na pivnichnomu krayi Madagaskaru provinciya Anciranana Za slovami miscevih informatoriv ci ribi vodilisya u velikij kilkosti j yih navit lovili dlya domashnogo spozhivannya Prote protyagom XX st sakaramijskij pahipanhaks buv vinishenij na bilshij chastini svogo pervinnogo arealu Znachnogo udaru populyaciyi vidu zavdala poyava v miscevih richkah introdukovanih vidiv Poecilia reticulata ta Gambusia holbrooki yaki polyuyut na malkiv P sakaramyi Ne mensh vazhlivim negativnim faktorom ye virubuvannya lisiv sho trivaye na masivi Ambuhitra Vono zminyuye gidrologichnij rezhim malih richok z postijnogo na pererivchastij a ce prizvodit do vtrati seredovish isnuvannya miscevimi populyaciyami sakaramijskogo pahipanhaksa j vidpovidno yihnogo zgasannya 2000 roku bulo zdijsneno vidvedennya vodi z verhiv ya richki Sakarami na pobutovi potrebi sho prizvelo do faktichnogo zniknennya do cogo silnoyi populyaciyi vidu sho zhila tut Narazi zdorovi richkovi populyaciyi P sakaramyi zberigayutsya lishe na korotkij dilyanci richki Sakarami a takozh u verhiv yah susidnoyi richki Antongombatu malag Antongombato ta v richci Ancakuabe malag Antsakoabe Vvazhayetsya sho sakaramijskih pahipanhaks vse she zustrichayetsya v kilkoh nizkogirnih kraternih ozerah zokrema Teksye malag Farihy Texier ta Fantani malag Farihy Fantany Obidva roztashovani v mezhah nacionalnogo parku Montan d Ambr Prote z kincya 1950 h rokiv tut ne provodilis doslidzhennya miscevoyi ihtiofauni j nichogo ne vidomo pro potochnij stan miscevih populyacij P sakaramyi Oriyentovna plosha teritoriyi poshirennya vidu stanovit 550 km pri comu sposterigayetsya postijne zmenshennya kilkosti seredovish prozhivannya a populyaciyi P sakaramyi silno fragmentovani Vidpovidno do kriteriyiv vstanovlenih Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi Pachypanchax sakaramyi klasifikuyetsya yak takij yakomu zagrozhuye vimirannya Vid perebuvaye v kritichnij situaciyi j potrebuye programi zberezhennya Na shastya P sakaramyi mozhna vilno prodavati j vin prisutnij u torgivli akvariumnimi ribami tozh jogo rozvodyat u nevoli yak amatori tak i oficijni ustanovi V kilkoh zooparkah Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki buli stvoreni kerovani akvariumni populyaciyi vidu Vsogo za danimi Mizhnarodnoyi informacijnoyi sistemi vidiv v zooparkah svitu utrimuvalos 562 ekzemplyari P sakaramyi najbilshe v Nimechchini ta Velikij Britaniyi Prote na batkivshini vidu na Madagaskari ne vidomo zhodnih zahodiv spryamovanih na zahist ta vidnovlennya seredovish isnuvannya sakaramijskogo pahipanhaksa Sposib zhittyaPachypanchax sakaramyi zustrichayetsya v girskih strumkah sho protikayut yak sered degradovanogo tak i nezajmanogo lisu a takozh u periferijnih zonah nizkogirnih kraternih ozer Richkovi seredovisha isnuvannya vidu vidznachayutsya cherguvannyam milkih shvidkoplinnih dilyanok ta tihih i glibshih stavkiv Osobini vsih rozmiriv prisutni yak na dilyankah silnoyi techiyi tak i v spokijnih vodah ale v ostannih yih bilshe Vodi richok sho stikayut z masivu Ambuhitra yak pravilo absolyutno prozori vilni vid zavislih rechovin ne zabarvleni taninami pomirno m yaki zagalna ta karbonatna