Silva rerum (лат. silva rerum = досл. ліс речей) — у польській термінології уживається термін sylwa. Ця назва з латині дослівно перекладається як «ліс речей», в умовному перекладі її можна означити як чернеткові нотатки або змішані записи. Традиція рукописної культури в середньовічній та ранньомодерній Європі знаходила своє виявлення в упорядкуванні збірників, своєрідних рукописних бібліотек — Silva rerum.
Синонімічними назвами для позначення таких рукописних збірників виступають також miscellanea та collectanea. Тобто, до таких книг потрапляло все, що цікавило упорядників або читачів. Майже кожна рукописна книга-збірник містить записи, які не є органічною частиною основного рукописного тексту, а відносяться до так званих . Вони зроблені переважно переписувачами, читачами, власниками рукописних книг. Як правило, подібні записи вносились на аркуші рукопису уже після його написання. Інколи вони значно різняться у хронологічному плані. Це так звані маргінальні записи (від лат. marginus — крайній), що розміщувалися на вільних від тексту частинах аркушів рукописів, якими найчастіше виступали його форзаци, краї або береги. Звідси походить ще одна часто вживана назва — записи на берегах або ж покрайні записи. Джерельне значення покрайніх записів надзвичайно важливе. Такі матеріали прямо або опосередковано вказують на місце написання книги, ім'я її автора/переписувача, власника чи власників, дають змогу прослідкувати читацькі інтереси, мотивацію до переписання книги. Окрім цього, маргінальні записи є живим свідченням сприйняття читачами змісту тексту, присутніх у ньому ідей.
Варто відмітити, що маргінальні записи найчастіше фіксуються на книгах церковно-літургійного вжитку: октоїхах, тріодах, книгах Святого Письма, ірмологіонах тощо. Книжкова продукція такого виду часто виступала предметом дарування церквам, монастирям від конкретних людей або групи осіб, які часто залишали на сторінках книг так звані вкладні записи, що об'єднували відомості про особу дарувальника, вартість книг, час дарування. На книгах релігійного, а також дидактичного характеру (рукописних підручниках риторики, богослов'я, філософії) дуже часто фіксуються маргіналії літописного зразка, що коротко відображають хід поточних та минулих подій загальнодержавного та місцевого масштабу, описи стихійних лих тощо. Натомість покрайні записи рукописних збірників історичного змісту різняться за характером від інших. Насамперед з відомих причин на них відсутні вкладні записи. У маргінальних записах літописного характеру для історичних рукописних книг та збірників також не виникає потреби, оскільки основний зміст їх тексту є історичним наративом.
Найбільш численною групою маргінальних записів є, звичайно, інформація про приналежність книги певному власнику. Через високу вартість книги кожен новий її власник намагався зафіксувати своє ім'я на її сторінках аби убезпечити своє майно від можливих матеріальних претензій. Близькими до маргіналій власницького типу є записи, що повідомляють про авторство рукопису чи особу писаря, який займався його виготовленням. Подібність типів власницьких і авторських записів пояснюється тим, що автор чи переписувач рукопису разом з тим був і його першим власником. Втім, авторські записи на сторінках рукописних книг фіксуються доволі рідко, оскільки для традицій рукописної культури притаманна анонімність. Вона не знає авторських прав, бо рукописи не набували такого широкого поширення, як друкована книга, що не створювало для автора потреби фіксувати своє ім'я. Тим більше, що власне авторських творів у складі рукописних збірників не так і багато, це в основному списки відомих наративів та копії документів, тому атрибуція імені копіїста немала важливих підстав. Поодинокі авторизовані рукописи свідчать радше про особисті амбіції їх творців, ніж про загальне правило. Однак фіксуються випадки, коли на рукописі зазначено ім'я його переписувача. Маргінальні записи авторського та власницького типів тісно пов'язані із примітками на аркушах рукописних книг, що не мають відношення до їхнього тексту. Просто вільні аркуші використовувались як матеріал для записів господарського, родинного характеру. На рукописах часто фіксується так звана проба пера — написи, що робилися писарем перед тим, як розпочати роботу над текстом. Вони в основному зустрічаються на форзацах книг і представляють собою часто повторювані вислови на морально-етичні теми, цитати з молитов, написання титулу правлячих монархів. Проби пера можуть містити опосередковану додаткову інформацію про час створення книги, її упорядника. Написання монаршого титулу конкретної правлячої особи може свідчити про укладання збірника в період її правління, а часте вживання цитат з молитов може вказувати на священицький сан упорядника. Прикметною рисою покрайніх записів рукописних книг із світським, зокрема, історичним змістом є присутність серед них читацьких приміток, що відображають відношення до написаного тексту. Переважна частина з них не виходить за рамки конспективних приміток.
