Рі́вне — село, центр Рівнянської сільської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Рівнянська сільська рада.
село Рівне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Новоукраїнський район |
Громада | Рівнянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA35060210010013503 |
Облікова картка | Рівне |
Основні дані | |
Засноване | до 1885 |
Населення | 4877 осіб |
Площа | 16,7 км² |
Поштовий індекс | 27160 |
Телефонний код | +380 5251 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 149 м |
Водойми | р. Ташлик |
Місцева влада | |
Адреса ради | 27160, Кіровоградська обл., Новоукраїнсьий р-н, с. Рівне, вул. Центральна, 116 |
Сільський голова | Пєшехонов Олександр Дмитрокич |
Карта | |
Рівне | |
Рівне | |
Мапа | |
Рівне у Вікісховищі |
За чисельністю населення — найбільше село Кіровоградської області.
Історія
Царський період
У 1754 році був сформований Новослобідський козацький полк. Від цієї дати починається стабільне заселення майбутньої Новоукраїнщини. Сотенною слободою полку був Сухий Ташлик (Глодоси), у складі полку перебували також поселення Павлівськ (Новоукраїнка), Чорний Ташлик (нині — у складі Новоукраїнки), Рівне.
Станом на 1885 році у селі, центрі Рівнянської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 11454 особи, налічувалось 2213 дворових господарства. Найбільше тут проживало колишніх військових поселенців та відставних солдатів. Існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 34 лавки, 3 постоялих двори, 4 винних погреби та 3 трактири, відбувався щорічний ярмарок на Масницю та базари щонеділі. За 8 верст існував постоялий двір.
Село тягнулося по балках завширшки 3—4 версти та завдовжки близько 10 верств і поділялося на 4 частини, що відповідали розміщенню колишніх рот військового поселення, яке було у селі на початку XIX століття. Перша та четверта частини села мали багато вишневих садів. Коли вони розквітали навесні, то селянських хат зовсім не було видно. Землі, що нею користувалися селяни до Жовтневої революції, було 30 тисяч десятин, а після революції стало 55 тисяч десятин. Навколо Рівного проживало 15 великих поміщиків, які мали власної землі 25 тисяч десятин. А саме життя селян з кожним роком все погіршувалось, Врожайність у селянських господарствах не перевищувала 20 пудів з десятини, тобто була на 40 % нижчою, ніж у поміщицьких. Наймитам платили копійки. На обмолоті хліба в Рівнянській волості в середньому барабанщик одержував 75 коп. за день, робітник 56 коп. жінка 41 коп. підліток 24 копійки. Таке життя не могло, спокійно тривати далі.
Визвольні змагання
28 грудня 1917 року був організований більшовицький ревком. Очолював його А. Й. Калич. Ревком займався розподілом поміщицьких земель для малоземельних селян.
Наприкінці 1918 року у Рівному Семеном Могилою була сформована антибільшовицька партизанська група, яка активно боролася проти радянської влади, винищуючи продовольчі загони.
Після поразки України у Визвольних змаганнях та знищення повстанських загонів у селі надовго ствердилась більшовицька окупація.
Становлення
7 березня 1923 року Рівне стало адміністративним центром новоутвореного Рівнянського району. Сільських рад у Рівному було дві-Янчевська і Ламанобалківська. У 1925 році в Рівному з'явився перший трактор, а через 2 роки створено 6 машино-тракторних товариств: «Крок вперед», «Труд хлібороба» та інші. Важливу роль у житті Рівного відіграла створена на початку 1931 року МТС яка мала 81 трактор, якими обробляла 48 тис. га оранки. Багато односельчан брали участь у соцзмаганнях. В 1936 році переможцями стали: комбайнери В. А. Брюховецький, М. П. Пархоменко та їх помічники М. С Воронов та Я. Д. Кулик. У 1941 році право на участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці завоювали 8 колгоспів, 5 тваринницьких ферм і 70 передовиків району.
Німецько-радянська війна
Рівне німецько-фашистськими військами було окуповане 3 серпня 1941 року. У селі діяли декілька партизанських загонів, на чолі М. С. Артеменко[]. 16 березня 1944 року полки 297-ї Слов'янсько-Кіровоградської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 25-го гвардійського корпусу 5-ї ударної армії РСЧА зайняли Рівне[]. У боях за село радянська армія втратила 41 військового. Близько півтори тисячі рівнянців воювали на фронтах Другої світової війни. З них 578 загинуло. Особливо відзначився І. І. Кувіка, під командуванням якого саперний батальйон РСЧА у ніч на 28 серпня 1943 року захопив плацдарм на правому березі Дніпра і сім днів утримував його, відбиваючи одну за одною атаки німців. За героїзм, виявлений під час форсування Дніпра І. І. Кувіці було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Повоєнні роки
Село почало потрохи відроджуватися. Почалася відбудова сільського господарства, вже в 1947 році освоїли довоєнні посівні площі, відновили сивозміни. Ланкова Є. Н. Гавриленко з колгоспу ім. Калініна виростила того року по 21,2 цнт пшениці на гектарі. За це групу передовиків було нагороджено урядовими нагородами. З основних показників Рівнянська МТС зайняла перше місце в області і завоювала перехідний Червоний прапор обласного управління сільського господарства. А в 1949 перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР. В 1950 році 16 дрібних колгоспів об'єдналися в 7 великих, що сприяло більш раціональному використанню техніки та підвищенню продуктивності праці. А згодом було створено чотири великих колгоспи: ім. Ватутіна, ім. Калініна, ім. Чапаєва та Світанок, за якими було закріплено 21 136 га угідь. Ці господарства мають 132 трактори, 82 комбайни, 73 вантажних та легкових машин. На колгоспних фермах налічувалося 6052 голови ВРХ, 10409 свиней, 4119 овець, 21110 штук птиці. В середині 50 років (замість трьох сільрад) було створено одну. На початок 1971 року їх неподільні фонди колгоспів становили понад 10 млн крб, а річні грошові прибутки перевершили 6 млн крб. Головою виконкому новоутвореної сільської ради депутатів трудящих було обрано Дмитра Михайловича Мартинюка. За роки його керування бюджет сільради виріс до 110 тис. крб. В селі збудовано школу-інтернат, кілька магазинів, універмаг, дві їдальні, пекарню, перукарню, будинок культури, приміщення міжколгоспної будівельної організації, відділення «Сільгосптехніки». Село електрифіковане та радіофіковане. По медичній частині в селі знаходиться поліклініка на 100 ліжок, чотири фапи. Відкрито два дитячих садки. В селі збудовано будинок культури на 400 місць, є також широкоекранний кінотеатр на 430 місць, який зараз не працює. Є історико-краєзнавчий музей, який висвітлює історію села від заснування до наших днів. В селі шанують героїв нацистсько-радянської війни, кожного року до 9 травня, молодь прибирає монументи, обеліски героїв, кладуть квіти.
У Незалежній Україні
На сьогоднішний час населення с. Рівного становить близько 4800 осіб. Після розпаду Радянського Союзу у Рівне як і на всю державу прийшла розруха і занепад. Після Кучмівської реформи (розпаювання) земель, колгоспи почали розпадатися і перетворюватися в КСП, а згодом ТОВ. Людям дали на руки паї, зароблені важкою працею. Зараз на території сільської ради працюють такі сільськогосподарські підприємства: ПрАТ «Рівнянське», СТОВ «Колос», ТОВ ім. Чапаєва, та фермери-одноосібники. На території села є два дитячих садочки і три школи. Є кінотеатр, який на даний час не працює. Будинок культури із багатьма гуртками і самодіяльністю. Розвинена сфера торгівлі: магазини, універмаг, три супермаркети, базар. Після Європейської революції силами і коштами місцевих жителів, відреставровано Арку в центрі села на честь «Героїв небесної сотні».
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2014) |
12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області», село набуло статусу адміністративного центру Рівнянської сільської громади.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 6260 осіб, з яких 2881 чоловік та 3379 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 5501 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,44 % |
російська | 1,20 % |
молдовська | 1,07 % |
вірменська | 0,15 % |
циганська | 0,05 % |
білоруська | 0,04 % |
румунська | 0,02 % |
Особистості
- Калич Андрій Йосипович — перший організатор більшовицького руху в Рівному.
- (15.02.1930 — 26.042003) — орден Трудового Червоного Прапора.
- Кувіка Іван Іванович — Герой Радянського Союзу.
- (02.03.1992 — 26.12.2017) — молодший лейтенант Збройних сил України, командир батареї 40-ї окремої артилерійської бригади оперативного командування «Південь», учасник російсько-української війни 2014—2017 років. Загинув опівдні 26 грудня 2017 року від смертельного вогнепального поранення під час обстрілу зі стрілецької зброї опорного пункту шахта «Бутівка», що під Авдіївкою в Донецькій області.
- Лихоліт Валентин Станіславович (нар. 1966) — старшина запасу Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Лісничий Павло Олександрович (1903—1941) — український історик.
- Микитенко Іван Кіндратович — український письменник і драматург.
- Олексієнко Марія Григорівна — двічі ордена Трудового Червоного Прапора.
- Олефіренко Юрій Борисович — капітан 1 рангу, командир 73-го морського центру центру спеціальних операцій, в/ч А1594 (Очаків). Загинув 16 січня 2015 року біля Маріуполя під час розвідувальної операції в зоні АТО. Похований на Алеї Слави місцевого кладовища.
- Романенко Олександр Якович — орден Трудового Червоного Прапора.
- Соколенко Іван Прокопович — радянський діяч органів безпеки.
- Шверненко Євген Валерійович — солдат ЗСУ, загинув під час боїв за Дебальцеве.
- Мартинюк Денис Мартинович — кавалер Ордена Жовтневої революції.
- Слонь Віктор Васильович (нар. 1963) — проректор з адміністративно-господарської діяльності Центральноукраїнського національного технічного університету.
Див. також
Примітки
- World Gazetteer. Ukraine: largest cities and towns and statistics of their population[недоступне посилання]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Незламний герой Крут: [[Тинченко Ярослав Юрійович|Ярослав Тинченко]]. Український тиждень. 29 січня 2013.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Ліпка Максим Васильович
- Максим Ліпка. Остання шана. facebook.com.
Посилання
- Погода в селі Рівне
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rivne znachennya Ri vne selo centr Rivnyanskoyi silskoyi gromadi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Rivnyanska silska rada selo Rivne Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Novoukrayinskij rajon Gromada Rivnyanska silska gromada Kod KATOTTG UA35060210010013503 Oblikova kartka Rivne Osnovni dani Zasnovane do 1885 Naselennya 4877 osib Plosha 16 7 km Poshtovij indeks 27160 Telefonnij kod 380 5251 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 14 25 pn sh 31 44 57 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 149 m Vodojmi r Tashlik Misceva vlada Adresa radi 27160 Kirovogradska obl Novoukrayinsij r n s Rivne vul Centralna 116 Silskij golova Pyeshehonov Oleksandr Dmitrokich Karta Rivne Rivne Mapa Rivne u Vikishovishi Za chiselnistyu naselennya najbilshe selo Kirovogradskoyi oblasti IstoriyaCarskij period U 1754 roci buv sformovanij Novoslobidskij kozackij polk Vid ciyeyi dati pochinayetsya stabilne zaselennya majbutnoyi Novoukrayinshini Sotennoyu slobodoyu polku buv Suhij Tashlik Glodosi u skladi polku perebuvali takozh poselennya Pavlivsk Novoukrayinka Chornij Tashlik nini u skladi Novoukrayinki Rivne Stanom na 1885 roci u seli centri Rivnyanskoyi volosti Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 11454 osobi nalichuvalos 2213 dvorovih gospodarstva Najbilshe tut prozhivalo kolishnih vijskovih poselenciv ta vidstavnih soldativ Isnuvali pravoslavna cerkva yevrejskij molitovnij budinok shkola 34 lavki 3 postoyalih dvori 4 vinnih pogrebi ta 3 traktiri vidbuvavsya shorichnij yarmarok na Masnicyu ta bazari shonedili Za 8 verst isnuvav postoyalij dvir Selo tyagnulosya po balkah zavshirshki 3 4 versti ta zavdovzhki blizko 10 verstv i podilyalosya na 4 chastini sho vidpovidali rozmishennyu kolishnih rot vijskovogo poselennya yake bulo u seli na pochatku XIX stolittya Persha ta chetverta chastini sela mali bagato vishnevih sadiv Koli voni rozkvitali navesni to selyanskih hat zovsim ne bulo vidno Zemli sho neyu koristuvalisya selyani do Zhovtnevoyi revolyuciyi bulo 30 tisyach desyatin a pislya revolyuciyi stalo 55 tisyach desyatin Navkolo Rivnogo prozhivalo 15 velikih pomishikiv yaki mali vlasnoyi zemli 25 tisyach desyatin A same zhittya selyan z kozhnim rokom vse pogirshuvalos Vrozhajnist u selyanskih gospodarstvah ne perevishuvala 20 pudiv z desyatini tobto bula na 40 nizhchoyu nizh u pomishickih Najmitam platili kopijki Na obmoloti hliba v Rivnyanskij volosti v serednomu barabanshik oderzhuvav 75 kop za den robitnik 56 kop zhinka 41 kop pidlitok 24 kopijki Take zhittya ne moglo spokijno trivati dali Vizvolni zmagannya 28 grudnya 1917 roku buv organizovanij bilshovickij revkom Ocholyuvav jogo A J Kalich Revkom zajmavsya rozpodilom pomishickih zemel dlya malozemelnih selyan Naprikinci 1918 roku u Rivnomu Semenom Mogiloyu bula sformovana antibilshovicka partizanska grupa yaka aktivno borolasya proti radyanskoyi vladi vinishuyuchi prodovolchi zagoni Pislya porazki Ukrayini u Vizvolnih zmagannyah ta znishennya povstanskih zagoniv u seli nadovgo stverdilas bilshovicka okupaciya Stanovlennya 7 bereznya 1923 roku Rivne stalo administrativnim centrom novoutvorenogo Rivnyanskogo rajonu Silskih rad u Rivnomu bulo dvi Yanchevska i Lamanobalkivska U 1925 roci v Rivnomu z yavivsya pershij traktor a cherez 2 roki stvoreno 6 mashino traktornih tovaristv Krok vpered Trud hliboroba ta inshi Vazhlivu rol u zhitti Rivnogo vidigrala stvorena na pochatku 1931 roku MTS yaka mala 81 traktor yakimi obroblyala 48 tis ga oranki Bagato odnoselchan brali uchast u soczmagannyah V 1936 roci peremozhcyami stali kombajneri V A Bryuhoveckij M P Parhomenko ta yih pomichniki M S Voronov ta Ya D Kulik U 1941 roci pravo na uchast u Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci zavoyuvali 8 kolgospiv 5 tvarinnickih ferm i 70 peredovikiv rajonu Nimecko radyanska vijna Rivne nimecko fashistskimi vijskami bulo okupovane 3 serpnya 1941 roku U seli diyali dekilka partizanskih zagoniv na choli M S Artemenko dzherelo 16 bereznya 1944 roku polki 297 yi Slov yansko Kirovogradskoyi Chervonoprapornoyi ordena Bogdana Hmelnickogo diviziyi 25 go gvardijskogo korpusu 5 yi udarnoyi armiyi RSChA zajnyali Rivne dzherelo U boyah za selo radyanska armiya vtratila 41 vijskovogo Blizko pivtori tisyachi rivnyanciv voyuvali na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Z nih 578 zaginulo Osoblivo vidznachivsya I I Kuvika pid komanduvannyam yakogo sapernij bataljon RSChA u nich na 28 serpnya 1943 roku zahopiv placdarm na pravomu berezi Dnipra i sim dniv utrimuvav jogo vidbivayuchi odnu za odnoyu ataki nimciv Za geroyizm viyavlenij pid chas forsuvannya Dnipra I I Kuvici bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Povoyenni roki Selo pochalo potrohi vidrodzhuvatisya Pochalasya vidbudova silskogo gospodarstva vzhe v 1947 roci osvoyili dovoyenni posivni ploshi vidnovili sivozmini Lankova Ye N Gavrilenko z kolgospu im Kalinina virostila togo roku po 21 2 cnt pshenici na gektari Za ce grupu peredovikiv bulo nagorodzheno uryadovimi nagorodami Z osnovnih pokaznikiv Rivnyanska MTS zajnyala pershe misce v oblasti i zavoyuvala perehidnij Chervonij prapor oblasnogo upravlinnya silskogo gospodarstva A v 1949 perehidnij Chervonij prapor Ministerstva silskogo gospodarstva SRSR V 1950 roci 16 dribnih kolgospiv ob yednalisya v 7 velikih sho spriyalo bilsh racionalnomu vikoristannyu tehniki ta pidvishennyu produktivnosti praci A zgodom bulo stvoreno chotiri velikih kolgospi im Vatutina im Kalinina im Chapayeva ta Svitanok za yakimi bulo zakripleno 21 136 ga ugid Ci gospodarstva mayut 132 traktori 82 kombajni 73 vantazhnih ta legkovih mashin Na kolgospnih fermah nalichuvalosya 6052 golovi VRH 10409 svinej 4119 ovec 21110 shtuk ptici V seredini 50 rokiv zamist troh silrad bulo stvoreno odnu Na pochatok 1971 roku yih nepodilni fondi kolgospiv stanovili ponad 10 mln krb a richni groshovi pributki perevershili 6 mln krb Golovoyu vikonkomu novoutvorenoyi silskoyi radi deputativ trudyashih bulo obrano Dmitra Mihajlovicha Martinyuka Za roki jogo keruvannya byudzhet silradi viris do 110 tis krb V seli zbudovano shkolu internat kilka magaziniv univermag dvi yidalni pekarnyu perukarnyu budinok kulturi primishennya mizhkolgospnoyi budivelnoyi organizaciyi viddilennya Silgosptehniki Selo elektrifikovane ta radiofikovane Po medichnij chastini v seli znahoditsya poliklinika na 100 lizhok chotiri fapi Vidkrito dva dityachih sadki V seli zbudovano budinok kulturi na 400 misc ye takozh shirokoekrannij kinoteatr na 430 misc yakij zaraz ne pracyuye Ye istoriko krayeznavchij muzej yakij visvitlyuye istoriyu sela vid zasnuvannya do nashih dniv V seli shanuyut geroyiv nacistsko radyanskoyi vijni kozhnogo roku do 9 travnya molod pribiraye monumenti obeliski geroyiv kladut kviti U Nezalezhnij Ukrayini Na sogodnishnij chas naselennya s Rivnogo stanovit blizko 4800 osib Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu u Rivne yak i na vsyu derzhavu prijshla rozruha i zanepad Pislya Kuchmivskoyi reformi rozpayuvannya zemel kolgospi pochali rozpadatisya i peretvoryuvatisya v KSP a zgodom TOV Lyudyam dali na ruki payi zarobleni vazhkoyu praceyu Zaraz na teritoriyi silskoyi radi pracyuyut taki silskogospodarski pidpriyemstva PrAT Rivnyanske STOV Kolos TOV im Chapayeva ta fermeri odnoosibniki Na teritoriyi sela ye dva dityachih sadochki i tri shkoli Ye kinoteatr yakij na danij chas ne pracyuye Budinok kulturi iz bagatma gurtkami i samodiyalnistyu Rozvinena sfera torgivli magazini univermag tri supermarketi bazar Pislya Yevropejskoyi revolyuciyi silami i koshtami miscevih zhiteliv vidrestavrovano Arku v centri sela na chest Geroyiv nebesnoyi sotni Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2014 12 chervnya 2020 roku vidpovidno z rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 716 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Kirovogradskoyi oblasti selo nabulo statusu administrativnogo centru Rivnyanskoyi silskoyi gromadi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 6260 osib z yakih 2881 cholovik ta 3379 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 5501 osoba MovaRozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 44 rosijska 1 20 moldovska 1 07 virmenska 0 15 ciganska 0 05 biloruska 0 04 rumunska 0 02 OsobistostiKalich Andrij Josipovich pershij organizator bilshovickogo ruhu v Rivnomu 15 02 1930 26 042003 orden Trudovogo Chervonogo Prapora Kuvika Ivan Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu 02 03 1992 26 12 2017 molodshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini komandir batareyi 40 yi okremoyi artilerijskoyi brigadi operativnogo komanduvannya Pivden uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 rokiv Zaginuv opivdni 26 grudnya 2017 roku vid smertelnogo vognepalnogo poranennya pid chas obstrilu zi strileckoyi zbroyi opornogo punktu shahta Butivka sho pid Avdiyivkoyu v Doneckij oblasti Liholit Valentin Stanislavovich nar 1966 starshina zapasu Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lisnichij Pavlo Oleksandrovich 1903 1941 ukrayinskij istorik Mikitenko Ivan Kindratovich ukrayinskij pismennik i dramaturg Oleksiyenko Mariya Grigorivna dvichi ordena Trudovogo Chervonogo Prapora Olefirenko Yurij Borisovich kapitan 1 rangu komandir 73 go morskogo centru centru specialnih operacij v ch A1594 Ochakiv Zaginuv 16 sichnya 2015 roku bilya Mariupolya pid chas rozviduvalnoyi operaciyi v zoni ATO Pohovanij na Aleyi Slavi miscevogo kladovisha Romanenko Oleksandr Yakovich orden Trudovogo Chervonogo Prapora Sokolenko Ivan Prokopovich radyanskij diyach organiv bezpeki Shvernenko Yevgen Valerijovich soldat ZSU zaginuv pid chas boyiv za Debalceve Martinyuk Denis Martinovich kavaler Ordena Zhovtnevoyi revolyuciyi Slon Viktor Vasilovich nar 1963 prorektor z administrativno gospodarskoyi diyalnosti Centralnoukrayinskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiWorld Gazetteer Ukraine largest cities and towns and statistics of their population nedostupne posilannya Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Nezlamnij geroj Krut Tinchenko Yaroslav Yurijovich Yaroslav Tinchenko Ukrayinskij tizhden 29 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Lipka Maksim Vasilovich Maksim Lipka Ostannya shana facebook com PosilannyaPogoda v seli Rivne Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi