Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання 1834—1835 років — останнє велике повстанням народних мас в історичному Башкортостані до скасування кріпосного права. Жоден із наступних виступів не досягав вже того розмаху, який мало це повстання. Своїм корінням повстання 1834—1835 років сягало башкирських повстань XVII—XVIII століть. Крім башкир у повстанні брали участь і державні селяни, оренбурзькі козаки, мішари та тептярі (близько 40 тис. осіб).
| Башкирське повстання | |
| Країна |  Російська імперія |
|---|---|
| Час/дата початку | 1834 |
| Час/дата закінчення | 1835 |
Причини повстання
Причиною повстання був страх втратити наявні свободи. 16 січня 1830 був затверджений проєкт закону про обмін збіднених удільних селян центральних губерній на казенні селища багатоземельних східних губерній (у тому числі Пермської та Оренбурзької). Становище удільних селян було важче, ніж державних. Їм заборонялося переїжджати, вони обмежувалися у майнових правах тощо. Тому державні селяни (і башкири теж) були рішуче проти зміни статусу.
Башкири боялися втратити економічні та юридичні свободи, які їм гарантувала військово-козацька служба: свободи від сплати панщини, оброку тощо. Приводом для виступу башкир також були чутки про те, що башкир «призначають на долю, що всі чиновники через обман государ Імператора продали їх якомусь сенатору Медведєву, що нові хлібні магазини будуть будинками сенатора Медведєва або конторами якогось нового управління».
Серед російських селян у Башкирії було багато державних та удільних селян. Перші сплачували податки державну скарбницю, а удільні були власністю царської сім'ї. Становище удільних селян було важким. Непосильний оброк руйнував їхнє господарство. Цар Микола I вирішив перевести триста тисяч державних селян у розряд удільних і, навпаки, триста тисяч удільних перевести у розряд державних. Цим він сподівався збільшити доходи царської сім'ї: заможніші селяни стали б справно платити оброк. Перехід державних селян до удільних означав перетворення в кріпаків.
Чутки про рішення царя викликали у 1834 році стихійне повстання селян Оренбурзької та Пермської губерній.
Місце повстання
Повстання розгорнулося на територіях Пермської, Оренбурзької та сусідніх губерній.
Хід бойових дій
Рух почався в Пермській губернії, з заворушень державних селян восени 1834 року.
Невдовзі повстання охопило Кунгурський і Красноуфимський повіти Пермської губернії, і навіть Бірський, частини Троїцького, Уфимського і Белебєєвського повітів Оренбурзької губернії.
12 червня 1835 року біля села Байкіно (Кунгурський повіт) сталося зіткнення урядових військ із загоном селян у 3 тисячі осіб. Дуже невелика частка селян були озброєні рушницями, інші — сокирами, косами, ціпками. Солдати рушничним вогнем розсіяли селянський загін. На місці залишилося 5 людей убитих та 34 поранених.
В цей час башкири виганяли царських чиновників, потім у найближчого кантонного начальника у присутності мулли брали присягу про те, що він не має жодних приписів про передачу башкир до улідла і про навернення мусульман у християнську віру.
Генерал-губернатор Оренбурзької губернії Василь Перовський звернувся до муфтія Оренбурзьких духовних зборів за фетвою (посланням) до повсталих башкирів. Фетва залишилася особливо не поширеною, але свідчить про те, що чимало було зроблено і для переконання башкирів ідеологічними методами. Сам Габдесаллям Габдрахімов був із тієї категорії осіб, яких можна назвати сумлінними виконавцями, — він старанно виконував доручення генерал-губернатора. Завдяки повній неорганізованості та розрізненості виступів оренбурзький військовий губернатор зумів швидко придушити повстання. Для цього він використовував башкирські полки.
Карателі жорстоко розправилися з учасниками повстання. Їх били палицями (завдавали від 500 до 4000 ударів), а потім посилали до Сибіру на каторжні роботи. В результаті каральної дії Уфимським військовим судом було засуджено 370—427 осіб, з них 16 осіб померли під час розправи.
Підсумки повстання
Попри локальність та слабку організованість, повстання 1834 — 1835 років мало велике значення. Своєю самовідданою боротьбою башкири та інші народи краю зберегли особисту свободу. Царській владі довелося відмовитися від планів передачі жителів Приуралля, у тому числі й історичного Башкортостану, у питомі відомства і більш обережно проводити політику щодо неросійських народів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 1 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 1 липня 2012.
- История башкирского народа. Том 3.Уфа: Наука.,2007.,С.220
- История башкирского народа. Том 3.Уфа: Наука.,2007.,С.128
- там же С.128
Література
- Акманов И. Г. Башкирские восстания XVII — начала XVIII вв. — Уфа: Китап, 1998.
- Акманов И. Г. Башкирия в составе Российского государства в XVII — первой половине XVIII века. — Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991.
