Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музей Сходу, скорочена назва музейного закладу Державний музей мистецтв народів Сходу, що розташований в місті Москва.
Росія
Державний музей мистецтв народів Сходу у ВікісховищіІсторія музею
Заснування
Заклад засновано 30 жовтня 1918 р. через рік після більшовицького перевороту і розпочатої насильницької націоналізації витворів мистецтва з садиб і палаців багатих верств населення. Про заснування музею було видано постанову тодішнім Народним комісаріатом просвіти. Спеціалізованого музею з подібною тематикою в Російській імперії не було, хоча невеликі збірки мистецьких витворів країн сходу мали деякі палаци і Імператорський Ермітаж. В атмосфері погромів палаців, пожеж і пограбування панських садиб збереження і рятування мистецьких виробів слід визнати актом виправданим.
Першим директором музею призначили Ф. В. Гогеля (1879–1951).
Вимушені блукання музею
Музей довго не мав постійного приміщення. Він мешкав в «Особняку Гіршмана у Червоних воріт», в Російському історичному музеї, що біля Кремля, в приміщенні «Цветковської галереї» на Кропоткинській набережній, в Центральному музеї народознавства в Москві.
Реставрація величного Дому Луніних в стилі ампір на Нікитському бульварі поклала край вимушеним блуканням музею і він отримав своє постійне приміщення.
Колекції
Перші колекції музею формувалися стихійно і мали рятівний характер - з покинутих палаців, особняків і садиб звозили усе, що мало відношення до Сходу : порцеляну, кераміку, килими, вироби з бронзи, сувої, гравюри, лакові вироби Китаю.
Значні надходження були від Національного музейного фонду, що забрав збірки з особняків Н. Мосолова, П. Харитоненка, А. Позднєєва, А. Брокара, П Щукіна. Частка предметів отримана як дарування приватних осіб. Через 10-12 років після заснування музею, заклад почав проводити власні археологічні розкопки і експедиції по розшуку, придбанню і вивозу в Москву витворів мистецтва з азійських районів країни (Кавказу, Середньої Азії тощо).
В липні 1941 р. час німецько-фашистської навали музейну збірку евакуювали в Сибір, а повернули у 1944 р.
Знищення багатьох музейних збірок на окупованих територіях Білорусі, України, Кавказу, Росії примусило кремлівський уряд розглядати музейну збірку як фонд для поповнення збірок пограбованих музеїв. Почалися передачі експонатів музейної збірки в Білорусь, Україну тощо. Але найкоштовніші речі були збережені. Водночас йшов процес розшуку нових експонатів і поповнення власних фондів музею.
На 1980-ті рр. прийшовся своєрідний бум колекційної діяльності музею - його фонди збільшилися вдвічі. З 1987 р. музею уряд СРСР надав статус науково-дослідного інституту.
Розмаїття країн і культур Сходу
Країни і культури народів Сходу ніколи не були чимось однорідним. Смугастість і розмаїття релігійних конфесій з їх заборонами і дозволами значно впливали на свідомість ремісників і споживачів мистецтва. Це сформувало значні регіональні розбіжності в естетиці, формах, філософському і релігійному забарвленні вітворів мистецтва.
- Килимарство виникло задовго до розповсюдження ісламу в Персії. Але релігійні заборони на зображення людей і тварин значно обмежили використання їх зображень в живопису і килимах майже до повного зникнення. Зате виникло надзвичайне багатство орнаментів, незображувальних і рослинних мотивів. Але були і свої винятки. Могутня національна художня традиція в Персії не скорилася релігійним заборонам - і середньовічне мистецтво Персії дало надзвичайні зразки мініатюр, портретів тощо. Частка цих творів є в Музеї.
- Кераміка. Мусульманська заборона на користування золотим і срібним посудом спонукала появу кераміки з золотавим люстром, а досягнення в цій галузі отримали світове визнання. Керамічні вироби середньовічних Персії, Індії, Єгипту, мусульманської Іспанії належать до найкращих в цій галузі мистецтв.
- Порцеляна. Китайська порцеляна і її різновиди (селадон, санкай) мають всесвітню славу вже декілька століть.
- Національні і релігійні особливості відбилися як в використанні природних матеріалів, так і в засобах обробки об'єктів мистецтва (скло стародавнього Єгипту, інкрустовані меблі Ірану, Азербайджану, меблі з коренів бамбуку Китаю, килими Персії, бронзові скульптури середньовічної Індії, вироби з срібла Дагестану, кераміка Грузії тощо).
- Еротика в мистецтві. Зазвичай еротика не мала значного відображення в східних творах мистецтва. Але були і свої винятки як в деякі епохи (еротичні скульптури храму в Індії), так і в деяких країнах. В Японії, де ніколи не існувало значних цензурних утисків до зображення еротичних і порнографічних сцен, це знайшло значне відображення в національній гравюрі укійо-е.
- Культурне і релігійне розмаїття країн Сходу приводило і приводить до конфліктів і знищення значних культурних пам'яток. Мусульманські фанатики знищили велетенські скульптури Будд в Баміані, стародавньому осередку виникнення буддизму. Буддистські країни відповіли збором коштів і встановленням нових скульптур Будди в інших країнах. А світова спільнота розробила проекти відновлення скульптур в Баміані, що є покажчиком світової зацікавленості в збереженні пам'яток народів Сходу.
Московський музей дотримується показу культурного надбання регіону по країнам
- мистецтво Китаю
- мистецтво Японії
- мистецтво Індії
- мистецтво країн Кавказу
- мистецтво країн Середньої Азії тощо. А збірка має як речі з археологічних розкопок, так і твори сучасних майстрів - монети, кераміку, килими, гравюри укійо-е, скульптуру, китайський живопис в традиційних і сучасних техніках, картини майстрів 20 століття з Індії, Китаю, В'єтнаму. Представлені як невідомі, так і уславлені імена -Кітаґава Утамаро, Хокусай, Реріх, Ци Байши, майстри нецке.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Кацусіка Хокусай, «Червона Фудзі». -
![image]()
Кацусіка Хокусай, «Червона Фудзі». -
![image]()
Зала з японськими експонатами -
![image]()
Картини Миколи Реріха та його сина Святослава Реріха на східні теми. -
![image]()
Голова Будди, Гандхара, III-V вв. Ганч.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний музей мистецтв народів Сходу
- Офіційний сайт Музею Сходу (рос.)
- Офіційний сторінка Музею Сходу [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.] на Museum.ru (рос.)
- Виртуальная экскурсия по Музею Востока во время экспозиции художника А. Д. Тихомирова [ 24 червня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
- Войтов В. Е. Материалы по истории Государственного музея Востока.» 1918–1950 гг. Люди. Вещи. Дела. — М.: ГМВ, Сканрус, 2003.
- Войтов В. Е«Материалы по истории Государственного музея Востока.» 1951–1970. — М.: ГМВ, 2006.
- «100 великих музеев мира», автор-составитель Н. Ионина, М, «Вече», 1999.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej Shodu skorochena nazva muzejnogo zakladu Derzhavnij muzej mistectv narodiv Shodu sho roztashovanij v misti Moskva Derzhavnij muzej mistectv narodiv Shodu55 45 23 pn sh 37 35 59 sh d 55 75638900002777376 pn sh 37 59983300002777185 sh d 55 75638900002777376 37 59983300002777185Tiphudozhnij muzejKrayina RosiyaRoztashuvannyaMoskva Nikitskij bulvar 12 A St metro Arbatskaya Tverskaya Zasnovano1918SajtOficijnij sajt Muzeyu ShoduDerzhavnij muzej mistectv narodiv Shodu Rosiya Derzhavnij muzej mistectv narodiv Shodu u VikishovishiIstoriya muzeyuZasnuvannya Zaklad zasnovano 30 zhovtnya 1918 r cherez rik pislya bilshovickogo perevorotu i rozpochatoyi nasilnickoyi nacionalizaciyi vitvoriv mistectva z sadib i palaciv bagatih verstv naselennya Pro zasnuvannya muzeyu bulo vidano postanovu todishnim Narodnim komisariatom prosviti Specializovanogo muzeyu z podibnoyu tematikoyu v Rosijskij imperiyi ne bulo hocha neveliki zbirki misteckih vitvoriv krayin shodu mali deyaki palaci i Imperatorskij Ermitazh V atmosferi pogromiv palaciv pozhezh i pograbuvannya panskih sadib zberezhennya i ryatuvannya misteckih virobiv slid viznati aktom vipravdanim Pershim direktorom muzeyu priznachili F V Gogelya 1879 1951 Vimusheni blukannya muzeyu Muzej dovgo ne mav postijnogo primishennya Vin meshkav v Osobnyaku Girshmana u Chervonih vorit v Rosijskomu istorichnomu muzeyi sho bilya Kremlya v primishenni Cvetkovskoyi galereyi na Kropotkinskij naberezhnij v Centralnomu muzeyi narodoznavstva v Moskvi Restavraciya velichnogo Domu Luninih v stili ampir na Nikitskomu bulvari poklala kraj vimushenim blukannyam muzeyu i vin otrimav svoye postijne primishennya Kolekciyi Shiva Nataradzha Pershi kolekciyi muzeyu formuvalisya stihijno i mali ryativnij harakter z pokinutih palaciv osobnyakiv i sadib zvozili use sho malo vidnoshennya do Shodu porcelyanu keramiku kilimi virobi z bronzi suvoyi gravyuri lakovi virobi Kitayu Znachni nadhodzhennya buli vid Nacionalnogo muzejnogo fondu sho zabrav zbirki z osobnyakiv N Mosolova P Haritonenka A Pozdnyeyeva A Brokara P Shukina Chastka predmetiv otrimana yak daruvannya privatnih osib Cherez 10 12 rokiv pislya zasnuvannya muzeyu zaklad pochav provoditi vlasni arheologichni rozkopki i ekspediciyi po rozshuku pridbannyu i vivozu v Moskvu vitvoriv mistectva z azijskih rajoniv krayini Kavkazu Serednoyi Aziyi tosho V lipni 1941 r chas nimecko fashistskoyi navali muzejnu zbirku evakuyuvali v Sibir a povernuli u 1944 r Znishennya bagatoh muzejnih zbirok na okupovanih teritoriyah Bilorusi Ukrayini Kavkazu Rosiyi primusilo kremlivskij uryad rozglyadati muzejnu zbirku yak fond dlya popovnennya zbirok pograbovanih muzeyiv Pochalisya peredachi eksponativ muzejnoyi zbirki v Bilorus Ukrayinu tosho Ale najkoshtovnishi rechi buli zberezheni Vodnochas jshov proces rozshuku novih eksponativ i popovnennya vlasnih fondiv muzeyu Na 1980 ti rr prijshovsya svoyeridnij bum kolekcijnoyi diyalnosti muzeyu jogo fondi zbilshilisya vdvichi Z 1987 r muzeyu uryad SRSR nadav status naukovo doslidnogo institutu Rozmayittya krayin i kultur Shodu Zrazok perskogo kilimu Shirvan Hudozhnik Riza i Abbasi zustrich princa z dervishem perska minatyura 17 st Veletenski skulpturi Budd v Bamiani znisheni v Afganistani v 2001 roci Zrazok serednovichnoyi skulpturi Indiyi Ellora Krayini i kulturi narodiv Shodu nikoli ne buli chimos odnoridnim Smugastist i rozmayittya religijnih konfesij z yih zaboronami i dozvolami znachno vplivali na svidomist remisnikiv i spozhivachiv mistectva Ce sformuvalo znachni regionalni rozbizhnosti v estetici formah filosofskomu i religijnomu zabarvlenni vitvoriv mistectva Kilimarstvo viniklo zadovgo do rozpovsyudzhennya islamu v Persiyi Ale religijni zaboroni na zobrazhennya lyudej i tvarin znachno obmezhili vikoristannya yih zobrazhen v zhivopisu i kilimah majzhe do povnogo zniknennya Zate viniklo nadzvichajne bagatstvo ornamentiv nezobrazhuvalnih i roslinnih motiviv Ale buli i svoyi vinyatki Mogutnya nacionalna hudozhnya tradiciya v Persiyi ne skorilasya religijnim zaboronam i serednovichne mistectvo Persiyi dalo nadzvichajni zrazki miniatyur portretiv tosho Chastka cih tvoriv ye v Muzeyi Keramika Musulmanska zaborona na koristuvannya zolotim i sribnim posudom sponukala poyavu keramiki z zolotavim lyustrom a dosyagnennya v cij galuzi otrimali svitove viznannya Keramichni virobi serednovichnih Persiyi Indiyi Yegiptu musulmanskoyi Ispaniyi nalezhat do najkrashih v cij galuzi mistectv Porcelyana Kitajska porcelyana i yiyi riznovidi seladon sankaj mayut vsesvitnyu slavu vzhe dekilka stolit Nacionalni i religijni osoblivosti vidbilisya yak v vikoristanni prirodnih materialiv tak i v zasobah obrobki ob yektiv mistectva sklo starodavnogo Yegiptu inkrustovani mebli Iranu Azerbajdzhanu mebli z koreniv bambuku Kitayu kilimi Persiyi bronzovi skulpturi serednovichnoyi Indiyi virobi z sribla Dagestanu keramika Gruziyi tosho Erotika v mistectvi Zazvichaj erotika ne mala znachnogo vidobrazhennya v shidnih tvorah mistectva Ale buli i svoyi vinyatki yak v deyaki epohi erotichni skulpturi hramu v Indiyi tak i v deyakih krayinah V Yaponiyi de nikoli ne isnuvalo znachnih cenzurnih utiskiv do zobrazhennya erotichnih i pornografichnih scen ce znajshlo znachne vidobrazhennya v nacionalnij gravyuri ukijo e Kulturne i religijne rozmayittya krayin Shodu privodilo i privodit do konfliktiv i znishennya znachnih kulturnih pam yatok Musulmanski fanatiki znishili veletenski skulpturi Budd v Bamiani starodavnomu oseredku viniknennya buddizmu Buddistski krayini vidpovili zborom koshtiv i vstanovlennyam novih skulptur Buddi v inshih krayinah A svitova spilnota rozrobila proekti vidnovlennya skulptur v Bamiani sho ye pokazhchikom svitovoyi zacikavlenosti v zberezhenni pam yatok narodiv Shodu Moskovskij muzej dotrimuyetsya pokazu kulturnogo nadbannya regionu po krayinam mistectvo Kitayu mistectvo Yaponiyi mistectvo Indiyi mistectvo krayin Kavkazu mistectvo krayin Serednoyi Aziyi tosho A zbirka maye yak rechi z arheologichnih rozkopok tak i tvori suchasnih majstriv moneti keramiku kilimi gravyuri ukijo e skulpturu kitajskij zhivopis v tradicijnih i suchasnih tehnikah kartini majstriv 20 stolittya z Indiyi Kitayu V yetnamu Predstavleni yak nevidomi tak i uslavleni imena Kitagava Utamaro Hokusaj Rerih Ci Bajshi majstri necke GalereyaKacusika Hokusaj Chervona Fudzi Kacusika Hokusaj Chervona Fudzi Zala z yaponskimi eksponatami Kartini Mikoli Reriha ta jogo sina Svyatoslava Reriha na shidni temi Golova Buddi Gandhara III V vv Ganch PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavnij muzej mistectv narodiv Shodu Oficijnij sajt Muzeyu Shodu ros Oficijnij storinka Muzeyu Shodu 28 travnya 2010 u Wayback Machine na Museum ru ros Virtualnaya ekskursiya po Muzeyu Vostoka vo vremya ekspozicii hudozhnika A D Tihomirova 24 chervnya 2013 u Wayback Machine DzherelaVojtov V E Materialy po istorii Gosudarstvennogo muzeya Vostoka 1918 1950 gg Lyudi Veshi Dela M GMV Skanrus 2003 Vojtov V E Materialy po istorii Gosudarstvennogo muzeya Vostoka 1951 1970 M GMV 2006 100 velikih muzeev mira avtor sostavitel N Ionina M Veche 1999 Div takozhSpisok muzeyiv Moskvi Porcelyana Kilimarstvo Sankaj Seladon Keramika Ukijo e Yaponska shirma Lakovi virobi Kitayu Kamnerizni remesla Kitayu Muzej shidnih kultur Zolochivskij zamok PosilannyaPortal Kultura Portal Muzeyi