Мерщій Петро Пилипович (1877—1931) — український політик у Російській імперії. Депутат IV Державної Думи Російської імперії від Київської губернії.
.
Убитий комуністами в місцях ув'язнення в РСФСР.
Біографічні відомості
Народився 23 січня 1877 р. в містечку Германівка Германівської волості Київського повіту Київської губернії, помер у 1931 р. в концтаборі м. Кіренськ Іркутської обл.
Селянин. Одержав домашню освіту. Проходив військову службу у Київському військово-окружному суді, вийшов в запас у 1899. Був волосним писарем Ржищевської та Германівської волостей. Київський повітовий земський інструктор з кооперації. Київський повітовий земський гласний (1911).
Займався рільництвом (10 десятин надільної, 42 десятини власної землі).
Користувався повагою жителів Германівської волості, які вскладчину оформили йому купчу на 42 десятини «неудоб» —- зарослий чагарниками схил гори на березі р. Красна між Германівкою та Красною Слободкою з метою додержання земельного цензу для дрібних землевласників, які мали право бути уповноваженими від волостей.
25 жовтня 1912 вибраний до 4-ї Державної Думи з'їздом уповноважених від волостей.
22 вересня 1913 р. був присутній на урочистому відкритті робіт з будівництва залізниці Київ-Волинський — Козин — Трипілля — Обухів — Германівка разом з віце-губернатором Б. Д.Кашкаровим, депутатом Державної думи В. Я.Демченко, комендантом Київської фортеці генерал-майором П. В.Медером, начальником військових сполучень генерал-майором Ф. С., предводителем дворянства Київського повіту П. М. та ін. (газета Киевлянин, 23.09.1913). Залізниця будувалась на замовлення цукрозаводчика М. І.Терещенка, але з початком 1-ї Світової війни 1914–1918 будівництво було зупинено.
Після початку 1-ї Світової війни організував в Київській губернії мережу кравецьких майстерень для постачання армії шинелями. За деякими даними, був звинувачений у махінаціях при поставках в діючу армію шинелів і ременів, а також у привласненні майна компаньйонів.
Після окупації Української Народної Республіки військами комуністичної Московщини відійшов від політики і намагався організувати в Германівці птахоферму.
1928 р. заарештований окупаційними органами влади, висланий ними з України - до міста Кіренська Іркутської области РСФСР. Згодом, уже за місцем ув'язнення, звинувачений в націоналізмі та агітації проти незаконного вилучення земельних наділів у власників ("колективізації"). Розстріляний у 1931 р.
Сім'я
Один з предків Мерщія П. П. —- Юхим, козак Білоцерківського полку.
Батько —- Пилип Мерщій, мати —- Єфимія. Мав трьох братів (Родивон, Платон, Олександр) та двох дочок (Валентина, Лариса — 22.03.1908).
Діяльність в IV Державній думі
Входив до фракцій російських націоналістів та помірковано-правих, з 2-ї сесії —- до Незалежної групи. Секретар (сесії 1-2) та член бюро Селянської групи. Член комісій: продовольчої, земельної, для вироблення законопроекту про збори, про торгівлю і промисловість, про виконання державного розпису прибутків та витрат.
