Башкирські повстання кінця XVII — першої половини XIX століть — повстання башкирського народу проти Російської держави. Мали національно-визвольний характер.
Башкирські повстання | |
Місце розташування | Башкортостан |
---|
Повстання кінця XVII століття
Повстання 1662-1664-х рр. спалахнуло через заборону царської влади нападати башкирським феодалам на калмиків. Повстання очолили крупні феодали. Частина феодалів відмовилась від російського підданства. Повстанський рух охопив усю Башкирію.
Влітку 1662 року повстанці захопили Кунгур, розгромили ряд російських сел в Уфимському й Кунгурському повітах. До літа 1664 р. повстання було придушено.
У 1681—1682 рр. спалахнуло наступне повстання через чутки про насильницьку християнізацію мусульман. Повстання очолили феодали Іш-Мухаммед та Сеід Саафер, які оголосили «Священну війну» й звернулися за допомогою до калмиків. Повстання почалось восени 1661 р. У 1662 воно перейшло на Сибірську дорогу й її Зауральську частину. В Башкирію прибули калмицькі загони, які під виглядом допомоги намагалися підкорити собі башкирське населення. 1683 р. повстанці припинили боротьбу. Причиною цього було незадоволення населення допомогою калмиків й заявою російської влади, що вони не давали наказу на насильницьке хрещення башкирів.
Повстання 1704—1711 років
Причиною башкирського повстання 1704 р. було введення податків й вимога відправлення башкирами коней для російської армії. Башкирські феодали відмовились від російського підданства й вирішили зробити спробу створити башкирське ханство.
У 1704—1706 роках російська влада обіцяла башкирам розглянути їхні вимоги. Повстанці припинили боротьбу й відправили до Москви своїх посланців. Замість розглядання скарг, Петро I наказав заарештувати усіх 8 башкирських послів. Одного з них повісили, інших було ув'язнено. Це спровокувало нове повстання башкирів у 1707—1708 роках.
У 1707 році, коли башкири підняли чергове повстання, цар відправив у Ногайську дорогу каральний загін під командуванням князя Уракова, якій почав руйнувати південні волості цього шляху.
В Бузрянській волості почалися сутички між башкирами й карателями. Для подавлення повстанців, у 20-х числах листопада виступив полк полковника Хохлова, який складався з 1300 солдатів, драгунів, уфімських дворян й козаків. 4 грудня сили повстанців на чолі з Алдаром й Кусюмом в урочищі Юрактау, за 90 верств від Уфи оточили й розбили карателів. Лише близько 400 чоловік з пораненим полковником змогли пробитися до Соловарного містечка. До рук переможців потрапив цілий обоз, військові припаси, серед яких 5 гармат.
Після поразки загону Хохлова були атаковані всі опорні пункти царизму. Повстанці захопили Заінськ, тривали бої за Бірськ, Новошемінськ, Білянськ, Мензелінськ, Сергієвськ. На початку січня 1708 року повстанці підійшли до Ками.
На Казанському шляху загін Кусюма захопив й зруйнував Ілбахтин монастир поблизу Єлабуги, потім першими перейшли р. Каму й взяли в облогу Єлабугу, захопили село Чисте поле, Соколівку й інші села. Потім Каму перейшов Ісмагіл-мулла з загоном близько 3000 чоловік. Під керівництвом Москова Уразаєва та Якупа Кульмєтова обложили Сарапул, Каракуліно й зайняли навколишні села.
У боях на заході від Ками, крім казанських башкирів брали участь об'єднання повсталих Ногайської й Осінської доріг. Станом на 1708 р. чисельність повсталих башкир складала близько 40 000 чоловік. З появою повстанців у Казанському повіті, за зброю взялося місцеве населення пригнічене росіянами. Повстання башкир переросло у рух усього пригніченого населення Південного Уралу та Середнього Поволжя. Першими відчули негативні наслідки колонізації Казанські дороги, які й стали найактивнішими учасниками повстань XVII—XVIII століть
Під час повстань XVII — початку XVIII століть більшість повстанців гинуло під час сутичок, оскільки царська влада страчувала лише їхніх ватажків.
На початку лютого 1708 року повстанці пішли в наступ у двох напрямках: на захід (Казань) та на Волгу.
7 лютого вони знаходились за 42-64 кілометри від Казані й руйнували села на поблизу міста. Повстанці так саму успішно діяли на південно-західному напрямі, північніше гирла Ками. Вони зайняли села Шуран, Чірпи та інші, які знаходились у 32-42 кілометрах від Волги.
Російська влада, в умовах Північної війни виявилась неспроможною вчасно зібрати військові сили для придушення повстанців. 31 грудня 1707 року командир карателів П. Хованський був змушений почати переговори з башкирами. Він звернувся до них з грамотою, у котрій обіцяв пробачення від царської милості й розгляд їхніх скарг. Листа до повстанців відправив й митрополит Тихон.
На допомогу силам, які знаходилися в Казані й Уфі влада виділила 5 регулярних полків й звернулася до людей з вимогою створювати загони для боротьби з повстанцями. Наприкінці лютого Хованський зібрав 9 тисяч солдатів, драгунів, козаків й почав наступ, після чого повстанці почали повільно відступати. 17 березня Хованський підійшов до Єлабуги й почав переговори з повстанцями.
