Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| 1916 | • Альберт Ейнштейн представив концепцію вимушеного випромінювання |
| 1920 | • Й. Франк і Ф. Райхе підтвердили існування метастабільних збуджених станів |
| 1927 | • Поль Дірак створив квантову теорію вимушеного випромінювання |
| 1928 | • Р. Ладенбург і Е. Копферман дослідили від'ємну дисперсію світла в газовому розряді (в неоні) |
| 1940 | • В. А. Фабрикант дослідив від'ємне поглинання світла |
| 1947 | • Вілліс Лемб і Р. Резерфорд вперше продемонстрували стимульовану емісію |
| 1950 | • К. М. Пурселл і Р. Ф. Паунд отримали стимульовану емісію в флюориді літію при швидкому переключенні магнітного поля (інвертований спін) |
| 1951 | • В. А. Фабрикант, М. М. Вудинський, Ф.А Бутаєва провели експерименти з підсиленню електромагнітного випромінювання в газах • Чарлз Таунс дослідив можливості створення генератора субміліметрового діапазону |
| 1952 | • Дж. Вебер розробив теорію мікрохвильових резонаторів, шумів і чутливості підсилювачів |
| 1953 | • Джон фон Нейман розробив теорію фотонного підсилення |
| 1954 | • М. Г. Басов , О. М. Прохоров; Чарлз Таунс, В. Гордон; Дж. Цайгер, К. Шимода, Т.Ванг створили незалежно один від одного перший мазер на молекулах аміаку • запропонував термін «волоконна оптика» |
| 1956 | • Н. Бломберг розробив теорію трирівневого твердотільного лазера |
| 1958 | • Л. Шавлов і Чарлз Таунс проводять розрахунки мазерів для видимого і інфрачервоного діапазонів |
| 1959 | • Ґ. Ґоулд вводить термін «ЛАЗЕР» і подає креслення оптичного мазера в америкаське патентне бюро • М. Г. Басов робить теоретичне обґрунтування напівпровідникового лазера |
| 1960 | • Т. Мейман створив перший генератор електромагнітного віпромінювання на кристалі рубіну (Cr3+:Al2O3) (λ = 690 нм) • А. Джаван, В. Беннет і Д.Еріот побудували гелій-неоновий лазер (λ = 1,15 мкм) |
| 1961 | • А. Ґ. Фокс і Т.Лі; Ґ. Д. Бойд і Дж. П. Ґордон створили теорію оптичних резонаторів з сферичними дзеркалами • П. П. Сорокін і М.Дж. Стевенсон, В. Кайзер та інші отримали стимульовану емісію на Sm2+:CaF2-кристалі (λ = 708 нм) |
| 1962 | • Д. Уайт і Дж. Ріджен створили He-Ne лазер з довжиною хвилі 632,8 нм • Р.Холл та інші; Н. Г. Басов та інші винайшли напівпровідникові лазери на арсеніді галію (λ = 840 нм, λ = 710 нм) |
| 1963 | • Л. Джонсон та інші представили перші перестроювані лазери на перехідних металах, наприклад Ni2+:MgF2(λ = 1,62 мкм …1,8 мкм) • Ф. Ділл, В. Говард та інші отримали неперервну стимульовану еміссію в GaAs діодах при температурі від 2 K до 77 K (λ = 840 нм) |
| 1964 | • Дж. Ґойзік та інші отримали стимульовану емісію на 1,064 мкм в Nd:YAG-лазері (Nd3+:Y3Al5O12) • К. Пател побудував перші лазери на CO2-газі |
| 1965 | • Дж. Каспер і Дж. Піментал винайшли хімічний лазер на HCl, імпульсний з оптичним ініціюванням (λ = 3,5 мкм) • Б.Фрітц і Е. Менке створили перший лазер на центрах забарвлення на KCl: Li/Fa-кристалі (λ = 2,7 мкм) |
| 1966 | • В. К. Конюхов, О. М. Прохоров; Р. Кантровітц та інші реалізували перший газодинамічний CO2-лазер • П. П. Сорокін і Дж. Р. Ланкард побудували перший імпульсний лазер на барвниках з накачкою лазером на рубіні (λ = 756 нм) |
| 1967 | • Ф. К. Кнойбюль та інші реалізували хвилепровідний газовий лазер на HCN-молекулах (λ = 337 мкм) • Т. Ф. Дойтч, К. Л. Компа і Ґ С. Піментель побудували перший фтороводневий (HF) лазер |
| 1968 | • Ж. І. Алферов та інші створили напівпровідниковий лазер на подвійній гетероструктурі з генерацією в імпульсному режимі • M. Росс реалізував перший Nd:YAG-лазер з накачкою лазерними діодами |
| 1969 | • В. Б. Тіфанні та інші побудували перший кіловатний CO2-лазер • Т. А. Кул і Р. Р. Тефенс відкрили чисто хімічний лазер на HCl неперервної дії |
| 1970 | • O. Петерсон на інші отримали неперервне випромінювання на родаміні 6G • Н. Г. Басов та інші побудували перший ексимерний лазер на Xe*2 |
| 1971 | • Г. Когельник і С. Шанк винайшли лазер на барвниках з розподіленим зворотнім зв'язком (Distributed Feedback) |
| 1973 | • M. Накамура і А .Ярів створили перший DFB напівпровідниковий лазер |
| 1974 | • Г. Маровський використав кільцевий резонатор для запобігання «spatial hole burning»-ефекту • А. І. Гудзенко і С. І. Яковенко запропонували реактор-лазер |
| 1975 | • T. Генш, А. Шавлов, Д. Вінеланд і Г. Демельт запропонували охолодження атомних променів за допомогою лазерів |
| 1976 | • Дж. Гсіех побудував неперервні InGaAsP-лазерні діоди (λ = 1,25 мкм) |
| 1977 | • Дж. Мадейс та інші свторюють перший лазер на вільних електронах |
| 1978 | • Дж. Валлінґ побудував твердотільний лазер на александриті (BeAl2O4:Cr3+) з неперервною перебудовою в діапазоні 710—820 нм • В. Мак Дермотт, Н. Пчелкин та інші створили чисто хімічний лазер на електронних переходах в йоді (λ = 1,315 мкм) |
| 1979 | • Е. Аффолтер і Ф. Кнойбюль побудували газовий лазер з розподіленим зворотнім зв'язком (DFB) • Х. Сода та інші створили перші поверхнево-емітуючі лазерні діоди (Vertical Cavity Surface Emitting Lasers) |
| 1980 | • Л. Молленауер, Р. Стоулен, Дж. Ґордон вперше спостерігали солітони в оптичних волокнах • Ц. Бор отримав короткі імпульси за допомогою лазера на барвниках |
| 1981 | • Ф. Кояма та інші побудували GaInAsP/InP-лазерні діоди з розподіленим рефлектором Бреґґа (Distributed Bragg Reflector) |
| 1982 | • П. Моултон побудував перший Ti: сапфір-лазер (Ti3+:Al2O3) з перебудовою хвиль між 670 нм і 1079 нм |
| 1983 | • Л. Молленауер, Р. Стоулен побудував перший лазер на солітонах |
| 1985 | • Д. Меттьюс та інші відкрили рентгенівський лазер з 15 нм випромінюванням • Т. Кейн і Р. Бейр створили монолітний кільцевий YAG-лазер з діодною накачкою |
| 1987 | • Д. Пейн відкрив ербієвий підсилювач з робочою довжиною хвилі 1,55 мкм (Erbium Doped Fiber Amplifier) |
| 1988 | • С. Пейн та інші побудували перший Cr: LiCaF-лазер з перебудовою довжини хвилі в діапазоні 720 нм і 840 нм |
| 1989 | • С. Пейн та інші побудували перший Cr: LiCaF-лазер з перебудовою довжини хвилі в діапазоні 780 нм і 920 нм |
| 1991 | • М. Гаазе та інші отримали короткочасну генерацію з блакитно-зеленого лазерного діода на базі селеніду цинку |
| 1992 | • Ґ.Ґріін, Ґ. Ляйзінґ та інші створили перший органічний полімерний світлодіод з блакитним випромінюванням |
| 1994 | • K. Ан та інші відкрили перший лазер на одному атомі (λ = 791 нм) |
