Едвард Стахура | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Edward Stachura | ||||
Едвард Стахура | ||||
Народився | 18 серпня 1937 Шарв'є-Шаваньє | |||
Помер | 24 липня 1979 (41 рік) Варшава ·повішення | |||
Поховання | d | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Діяльність | перекладач | |||
Сфера роботи | художня література[d], література[1] і d[1] | |||
Alma mater | Варшавський університет | |||
Magnum opus | d, d і d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Едвард Стахура у Вікісховищі | ||||
Едвард Єжи Стахура, Стед (*18 серпня 1937 y Шарв'є-Шаваньє — †24 липня 1979 у Варшаві) — польський поет, прозаїк, автор пісенної лірики i перекладач.
Життєпис
Дитячі роки, юність, навчання
Народився у родині польських емігрантів у Шарв'є-Шаваньє (як місце народження подавав також Пон-де-Шерюї), в департаменті Ізер в регіоні Рона-Альпи (на південному сході Франції). Був другою дитиною в сім'ї Станіслава і Ядвіги Стахур. Під час хрещення отримав імена Єжи Едвард (зміни на Едвард Єжи зробив вже перебуваючи в Польщі). Батьки Стахури виїхали до Франції в пошуку роботи. Та країна потребувала робочої сили після втрат І Світової війни. Мешкали там 26 років, із них перших 6 мандруючи країною у пошуках праці. Стахура з дитинства виявляв зацікавленість до малюнку. Мати пригадує, що ще під час перебування у Франції дев'ятирічний Едзьо разом із другом розмалювали стіни сусідньої кав'ярні, вводячи в захват бувалих майстрів. Спогади з дитинства описані в оповіданню Jak mi było na Mazurach (Як мені було на Мазурах). Рідну мову вивчив у Франції у польській школі, до якої ходив по четвергам (день вільний від навчання).
Родина повернулася до Польщі в листопаді 1948 р. Спочатку хотіли осісти в Глівцах, але змінили плани й остаточно оселилися в Лазенцю недалеко від Александрув-Куявського. Там після батьків мати отримала будинок і клаптик землі. Дитинство проведене у Франції і навчання французької мали потужний вплив на стиль мови майбутнього поета. 11-річний Стахура розпочав навчання в Початковій Школі № 2 в Александрув-Куявському. Учнем був старанним. На початку мав проблеми з польською мовою, але швидко наздогнав матеріал. Закінчив школу у 1952 р. і розпочав навчання у ліцеї в Цехоцинку. До віддавленого від родинного будинку місця спочатку доїжджав потягом, а його улюбленим заняттям було вискакування з потягу, щоби скоротити собі дорогу додому.
Стахура почав писати у віці 17 років. Роздуми «Стахури» нащо він почав писати (у той спосіб говорить герой його повісті Fabula Rasa), що був у ліцеї один хлопчик, який писав вірші, з якого всі кепкували отже, Стахура взявся за писання віршів, щоби прийняти на себе половину насмішок і тим самим полегшити йому його долю. Вже в ліцеї планував вступати за напрямом електроніки, але пробуджене Янушем Жерніцким (тим самим, якого Стед рятував з поетичного іга) артистичне зацікавлення змусили змінити життєві плани Стахури. Віддбилося то також на його результатах в навчанні. Конфлікти з вчителями змусили Стахуру закінчувати ліцей вже не Цехоцинку, а в Гдині.
Стахура часто конфліктував з батьком, через що часто втікав з дому. Ночував у своєї тітки, яка мешкала поблизу. Досить швидко в родині почали сприймати його як непостійного, особливо після зміни планів стосовно навчання і кар'єри. Конфлікт з батьком мав вплив на формування особистості поета.
Дебютом у пресі є друк перших двох віршів (Metamorfoza i Odnalazły się marzenia) в гданському тижневику «Uwaga». Виступає як член групи «Kontrasty», до якої привів його Мечислав Чеховський.
У Гдині Стахура жив в інтернаті. Іспити склав у Загальноосвітній Школі. Що цікаве, в атестаті оцінку «дуже добре» Стахура мав із конкретних наук, натомість з польської мови лише «задовільно». Не був допущений до вступних іспитів до Вищої Школи Мистецтва в Гданську-Сопоті у зв'язку з несистематичністю. Втрачений рік планував використати багато пишучи і малюючи. Не вдалося однак йому зреалізувати своїх планів. Повернувся до Александрува, де мусив тяжко працювати на своє утримання (збивав скриньки, а також працював в домі носячи воду і ходячи до лісу по дерево). Конфлікт з батьком досі тривав.
Стахура вступив до Люблінського Католичного Університету в 1957 р. Не відомо, що підштовхнуло письменника на такий вибір навчального закладу, може, пізні терміни вступного іспиту на романістику. Був прийнятий на навчання і отримав залікову книжку Факультету Гуманітарних Наук. Зле йому жилося, не отримав ані місця в гуртожитку, ані стипендії. Траплялося ночувати на вокзалі і жебракувати. Місце в гуртожитку легально отримав лише після двох місяців клопотань. Жив у великій кімнаті з двохповерховими ліжками, але йому вдалося в тих тяжких умовах знайти час на писання. Декілька своїх віршів видрукував у Любліні. Провів також свій перший авторський вечір. Видавничої підтримки шукав також у Варшаві і в Торуні.
Літературний дебют Стахури випав на період малої стабілізації. Літературні діячі зреагували на цей факт утворенням «Orientacji Poetyckiej Hybrydy». У той момент Стахура вже мав за собою друк своїх віршів у «Twórczości» . Книжковим дебютом Стахури не був, як могло би здаватися, том поезії, а збірник оповідань Jeden dzień (Один день). Після його видання автор подав клопотання про прийняття його до Зв'язку Польський Літератів (Związek Literatów Polskich). Герой його прози з'явився як особа виокремлена з суспільства, яка бачить конфлікт між свободою і обмеженнями, які накладає культура. Можна було спостерігати філософічні нахили автора.
5 квітня 1963 р. Стахура одружився із Зитою Анною Бартковською, студенткою Варшавського Університету, письменницею під псевдонімом Зита Оришин (Zyta Oryszyn). Той період із життя Стахури надалі пов'язаний із постійними матеріальними проблемами.
26 червня 1965 р. отримав диплом магістра романської філології. Магістерсткий іспит здав на оцінку «добре». Одночасно працював над поемою Po ogrodzie niech hula szarańcza.
Важливим етапом у літературному житті Стахури було його перебування на глоговській землі. У січні 1967 р. письменник приїхав до Ґміни Котля. Запросив сюди його приятель Ян Чопік-Лежаховський (Jan Czopik-Leżachowski). Котле відвідував багато раз із дружиною Зитою (листування з Васлевом Ткачуком і Богуславом Жураковським від 1967 р.). Про перебування поета на глоговській землі наступного року свідчить картка вислана ним 25 березня 1968 р. з Глогова до Ришарда Мілчевського-Бруно. Перебування в Котлі і околицях принесло поетові багато вражень, які потім він використав у повісті Siekierezada albo Zima leśnych ludzi. Тлом повісті, котра вийшла у 1971 р., були навколишні ліси і села: Гроховіце і Котля (приховуються вони під назвами Бобровіце і Хопла). Прототипами героїв були місцеві жителі і працівники лісництва (між іншим Владислав Майданський, Міхал Середюк). Навколо людей і місць, які поет увіковічнив у повісті палала ідея «Стахуріад» («Stachuriady»), що відбувалися в Гроховічах в роках 1983–1987, відновлених в 90 роках і які тривають до цього часу.
Подорожі
Під час стипендій них поїздок (1969–1970) до Мексики вивчав літературу на тутешньому НАУМ (Національний автономний університет Мексики).
Часто подорожував; у 1966 — Югославія, 1971 — Близький Схід (Сирія), 1972 — Норвегія, 1973 — Швейцарія і Франція, другий раз у Норвегії, 1975 — подорож до США, Канади і Мексики.
У часи сірого польського комунізму це була людина «дуже ексцентрична і зухвала. Та його Франція приносила із собою світовий клімат. Французька мова була його другою рідною мовою, володів також іспанською. Був дуже начитаний. Відвідав чимало місць. Належав до тих поетів, які не мали постійних адрес, бо вважали, що адреса постійного місця проживання — це втрата свободи». Прагнув жити, працювати і писати, але не міг і не хотів пристосовуватися до того суспільства. Стахура хотів бути вільним і був вільним. Певною мірою. Постійно в дорозі. Ця подорож мала його звільнити від страждань.
«6 червня. Середа. Я так мотався по світі! „Wszystko jest poezja“ вражаюче це документує. Як і всі інші мої книги. Можливо, тому, що я — вигнанець. Не француз, не поляк, не мексиканець. Я не відчував під ногами землі, землі, яку називають власною, родинною, рідною[…].
Той факт, що я писав по-польськи, відіграв велику роль у моєму житті. Це, мабуть, тому мене завжди тягнуло на польську землю, коли я її полишав[…].
Може, я возніс себе понад Богом, поставив на перший план, змінив живу послідовність і раптом виявилося, що я зовсім самотній, неначе Бог мене залишив».
Смерть
Могила Едварда Стахури на Північному Комунальному Цвинтарі у Варшаві. Помер у своїй квартирі на вулиці Рембковскій у Варшаві. Пару місяців до того — 3 квітня 1979 р., намагався покінчити життя самогубством (кинувся під електропоїзд, внаслідок чого лишився чотирьох пальців на правій руці). Після того випадку протягом певного часу лікувався в психіатричній лікарні Лікарня «Древніца» в Зомбках під Варшавою з підозрою на діагноз біполярного афективного розладу. Протягом кількох місяців перед смертю писав щоденник Pogodzić się ze światem. 20 липня 1979 р. знову зголосився на лікування до лікарні «Древніца». На другий день пішов без відому персоналу. 24 липня 1979 р. у зв'язку з передозуванням психотропічними ліками намагався піддіти собі ножем жили, а потім повісився на шнурі прикріпленого до гаку в стелі.
Творчість
Коли Едвард Стахура у 50-60 рр. XX ст. з'явився на публіці зі своєю творчістю, критика визнала його як багатообіцяючий літературний феномен. Однак оцінки його творчості не були однозначні. Пшибось та Івашкевич звернули увагу на відновлену літературну мову і відчуття світу. Богдан Задура в документальному фільмі стверджував: «Мені сподобалась ця література, яка не подібна до жодної іншої, до того, що писали його ровесники. Мене захоплював ліризм цих оповідань (…) Я не можу назвати нікого, хто хоч віддалено нагадував би його стилістикуі продовжив цей неповторний спосіб писання».
Підкреслюється його неповторність не лише в письменництві, а й у способі життя, завдяки якому він здобув популярність, особливо серед молоді.
Стахура як виконавець авторської пісні став відомим завдяки III програмі польського радіо. Він прийшов на ефір разом із Йонашом Кофтою. Їх поєднували мандрівки. Про авторську пісню Стахури розповідав тодішній радіожурналіст Янек Янчарський: «Едек мав у собі таке полум'я і правду, що не було вже й настільки важливо, чи виразно і чисто він співає (…).Для слухачів, як виявилося, це було фантастичне відкриття». Тексти його пісень співають і в наш час, вони стали класикою авторської пісні. Був такий період, у 80-их рр. XX ст., коли "запанувала справжня стахуроманія: подорожі до тих місць, які він описував; «Стахуріади», під час яких виконувались його пісні. Необхідний атрибут посвячених: рюкзак із п'ятитомним виданням його праць (з «Życiopisanie, którego nie było» Даріуша Пахоцького). Було соромно не знати Стахури. Відомі слова «Не здохнемо так швидко / Як уявляє смерть! /Земля нам замілка, / Зринемо в небеса! / Піднімайся, Бруно, / Ходімо на пиво; / Напевно там не вистачає нас! / Стоячи на місці, вже не один згинув, / Не один цвіт вже згас!» із пісні «Nie rozdziobią nas kruki» знала тоді кожна людина, яка себе поважала.
Критика, всупереч самому Стахурі, пов'язує його життя з творчістю. Між автором і його ліричним героєм ставлять знак рівності. Такий аналіз виник у зв'язку з непорозуміннями в інтерпретаціх творчості Стахури. Сьогодні його твори виконують між іншим Stare Dobre Małżeństwo (укр. переклад Старе Добре Подружжя), Jacek Różański (укр. Ясек Ружанський), Jan Kondrak (укр. Ян Кондрак), Federacja (диск «Stachura-Poematy»), Marek Gałązka (укр. Марек Галонзка), Sławomir Zygmunta (укр. Славомир Зигмунт), Hey, Jacek Wojciechowski (укр. Ясек Войчеховський), Anna Chodakowska (укр. Анна Ходаковська), група Leniwiec (диск «Rozpaczliwie wolny»), чи формація Babu Król. Займався також перекладом поезії, між іншим Хорхе Луїса Борхеса.
Поезія
Стахура писав лірики, поеми, твори на межі поетичної прози, рефлексійної і нараційної. Звертався до балади і гавенди (gawęda) а також до безпосередніх авторських виступів на творчих вечорах, під час яких грав на гітарі і співав власні тексти. Писав також нотатки в дусі сильви (sylwy) — записки спостережень навколишнього світу — найголовніше під час подорожей, вдані в двухтомному збірнику Dzienniki. Zeszyty podróżne (tom I — lata 1956–1973[6]; tom II — lata 1973–1979[7]).
У його творчості відчутний драматичний конфлікт між натуральною потребою сприйняття життя, природи, людини і елементарних етичних цінностей та почуттям відчуженості, екзистенційного страху і відрази до сучасної дійсності.
Стахуру називають творцем «poezji czynnej»: він не лише часто читав і співав свої тексти, але і творив їх «у дорозі», доповнював і перероблював.