В кінці березня 1708 року сторони змогли домовитися. Хованський обіцяв не карати башкир за участь у повстанні, скасувати введення нових податків, поступову християнізацію мусульман, а також наказати казанську владу за свавілля та насильство. На цьому повстання башкирів завершилось, оскільки царська влада задовольнила їхні головні вимоги.
У 1709—1710 роках почалось нове повстання, оскільки царська влада не виконала деякі свої обіцянки. Башкири були незадоволені діями казанського віце-губернатора М. Кудряцева та його помічників, які вважали, що П. Хованський пішов на надто великі поступки і намагалися зірвати повну реалізацію угоди. Мешканці Казанського й Осинського шляхів у цьому повстанні участі не брали, оскільки царська влада розмістила у фортецях додаткові військові сили. В Казані знаходились регулярні полки, які були готові до походу в Башкортостан. Новий казанський губернатор П. Апраксін почав переговори з башкирами, обіцяючи, що цар розгляне їхні скарги і погрожував відправити каральні загони у випадку повстання. Башкири Казанської й Осинської доріг вирішили відстоювати свої інтереси мирним шляхом. У листі до губернатора Апраксіна від лютого 1709 року ватажок башкирів Кусюм Тюлекеєв скаржився, що казанського віце-губернатора попри обіцянки не зняли з посади, а також нагадав про звільнення полонених повстанців та арешти башкирів, які їздили у міста Середнього Поволжя для торгівлі.
Участь козаків у придушенні повстання
У придушенні башкирських повстань у 1708—1709 рр. брав участь Лубенський полк Війська Запорозького, який було відправлено у Поволжя для участі в боротьбі з повстанцями.
За словами Пилипа Орлика, у 1706 р. генеральна старшина висловлювала незадоволення, що:
«Козаки своими оброками служат далекими и долгими походами, с последней худобы розоряються, кровь свою проливают, и на разных местах, то в Инхлянтах, то в Польше, то в Литве, то в Казанском государстве, то в Донских городах погибают и умаляютца» |
.
10 серпня 1706 р. в листі Головкіну Мазепа писав, що наказному лубенському полковникові:
«Жестко приказано, дабы он того крепко смотрел, чтоб нигде в походе ни малого не чинили разорения». Пізніше, Мазепа згадував, що козаки «ще з весни, як у Казань їм в похід готуватись, тікаючи від походу, повтікали хто в річки, хто в поля, хто за сіллю, хто в Сечу» |
.
У жовтні 1707 р. І. Мазепа, в листі до графа Г.Головкіна нарікав на брак сил у випадку зіткнення з польськими військами через правобережні українські землі. Мазепа відзначав, що козацьке військо «розкидано у різні сторони», у тому числі частина перебувала у Казані.
У 1710 р. запорожці, згадуючи далекі походи козаків за царським наказом, дорікали І. Скоропадському, що уряд їх «по Казанях занапастив».
Повстання 1735—1740 років
У 1735—1736 роках відбулося наступне повстання башкирів, яке стало відповіддю на організацію царської владою Оренбурзької військово-політичної експедиції. Повстання 1734-1740-х років стало найбільшим виступом башкирів за усю історію боротьби народу після приєднання Башкирії до Росії. Одним з ватажків повстання став , третій представник роду Тюлекей-батира. Проведення експедиції було офіційним порушенням умов приєднання Башкортостана до Росії й встановленням в краю колоніальних порядків. На загальнонародних з'їздах башкири вирішили, що необхідно завадити заснуванню нового міста на р. Орь, на кордоні башкир з казахами та іншим заходам з боку влади. У травні, на всіх шляхах почалось формування повстанських сил. Підготовкою повстання на казанському шляху керував Акай-батир.
Наприкінці травня — на початку червня 1735 року представники усіх чотирьох доріг на чоля з А. Кусюмовим та К. Нурушевим зібралися під Уфою й відправили до Уфи двох послів з листом до Кирилова, бажаючи отримати офіційні пояснення з боку влади про мету цих заходів. Начальник канцелярії І. Кирилов замість зустрічі з послами наказав кинути їх за ґрати. Башкири послали до Кирилова ще двох послів, які хотіли отримати дозвіл на зустріч з імператрицею Анною Іванівною. Одного з послів було вбито, іншого напівживого кинули за ґрати. Цими діями влада фактично спровокувала повстання незадоволеного населення. На території Казанської й Ногайської дороги башкири руйнували села прихильників влади серед місцевого населення, яких було небагато. На казанському шляху було створено три крупних формувань, на чолі котрих стали А. Кусюмов, Г. Тохтаров та Тевеней. В них було близько 10 тисяч повстанців.