| 1995 | • М. Андерсон та інші; К. Дейвіс та інші вперше спостерігають конденсат Бозе-Ейнштейна в атомарних газах |
| 1996 | • Накамура Сюдзі створив перші ефективні блакитні лазерні діоди на базі нітриду галію • Р. Френд побудував полімерний лазер з оптичною накачкою |
| 1999 | • Вольфганг Кеттерле та інші; К. Моцума та інші відкрили перший атомний лазер — когерентне підсилення матеріальних хвиль при проходженні атомного резервуару |
Використані джерела:
- www.z-laser.com/zlaser_de/allgemein/lasergeschichte
- M. Bertolotti: The History of the Lasers, Institute of Physics Publishing, 1999
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
1916 Albert Ejnshtejn predstaviv koncepciyu vimushenogo viprominyuvannya 1920 J Frank i F Rajhe pidtverdili isnuvannya metastabilnih zbudzhenih staniv 1927 Pol Dirak stvoriv kvantovu teoriyu vimushenogo viprominyuvannya 1928 R Ladenburg i E Kopferman doslidili vid yemnu dispersiyu svitla v gazovomu rozryadi v neoni 1940 V A Fabrikant doslidiv vid yemne poglinannya svitla 1947 Villis Lemb i R Rezerford vpershe prodemonstruvali stimulovanu emisiyu 1950 K M Pursell i R F Paund otrimali stimulovanu emisiyu v flyuoridi litiyu pri shvidkomu pereklyuchenni magnitnogo polya invertovanij spin 1951 V A Fabrikant M M Vudinskij F A Butayeva proveli eksperimenti z pidsilennyu elektromagnitnogo viprominyuvannya v gazah Charlz Tauns doslidiv mozhlivosti stvorennya generatora submilimetrovogo diapazonu C S van Giil G G Gopkins i N S Kapani vigotovili pershe optichne volokno 1952 Dzh Veber rozrobiv teoriyu mikrohvilovih rezonatoriv shumiv i chutlivosti pidsilyuvachiv 1953 Dzhon fon Nejman rozrobiv teoriyu fotonnogo pidsilennya 1954 M G Basov O M Prohorov Charlz Tauns V Gordon Dzh Cajger K Shimoda T Vang stvorili nezalezhno odin vid odnogo pershij mazer na molekulah amiaku zaproponuvav termin volokonna optika 1956 N Blomberg rozrobiv teoriyu tririvnevogo tverdotilnogo lazera 1958 L Shavlov i Charlz Tauns provodyat rozrahunki mazeriv dlya vidimogo i infrachervonogo diapazoniv 1959 G Gould vvodit termin LAZER i podaye kreslennya optichnogo mazera v amerikaske patentne byuro M G Basov robit teoretichne obgruntuvannya napivprovidnikovogo lazera 1960 T Mejman stvoriv pershij generator elektromagnitnogo viprominyuvannya na kristali rubinu Cr3 Al2O3 l 690 nm A Dzhavan V Bennet i D Eriot pobuduvali gelij neonovij lazer l 1 15 mkm P Sorokin i M Stevenson otrimali stimulovanu emisiyu na U3 CaF2 kristali l 2 5 mkm i l 2 6 mkm F G Goutermans zaproponuvav eksimeri yak lazerne seredovishe 1961 A G Foks i T Li G D Bojd i Dzh P Gordon stvorili teoriyu optichnih rezonatoriv z sferichnimi dzerkalami P P Sorokin i M Dzh Stevenson V Kajzer ta inshi otrimali stimulovanu emisiyu na Sm2 CaF2 kristali l 708 nm E Shnitcer otrimav stimulovanu emisiyu na Nd3 skli l 1 062 mkm D Polani stvoriv himichnij lazer na ekzotermichnih gazovih reakciyah R V Gellvart zaproponuvav generaciyu potuzhnih lazernih impulsiv z dopomogoyu modulyaciyi dobrobnosti P A Franken otrimav generaciyu drugoyi garmoniki podvoyennya chastoti v rubinovomu lazeri z dopomogoyu kristalu kvarcu 1962 D Uajt i Dzh Ridzhen stvorili He Ne lazer z dovzhinoyu hvili 632 8 nm R Holl ta inshi N G Basov ta inshi vinajshli napivprovidnikovi lazeri na arsenidi galiyu l 840 nm l 710 nm D Klyajnman i P Kislyuk pobuduvali pershij reflektor Fabri Pero dlya selekciyi mod v lazernomu rezonatori N Blombergen ta inshi visunuli teoriyu poshirennya hvil v nelinijnih seredovishah podvoyennya chastoti parametrichni procesi stimulovanij efekt Ramana bagatofononna ionizaciya ta inshi 1963 L Dzhonson ta inshi predstavili pershi perestroyuvani lazeri na perehidnih metalah napriklad Ni2 MgF2 l 1 62 mkm 1 8 mkm F Dill V Govard ta inshi otrimali neperervnu stimulovanu emissiyu v GaAs diodah pri temperaturi vid 2 K do 77 K l 840 nm N G Basov i A N Orayevskij vislovili ideyu teplovogo nakachuvannya G Herd stvoriv pershij azotnij lazer G Kroemer Zh I Alferov i R F Kazarinov zaproponuvali podvijni geterostrukturi dlya lazernih diodiv R Nojman zaproponuvav zbudzhuvati tverdotilni seredovisha za dopomogoyu lazernih diodiv M Koupland zastosuvav GaAs diod yak optichnij pidsilyuvach 1964 Dzh Gojzik ta inshi otrimali stimulovanu emisiyu na 1 064 mkm v Nd YAG lazeri Nd3 Y3Al5O12 K Patel pobuduvav pershi lazeri na CO2 gazi L Hargrou R Rork i M Pollak otrimali sinhronizaciyu mod v He Ne lazeri z trivalistyu pichka 600 ps V Bridzhes realizuvav argon ionnij lazer l 488 nm l 514 nm ksenonovij i kriptonovij lazer G Gebbi stvoriv 337 mkm HCN lazer pershij efektivnij submillimetrovij lazer R Kajes i T Kvist pobuduvali pershij tverdotilnij lazer z nakachkoyu lazernimi diodami U3 CaF2 kristal zbudzhuvavsya GaAs diodami z robochoyu temperaturoyu 4 2 K P Kafalas B Soffer i P Sverokin realizuvali pasivnu modulyaciyu dobrotnosti z dopomogoyu nasichenogo absorbera 1965 Dzh Kasper i Dzh Pimental vinajshli himichnij lazer na HCl impulsnij z optichnim iniciyuvannyam l 3 5 mkm B Fritc i E Menke stvorili pershij lazer na centrah zabarvlennya na KCl Li Fa kristali l 2 7 mkm Dzh Zhordmejn i R Miller stvorili pershij parametrichnij oscilyator na LiNbO3 kristali 1966 V K Konyuhov O M Prohorov R Kantrovitc ta inshi realizuvali pershij gazodinamichnij CO2 lazer P P Sorokin i Dzh R Lankard pobuduvali pershij impulsnij lazer na barvnikah z nakachkoyu lazerom na rubini l 756 nm V Silfast G Fovls realizovuyut pershij lazer na parah metaliv Zn Cd lazer V T Volter pobuduvav pershij lazer na parah midi l 510 6 nm i l 578 2 nm 1967 F K Knojbyul ta inshi realizuvali hvileprovidnij gazovij lazer na HCN molekulah l 337 mkm T F Dojtch K L Kompa i G S Pimentel pobuduvali pershij ftorovodnevij HF lazer 1968 Zh I Alferov ta inshi stvorili napivprovidnikovij lazer na podvijnij geterostrukturi z generaciyeyu v impulsnomu rezhimi M Ross realizuvav pershij Nd YAG lazer z nakachkoyu lazernimi diodami V T Volter pobuduvav pershij lazer na parah zolota l 637 8 nm 1969 V B Tifanni ta inshi pobuduvali pershij kilovatnij CO2 lazer T A Kul i R R Tefens vidkrili chisto himichnij lazer na HCl neperervnoyi diyi 1970 O Peterson na inshi otrimali neperervne viprominyuvannya na rodamini 6G N G Basov ta inshi pobuduvali pershij eksimernij lazer na Xe 2 T Chang i T Bridzhes pobuduvali 496 mkm CH3F lazer Zh Alferov ta inshi pobuduvali pershi lazerni diodi na podvijnih geterostrukturah z neperervnoyu generaciyeyu pri kimnatnij temperaturi I Hayashi M Panish na inshi pobuduvali lazerni diodi z neperervnoyu generaciyeyu pri kimnatnij temperaturi L Esaki ta R Tsu otrimali pershi kvantovi hvilevi strukturi 1971 G Kogelnik i S Shank vinajshli lazer na barvnikah z rozpodilenim zvorotnim zv yazkom Distributed Feedback 1973 M Nakamura i A Yariv stvorili pershij DFB napivprovidnikovij lazer 1974 G Marovskij vikoristav kilcevij rezonator dlya zapobigannya spatial hole burning efektu A I Gudzenko i S I Yakovenko zaproponuvali reaktor lazer 1975 T Gensh A Shavlov D Vineland i G Demelt zaproponuvali oholodzhennya atomnih promeniv za dopomogoyu lazeriv 1976 Dzh Gsieh pobuduvav neperervni InGaAsP lazerni diodi l 1 25 mkm 1977 Dzh Madejs ta inshi svtoryuyut pershij lazer na vilnih elektronah 1978 Dzh Valling pobuduvav tverdotilnij lazer na aleksandriti BeAl2O4 Cr3 z neperervnoyu perebudovoyu v diapazoni 710 820 nm V Mak Dermott N Pchelkin ta inshi stvorili chisto himichnij lazer na elektronnih perehodah v jodi l 1 315 mkm 1979 E Affolter i F Knojbyul pobuduvali gazovij lazer z rozpodilenim zvorotnim zv yazkom DFB H Soda ta inshi stvorili pershi poverhnevo emituyuchi lazerni diodi Vertical Cavity Surface Emitting Lasers 1980 L Mollenauer R Stoulen Dzh Gordon vpershe sposterigali solitoni v optichnih voloknah C Bor otrimav korotki impulsi za dopomogoyu lazera na barvnikah 1981 F Koyama ta inshi pobuduvali GaInAsP InP lazerni diodi z rozpodilenim reflektorom Bregga Distributed Bragg Reflector 1982 P Moulton pobuduvav pershij Ti sapfir lazer Ti3 Al2O3 z perebudovoyu hvil mizh 670 nm i 1079 nm 1983 L Mollenauer R Stoulen pobuduvav pershij lazer na solitonah 1985 D Mettyus ta inshi vidkrili rentgenivskij lazer z 15 nm viprominyuvannyam T Kejn i R Bejr stvorili monolitnij kilcevij YAG lazer z diodnoyu nakachkoyu 1987 D Pejn vidkriv erbiyevij pidsilyuvach z robochoyu dovzhinoyu hvili 1 55 mkm Erbium Doped Fiber Amplifier 1988 S Pejn ta inshi pobuduvali pershij Cr LiCaF lazer z perebudovoyu dovzhini hvili v diapazoni 720 nm i 840 nm 1989 S Pejn ta inshi pobuduvali pershij Cr LiCaF lazer z perebudovoyu dovzhini hvili v diapazoni 780 nm i 920 nm 1991 M Gaaze ta inshi otrimali korotkochasnu generaciyu z blakitno zelenogo lazernogo dioda na bazi selenidu cinku 1992 G Griin G Lyajzing ta inshi stvorili pershij organichnij polimernij svitlodiod z blakitnim viprominyuvannyam 1994 K An ta inshi vidkrili pershij lazer na odnomu atomi l 791 nm 1995 M Anderson ta inshi K Dejvis ta inshi vpershe sposterigayut kondensat Boze Ejnshtejna v atomarnih gazah 1996 Nakamura Syudzi stvoriv pershi efektivni blakitni lazerni diodi na bazi nitridu galiyu R Frend pobuduvav polimernij lazer z optichnoyu nakachkoyu 1999 Volfgang Ketterle ta inshi K Mocuma ta inshi vidkrili pershij atomnij lazer kogerentne pidsilennya materialnih hvil pri prohodzhenni atomnogo rezervuaru Vikoristani dzherela www z laser com zlaser de allgemein lasergeschichte M Bertolotti The History of the Lasers Institute of Physics Publishing 1999