Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про будову лазера Про використання лазерного проміня див лазерний промінь Було запропоновано приєднати статтю

Laser

Laser
Ця стаття про будову лазера. Про використання лазерного проміня див. лазерний промінь.
Було запропоновано статтю Лазерний промінь до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з листопада 2023.

Лазер (англ. Laser, акронім від Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation «посилення світла вимушеним випромінюванням») — пристрій для генерування або підсилення монохроматичного світла, створення вузького пучка світла, здатного поширюватися на великі відстані без розсіювання і створювати винятково велику густину потужності випромінювання при фокусуванні (108 Вт/см² для високоенергетичних лазерів).

image
Лазери
image
Неодимовий (великий, зліва) та рубіновий (малий, справа) активні елементи або робочі тіла твердотільних лазерів

Загальний опис

Лазер працює за принципом, аналогічним принципові роботи мазера. Лазери використовуються: для зв'язку (лазерний промінь може переносити набагато більше інформації, ніж радіохвилі), різання, пропалювання отворів, зварювання, спостереження за супутниками, медичних і біологічних досліджень і в хірургії, як лазерна зброя (зокрема у ППО).

Фізичною основою роботи лазера служить квантовомеханічне явище вимушеного (індукованого) випромінювання. Випромінювання лазера може бути безперервним, з постійною потужністю, або імпульсним, що досягає гранично великих пікових потужностей. У деяких схемах робочий елемент лазера використовується як оптичний підсилювач для випромінювання від іншого джерела. Лазери можна поділити на велику кількість видів за речовиною, з якої складається їх робоче середовище, для якого використовують різні речовини всіх агрегатних станів. Деякі типи лазерів, наприклад лазери на розчинах барвників або поліхроматичні твердотільні лазери, можуть генерувати цілий набір частот (мод оптичного резонатора) в широкому спектральному діапазоні. Габарити лазерів різняться від мікроскопічних для ряду напівпровідникових лазерів до розмірів футбольного поля для деяких лазерів на неодимовому склі. Унікальні властивості випромінювання лазерів дозволили використовувати їх в різних галузях науки і техніки, а також в побуті, починаючи з читання та запису компакт-дисків і закінчуючи дослідженнями в галузі керованого термоядерного синтезу.

Загальна інформація

Лазер — джерело когерентного, монохроматичного і вузькоспрямованого електромагнітного випромінювання оптичного діапазону, яке характеризується великою густиною енергії. Існують газові лазери, рідинні та твердотільні (на діелектричних кристалах, склі, напівпровідниках). В лазері відбувається перетворення різних видів енергії в енергію лазерного випромінювання. Головний елемент лазера — активне середовище, для утворення якого використовують: вплив світла, електричний розряд у газах, хімічні реакції, бомбардування електронним пучком та ін. методи «накачування». Активне середовище розташоване між дзеркалами, які утворюють оптичний резонатор. Існують лазери неперервної та імпульсної дії. Лазери отримали широке застосування в наукових дослідженнях (фізика, хімія, біологія, гірнича справа тощо), голографії і в техніці. Наприклад, у геодезії, маркшейдерії, у кінці ХХ століття створено новий метод лазерної сепарації алмазів з потоку руди (Гудаєв О. А., Канаєв И. Ф., Шлюфман Е. М. // Датчики і системи. — 1999).

Класифікація лазерів

Див. також: Види лазерів

За схемами функціонування:

  • 3-рівневі
  • квазі-4-рівневі
  • 4-рівневі

За агрегатним станом активного середовища:

За методом отримання інверсії:

  • з електронною накачкою
  • з хімічною накачкою
  • з оптичною накачкою
  • з тепловою накачкою

Найбільш розповсюдженою є класифікація за фізичними особливостями активного середовища:

Історія лазерів

Докладніше: Історія лазерної техніки
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2018)

В 1917 р. Альберт Ейнштейн передбачив можливість вимушеного випромінювання атомами при переході з вищого енергетичного стану в нижчий, але не самовільно, а під впливом зовнішньої дії.

В 1940 р. [en] і Фатіма Бутаєва вказали на можливість використання явища змушеного випромінювання середовища із інверсною заселеністю для підсилювання електромагнітного випромінювання.