В середині червня 1735 року команда експедиції з 3150 солдатів, драгунів, козаків з 34 гарматами рушила із Уфи до р. Орь для будівництва Оренбурга. В кінці місяця біля урочища Бугульчан Кирилов чекав підходу вологодського драгунського полку, який мав приєднатися до нього. Повстанці планували крупними силами напасти на команду Кирилова й завадити йому дійти до р. Орь. Проте, повстанці ногайської й казанської доріг не встигли об'єднатись й напад на Кирилова зірвався. Наприкінці червня п'ять рот вологодських драгунів, декілька десятків уфимських дворян й козаків з Уфи вирушили для об'єднання з командою Кирилова. 1 липня, коли вони знаходились біля гори Зірган, на них напали 3 тисячі башкирів, на чолі з Кілмяком й зупинили їхнє просування, завдавши значних втрат у живій силі. 6 червня про це дізнався Кирилов й послав їм на допомогу значні сили. Кільмяк був змушений відступити. Волгоградські роти пішли на з'єднання з основними силами експедиції. Згодом, вони були атаковані силами А. Кусюмова, проте йому не вдалося розбити ворогів. На початку серпня 1735 року Кирилов досягнув гирла р. Орь й 15 числа заснував дерев'янну фортецю.
У другій половині вересня сили повстанців на чолі з Кільмяком та Кусюмовим об'єднались біля Уфи. Вони планували напасти на Уфу, проте дізнавшись, що туди йде Кирилов рушили йому на зустріч. На початку жовтня в басейні р. Ашкадар вони напали на Кирилова. Бої йшли протягом тижня. Проте, артилерія Кирилова зуміла відбити напад повстанців.
13 серпня царський уряд створив Башкирську комісію на чолі з генерал-лейтенантом А. Рум'янцевим для придушення повстання. Йому були підпорядковані усі сили Приуралля й Середнього Поволжя.
19 вересня Рум'янцев приїхав в Мензелинськ й звернувся до повстанців з вимогою припинити боротьбу й почати переговори. Башкири пропозицію прийняли. Вони склали грамоту на ім'я імператриці Анни Іванівни, у якій скаржилися на організацію Оренбурзької експедиції й на жорстокість Кирилова. Грамота була підписана 38 представниками з 27 повітів Ногайської, Казанської, Сибірської й Осинської доріг.
Восени у європейській частині краю настав мир. Проте, повстали башкири Сибірської дороги, які були незадоволені заснуванням на верхівцях р. Урал Верхньояіцької фортеці й відправленням обозів з продовольством у Верхояіцьк та Оренбург. У грудні вони не пустили в ці міста крупний продовольчий обоз, залишивши їх без продуктів харчування, потім знищили Верхояіцьк.
Влада наказала генералу Рум'янцеву «вогнем і мечем» придушити повстання. До Башкортостану були відправлені додатково регулярні полки, мобілізовані дворяни й селяни Середнього Поволжя й Приуралля. Селянам-переселенцям були обіцяні землі башкир, на яких вони тимчасово мешкали.
Війська Рум'янцева складались з 22 тисяч регулярних солдатів й козаків, не рахуючи мобілізованих дворян й селян. Придушення повстання на Ногайській дорозі болу доручене Кирилову, Сибірській — В. Татищеву. Повстанців на Казанському й Осинському шляху мав розбити він сам.
Масштабна каральна операція тривала з лютого до кінця березня 1736 р. Під час бойових дій було вбито більше 3000 повстанців, близько 500 чоловік потрапили в полон. Карателі спалили 503 сіл, знищили, або угнали більше 5000 коней, корів й овець. Рум'янцев запросив на переговори ватажків повстанців, обіцяючи розглянути їхні вимоги. Проте, Тевкелева, Кусюмова й Нурушева було підступно заарештовано. Уряд прийняв таємне рішення стратити всіх організаторів повстання. Рум'янцеву, Кирилову й Татищеву дали право вирішувати долю активних учасників повстання на власний розсуд. Більшість ватажків повстанців було страчено. 3 лютого 1739 року генерал Л. Соймонов відправив Кільмянка, Анкая та Юсупа до Москви, потім — до Санкт-Петербургу. Подальша їхня доля невідома.
Не дивлячись на арешти ватажків, повстання продовжувалось. На Казанському шляху повстання очолили Абдулла Акаєв та Султанмурат Дюскеев. Абдулла тісно координував свої дії з Кільмяком, ватажком повстання на Ногайському шляху. 29 червня 1736 р. восьмитисячний загін повстанців на чолі з Кільмяком напав на двохтисячну команду Рум'янцева в районі р. Ік, що стало найбільшою битвою повстання. Під час битви було вбито 108 карателів, більше 60 солдатів й драгунів було поранено, але розгромити ворога повстанцям не вдалося. Румянцев розгубився й сховався в Мензелинську й благав владу послати в Башкортостан додатково 3 регулярних полки. Протягом липня-вересня 1736 року на Казанському шляху повстанці на чолі з Абдуллою й Султанмуратом вступали в сутички з каральними загонами, нападали на фортеці.
У вересні командир Башкирської комісії М. Хрущов запропонував башкирам почати переговори з владою. У грудня повстанці заявили, що продовжуватимуть спротив до тих пір, поки про тяжкий стан їхніх справ не дізнається імператриця. Проте, влада не йшла на зустріч повстанцям. В умовах війни з Османською імперією, яка почалася 1735 року, влада висунула вимогу негайно припинити повстання, інакше вирішить питання військовим шляхом.