tverdist 36 0 72 0 ppm slaboluzhni pH 7 2 7 5 j ne mistyat rozchinenih rechovin elektroprovidnist 58 0 75 0 mkSm sm Dno variyuye vid goloyi skelnoyi porodi do okrugloyi bazaltovoyi galki iz vkraplennyami valuniv diametrom do 60 sm Zagalnoyu risoyu ye nayavnist zabolochenih dilyanok uzdovzh beregiv velikih stavkiv Temperatura vodi vimiryana v zhovtni na chastkovo zatinenih dilyankah richki Sakarami stanovila 20 5 22 2 C Seredovisha isnuvannya sakaramijskogo pahipanhaksa ne vidriznyayutsya bagatstvom roslinnosti U verhnij chastini richki Sakarami ne sposterigali zhodnih vodnih roslin ale vzdovzh beregiv u dobre osvitlenih miscyah u nevelikij kilkosti rosla karlikova forma parasolkovogo papirusu Cyperus alternifolius U richci Ancahalalina de takozh voditsya P sakaramyi rosli aponogeton madagaskarskij Aponogeton madagascariensis neidentifikovana epifitna roslina z rodini Podostemaceae ta invazijnij vodyanij giacint Eichhornia crassipes Zhodnih inshih vidiv rib u verhiv yah Sakarami ne bulo zareyestrovano Yedinimi vorogami Pachypanchax sakaramyi tut ye malagasijskij ribalochka diademovij ta hizhi bezhrebetni nimfi babok ta veliki prisnovodni krevetki z rodu Macrobrachium Molodi sakaramijski pahipanhaksi zhivut na milkovoddi neshilnimi grupami do desyatka osobin Dorosli ribi chasto vidviduyut glibshu vodu podali vid beregiv Veliki samci ta samki trimayutsya poodinci Samki yak pravilo plavayut povilno chasto zupinyayutsya Natomist samci perebuvayut u postijnomu aktivnomu rusi j peremishuyutsya po vsij teritoriyi svogo seredovisha isnuvannya Teritorialnoyi povedinki ne viyavlyayut navit pid chas zalicyannya abo nerestu Mizh samcyami chas vid chasu vinikayut serjozni bijki ale voni boryutsya za dostup do zrilih samok a ne za kontrol nad miscyami nerestu Pachypanchax sakaramyi harchuyetsya yak nazemnimi komahami sho zastryagli na poverhni vodi tak i dribnimi vodnimi bezhrebetnimi yakih lovit na dni Sakaramijskij pahipanhaks ne migruye ne nalezhit do chisla sezonnih odnorichnih koropozubih Nerestovij sezon prodovzhuyutsya z rannoyi vesni do lita a to j do oseni pivdennoyi pivkuli Sposterigali yak pari nerestyatsya na zabolochenih dilyankah vodojm a takozh sered galki sho lezhit na dni strumka Samec sho zalicyayetsya zajmaye poziciyu poruch iz samkoyu ale trohi pozadu neyi j namagayetsya pidtrimuvati kontakt mizh tilami pidshtovhuyuchi pri comu samku do miscya nerestu Ikru vidkladayut za tipovoyu dlya yajcekladnih koropozubih shemoyu koli para viginayetsya u formi literi S obidvi ribi na mit intensivno tremtyat i vikidayetsya ikra a todi samka rizko vidrivayetsya vid samcya Kilka sparovuvan mozhut vidbuvatisya shvidko odne za odnim Utrimannya v akvariumiNezvazhayuchi na svij ohoronnij status cej vid vidnosno dobre zarekomenduvav sebe sered akvariumistiv Bilshe togo z ciyeyi prichini rozvedennya P sakaramyi v nevoli zaohochuyetsya Pol Luazel fr Paul Loiselle yakij doslidzhuvav pahipanhaksiv Madagaskaru v zhovtni 1994 roku zloviv 5 ekzemplyariv vidu j poshiriv yih sered akvariumistiv Same vid cih rib pohodyat sakaramijski pahipanhaksi sho zhivut sogodni v nevoli Vid dobre pidhodit dlya tih sho virishiv rozpochati