В 1950 р. Альфред Кастлер (Нобелівська премія з фізики 1966 року) пропонує метод оптичного накачування середовища для створення в ньому інверсної заселеності.

В 1954 р. радянські академіки Микола Басов та Олександр Прохоров (незалежно американський фізик Чарлз Таунс) розробили «мазер» — потужний випромінювач радіохвиль (Нобелівська премія з фізики 1964 року).

В 1960 р. Теодором Майманом в США була створена перша лазерна установка — квантовий генератор електромагнітних хвиль з видимим діапазоном спектра.

В наш час ведеться робота зі створення лазерів у рентгенівському та гамма-діапазоні, що дозволить використовувати лазери для здійснення керованого термоядерного синтезу.

Будова лазера

Всі лазери складаються з трьох основних частин:

Кожна з них забезпечує для роботи лазера виконання своїх певних функцій

Лазер — джерело світла. У порівнянні з іншими джерелами світла лазер має низку унікальних властивостей, пов'язаних з когерентністю і високою спрямованістю його випромінювання. Випромінювання «нелазерних» джерел світла не має цих особливостей.

«Серце лазера» — його активний елемент. В одних лазерів це кристалічний або скляний стрижень циліндричної форми. В інших — запаяна скляна трубка, всередині якої перебуває спеціально підібрана газова суміш. В третіх — кювета зі спеціальною рідиною. Відповідно розрізняють лазери твердотільні, газові й рідинні.

При нагріванні будь-яке тіло починає випромінювати тепло. Однак випромінювання теплового джерела поширюється в усіх напрямках, тобто заповнює тілесний кут 4π стерадіан. Формування спрямованого пучка від такого джерела, здійснюване за допомогою системи діафрагм або оптичних систем, що складаються з лінз і дзеркал, завжди супроводжується втратою енергії. Жодна оптична система не дозволяє одержати на поверхні освітлюваного об'єкта потужність випромінювання більшу, ніж у самому джерелі світла.

Робота лазера

Збуджений атом може мимовільно (спонтанно) перейти на один з нижчих рівнів енергії, випромінивши при цьому квант світла. Світлові хвилі, випромінені нагрітими тілами, формуються саме в результаті таких спонтанних переходів атомів і молекул. Спонтанне випромінювання різних атомів некогерентне. Однак, крім спонтанного випромінювання, існують випромінювальні акти іншого роду. Щоб створити лазер або оптичний квантовий генератор — джерело когерентного світла необхідно:

  1. робоча речовина з інверсною заселеністю. Тільки тоді можна одержати підсилення світла за рахунок вимушених переходів.
  2. робочу речовину слід помістити між дзеркалами, які здійснюють зворотний зв'язок.
  3. підсилення дає робоча речовина, а отже, число збуджених атомів або молекул у робочій речовині повинне бути більшим від певного порогового значення, що залежить від коефіцієнта відбиття напівпрозорого дзеркала.

Види лазерів

Рубіновий лазер працює в імпульсному режимі. Існують також лазери неперервної дії. У газових лазерах цього типу робочою речовиною є газ. Наприклад, азотний лазер - джерело перервного семікогерентного випромінення в області 337 нм, де активною речовиною є молекулярний азот.

Атоми робочої речовини збуджуються електричним розрядом. Застосовуються й напівпровідникові лазери безперервної дії. Вони вперше створені в Україні. В них енергія для випромінювання запозичиться від електричного струму.

Створені дуже потужні газодинамічні лазери неперервної дії на сотні кіловатів. У цих лазерах «перенаселеність» верхніх енергетичних рівнів створюється при розширенні й адіабатному охолодженні надзвукових газових потоків, нагрітих до декількох тисяч Кельвін.

Застосування лазерів

Великі можливості відкриваються перед лазерною технікою в біології й медицині. Лазерний промінь застосовується не тільки в хірургії (наприклад, при операціях на сітківці ока) як скальпель, але й у терапії. Інтенсивно розвиваються методи лазерної локації й зв'язку. Локація Місяця за допомогою рубінових лазерів і спеціальних кутових відбивачів, доставлених на Місяць, дозволила збільшити точність виміру відстаней Земля — Місяць до декількох см. Отримано обнадійливі результати в спрямованому стимулюванні хімічних реакцій. За допомогою лазерів можна вибірково збуджувати одне із власних коливань молекули. Виявилося, що при цьому молекули здатні вступати в реакції, які не можна або важко стимулювати звичайним нагріванням. За допомогою лазерної техніки інтенсивно розробляються оптичні методи обробки, передачі й зберігання інформації, методи голографічного запису інформації, кольорове проєкційне телебачення.

У промисловості лазерні технології використовують для прошивання отворів, різання, зварювання, модифікування, програмованого термодеформування, маркування та гравіювання, балансування, вирощування тримірних виробів, текстурування мікрорельєфу поверхні, поверхневого очищення тощо.

Лазери застосовують для наукових і дослідницьких місій в космосі, за допомогою яких є можливість передавати терабайти важливих даних. Лазерний зв’язок використовує невидиме інфрачервоне світло для надсилання та отримання інформації з вищою швидкістю передачі даних, надаючи космічним апаратам можливість надсилати більше даних на Землю за одну передачу, що прискорює процес роботи з отриманою інформацією для дослідників.

Див. також

Література

  • Лазерні технології: навч. посіб. Ч. 1 / Я. В. Бобицький, Г. Л. Матвіїшин ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 316 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розділів. —
  • Моделювання та оптимізація твердотільних мікрочипових лазерів: монографія / О. А. Бурий, С. Б. Убізський ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 200 с. : іл. — Бібліогр.: с. 186—195 (123 назви). —
  • Siegman A.E.: Lasers. University Science Books, 1986
  • William T. Silfvast: Laser Fundamentals. Cambridge University Press, 2004
  • Svelto O.: Principles of Laser. Springer, 2004
  • Verdeyen J.T.: Laser Electronics, Prentice Hall, 1995
  • Webb C.E.: Handbook of Laser Technology and Applications, Institute of Physics Publishing, 2004
  • Звелто О.: Принципы лазеров. Москва, Мир, 1990
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лазер
  • Encyclopedia of laser physics and technology [ 3 червня 2009 у Wayback Machine.] by Dr. Rüdiger Paschotta
  • A Practical Guide to Lasers for Experimenters and Hobbyists [ 18 березня 2009 у Wayback Machine.] by Samuel M. Goldwasser
  • Homebuilt Lasers Page [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.] by Professor Mark Csele
  1. NASA демонструє першу двосторонню наскрізну лазерну систему зв’язку. 26.10.2023

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro budovu lazera Pro vikoristannya lazernogo prominya div lazernij promin Bulo zaproponovano priyednati stattyu Lazernij promin do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z listopada 2023 Lazer angl Laser akronim vid Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation posilennya svitla vimushenim viprominyuvannyam pristrij dlya generuvannya abo pidsilennya monohromatichnogo svitla stvorennya vuzkogo puchka svitla zdatnogo poshiryuvatisya na veliki vidstani bez rozsiyuvannya i stvoryuvati vinyatkovo veliku gustinu potuzhnosti viprominyuvannya pri fokusuvanni 108 Vt sm dlya visokoenergetichnih lazeriv Lazeri Neodimovij velikij zliva ta rubinovij malij sprava aktivni elementi abo robochi tila tverdotilnih lazerivZagalnij opisLazer pracyuye za principom analogichnim principovi roboti mazera Lazeri vikoristovuyutsya dlya zv yazku lazernij promin mozhe perenositi nabagato bilshe informaciyi nizh radiohvili rizannya propalyuvannya otvoriv zvaryuvannya sposterezhennya za suputnikami medichnih i biologichnih doslidzhen i v hirurgiyi yak lazerna zbroya zokrema u PPO Fizichnoyu osnovoyu roboti lazera sluzhit kvantovomehanichne yavishe vimushenogo indukovanogo viprominyuvannya Viprominyuvannya lazera mozhe buti bezperervnim z postijnoyu potuzhnistyu abo impulsnim sho dosyagaye granichno velikih pikovih potuzhnostej U deyakih shemah robochij element lazera vikoristovuyetsya yak optichnij pidsilyuvach dlya viprominyuvannya vid inshogo dzherela Lazeri mozhna podiliti na veliku kilkist vidiv za rechovinoyu z yakoyi skladayetsya yih roboche seredovishe dlya yakogo vikoristovuyut rizni rechovini vsih agregatnih staniv Deyaki tipi lazeriv napriklad lazeri na rozchinah barvnikiv abo polihromatichni tverdotilni lazeri mozhut generuvati cilij nabir chastot mod optichnogo rezonatora v shirokomu spektralnomu diapazoni Gabariti lazeriv riznyatsya vid mikroskopichnih dlya ryadu napivprovidnikovih lazeriv do rozmiriv futbolnogo polya dlya deyakih lazeriv na neodimovomu skli Unikalni vlastivosti viprominyuvannya lazeriv dozvolili vikoristovuvati yih v riznih galuzyah nauki i tehniki a takozh v pobuti pochinayuchi z chitannya ta zapisu kompakt diskiv i zakinchuyuchi doslidzhennyami v galuzi kerovanogo termoyadernogo sintezu Zagalna informaciyaLazer dzherelo kogerentnogo monohromatichnogo i vuzkospryamovanogo elektromagnitnogo viprominyuvannya optichnogo diapazonu yake harakterizuyetsya velikoyu gustinoyu energiyi Isnuyut gazovi lazeri ridinni ta tverdotilni na dielektrichnih kristalah skli napivprovidnikah V lazeri vidbuvayetsya peretvorennya riznih vidiv energiyi v energiyu lazernogo viprominyuvannya Golovnij element lazera aktivne seredovishe dlya utvorennya yakogo vikoristovuyut vpliv svitla elektrichnij rozryad u gazah himichni reakciyi bombarduvannya elektronnim puchkom ta in metodi nakachuvannya Aktivne seredovishe roztashovane mizh dzerkalami yaki utvoryuyut optichnij rezonator Isnuyut lazeri neperervnoyi ta impulsnoyi diyi Lazeri otrimali shiroke zastosuvannya v naukovih doslidzhennyah fizika himiya biologiya girnicha sprava tosho golografiyi i v tehnici Napriklad u geodeziyi markshejderiyi u kinci HH stolittya stvoreno novij metod lazernoyi separaciyi almaziv z potoku rudi Gudayev O A Kanayev I F Shlyufman E M Datchiki i sistemi 1999 Klasifikaciya lazerivDiv takozh Vidi lazeriv Za shemami funkcionuvannya 3 rivnevi kvazi 4 rivnevi 4 rivnevi Za agregatnim stanom aktivnogo seredovisha gazovi ridinni tverdotilni Za metodom otrimannya inversiyi z elektronnoyu nakachkoyu z himichnoyu nakachkoyu z optichnoyu nakachkoyu z teplovoyu nakachkoyu Najbilsh rozpovsyudzhenoyu ye klasifikaciya za fizichnimi osoblivostyami aktivnogo seredovisha tverdotilni napivprovidnikovi volokonni gazovi ridinni gazodinamichni himichni eksimerni fotodisociacijni lazeri na vilnih elektronah parametrichniIstoriya lazerivDokladnishe Istoriya lazernoyi tehniki Cej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2018 V 1917 r Albert Ejnshtejn peredbachiv mozhlivist vimushenogo viprominyuvannya atomami pri perehodi z vishogo energetichnogo stanu v nizhchij ale ne samovilno a pid vplivom zovnishnoyi diyi V 1940 r en i Fatima Butayeva vkazali na mozhlivist vikoristannya yavisha zmushenogo viprominyuvannya seredovisha iz inversnoyu zaselenistyu dlya pidsilyuvannya elektromagnitnogo viprominyuvannya V 1950 r Alfred Kastler Nobelivska premiya z fiziki 1966 roku proponuye metod optichnogo nakachuvannya seredovisha dlya stvorennya v nomu inversnoyi zaselenosti V 1954 r radyanski akademiki Mikola Basov ta Oleksandr Prohorov nezalezhno amerikanskij fizik Charlz Tauns rozrobili mazer potuzhnij viprominyuvach radiohvil Nobelivska premiya z fiziki 1964 roku V 1960 r Teodorom Majmanom v SShA bula stvorena persha lazerna ustanovka kvantovij generator elektromagnitnih hvil z vidimim diapazonom spektra V nash chas vedetsya robota zi stvorennya lazeriv u rentgenivskomu ta gamma diapazoni sho dozvolit vikoristovuvati lazeri dlya zdijsnennya kerovanogo termoyadernogo sintezu Budova lazeraVsi lazeri skladayutsya z troh osnovnih chastin Aktivnogo robochogo seredovisha Sistemi nakachuvannya dzherelo energiyi Optichnogo rezonatora mozhe buti vidsutnim yaksho lazer pracyuye v rezhimi pidsilyuvacha Kozhna z nih zabezpechuye dlya roboti lazera vikonannya svoyih pevnih funkcij Lazer dzherelo svitla U porivnyanni z inshimi dzherelami svitla lazer maye nizku unikalnih vlastivostej pov yazanih z kogerentnistyu i visokoyu spryamovanistyu jogo viprominyuvannya Viprominyuvannya nelazernih dzherel svitla ne maye cih osoblivostej Serce lazera jogo aktivnij element V odnih lazeriv ce kristalichnij abo sklyanij strizhen cilindrichnoyi formi V inshih zapayana sklyana trubka vseredini yakoyi perebuvaye specialno pidibrana gazova sumish V tretih kyuveta zi specialnoyu ridinoyu Vidpovidno rozriznyayut lazeri tverdotilni gazovi j ridinni Pri nagrivanni bud yake tilo pochinaye viprominyuvati teplo Odnak viprominyuvannya teplovogo dzherela poshiryuyetsya v usih napryamkah tobto zapovnyuye tilesnij kut 4p steradian Formuvannya spryamovanogo puchka vid takogo dzherela zdijsnyuvane za dopomogoyu sistemi diafragm abo optichnih sistem sho skladayutsya z linz i dzerkal zavzhdi suprovodzhuyetsya vtratoyu energiyi Zhodna optichna sistema ne dozvolyaye oderzhati na poverhni osvitlyuvanogo ob yekta potuzhnist viprominyuvannya bilshu nizh u samomu dzhereli svitla Robota lazeraZbudzhenij atom mozhe mimovilno spontanno perejti na odin z nizhchih rivniv energiyi viprominivshi pri comu kvant svitla Svitlovi hvili vipromineni nagritimi tilami formuyutsya same v rezultati takih spontannih perehodiv atomiv i molekul Spontanne viprominyuvannya riznih atomiv nekogerentne Odnak krim spontannogo viprominyuvannya isnuyut viprominyuvalni akti inshogo rodu Shob stvoriti lazer abo optichnij kvantovij generator dzherelo kogerentnogo svitla neobhidno robocha rechovina z inversnoyu zaselenistyu Tilki todi mozhna oderzhati pidsilennya svitla za rahunok vimushenih perehodiv robochu rechovinu slid pomistiti mizh dzerkalami yaki zdijsnyuyut zvorotnij zv yazok pidsilennya daye robocha rechovina a otzhe chislo zbudzhenih atomiv abo molekul u robochij rechovini povinne buti bilshim vid pevnogo porogovogo znachennya sho zalezhit vid koeficiyenta vidbittya napivprozorogo dzerkala Vidi lazerivRubinovij lazer pracyuye v impulsnomu rezhimi Isnuyut takozh lazeri neperervnoyi diyi U gazovih lazerah cogo tipu robochoyu rechovinoyu ye gaz Napriklad azotnij lazer dzherelo perervnogo semikogerentnogo viprominennya v oblasti 337 nm de aktivnoyu rechovinoyu ye molekulyarnij azot Atomi robochoyi rechovini zbudzhuyutsya elektrichnim rozryadom Zastosovuyutsya j napivprovidnikovi lazeri bezperervnoyi diyi Voni vpershe stvoreni v Ukrayini V nih energiya dlya viprominyuvannya zapozichitsya vid elektrichnogo strumu Stvoreni duzhe potuzhni gazodinamichni lazeri neperervnoyi diyi na sotni kilovativ U cih lazerah perenaselenist verhnih energetichnih rivniv stvoryuyetsya pri rozshirenni j adiabatnomu oholodzhenni nadzvukovih gazovih potokiv nagritih do dekilkoh tisyach Kelvin Zastosuvannya lazerivVeliki mozhlivosti vidkrivayutsya pered lazernoyu tehnikoyu v biologiyi j medicini Lazernij promin zastosovuyetsya ne tilki v hirurgiyi napriklad pri operaciyah na sitkivci oka yak skalpel ale j u terapiyi Intensivno rozvivayutsya metodi lazernoyi lokaciyi j zv yazku Lokaciya Misyacya za dopomogoyu rubinovih lazeriv i specialnih kutovih vidbivachiv dostavlenih na Misyac dozvolila zbilshiti tochnist vimiru vidstanej Zemlya Misyac do dekilkoh sm Otrimano obnadijlivi rezultati v spryamovanomu stimulyuvanni himichnih reakcij Za dopomogoyu lazeriv mozhna vibirkovo zbudzhuvati odne iz vlasnih kolivan molekuli Viyavilosya sho pri comu molekuli zdatni vstupati v reakciyi yaki ne mozhna abo vazhko stimulyuvati zvichajnim nagrivannyam Za dopomogoyu lazernoyi tehniki intensivno rozroblyayutsya optichni metodi obrobki peredachi j zberigannya informaciyi metodi golografichnogo zapisu informaciyi kolorove proyekcijne telebachennya U promislovosti lazerni tehnologiyi vikoristovuyut dlya proshivannya otvoriv rizannya zvaryuvannya modifikuvannya programovanogo termodeformuvannya markuvannya ta graviyuvannya balansuvannya viroshuvannya trimirnih virobiv teksturuvannya mikrorelyefu poverhni poverhnevogo ochishennya tosho Lazeri zastosovuyut dlya naukovih i doslidnickih misij v kosmosi za dopomogoyu yakih ye mozhlivist peredavati terabajti vazhlivih danih Lazernij zv yazok vikoristovuye nevidime infrachervone svitlo dlya nadsilannya ta otrimannya informaciyi z vishoyu shvidkistyu peredachi danih nadayuchi kosmichnim aparatam mozhlivist nadsilati bilshe danih na Zemlyu za odnu peredachu sho priskoryuye proces roboti z otrimanoyu informaciyeyu dlya doslidnikiv Div takozhLazernij promin Lazernij vizir Lazerni markshejderski instrumenti Lazernij spektralnij analiz Lazerni shipci Lazernij cilovij ukaznik Lazerni tehnologiyi Mazer SazerLiteraturaLazerni tehnologiyi navch posib Ch 1 Ya V Bobickij G L Matviyishin M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika Lviv Vid vo Lviv politehniki 2015 316 s il Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 617 607 789 3 Modelyuvannya ta optimizaciya tverdotilnih mikrochipovih lazeriv monografiya O A Burij S B Ubizskij M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2013 200 s il Bibliogr s 186 195 123 nazvi ISBN 978 617 607 457 1 Siegman A E Lasers University Science Books 1986 William T Silfvast Laser Fundamentals Cambridge University Press 2004 Svelto O Principles of Laser Springer 2004 Verdeyen J T Laser Electronics Prentice Hall 1995 Webb C E Handbook of Laser Technology and Applications Institute of Physics Publishing 2004 Zvelto O Principy lazerov Moskva Mir 1990 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 PosilannyaLazer 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lazer Encyclopedia of laser physics and technology 3 chervnya 2009 u Wayback Machine by Dr Rudiger Paschotta A Practical Guide to Lasers for Experimenters and Hobbyists 18 bereznya 2009 u Wayback Machine by Samuel M Goldwasser Homebuilt Lasers Page 1 chervnya 2009 u Wayback Machine by Professor Mark Csele NASA demonstruye pershu dvostoronnyu naskriznu lazernu sistemu zv yazku 26 10 2023

Дата публікації:
Топ