Твори
- Dużo ognia (збірник поезії, 1963)
- Przystępuję do ciebie (поема, 1968)
- Po ogrodzie niech hula szarańcza (поема, 1968)
- Cała jaskrawość (повість, 1969)
- Piosenki, 1973
- Piosenki, 1974
- Kropka nad ypsylonem, 1975
- Opowiadania, 1977
- Missa pagana, 1978
- Fabula rasa (проза, 1979)
- Dużo ognia i tak dalej, 1978
- Oto (проза, 1979)
- Poezje wybrane, опрац. K. Rutkowski, 1980
- Wiersze wybrane, 1982
- Wybór wierszy, вибір і вступ Z. Fedecki, 1982
- Taki wieczór choć rano (вірші 1987)
- Dolina obiecana, вибір текстів A. Bień, 1995
- Listy do pisarzy, опрац. D. Pachocki, Wydawnictwo Iskry 2006
- Moje wielkie świętowanie, опрац. D. Pachocki (проза, 2007)
- Listy do Danuty Pawłowskiej, опрац. D. Pachocki, 2007
- Dzienniki. Zeszyty podróżne 1, опрац. Dariusz Pachocki, Wydawnictwo Iskry 2010
- Dzienniki. Zeszyty podróżne 2, опрац. Dariusz Pachocki, Wydawnictwo Iskry 2011
Оповідання
- Jeden dzień, 1962
- Falując na wietrze, 1966
- Się, 1977
- Moje wielkie świętowanie, 2007
Повісті
- Cała jaskrawość, 1969
- Siekierezada albo Zima leśnych ludzi, 1971
Фейлетони, ескізи
- Wszystko jest poezja. Opowieść — rzeka., 1975
- Fabula rasa (proza, 1979)
Листи
- Listy do pisarzy, опрац. D. Pachocki, 2006
- Listy do Danuty Pawłowskiej, опрац. D. Pachocki, 2007
Посмертне видання
- Poezje wybrane, 1980
- Poezja i proza, 1982
- Postscriptum, 1990
Екранізації
- Siekierezada (1985) реж. Leszczyński
Дискографія
Альбоми
- Piosenki (1985)
- Urodziny (1987)
Музичні збірники
- Piosenki prawie wszystkie… (1993)
Документальні фільми про Едварда Стахуру
- Wszystko jest poezja, реж. Andrzej Brzozowski (1990)
- Edward Stachura z tego świata, реж. Teresa Kudyba (2014)
- Życiopisanie, реж. Małgorzata Burzyńska-Keller (2014)
Бібліографія
- Współcześni polscy pisarze i badacze literatury. Słownik biobibliograficzny, t. 7, pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan. Warszawa: WSiP, 2001, s. 413. .
- Marian Buchowski: Edward Stachura — biografia i legenda. Kamerton, Opole 1993, .
- Waldemar Szyngwelski: Sted. Kalendarium życia i twórczości Edwarda Stachury. RYTM, Warszawa 2003
- Dariusz Pachocki: Stachura totalny. Lublin 2007
- Стахура не для читання, Демчук Ядвіга. — Monitor Wołyński
Примітки
- Czech National Authority Database
Посилання
- Переклади Едварда Єжи Стахури українською [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Stachuriada
- «Msza Wędrującego» Edwarda Stachury-Anny Chodakowskiej [ 10 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Damian Gajda, Agnieszka Jeżyk / Onet: Edward Stachura: człowiek nikt postanawia umrzeć (ang.). [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] kultura.onet.pl, 2013-07-26. [dostęp 2013-07-27].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stahura Primitki Edvard Stahurapol Edward StachuraEdvard StahuraNarodivsya18 serpnya 1937 1937 08 18 Sharv ye ShavanyePomer24 lipnya 1979 1979 07 24 41 rik Varshava povishennyaPohovannyadKrayina Respublika PolshaDiyalnistperekladachSfera robotihudozhnya literatura d literatura 1 i d 1 Alma materVarshavskij universitetMagnum opusd d i dNagorodiPremiya Fundaciyi im Koscyelskih 1972 Edvard Stahura u Vikishovishi Edvard Yezhi Stahura Sted 18 serpnya 1937 19370818 y Sharv ye Shavanye 24 lipnya 1979 u Varshavi polskij poet prozayik avtor pisennoyi liriki i perekladach ZhittyepisDityachi roki yunist navchannya Narodivsya u rodini polskih emigrantiv u Sharv ye Shavanye yak misce narodzhennya podavav takozh Pon de Sheryuyi v departamenti Izer v regioni Rona Alpi na pivdennomu shodi Franciyi Buv drugoyu ditinoyu v sim yi Stanislava i Yadvigi Stahur Pid chas hreshennya otrimav imena Yezhi Edvard zmini na Edvard Yezhi zrobiv vzhe perebuvayuchi v Polshi Batki Stahuri viyihali do Franciyi v poshuku roboti Ta krayina potrebuvala robochoyi sili pislya vtrat I Svitovoyi vijni Meshkali tam 26 rokiv iz nih pershih 6 mandruyuchi krayinoyu u poshukah praci Stahura z ditinstva viyavlyav zacikavlenist do malyunku Mati prigaduye sho she pid chas perebuvannya u Franciyi dev yatirichnij Edzo razom iz drugom rozmalyuvali stini susidnoyi kav yarni vvodyachi v zahvat buvalih majstriv Spogadi z ditinstva opisani v opovidannyu Jak mi bylo na Mazurach Yak meni bulo na Mazurah Ridnu movu vivchiv u Franciyi u polskij shkoli do yakoyi hodiv po chetvergam den vilnij vid navchannya Rodina povernulasya do Polshi v listopadi 1948 r Spochatku hotili osisti v Glivcah ale zminili plani j ostatochno oselilisya v Lazencyu nedaleko vid Aleksandruv Kuyavskogo Tam pislya batkiv mati otrimala budinok i klaptik zemli Ditinstvo provedene u Franciyi i navchannya francuzkoyi mali potuzhnij vpliv na stil movi majbutnogo poeta 11 richnij Stahura rozpochav navchannya v Pochatkovij Shkoli 2 v Aleksandruv Kuyavskomu Uchnem buv starannim Na pochatku mav problemi z polskoyu movoyu ale shvidko nazdognav material Zakinchiv shkolu u 1952 r i rozpochav navchannya u liceyi v Cehocinku Do viddavlenogo vid rodinnogo budinku miscya spochatku doyizhdzhav potyagom a jogo ulyublenim zanyattyam bulo viskakuvannya z potyagu shobi skorotiti sobi dorogu dodomu Stahura pochav pisati u vici 17 rokiv Rozdumi Stahuri nasho vin pochav pisati u toj sposib govorit geroj jogo povisti Fabula Rasa sho buv u liceyi odin hlopchik yakij pisav virshi z yakogo vsi kepkuvali otzhe Stahura vzyavsya za pisannya virshiv shobi prijnyati na sebe polovinu nasmishok i tim samim polegshiti jomu jogo dolyu Vzhe v liceyi planuvav vstupati za napryamom elektroniki ale probudzhene Yanushem Zhernickim tim samim yakogo Sted ryatuvav z poetichnogo iga artistichne zacikavlennya zmusili zminiti zhittyevi plani Stahuri Viddbilosya to takozh na jogo rezultatah v navchanni Konflikti z vchitelyami zmusili Stahuru zakinchuvati licej vzhe ne Cehocinku a v Gdini Stahura chasto konfliktuvav z batkom cherez sho chasto vtikav z domu Nochuvav u svoyeyi titki yaka meshkala poblizu Dosit shvidko v rodini pochali sprijmati jogo yak nepostijnogo osoblivo pislya zmini planiv stosovno navchannya i kar yeri Konflikt z batkom mav vpliv na formuvannya osobistosti poeta Debyutom u presi ye druk pershih dvoh virshiv Metamorfoza i Odnalazly sie marzenia v gdanskomu tizhneviku Uwaga Vistupaye yak chlen grupi Kontrasty do yakoyi priviv jogo Mechislav Chehovskij U Gdini Stahura zhiv v internati Ispiti sklav u Zagalnoosvitnij Shkoli Sho cikave v atestati ocinku duzhe dobre Stahura mav iz konkretnih nauk natomist z polskoyi movi lishe zadovilno Ne buv dopushenij do vstupnih ispitiv do Vishoyi Shkoli Mistectva v Gdansku Sopoti u zv yazku z nesistematichnistyu Vtrachenij rik planuvav vikoristati bagato pishuchi i malyuyuchi Ne vdalosya odnak jomu zrealizuvati svoyih planiv Povernuvsya do Aleksandruva de musiv tyazhko pracyuvati na svoye utrimannya zbivav skrinki a takozh pracyuvav v domi nosyachi vodu i hodyachi do lisu po derevo Konflikt z batkom dosi trivav Stahura vstupiv do Lyublinskogo Katolichnogo Universitetu v 1957 r Ne vidomo sho pidshtovhnulo pismennika na takij vibir navchalnogo zakladu mozhe pizni termini vstupnogo ispitu na romanistiku Buv prijnyatij na navchannya i otrimav zalikovu knizhku Fakultetu Gumanitarnih Nauk Zle jomu zhilosya ne otrimav ani miscya v gurtozhitku ani stipendiyi Traplyalosya nochuvati na vokzali i zhebrakuvati Misce v gurtozhitku legalno otrimav lishe pislya dvoh misyaciv klopotan Zhiv u velikij kimnati z dvohpoverhovimi lizhkami ale jomu vdalosya v tih tyazhkih umovah znajti chas na pisannya Dekilka svoyih virshiv vidrukuvav u Lyublini Proviv takozh svij pershij avtorskij vechir Vidavnichoyi pidtrimki shukav takozh u Varshavi i v Toruni Literaturnij debyut Stahuri vipav na period maloyi stabilizaciyi Literaturni diyachi zreaguvali na cej fakt utvorennyam Orientacji Poetyckiej Hybrydy U toj moment Stahura vzhe mav za soboyu druk svoyih virshiv u Tworczosci Knizhkovim debyutom Stahuri ne buv yak moglo bi zdavatisya tom poeziyi a zbirnik opovidan Jeden dzien Odin den Pislya jogo vidannya avtor podav klopotannya pro prijnyattya jogo do Zv yazku Polskij Literativ Zwiazek Literatow Polskich Geroj jogo prozi z yavivsya yak osoba viokremlena z suspilstva yaka bachit konflikt mizh svobodoyu i obmezhennyami yaki nakladaye kultura Mozhna bulo sposterigati filosofichni nahili avtora 5 kvitnya 1963 r Stahura odruzhivsya iz Zitoyu Annoyu Bartkovskoyu studentkoyu Varshavskogo Universitetu pismenniceyu pid psevdonimom Zita Orishin Zyta Oryszyn Toj period iz zhittya Stahuri nadali pov yazanij iz postijnimi materialnimi problemami 26 chervnya 1965 r otrimav diplom magistra romanskoyi filologiyi Magisterstkij ispit zdav na ocinku dobre Odnochasno pracyuvav nad poemoyu Po ogrodzie niech hula szarancza Vazhlivim etapom u literaturnomu zhitti Stahuri bulo jogo perebuvannya na glogovskij zemli U sichni 1967 r pismennik priyihav do Gmini Kotlya Zaprosiv syudi jogo priyatel Yan Chopik Lezhahovskij Jan Czopik Lezachowski Kotle vidviduvav bagato raz iz druzhinoyu Zitoyu listuvannya z Vaslevom Tkachukom i Boguslavom Zhurakovskim vid 1967 r Pro perebuvannya poeta na glogovskij zemli nastupnogo roku svidchit kartka vislana nim 25 bereznya 1968 r z Glogova do Risharda Milchevskogo Bruno Perebuvannya v Kotli i okolicyah prineslo poetovi bagato vrazhen yaki potim vin vikoristav u povisti Siekierezada albo Zima lesnych ludzi Tlom povisti kotra vijshla u 1971 r buli navkolishni lisi i sela Grohovice i Kotlya prihovuyutsya voni pid nazvami Bobrovice i Hopla Prototipami geroyiv buli miscevi zhiteli i pracivniki lisnictva mizh inshim Vladislav Majdanskij Mihal Seredyuk Navkolo lyudej i misc yaki poet uvikovichniv u povisti palala ideya Stahuriad Stachuriady sho vidbuvalisya v Grohovichah v rokah 1983 1987 vidnovlenih v 90 rokah i yaki trivayut do cogo chasu Podorozhi Pid chas stipendij nih poyizdok 1969 1970 do Meksiki vivchav literaturu na tuteshnomu NAUM Nacionalnij avtonomnij universitet Meksiki Chasto podorozhuvav u 1966 Yugoslaviya 1971 Blizkij Shid Siriya 1972 Norvegiya 1973 Shvejcariya i Franciya drugij raz u Norvegiyi 1975 podorozh do SShA Kanadi i Meksiki U chasi sirogo polskogo komunizmu ce bula lyudina duzhe ekscentrichna i zuhvala Ta jogo Franciya prinosila iz soboyu svitovij klimat Francuzka mova bula jogo drugoyu ridnoyu movoyu volodiv takozh ispanskoyu Buv duzhe nachitanij Vidvidav chimalo misc Nalezhav do tih poetiv yaki ne mali postijnih adres bo vvazhali sho adresa postijnogo miscya prozhivannya ce vtrata svobodi Pragnuv zhiti pracyuvati i pisati ale ne mig i ne hotiv pristosovuvatisya do togo suspilstva Stahura hotiv buti vilnim i buv vilnim Pevnoyu miroyu Postijno v dorozi Cya podorozh mala jogo zvilniti vid strazhdan 6 chervnya Sereda Ya tak motavsya po sviti Wszystko jest poezja vrazhayuche ce dokumentuye Yak i vsi inshi moyi knigi Mozhlivo tomu sho ya vignanec Ne francuz ne polyak ne meksikanec Ya ne vidchuvav pid nogami zemli zemli yaku nazivayut vlasnoyu rodinnoyu ridnoyu Toj fakt sho ya pisav po polski vidigrav veliku rol u moyemu zhitti Ce mabut tomu mene zavzhdi tyagnulo na polsku zemlyu koli ya yiyi polishav Mozhe ya voznis sebe ponad Bogom postaviv na pershij plan zminiv zhivu poslidovnist i raptom viyavilosya sho ya zovsim samotnij nenache Bog mene zalishiv Smert Mogila Edvarda Stahuri na Pivnichnomu Komunalnomu Cvintari u Varshavi Pomer u svoyij kvartiri na vulici Rembkovskij u Varshavi Paru misyaciv do togo 3 kvitnya 1979 r namagavsya pokinchiti zhittya samogubstvom kinuvsya pid elektropoyizd vnaslidok chogo lishivsya chotiroh palciv na pravij ruci Pislya togo vipadku protyagom pevnogo chasu likuvavsya v psihiatrichnij likarni Likarnya Drevnica v Zombkah pid Varshavoyu z pidozroyu na diagnoz bipolyarnogo afektivnogo rozladu Protyagom kilkoh misyaciv pered smertyu pisav shodennik Pogodzic sie ze swiatem 20 lipnya 1979 r znovu zgolosivsya na likuvannya do likarni Drevnica Na drugij den pishov bez vidomu personalu 24 lipnya 1979 r u zv yazku z peredozuvannyam psihotropichnimi likami namagavsya pidditi sobi nozhem zhili a potim povisivsya na shnuri prikriplenogo do gaku v steli TvorchistKoli Edvard Stahura u 50 60 rr XX st z yavivsya na publici zi svoyeyu tvorchistyu kritika viznala jogo yak bagatoobicyayuchij literaturnij fenomen Odnak ocinki jogo tvorchosti ne buli odnoznachni Pshibos ta Ivashkevich zvernuli uvagu na vidnovlenu literaturnu movu i vidchuttya svitu Bogdan Zadura v dokumentalnomu filmi stverdzhuvav Meni spodobalas cya literatura yaka ne podibna do zhodnoyi inshoyi do togo sho pisali jogo rovesniki Mene zahoplyuvav lirizm cih opovidan Ya ne mozhu nazvati nikogo hto hoch viddaleno nagaduvav bi jogo stilistikui prodovzhiv cej nepovtornij sposib pisannya Pidkreslyuyetsya jogo nepovtornist ne lishe v pismennictvi a j u sposobi zhittya zavdyaki yakomu vin zdobuv populyarnist osoblivo sered molodi Stahura yak vikonavec avtorskoyi pisni stav vidomim zavdyaki III programi polskogo radio Vin prijshov na efir razom iz Jonashom Koftoyu Yih poyednuvali mandrivki Pro avtorsku pisnyu Stahuri rozpovidav todishnij radiozhurnalist Yanek Yancharskij Edek mav u sobi take polum ya i pravdu sho ne bulo vzhe j nastilki vazhlivo chi virazno i chisto vin spivaye Dlya sluhachiv yak viyavilosya ce bulo fantastichne vidkrittya Teksti jogo pisen spivayut i v nash chas voni stali klasikoyu avtorskoyi pisni Buv takij period u 80 ih rr XX st koli zapanuvala spravzhnya stahuromaniya podorozhi do tih misc yaki vin opisuvav Stahuriadi pid chas yakih vikonuvalis jogo pisni Neobhidnij atribut posvyachenih ryukzak iz p yatitomnim vidannyam jogo prac z Zyciopisanie ktorego nie bylo Dariusha Pahockogo Bulo soromno ne znati Stahuri Vidomi slova Ne zdohnemo tak shvidko Yak uyavlyaye smert Zemlya nam zamilka Zrinemo v nebesa Pidnimajsya Bruno Hodimo na pivo Napevno tam ne vistachaye nas Stoyachi na misci vzhe ne odin zginuv Ne odin cvit vzhe zgas iz pisni Nie rozdziobia nas kruki znala todi kozhna lyudina yaka sebe povazhala Kritika vsuperech samomu Stahuri pov yazuye jogo zhittya z tvorchistyu Mizh avtorom i jogo lirichnim geroyem stavlyat znak rivnosti Takij analiz vinik u zv yazku z neporozuminnyami v interpretacih tvorchosti Stahuri Sogodni jogo tvori vikonuyut mizh inshim Stare Dobre Malzenstwo ukr pereklad Stare Dobre Podruzhzhya Jacek Rozanski ukr Yasek Ruzhanskij Jan Kondrak ukr Yan Kondrak Federacja disk Stachura Poematy Marek Galazka ukr Marek Galonzka Slawomir Zygmunta ukr Slavomir Zigmunt Hey Jacek Wojciechowski ukr Yasek Vojchehovskij Anna Chodakowska ukr Anna Hodakovska grupa Leniwiec disk Rozpaczliwie wolny chi formaciya Babu Krol Zajmavsya takozh perekladom poeziyi mizh inshim Horhe Luyisa Borhesa Poeziya Stahura pisav liriki poemi tvori na mezhi poetichnoyi prozi refleksijnoyi i naracijnoyi Zvertavsya do baladi i gavendi gaweda a takozh do bezposerednih avtorskih vistupiv na tvorchih vechorah pid chas yakih grav na gitari i spivav vlasni teksti Pisav takozh notatki v dusi silvi sylwy zapiski sposterezhen navkolishnogo svitu najgolovnishe pid chas podorozhej vdani v dvuhtomnomu zbirniku Dzienniki Zeszyty podrozne tom I lata 1956 1973 6 tom II lata 1973 1979 7 U jogo tvorchosti vidchutnij dramatichnij konflikt mizh naturalnoyu potreboyu sprijnyattya zhittya prirodi lyudini i elementarnih etichnih cinnostej ta pochuttyam vidchuzhenosti ekzistencijnogo strahu i vidrazi do suchasnoyi dijsnosti Stahuru nazivayut tvorcem poezji czynnej vin ne lishe chasto chitav i spivav svoyi teksti ale i tvoriv yih u dorozi dopovnyuvav i pereroblyuvav TvoriDuzo ognia zbirnik poeziyi 1963 Przystepuje do ciebie poema 1968 Po ogrodzie niech hula szarancza poema 1968 Cala jaskrawosc povist 1969 Piosenki 1973 Piosenki 1974 Kropka nad ypsylonem 1975 Opowiadania 1977 Missa pagana 1978 Fabula rasa proza 1979 Duzo ognia i tak dalej 1978 Oto proza 1979 Poezje wybrane oprac K Rutkowski 1980 Wiersze wybrane 1982 Wybor wierszy vibir i vstup Z Fedecki 1982 Taki wieczor choc rano virshi 1987 Dolina obiecana vibir tekstiv A Bien 1995 Listy do pisarzy oprac D Pachocki Wydawnictwo Iskry 2006 Moje wielkie swietowanie oprac D Pachocki proza 2007 Listy do Danuty Pawlowskiej oprac D Pachocki 2007 Dzienniki Zeszyty podrozne 1 oprac Dariusz Pachocki Wydawnictwo Iskry 2010 Dzienniki Zeszyty podrozne 2 oprac Dariusz Pachocki Wydawnictwo Iskry 2011 Opovidannya Jeden dzien 1962 Falujac na wietrze 1966 Sie 1977 Moje wielkie swietowanie 2007 Povisti Cala jaskrawosc 1969 Siekierezada albo Zima lesnych ludzi 1971 Fejletoni eskizi Wszystko jest poezja Opowiesc rzeka 1975 Fabula rasa proza 1979 Listi Listy do pisarzy oprac D Pachocki 2006 Listy do Danuty Pawlowskiej oprac D Pachocki 2007 Posmertne vidannya Poezje wybrane 1980 Poezja i proza 1982 Postscriptum 1990 Ekranizaciyi Siekierezada 1985 rezh LeszczynskiDiskografiyaAlbomi Piosenki 1985 Urodziny 1987 Muzichni zbirniki Piosenki prawie wszystkie 1993 Dokumentalni filmi pro Edvarda StahuruWszystko jest poezja rezh Andrzej Brzozowski 1990 Edward Stachura z tego swiata rezh Teresa Kudyba 2014 Zyciopisanie rezh Malgorzata Burzynska Keller 2014 BibliografiyaWspolczesni polscy pisarze i badacze literatury Slownik biobibliograficzny t 7 pod red J Czachowskiej A Szalagan Warszawa WSiP 2001 s 413 ISBN 83 02 08100 0 Marian Buchowski Edward Stachura biografia i legenda Kamerton Opole 1993 ISBN 83 85971 00 9 Waldemar Szyngwelski Sted Kalendarium zycia i tworczosci Edwarda Stachury RYTM Warszawa 2003 Dariusz Pachocki Stachura totalny Lublin 2007 Stahura ne dlya chitannya Demchuk Yadviga Monitor WolynskiPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaPerekladi Edvarda Yezhi Stahuri ukrayinskoyu 15 chervnya 2021 u Wayback Machine Stachuriada Msza Wedrujacego Edwarda Stachury Anny Chodakowskiej 10 kvitnya 2013 u Wayback Machine Damian Gajda Agnieszka Jezyk Onet Edward Stachura czlowiek nikt postanawia umrzec ang 5 grudnya 2014 u Wayback Machine kultura onet pl 2013 07 26 dostep 2013 07 27