У грудні 1736 року М. Хрущов та І. Кирилов вирішили організувати весною 1737 року каральну операцію у межах Ногайського й Сибірського шляхів. Загалом, планувалося мобілізувати більше 18 тисяч.
Станом на кінець липня 1737 р. повстанці втратили в ході бойових дій, засланими й страченими більше 15 тисяч. Восени 1736 р. активні військові дії припинилися. У січні 1737 р. А. Акаєв був змушений приїхати в Уфу до воєводи Шемякіна й принести каяття, де відразу був заарештований.
Взимку 1738 р. на Сибірській, Осинській й Ногайській дорогах повстання відновилося. У квітні й травні башкири атакували Чебаркульську, Челябинську й Красноуфимську фортеці. У червні повстанці вели воєнні дії проти урядових загонів Арсеньєва й Лютника. Восени, карателі зруйнували більше 30 сіл й вбили більше 900 чоловік.
Найкрупнішою операцією повстанців став напад на військовий табір генерала Соймонова, після чого було почато переговори. У 1739 року воєнні дії відновилися. Причиною цього стало рішення влади про перепис населення Башкирії, який було зірвано. Потім, башкири вирішили взагалі відмовитися від російського підданства й звернулися по допомогу до джунгарів. У грудні перепис населення відновився. У січня 1740 р. повстання очолив Карасакал. Повстання охопило усю територію Сибірської дороги. Проте, всередині березня повстанці були змушені відступити в гори. Карасакл перебрався на територію Ногайської дороги. У травні-червні 1740 р. загін Карасакла зазнав ряду поразок. 3 червня повстанці зазнали поразки біля р. Тобол.
Повстання 1747 року
Повстання 1755—1756 років
Наступне повстання почалося 1755 року. Воно було викликано посиленням феодального гніту, земельними утисками і насильницькою християнізацією. Мул Абдулла Алеев, на прізвище Батирша закликав башкир, татар, казахів й узбеків до «священної війни». Однак фактично Батирша повстанням не керував. Повстання почалося 15 травня у бурзянській волості Ногайської дороги розоренням Сапсальського поштового стану та припиненням обслуговування Ісетського тракту. Під натиском урядових військ найактивніші повстанці відступили в казахські степи. У серпні повстанський рух відновився і охопив ряд сусідніх волостей. Були розгромлені заводи і поштові станції, а також вбито кілька місцевих старшин. До кінця серпня рух припинився. 27-28 серпня стався третій спалах повстання в районі Осинської дороги. Повстанці вбили старшину і готувалися до більш активних дій. Проти них виступили місцеві феодали, після чого рух припинився. Після повстання гніт царизму в Башкирії був дещо ослаблений.
Повстання 1773—1775 років
Повстання 1834—1835 років
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 22 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 1 липня 2015.
- Башкирські повстання 17-18 ст[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
- Башкирские восстания 17-18 вв. [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Башкирские восстания 17-18 вв. // Башкирская энциклопедия [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bashkirski povstannya kincya XVII pershoyi polovini XIX stolit povstannya bashkirskogo narodu proti Rosijskoyi derzhavi Mali nacionalno vizvolnij harakter Bashkirski povstannyaMisce roztashuvannyaBashkortostanPovstannya kincya XVII stolittyaDokladnishe Bashkirske povstannya 1662 1664 Povstannya 1662 1664 h rr spalahnulo cherez zaboronu carskoyi vladi napadati bashkirskim feodalam na kalmikiv Povstannya ocholili krupni feodali Chastina feodaliv vidmovilas vid rosijskogo piddanstva Povstanskij ruh ohopiv usyu Bashkiriyu Vlitku 1662 roku povstanci zahopili Kungur rozgromili ryad rosijskih sel v Ufimskomu j Kungurskomu povitah Do lita 1664 r povstannya bulo pridusheno Dokladnishe Bashkirske povstannya 1681 1684 U 1681 1682 rr spalahnulo nastupne povstannya cherez chutki pro nasilnicku hristiyanizaciyu musulman Povstannya ocholili feodali Ish Muhammed ta Seid Saafer yaki ogolosili Svyashennu vijnu j zvernulisya za dopomogoyu do kalmikiv Povstannya pochalos voseni 1661 r U 1662 vono perejshlo na Sibirsku dorogu j yiyi Zauralsku chastinu V Bashkiriyu pribuli kalmicki zagoni yaki pid viglyadom dopomogi namagalisya pidkoriti sobi bashkirske naselennya 1683 r povstanci pripinili borotbu Prichinoyu cogo bulo nezadovolennya naselennya dopomogoyu kalmikiv j zayavoyu rosijskoyi vladi sho voni ne davali nakazu na nasilnicke hreshennya bashkiriv Povstannya 1704 1711 rokivDokladnishe Bashkirske povstannya 1704 1711 Prichinoyu bashkirskogo povstannya 1704 r bulo vvedennya podatkiv j vimoga vidpravlennya bashkirami konej dlya rosijskoyi armiyi Bashkirski feodali vidmovilis vid rosijskogo piddanstva j virishili zrobiti sprobu stvoriti bashkirske hanstvo U 1704 1706 rokah rosijska vlada obicyala bashkiram rozglyanuti yihni vimogi Povstanci pripinili borotbu j vidpravili do Moskvi svoyih poslanciv Zamist rozglyadannya skarg Petro I nakazav zaareshtuvati usih 8 bashkirskih posliv Odnogo z nih povisili inshih bulo uv yazneno Ce sprovokuvalo nove povstannya bashkiriv u 1707 1708 rokah U 1707 roci koli bashkiri pidnyali chergove povstannya car vidpraviv u Nogajsku dorogu karalnij zagin pid komanduvannyam knyazya Urakova yakij pochav rujnuvati pivdenni volosti cogo shlyahu V Buzryanskij volosti pochalisya sutichki mizh bashkirami j karatelyami Dlya podavlennya povstanciv u 20 h chislah listopada vistupiv polk polkovnika Hohlova yakij skladavsya z 1300 soldativ draguniv ufimskih dvoryan j kozakiv 4 grudnya sili povstanciv na choli z Aldarom j Kusyumom v urochishi Yuraktau za 90 verstv vid Ufi otochili j rozbili karateliv Lishe blizko 400 cholovik z poranenim polkovnikom zmogli probitisya do Solovarnogo mistechka Do ruk peremozhciv potrapiv cilij oboz vijskovi pripasi sered yakih 5 garmat Pislya porazki zagonu Hohlova buli atakovani vsi oporni punkti carizmu Povstanci zahopili Zainsk trivali boyi za Birsk Novosheminsk Bilyansk Menzelinsk Sergiyevsk Na pochatku sichnya 1708 roku povstanci pidijshli do Kami Na Kazanskomu shlyahu zagin Kusyuma zahopiv j zrujnuvav Ilbahtin monastir poblizu Yelabugi potim pershimi perejshli r Kamu j vzyali v oblogu Yelabugu zahopili selo Chiste pole Sokolivku j inshi sela Potim Kamu perejshov Ismagil mulla z zagonom blizko 3000 cholovik Pid kerivnictvom Moskova Urazayeva ta Yakupa Kulmyetova oblozhili Sarapul Karakulino j zajnyali navkolishni sela U boyah na zahodi vid Kami krim kazanskih bashkiriv brali uchast ob yednannya povstalih Nogajskoyi j Osinskoyi dorig Stanom na 1708 r chiselnist povstalih bashkir skladala blizko 40 000 cholovik Z poyavoyu povstanciv u Kazanskomu poviti za zbroyu vzyalosya misceve naselennya prignichene rosiyanami Povstannya bashkir pereroslo u ruh usogo prignichenogo naselennya Pivdennogo Uralu ta Serednogo Povolzhya Pershimi vidchuli negativni naslidki kolonizaciyi Kazanski dorogi yaki j stali najaktivnishimi uchasnikami povstan XVII XVIII stolit Pid chas povstan XVII pochatku XVIII stolit bilshist povstanciv ginulo pid chas sutichok oskilki carska vlada strachuvala lishe yihnih vatazhkiv Na pochatku lyutogo 1708 roku povstanci pishli v nastup u dvoh napryamkah na zahid Kazan ta na Volgu 7 lyutogo voni znahodilis za 42 64 kilometri vid Kazani j rujnuvali sela na poblizu mista Povstanci tak samu uspishno diyali na pivdenno zahidnomu napryami pivnichnishe girla Kami Voni zajnyali sela Shuran Chirpi ta inshi yaki znahodilis u 32 42 kilometrah vid Volgi Rosijska vlada v umovah Pivnichnoyi vijni viyavilas nespromozhnoyu vchasno zibrati vijskovi sili dlya pridushennya povstanciv 31 grudnya 1707 roku komandir karateliv P Hovanskij buv zmushenij pochati peregovori z bashkirami Vin zvernuvsya do nih z gramotoyu u kotrij obicyav probachennya vid carskoyi milosti j rozglyad yihnih skarg Lista do povstanciv vidpraviv j mitropolit Tihon Na dopomogu silam yaki znahodilisya v Kazani j Ufi vlada vidilila 5 regulyarnih polkiv j zvernulasya do lyudej z vimogoyu stvoryuvati zagoni dlya borotbi z povstancyami Naprikinci lyutogo Hovanskij zibrav 9 tisyach soldativ draguniv kozakiv j pochav nastup pislya chogo povstanci pochali povilno vidstupati 17 bereznya Hovanskij pidijshov do Yelabugi j pochav peregovori z povstancyami V kinci bereznya 1708 roku storoni zmogli domovitisya Hovanskij obicyav ne karati bashkir za uchast u povstanni skasuvati vvedennya novih podatkiv postupovu hristiyanizaciyu musulman a takozh nakazati kazansku vladu za svavillya ta nasilstvo Na comu povstannya