Sylwa (польська література)
Sylwa — форма письменництва представлена в Старопольському періоді, особливо в шляхетських книгах, що бере витоки зі збірника Silvae («Сильви») римського поета Публія Папінія Стація. У цьому збірнику вміщені неоднорідні формальні тексти записані «нашвидкуруч», які різняться різноманітною тематикою.
Свого часу Ян Амос Каменський, звертаючись до активних читачів, «читачів з пером», які і виступали творцями Sylvia rerum, писав: «Записуйте все, що знайдете нового для себе і досі невідомого, що на вашу думку є прекрасним, те, що можна використати в майбутньому, чи то буде слово, думка, вислів або оповідання. Все, що блищить немов кришталь» .
У XVI ст. на території Речі Посполитої відбувався бурхливий розвиток друкованої книжної культури, що знаходило свій вияв в існуванні великої кількості друкарень в різних регіонах держави та випуску багато найменування друкованої продукції.
Утім ситуація кардинально змінилася вже в середині XVII ст. Постійні війни, занепад міст не сприяли розвитку книгодрукування. Нечисленні друкарні обслуговували приватні інтереси, що перешкоджало доступу туди великої кількості авторів. Друкована книга стала дуже дорогою. Відтак, дешевше було скопіювати книгу самостійно чи найняти для цього спеціалістів.
З іншого боку розвиток освіти в другій половині XVII ст. створив велику читацьку аудиторію, інтелектуальні потреби якої не міг задовольнити навіть друк.
Перші Sylwy (пол.) з'явились у Польщі в XVI ст. в часи першого безкоролів'я, яке викликало хвилю полеміки та зактивізувало політичну діяльність шляхти.
Звідси й політична тематика, що домінує в значній кількості польських рукописних збірників. Політична полеміка часів відомих рокошів Зебжидовського, Любомирського, Барської конфедерації не завжди мала можливість бути опублікованою. Тому над популяризацією і розповсюдженням даного виду текстів працювали цілі рукописні мануфактури під патронатом окремих політиків.
Утім, здебільше важко прослідкувати склад та тематику польських рукописних збірників XVII — XVIII ст. Виняток становлять так звані пам'ятні книги, в яких превалювали записи родинного характеру, а упорядниками виступали представники однієї родини впродовж кількох поколінь.
Окрім цих двох типів Silva rerum виділяють ще й книги змішаного типу, що є збірками віршів, сентенцій із інших творів. Завдяки цьому збереглися вірші Даніеля Наборовського та Яна Анджея Морштина.
Упорядники рукописних книг не завжди складали собі уявлення про їх подальшу долю. Звідси й анонімність таких текстів, адже вони розглядалися як прості нотатники. Подальшим упорядкуванням займалися читачі й пізніші власники, які для більшої зручності рубрику вали текст, робили міні-заголовки. Такі «читачі з пером» ставали фактично представниками своєрідного «авторського колективу», часові, кількісні та географічні рамки якого часто не піддаються чіткому окресленню.
Така література мала свій вияв також в епоху постмодернізму. У практиці це виявляється у змішуванні літературних жанрів, змінності поетики і настрою, пристосовуванні стилізації та цитат, графічних додатків. Польським прикладом такого типу творчості є деякі книги Тадеуша Конвіцького, наприклад, Kalendarz i klepsydra, чи Dzienniki Едварда Стахури.
Примітки
- Костюхина Л., Покровская В., Розов А. Описание сборников // Методическое пособие по описанию славяно-русских рукописей. — М., 1973. — Вып. 1. — С. 33.
- Риженко Я. О. Вкладні записи та матеріали // Наукові записки Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. — 1927. -Т. 7. — С. 125–129; Яворский Ю. А. Исторические личные, вкладные и другие записи в карпаторусских рукописных и печатных книгах 17 — 18 вв. //.Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1931. — Т. 7-8.
- Апанович Е. М. Записи на рукописных книгах ЦНБ АН УССР // Проблемы рукописной и печатной книги. — М., 1976. — С. 70 — 86; Апанович Е. М. Вкладные, владельческие, дарственные записи и приписки переписчиков 16 — 18 вв. на рукописных книгах ЦНБ АН УССР / История книги и издательского дела. — Л., 1977. — С. 22 — 52; .Апанович Е. М. Исторические записи на старопечатных и рукописных книгах // История СССР. — 1979. — № 2. — С. 151–161.
