Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Башкирське повстання 1704—1711 років (башк. Башорт їхтілали 1704—1711 йилдар) — одне з найтриваліших у серії башкирських повстань XVII—XVIII ст. (за деякими даними, башкири знову присягнули імператору лише 1725 року).
| Башкирське повстання | |
| Країна |  Московське царство |
|---|---|
| Час/дата початку | 1704 |
| Час/дата закінчення | 1711 |
Причини повстання
Початок повстання пов'язане з указом, оголошеним прибутковиками (збирачами податків) А. Жихарєвим та М. Доховим у серпні 1704 року на зборах башкирських родів в Азіївській мечеті. Указом вводилося 72 нових податку, зокрема на мечеті, мулл і кожного приходить у молитовний будинок. В указі також потрібно будувати мечеті тільки за зразком християнських храмів, влаштовувати цвинтарі поруч із мечетями, фіксувати укладання шлюбів і смерть парафіян муллам тільки в присутності московського священика. Все це сприйняли як прямий крок до майбутнього повномасштабного насильницького хрещення. Крім того, вони зажадали 20 000 коней, а потім ще й 4000 воїнів: тоді Московія вела Північну війну зі шведами.
Петро Ричков у книзі «Історія Оренбурзька за заснуванням Оренбурзької губернії» залишив такий опис подій та їх причин
 | бунт, званий Алдаровським і Кусюмовським, розпочався 1704 року в грудні місяці під проводом Алдара і Кусюма. Причини до нього подано нерозсудливими вчинками колишнього на Уфі Олександра Сергєєва, котрий із них непомірною суворістю вимагав коней і видачі втікачів, які в їхніх оселях ховалися, і, як розповідають, кілька старшин башкирських на одному в себе обіді до смерті запоїв. До міст же до Уфи, Бірська і Мензелінська сильні напади чинили і до самої Казані тільки за 30 верст не дійшли, звідки їх ледь відбито неабиякими установами казанського губернатора Кудрявцова, який татар, які живуть у Казані, жінок і дітей забравши в аманати, а інших усіх вислав проти оних лиходіїв. Із цими, так само як і з іншими вбраними та дозволеними від нього партіями, оні башкирці всередину Башкира прогнані. Для кінцевого ж припинення цього їхнього башкирського лиходійства в березні місяці відряджений був боярин князь Хованський і при ньому вісім полків військових людей і чимало нерегулярних, який, дійшовши до передмістя Алабуги, зупинився, а всередину Башкирії послав два полки під командою підполковників Хохлова та Арістова, з яких полк Хохлова, не доходячи до Соловарнаго містечка, майже весь від них, злодіїв, розбитий. |  |
Місце та етапи повстання
Повстання поширилося по всій території Башкортостану і сусідні райони — і охопило територію від річки Тобол Сході до Волги на заході, від середньої течії Яїка Півдні до Казані, В'ятки і Кунгура півночі.
Повстання ділиться на 4 етапи:
- 1-й етап: 1704—1706 гг. — Початок повстання;
- 2-й етап: 1707—1708 гг. — Етап найвищого розмаху руху;
- 3-й етап: 1709—1710 гг. — Боротьба в Заураллі;
- 4-й етап: 1711 — закінчення повстання.
Хід бойових дій
Повстання розпочалося влітку 1704 року. На початку 1705 року в була направлена каральна експедиція на чолі з Олександром Сергєєвим. Зібравши виборних башкир в Уфі, він зажадав віддати для потреб армії 5 тисяч коней. Під загрозою смерті вони змушені були погодитись віддати до скарбниці 5 тисяч коней. Збір коней навесні 1705 року перетворився на масове пограбування. У відповідь башкири відмовилися сплачувати податки та коритися місцевій владі. Повстанці на чолі з Дюмеєм Ішкеєвим напали на Закамські фортеці, жителі під керівництвом Імана-Батира діяли біля Солеварного містечка. Башкирські повстанці запропонували звернутися до царя з чолобитною, яку повезли до Москви влітку 1706 8 виборних башкир на чолі з Дюмеєм Ішкеєвим. Але царський уряд відмовився розглянути чолобитну. Дюмея Ішкеєва повісили, а решту заарештували. Дізнавшись про це, башкири продовжили боротьбу.
Масове повстання та його придушення
2-й етап. Восени 1707 року рух набув масового характеру. Башкири Ногайської та Казанської Даруг на чолі з Алдаром Ісекеєвим та у жовтні 1707 року біля Солеварного містечка розгромили полк Хохлова. Багато фортець краю зазнали штурму. У грудні повстанці перейшли через Каму, вторглися до сусідніх Кунгурського, Вятського та Казанського повітів.
Відмовившись від російського підданства, башкирська феодальна верхівка зробила спробу створити Башкирське ханство, пов'язане васальними відносинами з Туреччиною або Кримським ханством. Один із повстанців башкир Юрмантської волості Хазі Аккускаров був оголошений ханом, а посол від башкир Мурат-султан їздив до кримського хана і звідти до турецького султана. Після повернення він не міг проїхати до Башкирії і попрямував, маючи, очевидно, завдання, на Північний Кавказ, де повстали чеченці, аксайці та інші північнокавказькі народи. Повстанці взяли в облогу московське Терське містечко. Однак війська, що підійшли з Астрахані, змусили горян зняти облогу і відійти від міста.
Наприкінці серпня — на початку жовтня 1708 року башкири ведуть переговори з казахами та каракалпаками. У вересні уфимський воєвода вже доносив до Казані про те, що «від каракалпацького хана Тевки (Тауке) до злодіїв башкирцям, на початку до злодія Алдара, прийшли посланці провідувати, що у башкирців учинилося з московитами, а інші сповіщали в Уфі, що вони дійшли до повідомлення злодійства». За відомостями Г. Ізбасарової в 1708 Тауке-хан на чолі загонів казахів і каракалпаків підійшов до Казані. Також башкирський тархан Алдар Ісекеєв запросив молодого казахського султана Абулхайра, який на народних зборах був проголошений башкирським ханом. У травні башкири та каракалпаки напали на Арамільську та Білоярську Теченську слободу, викрали худобу та полонених. Капітан Василь Томілов повідомляв, що у серпні під Цареве городище прийшло близько 250 каракалпаків. Драгуни відбили у них бранців і безліч коней, убили 20 каракалпаків, двох взяли в полон і відправили до Тобольська. Полонені каракалпаки повідомили, що під Цареве городище ходило 150 людей. А всього з Казахського ханства до башкирів поїхало воювати 3000 казахів, 100 каракалпаків та 250 каратабунців.
На початку 1708 року уряд направив проти повстанців каральні сили на чолі з Петром Хованським. У квітні-травні 1708 року башкири встановили зв'язок із повсталими на чолі з Кіндратом Булавіним селянами та козаками Дону. У травні 1708 року уряд знову звернувся до башкирів із пропозицією розпочати переговори. Хованський від імені уряду обіцяв скасувати вимоги «прибутковиків», пробачити повсталим та розглянути скарги на свавілля місцевої влади. Башкири погодилися припинити боротьбу. Але влада порушила умови угоди.
Повстання у Заураллі
3-й етап. Навесні 1709 року повстання відновилося на території та східної частини . У Заураллі розгорнулася боротьба під керівництвом Алдара Ісекеєва та . Повстанці встановили зв'язок з каракалпаками і разом з ними нападали на остроги, слободи, заводи, монастирі та села, розташовані на башкирських землях у басейнах рік Ісеть, Міас та Теча. 1710 року боротьба тривала силами башкир. Уряд направив у Зауралля 2 полки під командуванням І. Якушкіна.
Також у боротьбі з повстанням царський уряд використовував калмицькі війська під командуванням , який завдав повстанцям серйозної поразки влітку 1710 року. Повсталі були змушені припинити боротьбу.
Повстання в Ногайській та Казанській даругах
4-й етап. Останній етап характеризується спробою 1711 року башкир відновити боротьбу у центрі Башкортостану. Ініціатива виходила від башкир та . Повстання було придушене, але царському уряду довелося піти деякі поступки.
Підсумки повстання
Царський уряд був змушений підтвердити вотчинне право башкир, скасувати нові податки, засудити свавілля та насильство державної влади, і наприкінці 1711 виступи в краї припинилися. Після цього уряд (посольство від башкир знову присягнуло на вірність імператору тільки в 1725 році) — підтвердило вотчинні права та особливий статус башкир і провів судовий процес, який закінчився засудженням за перевищення повноважень та стратою урядових «прибутковиків» Сергеєва, Дохова та Жихарєва, які вимагали з башкир податки, не передбачені законодавством, що й послужило однією з приводів повстання. Людські та матеріальні втрати були величезні.
Примітки
- Политика христианизации. оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 12 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 12 червня 2012.
- От Казанской дороги — , Урсай Мятиков, Усей Бегенеев, от Ногайской — Тимербулат Якшиванов, от Осинской — Смак Исаев, Тыныс Терегулов, от Сибирской — Ишбай Небесов, Чурагул Тойгильдин.
- Башкирские восстания 17—18 вв. оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 12 червня 2012.
- Лебедев В. И. Булавинское восстание
- Материалы по истории Башкирской АССР. Ч. 1 / Отв. ред. А. Чулошников. — М.-Л. : изд-во АН СССР, 1936. — С. 250.
- Избасарова Г. Б. Российский фактор в казахско-башкирских отношениях в 1-й четверти XVIII в. // Историческая и социально-образовательная мысль. — 2016. — Т. 8, № 5/2 (19 липня).
- Ерофеева, 2007, с. 131—136.
- ПСИ. Книга 1, 1882, с. 382.
- ПСИ. Книга 1, 1882, с. 344.
- ПСИ. Книга 1, 1882, с. 393.
Рекомендована література
- Акманов И. Г. Башкирские восстания XVII — начала XVIII вв. — Уфа: Китап, 1998.
- Акманов И. Г. Башкирия в составе Российского государства в XVII — первой половине XVIII века. — Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991.
- Ерофеева, Ирина В. Хан Абулхаир. Полководец, правитель, политик. — Алматы : Даик-Пресс, 2007. — 452 с.
- Рычков П. И. История Оренбургская. — Уфа, 2001. — С.7.
- Памятники Сибирской истории XVIII века. Книга первая. 1700—1713 / под ред. А. И. Тимофеева. — СПб., 1882.
Посилання
- Акманов И. Г. Башкирское восстание (1704—1711) // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2020. — ISBN 978-5-88185-306-8.
- Башкирское восстание 1735—1740 гг.
- Вожди восстаний XVII—XVIII вв. из башкир Казанской дороги
- Таймасов Р. С. Алдар-Кусюмовское восстание и политическое положение Башкортостана в первой трети XVIII века//«Ватандаш», 2008. № 8 Архівовано травень 7, 2017 на сайті Wayback Machine.
- Политика христианизации
- Башкирские восстания
- Статья в БСЭ
- Лебедев В. И. Булавинское восстание
- Башкирское восстание 1704-1711 гг. или Алдаровщина на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bashkirske povstannya 1704 1711 rokiv bashk Bashort yihtilali 1704 1711 jildar odne z najtrivalishih u seriyi bashkirskih povstan XVII XVIII st za deyakimi danimi bashkiri znovu prisyagnuli imperatoru lishe 1725 roku Bashkirske povstannya Krayina Moskovske carstvo Chas data pochatku1704 Chas data zakinchennya1711Prichini povstannyaPochatok povstannya pov yazane z ukazom ogoloshenim pributkovikami zbirachami podatkiv A Zhiharyevim ta M Dohovim u serpni 1704 roku na zborah bashkirskih rodiv v Aziyivskij mecheti Ukazom vvodilosya 72 novih podatku zokrema na mecheti mull i kozhnogo prihodit u molitovnij budinok V ukazi takozh potribno buduvati mecheti tilki za zrazkom hristiyanskih hramiv vlashtovuvati cvintari poruch iz mechetyami fiksuvati ukladannya shlyubiv i smert parafiyan mullam tilki v prisutnosti moskovskogo svyashenika Vse ce sprijnyali yak pryamij krok do majbutnogo povnomasshtabnogo nasilnickogo hreshennya Krim togo voni zazhadali 20 000 konej a potim she j 4000 voyiniv todi Moskoviya vela Pivnichnu vijnu zi shvedami Petro Richkov u knizi Istoriya Orenburzka za zasnuvannyam Orenburzkoyi guberniyi zalishiv takij opis podij ta yih prichin bunt zvanij Aldarovskim i Kusyumovskim rozpochavsya 1704 roku v grudni misyaci pid provodom Aldara i Kusyuma Prichini do nogo podano nerozsudlivimi vchinkami kolishnogo na Ufi Oleksandra Sergyeyeva kotrij iz nih nepomirnoyu suvoristyu vimagav konej i vidachi vtikachiv yaki v yihnih oselyah hovalisya i yak rozpovidayut kilka starshin bashkirskih na odnomu v sebe obidi do smerti zapoyiv Do mist zhe do Ufi Birska i Menzelinska silni napadi chinili i do samoyi Kazani tilki za 30 verst ne dijshli zvidki yih led vidbito neabiyakimi ustanovami kazanskogo gubernatora Kudryavcova yakij tatar yaki zhivut u Kazani zhinok i ditej zabravshi v amanati a inshih usih vislav proti onih lihodiyiv Iz cimi tak samo yak i z inshimi vbranimi ta dozvolenimi vid nogo partiyami oni bashkirci vseredinu Bashkira prognani Dlya kincevogo zh pripinennya cogo yihnogo bashkirskogo lihodijstva v berezni misyaci vidryadzhenij buv boyarin knyaz Hovanskij i pri nomu visim polkiv vijskovih lyudej i chimalo neregulyarnih yakij dijshovshi do peredmistya Alabugi zupinivsya a vseredinu Bashkiriyi poslav dva polki pid komandoyu pidpolkovnikiv Hohlova ta Aristova z yakih polk Hohlova ne dohodyachi do Solovarnago mistechka majzhe ves vid nih zlodiyiv rozbitij Misce ta etapi povstannyaPovstannya poshirilosya po vsij teritoriyi Bashkortostanu i susidni rajoni i ohopilo teritoriyu vid richki Tobol Shodi do Volgi na zahodi vid serednoyi techiyi Yayika Pivdni do Kazani V yatki i Kungura pivnochi Povstannya dilitsya na 4 etapi 1 j etap 1704 1706 gg Pochatok povstannya 2 j etap 1707 1708 gg Etap najvishogo rozmahu ruhu 3 j etap 1709 1710 gg Borotba v Zauralli 4 j etap 1711 zakinchennya povstannya Hid bojovih dijPovstannya rozpochalosya vlitku 1704 roku Na pochatku 1705 roku v bula napravlena karalna ekspediciya na choli z Oleksandrom Sergyeyevim Zibravshi vibornih bashkir v Ufi vin zazhadav viddati dlya potreb armiyi 5 tisyach konej Pid zagrozoyu smerti voni zmusheni buli pogoditis viddati do skarbnici 5 tisyach konej Zbir konej navesni 1705 roku