bashkiriv zavershilos oskilki carska vlada zadovolnila yihni golovni vimogi U 1709 1710 rokah pochalos nove povstannya oskilki carska vlada ne vikonala deyaki svoyi obicyanki Bashkiri buli nezadovoleni diyami kazanskogo vice gubernatora M Kudryaceva ta jogo pomichnikiv yaki vvazhali sho P Hovanskij pishov na nadto veliki postupki i namagalisya zirvati povnu realizaciyu ugodi Meshkanci Kazanskogo j Osinskogo shlyahiv u comu povstanni uchasti ne brali oskilki carska vlada rozmistila u fortecyah dodatkovi vijskovi sili V Kazani znahodilis regulyarni polki yaki buli gotovi do pohodu v Bashkortostan Novij kazanskij gubernator P Apraksin pochav peregovori z bashkirami obicyayuchi sho car rozglyane yihni skargi i pogrozhuvav vidpraviti karalni zagoni u vipadku povstannya Bashkiri Kazanskoyi j Osinskoyi dorig virishili vidstoyuvati svoyi interesi mirnim shlyahom U listi do gubernatora Apraksina vid lyutogo 1709 roku vatazhok bashkiriv Kusyum Tyulekeyev skarzhivsya sho kazanskogo vice gubernatora popri obicyanki ne znyali z posadi a takozh nagadav pro zvilnennya polonenih povstanciv ta areshti bashkiriv yaki yizdili u mista Serednogo Povolzhya dlya torgivli Uchast kozakiv u pridushenni povstannya U pridushenni bashkirskih povstan u 1708 1709 rr brav uchast Lubenskij polk Vijska Zaporozkogo yakij bulo vidpravleno u Povolzhya dlya uchasti v borotbi z povstancyami Za slovami Pilipa Orlika u 1706 r generalna starshina vislovlyuvala nezadovolennya sho Kozaki svoimi obrokami sluzhat dalekimi i dolgimi pohodami s poslednej hudoby rozoryayutsya krov svoyu prolivayut i na raznyh mestah to v Inhlyantah to v Polshe to v Litve to v Kazanskom gosudarstve to v Donskih gorodah pogibayut i umalyayutca 10 serpnya 1706 r v listi Golovkinu Mazepa pisav sho nakaznomu lubenskomu polkovnikovi Zhestko prikazano daby on togo krepko smotrel chtob nigde v pohode ni malogo ne chinili razoreniya Piznishe Mazepa zgaduvav sho kozaki she z vesni yak u Kazan yim v pohid gotuvatis tikayuchi vid pohodu povtikali hto v richki hto v polya hto za sillyu hto v Sechu U zhovtni 1707 r I Mazepa v listi do grafa G Golovkina narikav na brak sil u vipadku zitknennya z polskimi vijskami cherez pravoberezhni ukrayinski zemli Mazepa vidznachav sho kozacke vijsko rozkidano u rizni storoni u tomu chisli chastina perebuvala u Kazani U 1710 r zaporozhci zgaduyuchi daleki pohodi kozakiv za carskim nakazom dorikali I Skoropadskomu sho uryad yih po Kazanyah zanapastiv Povstannya 1735 1740 rokivDokladnishe Bashkirske povstannya 1735 1740 U 1735 1736 rokah vidbulosya nastupne povstannya bashkiriv yake stalo vidpoviddyu na organizaciyu carskoyi vladoyu Orenburzkoyi vijskovo politichnoyi ekspediciyi Povstannya 1734 1740 h rokiv stalo najbilshim vistupom bashkiriv za usyu istoriyu borotbi narodu pislya priyednannya Bashkiriyi do Rosiyi Odnim z vatazhkiv povstannya stav tretij predstavnik rodu Tyulekej batira Provedennya ekspediciyi bulo oficijnim porushennyam umov priyednannya Bashkortostana do Rosiyi j vstanovlennyam v krayu kolonialnih poryadkiv Na zagalnonarodnih z yizdah bashkiri virishili sho neobhidno zavaditi zasnuvannyu novogo mista na r Or na kordoni bashkir z kazahami ta inshim zahodam z boku vladi U travni na vsih shlyahah pochalos formuvannya povstanskih sil Pidgotovkoyu povstannya na kazanskomu shlyahu keruvav Akaj batir Naprikinci travnya na pochatku chervnya 1735 roku predstavniki usih chotiroh dorig na cholya z A Kusyumovim ta K Nurushevim zibralisya pid Ufoyu j vidpravili do Ufi dvoh posliv z listom do Kirilova bazhayuchi otrimati oficijni poyasnennya z boku vladi pro metu cih zahodiv Nachalnik kancelyariyi I Kirilov zamist zustrichi z poslami nakazav kinuti yih za grati Bashkiri poslali do Kirilova she dvoh posliv yaki hotili otrimati dozvil na zustrich z imperatriceyu Annoyu Ivanivnoyu Odnogo z posliv bulo vbito inshogo napivzhivogo kinuli za grati Cimi diyami vlada faktichno sprovokuvala povstannya nezadovolenogo naselennya Na teritoriyi Kazanskoyi j Nogajskoyi dorogi bashkiri rujnuvali sela prihilnikiv vladi sered miscevogo naselennya yakih bulo nebagato Na kazanskomu shlyahu bulo stvoreno tri krupnih formuvan na choli kotrih stali A Kusyumov G Tohtarov