- Мак-Люєн М. Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги. — К., 2002. — С. 231.
- Zachara M. Twórca-odbiorca syłw szlacheckich w XVII wieku / Publiczność literacka i teatralna w dawnej Polsce. — Warszawa-Łódź, 1985. — S. 118.
- Zachara M. Twórca-odbiorca syłw szlacheckich w XVII wieku. — S. 118.
- Konopczyński W. Polsce pisarze polityczni XVIII wieku. — Warszawa, 1996. — S. 269.
- Ibidem. — S. 269.
- Zachara M. Sylwy — document szlacheckiej kultury umysłowej w XVII wieku // Z dziejów życia literackiego w Polsce XVII–XVIII wieku. — Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1980. — S. 219.
- Zachara M. Twórca-odbiorca syłw szlacheckich w XVII wieku. — S. 124.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silva rerum lat silva rerum dosl lis rechej u polskij terminologiyi uzhivayetsya termin sylwa Cya nazva z latini doslivno perekladayetsya yak lis rechej v umovnomu perekladi yiyi mozhna oznachiti yak chernetkovi notatki abo zmishani zapisi Tradiciya rukopisnoyi kulturi v serednovichnij ta rannomodernij Yevropi znahodila svoye viyavlennya v uporyadkuvanni zbirnikiv svoyeridnih rukopisnih bibliotek Silva rerum Sinonimichnimi nazvami dlya poznachennya takih rukopisnih zbirnikiv vistupayut takozh miscellanea ta collectanea Tobto do takih knig potraplyalo vse sho cikavilo uporyadnikiv abo chitachiv Majzhe kozhna rukopisna kniga zbirnik mistit zapisi yaki ne ye organichnoyu chastinoyu osnovnogo rukopisnogo tekstu a vidnosyatsya do tak zvanih Voni zrobleni perevazhno perepisuvachami chitachami vlasnikami rukopisnih knig Yak pravilo podibni zapisi vnosilis na arkushi rukopisu uzhe pislya jogo napisannya Inkoli voni znachno riznyatsya u hronologichnomu plani Ce tak zvani marginalni zapisi vid lat marginus krajnij sho rozmishuvalisya na vilnih vid tekstu chastinah arkushiv rukopisiv yakimi najchastishe vistupali jogo forzaci krayi abo beregi Zvidsi pohodit she odna chasto vzhivana nazva zapisi na beregah abo zh pokrajni zapisi Dzherelne znachennya pokrajnih zapisiv nadzvichajno vazhlive Taki materiali pryamo abo oposeredkovano vkazuyut na misce napisannya knigi im ya yiyi avtora perepisuvacha vlasnika chi vlasnikiv dayut zmogu proslidkuvati chitacki interesi motivaciyu do perepisannya knigi Okrim cogo marginalni zapisi ye zhivim svidchennyam sprijnyattya chitachami zmistu tekstu prisutnih u nomu idej Varto vidmititi sho marginalni zapisi najchastishe fiksuyutsya na knigah cerkovno liturgijnogo vzhitku oktoyihah triodah knigah Svyatogo Pisma irmologionah tosho Knizhkova produkciya takogo vidu chasto vistupala predmetom daruvannya cerkvam monastiryam vid konkretnih lyudej abo grupi osib yaki chasto zalishali na storinkah knig tak zvani vkladni zapisi sho ob yednuvali vidomosti pro osobu daruvalnika vartist knig chas daruvannya Na knigah religijnogo a takozh didaktichnogo harakteru rukopisnih pidruchnikah ritoriki bogoslov ya filosofiyi duzhe chasto fiksuyutsya marginaliyi litopisnogo zrazka sho korotko vidobrazhayut hid potochnih ta minulih podij zagalnoderzhavnogo ta miscevogo masshtabu opisi stihijnih lih tosho Natomist pokrajni zapisi rukopisnih zbirnikiv istorichnogo zmistu riznyatsya za harakterom vid inshih Nasampered z vidomih prichin na nih vidsutni vkladni zapisi U marginalnih zapisah litopisnogo harakteru dlya istorichnih rukopisnih knig ta zbirnikiv takozh ne vinikaye potrebi oskilki osnovnij zmist yih tekstu ye istorichnim narativom Najbilsh chislennoyu grupoyu marginalnih zapisiv ye zvichajno informaciya pro prinalezhnist knigi pevnomu vlasniku Cherez visoku vartist knigi kozhen novij yiyi vlasnik namagavsya zafiksuvati svoye im ya na yiyi storinkah abi ubezpechiti svoye majno vid mozhlivih materialnih pretenzij Blizkimi do marginalij vlasnickogo tipu ye zapisi sho povidomlyayut pro avtorstvo rukopisu chi osobu pisarya yakij zajmavsya jogo vigotovlennyam Podibnist tipiv vlasnickih i avtorskih zapisiv poyasnyuyetsya tim sho avtor chi perepisuvach rukopisu razom z tim buv i jogo pershim vlasnikom Vtim avtorski zapisi na storinkah rukopisnih knig fiksuyutsya dovoli ridko oskilki dlya tradicij rukopisnoyi kulturi pritamanna anonimnist Vona ne znaye avtorskih prav bo rukopisi ne nabuvali takogo shirokogo poshirennya yak drukovana kniga sho ne stvoryuvalo dlya avtora potrebi fiksuvati svoye im ya Tim bilshe sho vlasne avtorskih tvoriv u skladi rukopisnih zbirnikiv ne tak i bagato ce v osnovnomu spiski vidomih narativiv ta kopiyi dokumentiv tomu atribuciya imeni kopiyista nemala vazhlivih pidstav Poodinoki avtorizovani rukopisi svidchat radshe pro osobisti ambiciyi yih tvorciv nizh pro zagalne pravilo Odnak fiksuyutsya vipadki koli na rukopisi zaznacheno im ya jogo perepisuvacha Marginalni zapisi avtorskogo ta vlasnickogo tipiv tisno pov yazani iz primitkami na arkushah rukopisnih knig sho ne mayut vidnoshennya do yihnogo tekstu Prosto vilni arkushi vikoristovuvalis yak material dlya zapisiv gospodarskogo rodinnogo harakteru Na rukopisah chasto fiksuyetsya tak zvana proba pera napisi sho robilisya pisarem pered tim yak rozpochati robotu nad tekstom Voni v osnovnomu zustrichayutsya na forzacah knig i predstavlyayut soboyu chasto povtoryuvani vislovi na moralno etichni temi citati z molitov napisannya titulu pravlyachih monarhiv Probi pera mozhut mistiti oposeredkovanu dodatkovu informaciyu pro chas stvorennya knigi yiyi uporyadnika Napisannya monarshogo titulu konkretnoyi pravlyachoyi osobi mozhe svidchiti pro ukladannya zbirnika v period yiyi pravlinnya a chaste vzhivannya citat z molitov mozhe vkazuvati na svyashenickij san uporyadnika Prikmetnoyu risoyu pokrajnih zapisiv rukopisnih knig iz svitskim zokrema istorichnim zmistom ye prisutnist sered nih chitackih primitok sho vidobrazhayut vidnoshennya do napisanogo tekstu Perevazhna chastina z nih ne vihodit za ramki konspektivnih primitok Silva Rerum rodu Krasovskih gerbu Slepowron 1763Sylwa polska literatura Sylwa forma pismennictva predstavlena v Staropolskomu periodi osoblivo v shlyahetskih knigah sho bere vitoki zi zbirnika Silvae Silvi rimskogo poeta Publiya Papiniya Staciya U comu zbirniku vmisheni neodnoridni formalni teksti zapisani nashvidkuruch yaki riznyatsya riznomanitnoyu tematikoyu Svogo chasu Yan Amos Kamenskij zvertayuchis do aktivnih chitachiv chitachiv z perom yaki i vistupali tvorcyami Sylvia rerum pisav Zapisujte vse sho znajdete novogo dlya sebe i dosi nevidomogo sho na vashu dumku ye prekrasnim te sho mozhna vikoristati v majbutnomu chi to bude slovo dumka visliv abo opovidannya Vse sho blishit nemov krishtal U XVI st na teritoriyi Rechi Pospolitoyi vidbuvavsya burhlivij rozvitok drukovanoyi knizhnoyi kulturi sho znahodilo svij viyav v isnuvanni velikoyi kilkosti drukaren v riznih regionah derzhavi ta vipusku bagato najmenuvannya drukovanoyi produkciyi Utim situaciya kardinalno zminilasya vzhe v seredini XVII st Postijni vijni zanepad mist ne spriyali rozvitku knigodrukuvannya Nechislenni drukarni obslugovuvali privatni interesi sho pereshkodzhalo dostupu tudi velikoyi kilkosti avtoriv Drukovana kniga stala duzhe dorogoyu Vidtak deshevshe bulo skopiyuvati knigu samostijno chi najnyati dlya cogo specialistiv Z inshogo boku rozvitok osviti v drugij polovini XVII st stvoriv veliku chitacku auditoriyu intelektualni potrebi yakoyi ne mig zadovolniti navit druk Pershi Sylwy pol z yavilis u Polshi v XVI st v chasi pershogo bezkoroliv ya yake viklikalo hvilyu polemiki ta zaktivizuvalo politichnu diyalnist shlyahti Zvidsi j politichna tematika sho dominuye v znachnij kilkosti polskih rukopisnih zbirnikiv Politichna polemika chasiv vidomih rokoshiv Zebzhidovskogo Lyubomirskogo Barskoyi konfederaciyi ne zavzhdi mala mozhlivist buti opublikovanoyu Tomu nad populyarizaciyeyu i rozpovsyudzhennyam danogo vidu tekstiv pracyuvali cili rukopisni manufakturi pid patronatom okremih politikiv Utim zdebilshe vazhko proslidkuvati sklad ta tematiku polskih rukopisnih zbirnikiv XVII XVIII st Vinyatok stanovlyat tak zvani pam yatni knigi v yakih prevalyuvali zapisi rodinnogo harakteru a uporyadnikami vistupali predstavniki odniyeyi rodini vprodovzh kilkoh pokolin Okrim cih dvoh tipiv Silva rerum vidilyayut she j knigi zmishanogo tipu sho ye zbirkami virshiv sentencij iz inshih tvoriv Zavdyaki comu zbereglisya virshi Danielya Naborovskogo ta Yana Andzheya Morshtina Uporyadniki rukopisnih knig ne zavzhdi skladali sobi uyavlennya pro yih podalshu dolyu Zvidsi j anonimnist takih tekstiv adzhe voni rozglyadalisya yak prosti notatniki Podalshim uporyadkuvannyam zajmalisya chitachi j piznishi vlasniki yaki dlya bilshoyi zruchnosti rubriku vali tekst robili mini zagolovki Taki chitachi z perom stavali faktichno predstavnikami svoyeridnogo avtorskogo kolektivu chasovi kilkisni ta geografichni ramki yakogo chasto ne piddayutsya chitkomu okreslennyu Taka literatura mala svij viyav takozh v epohu postmodernizmu U praktici ce viyavlyayetsya u zmishuvanni literaturnih zhanriv zminnosti poetiki i nastroyu pristosovuvanni stilizaciyi ta citat grafichnih dodatkiv Polskim prikladom takogo tipu tvorchosti ye deyaki knigi Tadeusha Konvickogo napriklad Kalendarz i klepsydra chi Dzienniki Edvarda Stahuri PrimitkiKostyuhina L Pokrovskaya V Rozov A Opisanie sbornikov Metodicheskoe posobie po opisaniyu slavyano russkih rukopisej M 1973 Vyp 1 S 33 Rizhenko Ya O Vkladni zapisi ta materiali Naukovi zapiski Harkivskoyi naukovo doslidnoyi katedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi 1927 T 7 S 125 129 Yavorskij Yu A Istoricheskie lichnye vkladnye i drugie zapisi v karpatorusskih rukopisnyh i pechatnyh knigah 17 18 vv Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1931 T 7 8 Apanovich E M Zapisi na rukopisnyh knigah CNB AN USSR Problemy rukopisnoj i pechatnoj knigi M 1976 S 70 86 Apanovich E M Vkladnye vladelcheskie darstvennye zapisi i pripiski perepischikov 16 18 vv na rukopisnyh knigah CNB AN USSR Istoriya knigi i izdatelskogo dela L 1977 S 22 52 Apanovich E M Istoricheskie zapisi na staropechatnyh i rukopisnyh knigah Istoriya SSSR 1979 2 S 151 161 Mak Lyuyen M Galaktika Gutenberga Stanovlennya lyudini drukovanoyi knigi K 2002 S 231 Zachara M Tworca odbiorca sylw szlacheckich w XVII wieku Publicznosc literacka i teatralna w dawnej Polsce Warszawa Lodz 1985 S 118 Zachara M Tworca odbiorca sylw szlacheckich w XVII wieku S 118 Konopczynski W Polsce pisarze polityczni XVIII wieku Warszawa 1996 S 269 Ibidem S 269 Zachara M Sylwy document szlacheckiej kultury umyslowej w XVII wieku Z dziejow zycia literackiego w Polsce XVII XVIII wieku Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1980 S 219 Zachara M Tworca odbiorca sylw szlacheckich w XVII wieku S 124