Посилання
- Народне повстання 1834—1835 років
- Народне повстання 1834—1835 років
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya 1834 1835 rokiv ostannye velike povstannyam narodnih mas v istorichnomu Bashkortostani do skasuvannya kriposnogo prava Zhoden iz nastupnih vistupiv ne dosyagav vzhe togo rozmahu yakij malo ce povstannya Svoyim korinnyam povstannya 1834 1835 rokiv syagalo bashkirskih povstan XVII XVIII stolit Krim bashkir u povstanni brali uchast i derzhavni selyani orenburzki kozaki mishari ta teptyari blizko 40 tis osib Bashkirske povstannya Krayina Rosijska imperiya Chas data pochatku1834 Chas data zakinchennya1835Prichini povstannyaPrichinoyu povstannya buv strah vtratiti nayavni svobodi 16 sichnya 1830 buv zatverdzhenij proyekt zakonu pro obmin zbidnenih udilnih selyan centralnih gubernij na kazenni selisha bagatozemelnih shidnih gubernij u tomu chisli Permskoyi ta Orenburzkoyi Stanovishe udilnih selyan bulo vazhche nizh derzhavnih Yim zaboronyalosya pereyizhdzhati voni obmezhuvalisya u majnovih pravah tosho Tomu derzhavni selyani i bashkiri tezh buli rishuche proti zmini statusu Bashkiri boyalisya vtratiti ekonomichni ta yuridichni svobodi yaki yim garantuvala vijskovo kozacka sluzhba svobodi vid splati panshini obroku tosho Privodom dlya vistupu bashkir takozh buli chutki pro te sho bashkir priznachayut na dolyu sho vsi chinovniki cherez obman gosudar Imperatora prodali yih yakomus senatoru Medvedyevu sho novi hlibni magazini budut budinkami senatora Medvedyeva abo kontorami yakogos novogo upravlinnya Sered rosijskih selyan u Bashkiriyi bulo bagato derzhavnih ta udilnih selyan Pershi splachuvali podatki derzhavnu skarbnicyu a udilni buli vlasnistyu carskoyi sim yi Stanovishe udilnih selyan bulo vazhkim Neposilnij obrok rujnuvav yihnye gospodarstvo Car Mikola I virishiv perevesti trista tisyach derzhavnih selyan u rozryad udilnih i navpaki trista tisyach udilnih perevesti u rozryad derzhavnih Cim vin spodivavsya zbilshiti dohodi carskoyi sim yi zamozhnishi selyani stali b spravno platiti obrok Perehid derzhavnih selyan do udilnih oznachav peretvorennya v kripakiv Chutki pro rishennya carya viklikali u 1834 roci stihijne povstannya selyan Orenburzkoyi ta Permskoyi gubernij Misce povstannyaPovstannya rozgornulosya na teritoriyah Permskoyi Orenburzkoyi ta susidnih gubernij Hid bojovih dijRuh pochavsya v Permskij guberniyi z zavorushen derzhavnih selyan voseni 1834 roku Nevdovzi povstannya ohopilo Kungurskij i Krasnoufimskij poviti Permskoyi guberniyi i navit Birskij chastini Troyickogo Ufimskogo i Belebyeyevskogo povitiv Orenburzkoyi guberniyi 12 chervnya 1835 roku bilya sela Bajkino Kungurskij povit stalosya zitknennya uryadovih vijsk iz zagonom selyan u 3 tisyachi osib Duzhe nevelika chastka selyan buli ozbroyeni rushnicyami inshi sokirami kosami cipkami Soldati rushnichnim vognem rozsiyali selyanskij zagin Na misci zalishilosya 5 lyudej ubitih ta 34 poranenih V cej chas bashkiri viganyali carskih chinovnikiv potim u najblizhchogo kantonnogo nachalnika u prisutnosti mulli brali prisyagu pro te sho vin ne maye zhodnih pripisiv pro peredachu bashkir do ulidla i pro navernennya musulman u hristiyansku viru General gubernator Orenburzkoyi guberniyi Vasil Perovskij zvernuvsya do muftiya Orenburzkih duhovnih zboriv za fetvoyu poslannyam do povstalih bashkiriv Fetva zalishilasya osoblivo ne poshirenoyu ale svidchit pro te sho chimalo bulo zrobleno i dlya perekonannya bashkiriv ideologichnimi metodami Sam Gabdesallyam Gabdrahimov buv iz tiyeyi kategoriyi osib yakih mozhna nazvati sumlinnimi vikonavcyami vin staranno vikonuvav doruchennya general gubernatora Zavdyaki povnij neorganizovanosti ta rozriznenosti vistupiv orenburzkij vijskovij gubernator zumiv shvidko pridushiti povstannya Dlya cogo vin vikoristovuvav bashkirski polki Karateli zhorstoko rozpravilisya z uchasnikami povstannya Yih bili palicyami zavdavali vid 500 do 4000 udariv a potim posilali do Sibiru na katorzhni roboti V rezultati karalnoyi diyi Ufimskim vijskovim sudom bulo zasudzheno 370 427 osib z nih 16 osib pomerli pid chas rozpravi Pidsumki povstannyaPopri lokalnist ta slabku organizovanist povstannya 1834 1835 rokiv malo velike znachennya Svoyeyu samoviddanoyu borotboyu bashkiri ta inshi narodi krayu zberegli osobistu svobodu Carskij vladi dovelosya vidmovitisya vid planiv peredachi zhiteliv Priurallya u tomu chisli j istorichnogo Bashkortostanu u pitomi vidomstva i bilsh oberezhno provoditi politiku shodo nerosijskih narodiv Primitki Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 1 lipnya 2012 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 1 lipnya 2012 Istoriya bashkirskogo naroda Tom 3 Ufa Nauka 2007 S 220 Istoriya bashkirskogo naroda Tom 3 Ufa Nauka 2007 S 128 tam zhe S 128LiteraturaAkmanov I G Bashkirskie vosstaniya XVII nachala XVIII vv Ufa Kitap 1998 Akmanov I G Bashkiriya v sostave Rossijskogo gosudarstva v XVII pervoj polovine XVIII veka Sverdlovsk Izd vo Ural un ta 1991 PosilannyaNarodne povstannya 1834 1835 rokiv Narodne povstannya 1834 1835 rokiv