peretvorivsya na masove pograbuvannya U vidpovid bashkiri vidmovilisya splachuvati podatki ta koritisya miscevij vladi Povstanci na choli z Dyumeyem Ishkeyevim napali na Zakamski forteci zhiteli pid kerivnictvom Imana Batira diyali bilya Solevarnogo mistechka Bashkirski povstanci zaproponuvali zvernutisya do carya z cholobitnoyu yaku povezli do Moskvi vlitku 1706 8 vibornih bashkir na choli z Dyumeyem Ishkeyevim Ale carskij uryad vidmovivsya rozglyanuti cholobitnu Dyumeya Ishkeyeva povisili a reshtu zaareshtuvali Diznavshis pro ce bashkiri prodovzhili borotbu Masove povstannya ta jogo pridushennya 2 j etap Voseni 1707 roku ruh nabuv masovogo harakteru Bashkiri Nogajskoyi ta Kazanskoyi Darug na choli z Aldarom Isekeyevim ta u zhovtni 1707 roku bilya Solevarnogo mistechka rozgromili polk Hohlova Bagato fortec krayu zaznali shturmu U grudni povstanci perejshli cherez Kamu vtorglisya do susidnih Kungurskogo Vyatskogo ta Kazanskogo povitiv Vidmovivshis vid rosijskogo piddanstva bashkirska feodalna verhivka zrobila sprobu stvoriti Bashkirske hanstvo pov yazane vasalnimi vidnosinami z Turechchinoyu abo Krimskim hanstvom Odin iz povstanciv bashkir Yurmantskoyi volosti Hazi Akkuskarov buv ogoloshenij hanom a posol vid bashkir Murat sultan yizdiv do krimskogo hana i zvidti do tureckogo sultana Pislya povernennya vin ne mig proyihati do Bashkiriyi i popryamuvav mayuchi ochevidno zavdannya na Pivnichnij Kavkaz de povstali chechenci aksajci ta inshi pivnichnokavkazki narodi Povstanci vzyali v oblogu moskovske Terske mistechko Odnak vijska sho pidijshli z Astrahani zmusili goryan znyati oblogu i vidijti vid mista Naprikinci serpnya na pochatku zhovtnya 1708 roku bashkiri vedut peregovori z kazahami ta karakalpakami U veresni ufimskij voyevoda vzhe donosiv do Kazani pro te sho vid karakalpackogo hana Tevki Tauke do zlodiyiv bashkircyam na pochatku do zlodiya Aldara prijshli poslanci providuvati sho u bashkirciv uchinilosya z moskovitami a inshi spovishali v Ufi sho voni dijshli do povidomlennya zlodijstva Za vidomostyami G Izbasarovoyi v 1708 Tauke han na choli zagoniv kazahiv i karakalpakiv pidijshov do Kazani Takozh bashkirskij tarhan Aldar Isekeyev zaprosiv molodogo kazahskogo sultana Abulhajra yakij na narodnih zborah buv progoloshenij bashkirskim hanom U travni bashkiri ta karakalpaki napali na Aramilsku ta Biloyarsku Techensku slobodu vikrali hudobu ta polonenih Kapitan Vasil Tomilov povidomlyav sho u serpni pid Careve gorodishe prijshlo blizko 250 karakalpakiv Draguni vidbili u nih branciv i bezlich konej ubili 20 karakalpakiv dvoh vzyali v polon i vidpravili do Tobolska Poloneni karakalpaki povidomili sho pid Careve gorodishe hodilo 150 lyudej A vsogo z Kazahskogo hanstva do bashkiriv poyihalo voyuvati 3000 kazahiv 100 karakalpakiv ta 250 karatabunciv Na pochatku 1708 roku uryad napraviv proti povstanciv karalni sili na choli z Petrom Hovanskim U kvitni travni 1708 roku bashkiri vstanovili zv yazok iz povstalimi na choli z Kindratom Bulavinim selyanami ta kozakami Donu U travni 1708 roku uryad znovu zvernuvsya do bashkiriv iz propoziciyeyu rozpochati peregovori Hovanskij vid imeni uryadu obicyav skasuvati vimogi pributkovikiv probachiti povstalim ta rozglyanuti skargi na svavillya miscevoyi vladi Bashkiri pogodilisya pripiniti borotbu Ale vlada porushila umovi ugodi Povstannya u Zauralli 3 j etap Navesni 1709 roku povstannya vidnovilosya na teritoriyi ta