ta Tevenej V nih bulo blizko 10 tisyach povstanciv V seredini chervnya 1735 roku komanda ekspediciyi z 3150 soldativ draguniv kozakiv z 34 garmatami rushila iz Ufi do r Or dlya budivnictva Orenburga V kinci misyacya bilya urochisha Bugulchan Kirilov chekav pidhodu vologodskogo dragunskogo polku yakij mav priyednatisya do nogo Povstanci planuvali krupnimi silami napasti na komandu Kirilova j zavaditi jomu dijti do r Or Prote povstanci nogajskoyi j kazanskoyi dorig ne vstigli ob yednatis j napad na Kirilova zirvavsya Naprikinci chervnya p yat rot vologodskih draguniv dekilka desyatkiv ufimskih dvoryan j kozakiv z Ufi virushili dlya ob yednannya z komandoyu Kirilova 1 lipnya koli voni znahodilis bilya gori Zirgan na nih napali 3 tisyachi bashkiriv na choli z Kilmyakom j zupinili yihnye prosuvannya zavdavshi znachnih vtrat u zhivij sili 6 chervnya pro ce diznavsya Kirilov j poslav yim na dopomogu znachni sili Kilmyak buv zmushenij vidstupiti Volgogradski roti pishli na z yednannya z osnovnimi silami ekspediciyi Zgodom voni buli atakovani silami A Kusyumova prote jomu ne vdalosya rozbiti vorogiv Na pochatku serpnya 1735 roku Kirilov dosyagnuv girla r Or j 15 chisla zasnuvav derev yannu fortecyu U drugij polovini veresnya sili povstanciv na choli z Kilmyakom ta Kusyumovim ob yednalis bilya Ufi Voni planuvali napasti na Ufu prote diznavshis sho tudi jde Kirilov rushili jomu na zustrich Na pochatku zhovtnya v basejni r Ashkadar voni napali na Kirilova Boyi jshli protyagom tizhnya Prote artileriya Kirilova zumila vidbiti napad povstanciv 13 serpnya carskij uryad stvoriv Bashkirsku komisiyu na choli z general lejtenantom A Rum yancevim dlya pridushennya povstannya Jomu buli pidporyadkovani usi sili Priurallya j Serednogo Povolzhya 19 veresnya Rum yancev priyihav v Menzelinsk j zvernuvsya do povstanciv z vimogoyu pripiniti borotbu j pochati peregovori Bashkiri propoziciyu prijnyali Voni sklali gramotu na im ya imperatrici Anni Ivanivni u yakij skarzhilisya na organizaciyu Orenburzkoyi ekspediciyi j na zhorstokist Kirilova Gramota bula pidpisana 38 predstavnikami z 27 povitiv Nogajskoyi Kazanskoyi Sibirskoyi j Osinskoyi dorig Voseni u yevropejskij chastini krayu nastav mir Prote povstali bashkiri Sibirskoyi dorogi yaki buli nezadovoleni zasnuvannyam na verhivcyah r Ural Verhnoyaickoyi forteci j vidpravlennyam oboziv z prodovolstvom u Verhoyaick ta Orenburg U grudni voni ne pustili v ci mista krupnij prodovolchij oboz zalishivshi yih bez produktiv harchuvannya potim znishili Verhoyaick Vlada nakazala generalu Rum yancevu vognem i mechem pridushiti povstannya Do Bashkortostanu buli vidpravleni dodatkovo regulyarni polki mobilizovani dvoryani j selyani Serednogo Povolzhya j Priurallya Selyanam pereselencyam buli obicyani zemli bashkir na yakih voni timchasovo meshkali Vijska Rum yanceva skladalis z 22 tisyach regulyarnih soldativ j kozakiv ne rahuyuchi mobilizovanih dvoryan j selyan Pridushennya povstannya na Nogajskij dorozi bolu doruchene Kirilovu Sibirskij V Tatishevu Povstanciv na Kazanskomu j Osinskomu shlyahu mav rozbiti vin sam Masshtabna karalna operaciya trivala z lyutogo do kincya bereznya 1736 r Pid chas bojovih dij bulo vbito bilshe 3000 povstanciv blizko 500 cholovik potrapili v polon Karateli spalili 503 sil znishili abo ugnali bilshe 5000 konej koriv j ovec Rum yancev zaprosiv na peregovori vatazhkiv povstanciv obicyayuchi rozglyanuti yihni vimogi Prote Tevkeleva Kusyumova j Nurusheva bulo pidstupno zaareshtovano Uryad prijnyav tayemne rishennya stratiti vsih organizatoriv povstannya Rum yancevu Kirilovu j Tatishevu dali pravo virishuvati dolyu aktivnih uchasnikiv povstannya na vlasnij rozsud Bilshist vatazhkiv povstanciv bulo stracheno 3 lyutogo 1739 roku general L Sojmonov vidpraviv Kilmyanka Ankaya ta Yusupa do Moskvi potim do Sankt Peterburgu Podalsha yihnya dolya nevidoma Ne divlyachis na areshti vatazhkiv povstannya prodovzhuvalos Na Kazanskomu shlyahu povstannya ocholili Abdulla Akayev ta Sultanmurat Dyuskeev Abdulla tisno koordinuvav svoyi diyi z Kilmyakom vatazhkom povstannya na Nogajskomu shlyahu 29 chervnya 1736 r vosmitisyachnij zagin povstanciv na choli z Kilmyakom napav na dvohtisyachnu komandu