Речь Мерщий П. Ф. (Киевская губерния) 7 декабря 1912 г. (в оригіналі стенограми: Речь Мерециго)
Гг. члены Государственной Думы. По поводу декларации г. Председателя Совета Министров я уполномочен от крестьянской группы заявить Государственной Думе следующее: крестьянская группа не считает для себя возможным в настоящее время выступить со всесторонним политическим ответом на декларацию г. Председателя Совета Министров; однако считает нужным отметить, с одной стороны, полное отсутствие в декларации указаний о целом ряде мероприятий самых существенных для крестьян и мероприятий, так сказать, первой важности, первой необходимости, как например: о правовом положении крестьян, о мерах к устранению малоземелья, об освобождении предметов первой необходимости от налогов, о сложении с крестьян натуральных повинностей (голоса слева: правильно), о борьбе с пьянством и другими народными бедствиями (рукоплескания слева), а, с другой стороны, недостаточное освещение им не менее важных для крестьянства общегосударственных вопросов, как-то: общественное призрение, дорожное дело и, в особенности, гг., народное образование (рукоплескания слева и в центре), которое в настоящее время страдает от междуведомственной розни и от вредной тенденциозности (рукоплескания слева); а потому крестьянская группа, постановив следующее, поручила мне заявить: признавая необходимым отметить неполноту программы по вопросам жизни, касающимся интересов широких масс населения и, в частности, крестьянства, крестьянская группа заявляет Государственной Думе, что все интересующие крестьян вопросы будут выдвинуты крестьянской группой в свое время и тогда будут освещены надлежащим образом с крестьянской точки зрения (рукоплескания слева и на отдельных скамьях в центре).
26 лютого 1914 р. виступив в Думі з вимогою відмінити заборону святкування ювілею Т.Шевченка.
«Все то, что говорилось с этой трибуны, все то, что писалось в газетах о популярности поэта Шевченко среди украинского народа, все это далеко недостаточно для того, чтобы иметь полное представление о том, как в действительности чтит и любит своего поэта простой украинский народ… Кто был на могиле Шевченко, тот видел, как крестьяне массами идут на могилу, чтобы поклониться праху любимого поэта, тот видел, как эти посетители на могиле с обнаженными головами поют и читают произведения Шевченко… Так себя ведут только в молитвенных домах. Кто был в украинской деревне, тот видел, что почти в каждой хате красуется портрет Шевченко на самом почетном месте, убранный рушниками и квитками, почти в каждой семье украинской имеется портрет Шевченко и его „Кобзарь“. Этот „Кобзарь“ почти каждый грамотный и неграмотный знает на память. Кто все это знает, тот не скажет, что Шевченковскими торжествами заинтересована только интеллигенция, — сепаратисты, утописты. Ими заинтересован весь украинский народ, жертвовавший свои трудовые гроши на сооружение памятника поэту. Уже около 50 лет украинский народ празднует ежегодно роковины Шевченко. Это обычно служатся панихиды, устраивают в иных местах любительские спектакли или литературные вечера; все это до сих пор не запрещалось, и все это не угрожало единству и целости России, и лишь в этом году почему-то не позволяют чествовать память Шевченко, не позволяют молиться о рабе Божием Тарасе. Хочется спросить: почему это?.. Неужели потому, что Шевченко был крестьянский поэт, вышел из крестьян, что он, как называют его в бюрократических сферах, мужицкий поэт? Но всему бывает предел. Можно не давать народу просвещаться, закрывать у нас на Украине библиотеки и всякие просветительные общества; можно изъять из библиотек у нас на Украине — из школьных библиотек популярные издания по сельскому хозяйству, по кооперации, по медицине и проч. лишь только потому, что они написаны на народном языке; можно запрещать на школьных елках детям петь свои народные любимые ими песни и читать на материнском языке в переводе басни Крылова; можно, наконец, запретить поставить в Киеве монумент Шевченко, но никакими циркулярами никакая человеческая сила не может запретить народу любить того, кого он обожает…» (Стенографический отчет. Государственная дума. Четвертый созыв. Сессия II. Часть II. Заседание 40-е. 26 февраля 1914 г.).
Джерела
- Иванов Б. Ю., Комзолова А. А., Ряховская И. С. Государственная дума Российской империи: 1906—1917. — Москва: РОССПЭН, 2008.
- Государственная Дума. Стенографические отчеты, IV созыв, сессия 1, ч. 1. — СПб: 1913. — С.375.
- Кирьянов И. К. Российские парламентарии начала ХХ века: новые политики в новом политическом пространстве. — Пермь: 2006. — 368 с.