shidnoyi chastini U Zauralli rozgornulasya borotba pid kerivnictvom Aldara Isekeyeva ta Povstanci vstanovili zv yazok z karakalpakami i razom z nimi napadali na ostrogi slobodi zavodi monastiri ta sela roztashovani na bashkirskih zemlyah u basejnah rik Iset Mias ta Techa 1710 roku borotba trivala silami bashkir Uryad napraviv u Zaurallya 2 polki pid komanduvannyam I Yakushkina Takozh u borotbi z povstannyam carskij uryad vikoristovuvav kalmicki vijska pid komanduvannyam yakij zavdav povstancyam serjoznoyi porazki vlitku 1710 roku Povstali buli zmusheni pripiniti borotbu Povstannya v Nogajskij ta Kazanskij darugah 4 j etap Ostannij etap harakterizuyetsya sproboyu 1711 roku bashkir vidnoviti borotbu u centri Bashkortostanu Iniciativa vihodila vid bashkir ta Povstannya bulo pridushene ale carskomu uryadu dovelosya piti deyaki postupki Pidsumki povstannyaCarskij uryad buv zmushenij pidtverditi votchinne pravo bashkir skasuvati novi podatki zasuditi svavillya ta nasilstvo derzhavnoyi vladi i naprikinci 1711 vistupi v krayi pripinilisya Pislya cogo uryad posolstvo vid bashkir znovu prisyagnulo na virnist imperatoru tilki v 1725 roci pidtverdilo votchinni prava ta osoblivij status bashkir i proviv sudovij proces yakij zakinchivsya zasudzhennyam za perevishennya povnovazhen ta stratoyu uryadovih pributkovikiv Sergeyeva Dohova ta Zhiharyeva yaki vimagali z bashkir podatki ne peredbacheni zakonodavstvom sho j posluzhilo odniyeyu z privodiv povstannya Lyudski ta materialni vtrati buli velichezni PrimitkiPolitika hristianizacii originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 12 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 grudnya 2011 Procitovano 12 chervnya 2012 Ot Kazanskoj dorogi Ursaj Myatikov Usej Begeneev ot Nogajskoj Timerbulat Yakshivanov ot Osinskoj Smak Isaev Tynys Teregulov ot Sibirskoj Ishbaj Nebesov Churagul Tojgildin Bashkirskie vosstaniya 17 18 vv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 12 chervnya 2012 Lebedev V I Bulavinskoe vosstanie Materialy po istorii Bashkirskoj ASSR Ch 1 Otv red A Chuloshnikov M L izd vo AN SSSR 1936 S 250 Izbasarova G B Rossijskij faktor v kazahsko bashkirskih otnosheniyah v 1 j chetverti XVIII v Istoricheskaya i socialno obrazovatelnaya mysl 2016 T 8 5 2 19 lipnya Erofeeva 2007 s 131 136 PSI Kniga 1 1882 s 382 PSI Kniga 1 1882 s 344 PSI Kniga 1 1882 s 393 Rekomendovana literaturaAkmanov I G Bashkirskie vosstaniya XVII nachala XVIII vv Ufa Kitap 1998 Akmanov I G Bashkiriya v sostave Rossijskogo gosudarstva v XVII pervoj polovine XVIII veka Sverdlovsk Izd vo Ural un ta 1991 Erofeeva Irina V Han Abulhair Polkovodec pravitel politik Almaty Daik Press 2007 452 s Rychkov P I Istoriya Orenburgskaya Ufa 2001 S 7 Pamyatniki Sibirskoj istorii XVIII veka Kniga pervaya 1700 1713 pod red A I Timofeeva SPb 1882 PosilannyaAkmanov I G Bashkirskoe vosstanie 1704 1711 Bashkirskaya enciklopediya gl red M A Ilgamov Ufa GAUN Bashkirskaya enciklopediya 2015 2020 ISBN 978 5 88185 306 8 Bashkirskoe vosstanie 1735 1740 gg Vozhdi vosstanij XVII XVIII vv iz bashkir Kazanskoj dorogi Tajmasov R S Aldar Kusyumovskoe vosstanie i politicheskoe polozhenie Bashkortostana v pervoj treti XVIII veka Vatandash 2008 8 Arhivovano traven 7 2017 na sajti Wayback Machine Politika hristianizacii Bashkirskie vosstaniya Statya v BSE Lebedev V I Bulavinskoe vosstanie Bashkirskoe vosstanie 1704 1711 gg ili Aldarovshina na YouTube