trimati yajcekladnih koropozubih i she ne maye dostatnogo dosvidu Dlya utrimannya nevelikoyi grupi rib pidhodit akvarium mistkistyu blizko 100 l i dovzhinoyu blizko 90 sm yaksho trimati grupu z ponad 30 osobin potriben akvarium na 300 l i 120 sm zavdovzhki Miscyami maye buti gusta roslinnist osvitlennya rozsiyane Nadzvichajno vitrivalij vid pristosovuyetsya do riznih parametriv vodi ale rekomenduyutsya taki pokazniki temperatura 20 24 C kislotnist pH 6 5 7 5 tverdist 5 15 dH Hocha sakaramijskij pahipanhaks pohodit iz visokogirnoyi miscevosti silnij strum v akvariumi ne potriben Vidnosno mirnij vid mozhna trimati cih rib grupoyu yaksho v akvariumi ye dostatno shovanok Pidhodit i do spilnogo akvariumu ale susidami ne mayut buti zanadto dribni j tenditni ribki Chasto pahipanhaksi zbirayutsya grupoyu bilya poverhni abo v tovshi vodi V godivli nevibaglivi prijmayut bud yaki zvichajni vidi kormiv prote krashe davati yim zhivij korm artemiyi lichinki komariv dafniyi ciklopi tosho Rozvoditi cih rib neskladno Ikru vidkladayut na dribnolisti roslini ale yih mozhna zaminiti zhmutkom sintetichnogo volokna Samci pid chas nerestu povodyatsya dosit agresivno j postijno peresliduyut samok Nerestovishe maye buti prostorim ale neglibokim slid peredbachiti ukrittya dlya samok Na nerest sadzhayut odnogo samcya i kilka samok mozhna takozh vidsaditi cilu grupu rib napriklad 2 3 samci ta 4 6 samok Nerest trivaye blizko 2 tizhniv Rekomenduyetsya regulyarno zbirati zaplidneni ikrinki j perenositi yih do okremoyi posudini dlya inkubaciyi Inkubatorom mozhe buti negliboka yemnist yaku napovnyuyut akvariumnoyu vodoyu j dodayut do neyi trohi fungicidu korisno vlashtovuvati v nij aeraciyu Vodu minyayut shodnya abo prinajmni cherez den a mertvi abo vkriti plisnyavoyu ikrinki negajno vidalyayut Malki viluplyuyutsya priblizno cherez dva tizhni zalezhno vid temperaturi Voni dostatno veliki j zdatni vidrazu yisti naupliusi artemij Za regulyarnoyi godivli j pidtrimki yakosti vodi viroshuvati malkiv neskladno Dlya zapobigannya kanibalizmu yih potribno sortuvati za rozmirami DzherelaPaul V Loiselle A review of the Malagasy Pachypanchax Teleostei Cyprinodontiformes Aplocheilidae with descriptions of four new species Zootaxa No 1366 pp 14 20 Pachypanchax sakaramyi Holly 1928 angl Sparks J S 2016 Pachypanchax sakaramyi informaciya na sajti MSOP versiya 2023 1 angl 10 03 2024 Pachypanchax sakaramyi Seriously Fish angl Pachypanchax sakaramyi one of the rarest fish in the world Aquarium Glaser GmbH angl Pachypanchax sakaramyi Killi Club de France fr Pachypanchax sakaramyi Killi fi sh Etusivu angl PrimitkiSparks J S 2016 Pachypanchax sakaramyi informaciya na sajti MSOP versiya 2023 1 angl 10 03 2024 Laura Leiss Anna Rauhaus Andolalao Rakotoarison Charles Fusari Miguel Vences Thomas Ziegler Review of threatened Malagasy freshwater fishes in zoos and aquaria The necessity of an ex situ conservation network A call for action Zoo Biology vol 41 no 3 May 2022 pp 244 262 DOI 10 1002 zoo 21661 angl Video 20190927 135319 na YouTube by WET AQUA Pachypanchax sakaramyi Holly 1928 Aplocheilidae Poisson killi endemique de Madagascar na YouTube by France animaux