Посилання
- Члены Государственной думы: портреты и биографии. Четвёртый созыв, 1912—1917 г. / сост. М. М. Боиович. — Москва: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1913, С.124. [ 22 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Четвертая Государственная Дума: Портреты и биографии. — СПб: Изд. Н. Н. Ольшанского, 1913.
- 4-й созыв Государственной думы: Художественный фототипический альбом с портретами и биографиями. — СПб: 1913.
- РГИА [Российский государственный исторический архив]. Фонд 1278. Опись 9. Дело 507.
- РГИА. Фонд 1278. Опись 5. Дело 952. Л.67.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mershij Petro Pilipovich 1877 1931 ukrayinskij politik u Rosijskij imperiyi Deputat IV Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi vid Kiyivskoyi guberniyi Mershij Petro Pilipovich 1877 1931 deputat IV Derzhavnoyi Dumi vid Kiyivskoyi guberniyi atelye Karla Bulli SPb 1913 Ubitij komunistami v miscyah uv yaznennya v RSFSR Biografichni vidomostiNarodivsya 23 sichnya 1877 r v mistechku Germanivka Germanivskoyi volosti Kiyivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi pomer u 1931 r v konctabori m Kirensk Irkutskoyi obl Selyanin Oderzhav domashnyu osvitu Prohodiv vijskovu sluzhbu u Kiyivskomu vijskovo okruzhnomu sudi vijshov v zapas u 1899 Buv volosnim pisarem Rzhishevskoyi ta Germanivskoyi volostej Kiyivskij povitovij zemskij instruktor z kooperaciyi Kiyivskij povitovij zemskij glasnij 1911 Zajmavsya rilnictvom 10 desyatin nadilnoyi 42 desyatini vlasnoyi zemli Koristuvavsya povagoyu zhiteliv Germanivskoyi volosti yaki vskladchinu oformili jomu kupchu na 42 desyatini neudob zaroslij chagarnikami shil gori na berezi r Krasna mizh Germanivkoyu ta Krasnoyu Slobodkoyu z metoyu doderzhannya zemelnogo cenzu dlya dribnih zemlevlasnikiv yaki mali pravo buti upovnovazhenimi vid volostej 25 zhovtnya 1912 vibranij do 4 yi Derzhavnoyi Dumi z yizdom upovnovazhenih vid volostej 22 veresnya 1913 r buv prisutnij na urochistomu vidkritti robit z budivnictva zaliznici Kiyiv Volinskij Kozin Tripillya Obuhiv Germanivka razom z vice gubernatorom B D Kashkarovim deputatom Derzhavnoyi dumi V Ya Demchenko komendantom Kiyivskoyi forteci general majorom P V Mederom nachalnikom vijskovih spoluchen general majorom F S predvoditelem dvoryanstva Kiyivskogo povitu P M ta in gazeta Kievlyanin 23 09 1913 Zaliznicya buduvalas na zamovlennya cukrozavodchika M I Tereshenka ale z pochatkom 1 yi Svitovoyi vijni 1914 1918 budivnictvo bulo zupineno Pislya pochatku 1 yi Svitovoyi vijni organizuvav v Kiyivskij guberniyi merezhu kraveckih majsteren dlya postachannya armiyi shinelyami Za deyakimi danimi buv zvinuvachenij u mahinaciyah pri postavkah v diyuchu armiyu shineliv i remeniv a takozh u privlasnenni majna kompanjoniv Pislya okupaciyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vijskami komunistichnoyi Moskovshini vidijshov vid politiki i namagavsya organizuvati v Germanivci ptahofermu 1928 r zaareshtovanij okupacijnimi organami vladi vislanij nimi z Ukrayini do mista Kirenska Irkutskoyi oblasti RSFSR Zgodom uzhe za miscem uv yaznennya zvinuvachenij v nacionalizmi ta agitaciyi proti nezakonnogo viluchennya zemelnih nadiliv u vlasnikiv kolektivizaciyi Rozstrilyanij u 1931 r Deputati M M Ichas N O Yanushkevich P P Mershij K K Firsov Tavrijskij sad Zhurnal Iskry 21 1914 Sim yaOdin z predkiv Mershiya P P Yuhim kozak Bilocerkivskogo polku Batko Pilip Mershij mati Yefimiya Mav troh brativ Rodivon Platon Oleksandr ta dvoh dochok Valentina Larisa 22 03 1908 Mershij Petro Pilipovich atelye Karla Bulli SPb 1914 Mershij Petro Pilipovich z druzhinoyu ta dochkami Larisoyu ta Valentinoyu 3 travnya 1926 r Diyalnist v IV Derzhavnij dumiVhodiv do frakcij rosijskih nacionalistiv ta pomirkovano pravih z 2 yi sesiyi do Nezalezhnoyi grupi Sekretar sesiyi 1 2 ta chlen byuro Selyanskoyi grupi Chlen komisij prodovolchoyi zemelnoyi dlya viroblennya zakonoproektu pro zbori pro torgivlyu i promislovist pro vikonannya derzhavnogo rozpisu pributkiv ta vitrat Rech Mershij P F Kievskaya guberniya 7 dekabrya 1912 g v originali stenogrami Rech Merecigo Gg chleny Gosudarstvennoj Dumy Po povodu deklaracii g Predsedatelya Soveta Ministrov ya upolnomochen ot krestyanskoj gruppy zayavit Gosudarstvennoj Dume sleduyushee krestyanskaya gruppa ne schitaet dlya sebya vozmozhnym v nastoyashee vremya vystupit so vsestoronnim politicheskim otvetom na deklaraciyu g Predsedatelya Soveta Ministrov odnako schitaet nuzhnym otmetit s odnoj storony polnoe otsutstvie v deklaracii ukazanij o celom ryade meropriyatij samyh sushestvennyh dlya krestyan i meropriyatij tak skazat pervoj vazhnosti pervoj neobhodimosti kak naprimer o pravovom polozhenii krestyan o merah k ustraneniyu malozemelya ob osvobozhdenii predmetov pervoj neobhodimosti ot nalogov o slozhenii s krestyan naturalnyh povinnostej golosa sleva pravilno o borbe s pyanstvom i drugimi narodnymi bedstviyami rukopleskaniya sleva a s drugoj storony nedostatochnoe osveshenie im ne menee vazhnyh dlya krestyanstva obshegosudarstvennyh voprosov kak to obshestvennoe prizrenie dorozhnoe delo i v osobennosti gg narodnoe obrazovanie rukopleskaniya sleva i v centre kotoroe v nastoyashee vremya stradaet ot mezhduvedomstvennoj rozni i ot vrednoj tendencioznosti rukopleskaniya sleva a potomu krestyanskaya gruppa postanoviv sleduyushee poruchila mne zayavit priznavaya neobhodimym otmetit nepolnotu programmy po voprosam zhizni kasayushimsya interesov shirokih mass naseleniya i v chastnosti krestyanstva krestyanskaya gruppa zayavlyaet Gosudarstvennoj Dume chto vse interesuyushie krestyan voprosy budut vydvinuty krestyanskoj gruppoj v svoe vremya i togda budut osvesheny nadlezhashim obrazom s krestyanskoj tochki zreniya rukopleskaniya sleva i na otdelnyh skamyah v centre 26 lyutogo 1914 r vistupiv v Dumi z vimogoyu vidminiti zaboronu svyatkuvannya yuvileyu T Shevchenka Vse to chto govorilos s etoj tribuny vse to chto pisalos v gazetah o populyarnosti poeta Shevchenko sredi ukrainskogo naroda vse eto daleko nedostatochno dlya togo chtoby imet polnoe predstavlenie o tom kak v dejstvitelnosti chtit i lyubit svoego poeta prostoj ukrainskij narod Kto byl na mogile Shevchenko tot videl kak krestyane massami idut na mogilu chtoby poklonitsya prahu lyubimogo poeta tot videl kak eti posetiteli na mogile s obnazhennymi golovami poyut i chitayut proizvedeniya Shevchenko Tak sebya vedut tolko v molitvennyh domah Kto byl v ukrainskoj derevne tot videl chto pochti v kazhdoj hate krasuetsya portret Shevchenko na samom pochetnom meste ubrannyj rushnikami i kvitkami pochti v kazhdoj seme ukrainskoj imeetsya portret Shevchenko i ego Kobzar Etot Kobzar pochti kazhdyj gramotnyj i negramotnyj znaet na pamyat Kto vse eto znaet tot ne skazhet chto Shevchenkovskimi torzhestvami zainteresovana tolko intelligenciya separatisty utopisty Imi zainteresovan ves ukrainskij narod zhertvovavshij svoi trudovye groshi na sooruzhenie pamyatnika poetu Uzhe okolo 50 let ukrainskij narod prazdnuet ezhegodno rokoviny Shevchenko Eto obychno sluzhatsya panihidy ustraivayut v inyh mestah lyubitelskie spektakli ili literaturnye vechera vse eto do sih por ne zapreshalos i vse eto ne ugrozhalo edinstvu i celosti Rossii i lish v etom godu pochemu to ne pozvolyayut chestvovat pamyat Shevchenko ne pozvolyayut molitsya o rabe Bozhiem Tarase Hochetsya sprosit pochemu eto Neuzheli potomu chto Shevchenko byl krestyanskij poet vyshel iz krestyan chto on kak nazyvayut ego v byurokraticheskih sferah muzhickij poet No vsemu byvaet predel Mozhno ne davat narodu prosveshatsya zakryvat u nas na Ukraine biblioteki i vsyakie prosvetitelnye obshestva mozhno izyat iz bibliotek u nas na Ukraine iz shkolnyh bibliotek populyarnye izdaniya po selskomu hozyajstvu po kooperacii po medicine i proch lish tolko potomu chto oni napisany na narodnom yazyke mozhno zapreshat na shkolnyh elkah detyam pet svoi narodnye lyubimye imi pesni i chitat na materinskom yazyke v perevode basni Krylova mozhno nakonec zapretit postavit v Kieve monument Shevchenko no nikakimi cirkulyarami nikakaya chelovecheskaya sila ne mozhet zapretit narodu lyubit togo kogo on obozhaet Stenograficheskij otchet Gosudarstvennaya duma Chetvertyj sozyv Sessiya II Chast II Zasedanie 40 e 26 fevralya 1914 g DzherelaIvanov B Yu Komzolova A A Ryahovskaya I S Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 Moskva ROSSPEN 2008 Gosudarstvennaya Duma Stenograficheskie otchety IV sozyv sessiya 1 ch 1 SPb 1913 S 375 Kiryanov I K Rossijskie parlamentarii nachala HH veka novye politiki v novom politicheskom prostranstve Perm 2006 368 s PosilannyaChleny Gosudarstvennoj dumy portrety i biografii Chetvyortyj sozyv 1912 1917 g sost M M Boiovich Moskva Tip T va I D Sytina 1913 S 124 22 sichnya 2015 u Wayback Machine Chetvertaya Gosudarstvennaya Duma Portrety i biografii SPb Izd N N Olshanskogo 1913 4 j sozyv Gosudarstvennoj dumy Hudozhestvennyj fototipicheskij albom s portretami i biografiyami SPb 1913 RGIA Rossijskij gosudarstvennyj istoricheskij arhiv Fond 1278 Opis 9 Delo 507 RGIA Fond 1278 Opis 5 Delo 952 L 67