Миха йло Бори сович Вічкань 1961 полковник медичної служби Збройних сил України Вічкань Михайло Борисович ПолковникЗагал

Миха́йло Бори́сович Вічкань (* 1961) — полковник медичної служби Збройних сил України.

Вічкань Михайло Борисович

Полковник

Загальна інформація

Народження

9 листопада 1961 (62 роки)
Городниця, Уманський район, Черкаська область, Українська РСР,

СРСР

Alma Mater

Вінницький медичний інститут

Військова служба

Приналежність

Війни / битви

Війна в Афганістані 1979—1989
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Заслужений працівник охорони здоров'я України

Життєпис

Михайло Борисович народився 09.11.1961 року в с. Городниця, Уманьского району, Черкаської області, українець.

1979 року поступив до . Служив у радянському контингенті в Афганістані. Служив на заставі в Памірі, на однойменній річці, з травня 1982 — фельдшер мобільної групи на території Демократичної Республіки Афганістан, базувалися в . Нагороджений відзнаками «Відмінник прикордонних військ», «Воїн-інтернаціоналіст», медаллю «Від вдячного афганського народу». 1984 року після демобілізації працював в Одесі фельдшером на «Швидкій допомозі».

Навчався у Вінницькому медичному інституті, після 4го курсу перевівся та закінчив військово-медичний факультет при Саратовському медінституті.

З 1990 року — медик в авіаційній частині у станиці Кущевській. В Ростові-на-Дону закінчив інтернатуру, лікар-невропатолог. Перевівся додому, начмед авіаційної бази в Умані.

Згодом очолив медичну службу окремої бази забезпечення Головного штабу ВПС.

Переведений до Військово-медичного центру ВПС — заступник начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону з оперативно-медичної роботи

21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Одружений, має двох синів.

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (21 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ст. (15 лютого 2013) — за значний особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту».
Медаль "Воїну-інтернаціоналісту «Від вдячного афганського народу».

Примітки

Указ президента України 333—2020
Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України».
Указ Президента України від 15 лютого 2013 року № 77/2013 «Про відзначення державними нагородами України».

Джерела

Указ Президента [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Зі шприцем та багнетом [ 11 січня 2015 у Wayback Machine.]

[1] Указ президента України 333—2020

[2] Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України».

[3] Указ Президента України від 15 лютого 2013 року № 77/2013 «Про відзначення державними нагородами України».