Rum yanceva v rajoni r Ik sho stalo najbilshoyu bitvoyu povstannya Pid chas bitvi bulo vbito 108 karateliv bilshe 60 soldativ j draguniv bulo poraneno ale rozgromiti voroga povstancyam ne vdalosya Rumyancev rozgubivsya j shovavsya v Menzelinsku j blagav vladu poslati v Bashkortostan dodatkovo 3 regulyarnih polki Protyagom lipnya veresnya 1736 roku na Kazanskomu shlyahu povstanci na choli z Abdulloyu j Sultanmuratom vstupali v sutichki z karalnimi zagonami napadali na forteci U veresni komandir Bashkirskoyi komisiyi M Hrushov zaproponuvav bashkiram pochati peregovori z vladoyu U grudnya povstanci zayavili sho prodovzhuvatimut sprotiv do tih pir poki pro tyazhkij stan yihnih sprav ne diznayetsya imperatricya Prote vlada ne jshla na zustrich povstancyam V umovah vijni z Osmanskoyu imperiyeyu yaka pochalasya 1735 roku vlada visunula vimogu negajno pripiniti povstannya inakshe virishit pitannya vijskovim shlyahom U grudni 1736 roku M Hrushov ta I Kirilov virishili organizuvati vesnoyu 1737 roku karalnu operaciyu u mezhah Nogajskogo j Sibirskogo shlyahiv Zagalom planuvalosya mobilizuvati bilshe 18 tisyach Stanom na kinec lipnya 1737 r povstanci vtratili v hodi bojovih dij zaslanimi j strachenimi bilshe 15 tisyach Voseni 1736 r aktivni vijskovi diyi pripinilisya U sichni 1737 r A Akayev buv zmushenij priyihati v Ufu do voyevodi Shemyakina j prinesti kayattya de vidrazu buv zaareshtovanij Vzimku 1738 r na Sibirskij Osinskij j Nogajskij dorogah povstannya vidnovilosya U kvitni j travni bashkiri atakuvali Chebarkulsku Chelyabinsku j Krasnoufimsku forteci U chervni povstanci veli voyenni diyi proti uryadovih zagoniv Arsenyeva j Lyutnika Voseni karateli zrujnuvali bilshe 30 sil j vbili bilshe 900 cholovik Najkrupnishoyu operaciyeyu povstanciv stav napad na vijskovij tabir generala Sojmonova pislya chogo bulo pochato peregovori U 1739 roku voyenni diyi vidnovilisya Prichinoyu cogo stalo rishennya vladi pro perepis naselennya Bashkiriyi yakij bulo zirvano Potim bashkiri virishili vzagali vidmovitisya vid rosijskogo piddanstva j zvernulisya po dopomogu do dzhungariv U grudni perepis naselennya vidnovivsya U sichnya 1740 r povstannya ocholiv Karasakal Povstannya ohopilo usyu teritoriyu Sibirskoyi dorogi Prote vseredini bereznya povstanci buli zmusheni vidstupiti v gori Karasakl perebravsya na teritoriyu Nogajskoyi dorogi U travni chervni 1740 r zagin Karasakla zaznav ryadu porazok 3 chervnya povstanci zaznali porazki bilya r Tobol Povstannya 1747 rokuDokladnishe Teptyaro Bobilske povstannyaPovstannya 1755 1756 rokivDokladnishe Bashkirske povstannya 1755 1756 Nastupne povstannya pochalosya 1755 roku Vono bulo viklikano posilennyam feodalnogo gnitu zemelnimi utiskami i nasilnickoyu hristiyanizaciyeyu Mul Abdulla Aleev na prizvishe Batirsha zaklikav bashkir tatar kazahiv j uzbekiv do svyashennoyi vijni Odnak faktichno Batirsha povstannyam ne keruvav Povstannya pochalosya 15 travnya u burzyanskij volosti Nogajskoyi dorogi rozorennyam Sapsalskogo poshtovogo stanu ta pripinennyam obslugovuvannya Isetskogo traktu Pid natiskom uryadovih vijsk najaktivnishi povstanci vidstupili v kazahski stepi U serpni povstanskij ruh vidnovivsya i ohopiv ryad susidnih volostej Buli rozgromleni zavodi i poshtovi stanciyi a takozh vbito kilka miscevih starshin Do kincya serpnya ruh pripinivsya 27 28 serpnya stavsya tretij spalah povstannya v rajoni Osinskoyi dorogi Povstanci vbili starshinu i gotuvalisya do bilsh aktivnih dij Proti nih vistupili miscevi feodali pislya chogo ruh pripinivsya Pislya povstannya gnit carizmu v Bashkiriyi buv desho oslablenij Povstannya 1773 1775 rokivDokladnishe Povstannya PugachovaPovstannya 1834 1835 rokivDokladnishe Bashkirske povstannya 1834 1835 Primitki Arhiv originalu za 2 lipnya 2015 Procitovano 1 lipnya 2015 Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 22 travnya 2019 Arhiv originalu za 27 sichnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2015 Bashkirski povstannya 17 18 st nedostupne posilannya z chervnya 2019 PosilannyaBashkirskie vosstaniya 17 18 vv 3 lipnya 2015 u Wayback Machine Bashkirskie vosstaniya 17 18 vv Bashkirskaya enciklopediya 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine