Тафсир (араб. التفسير, походить від арабського слова «фассара», що означає «пояснювати», «тлумачити», «коментувати» чи «інтерпретувати») — коментар, тлумачення Корану. Твори, пов'язані з наукою про розуміння й тлумачення Корану, відіграли надзвичайно важливу роль у становленні мусульманської релігійної доктрини. У специфічній формі вони відобразили основні етапи ідеологічної і політичної боротьби в арабо-мусульманському суспільстві.
Історія поняття
Вже в ході двадцятирічної пророчої діяльності Магомета зміст його проповідей, що склали текст Корану, серйозно змінювався: одні з виголошених раніше аятів замінювались новими, інші — по-новому тлумачились. Зміст багатьох аятів через специфічність тексту був незрозумілим багатьом новонаверненим. Все це потребувало від самого Магомета знову тлумачити раніше висловлені «одкровення». Слухачі Магомета зберігали в пам'яті обставини виголошених ним аятів, причини полеміки Пророка зі своїми опонентами — без цього багато коранічних віршів залишались малозрозумілими. Це найдавніший пласт, що у тій чи іншій формі увійшов до більшої частини тафсиру та відобразив справжню історію виникнення Корану. Зі збільшенням часового відриву від епохи Пророка і поширенням ісламу в новому соціально-культурному середовищі важливість цих тлумачень зросла.
Первинно тафсир в основному існував в усній формі. Окремі аяти і сури часто коментувались імамом у мечеті після п'ятничної проповіді (хутби).
Розвиток тафсиру пов'язаний з упорядкуванням сунни. Втіленням принципу «сунна тлумачить Коран» стала поява у другій половині VIII ст. збірників хадисів, пов'язаних з тлумаченням коранічного тексту, а пізніше — спеціальних розділів у загальних збірниках хадисів (наприклад ас-Сахіх Аль-Бухарі). Життєписи Магомета (сіра) також значною мірою були присвячені трактуванню Корану. Комплекс аятів, пов'язаних з правовими нормами, санкціонованими Пророком, стали об'єктом докладного вивчення і тлумачення у творах мусульманських правознавців. Перші арабські твори з лексикографії та граматики також значною мірою були пов'язані з потребою тлумачення Корану. Становлення науки про розуміння і тлумачення Корану йшло в рамках становлення загальної догматичної системи ісламу, в якій Коран оголошувався головним «чудом», головним божественним «знаменням», головним доказом переваги ісламської релігійної доктрини, підтвердженням істинності пророцтва Магомета.
Всередині цього комплексу дисциплін почали виникати спеціальні твори, присвячені тлумаченню Корану. Вони вже успадкували розроблену систему дослідження й термінологічний апарат. За мусульманською традицією засновником тафсиру вважається двоюрідний брат Магомета — Абдаллах ібн Аббас (помер 686 р.).
Загострення боротьби між Алідами і Аббасидами під кінець правління Омеядів зробило тафсир зброєю у боротьбі за владу в Халіфаті. Традиція шиїтських коментарів розвивалась у Куфі, що була оплотом Алідів. Шиїтські автори за допомогою алегоричного трактування Корану, перестановок логічних наголосів підшуковували відмінні від прийнятих у сунітському середовищі значень окремих коранічних термінів, інтерпретували низку уривків на користь Алі та його нащадків. При цьому вони звинувачували своїх опонентів у свідомому спотворенні тексту Корану і знищення низки ключових аятів за часів правління халіфів Омара і Османа.
Ця ідеологічна боротьба вилилася у поділ общини на прихильників буквального розуміння і трактування коранічного тексту (ахл аз-захір) і тих, хто шукав у Корані «таємного» змісту (ахл аль-батин). В контексті полеміки між ними розгорнулись суперечки навколо понять тафсир — . Висловлювалось багато різних думок. Мукатіл ібн Сулейман (помер 767 р), посилаючись на ібн Аббаса стверджував, що тафсир — це те, що відоме улемам, тавіл — те, що знає один Аллах. Аль-Матуріді (помер 944 р.) вважав, що тафсир належить сподвижникам Магомета, тавіл — факіхам. Пізніше ас-Суюті (помер 1505 р.) так підсумував другу групу думок: тафсир — передача мудрості попередніх мусульманських авторитетів, тавіл — продукт вивчення тексту. Одночасно з'явилась позиція про небажаність і навіть заборону тлумачення Корану. Вона була підкріплена авторитетом халіфа Омара, який нібито різко виступав проти коментування Корану через небезпеку підміни священного тексту довільним тлумаченням.
Ат-Табарі (838—923), автор багатотомного коментаря, що включав у себе багато творів його попередників, виробив певною мірою компромісне рішення. Він поділив коранічні тексти на три категорії:
1. ті, які недоступні розумінню людей: їх справжнє значення відоме лише Аллахові;
2. ті, значення яких можна з'ясувати, спираючись на традиційні роз'яснення, що походять від самого Пророка;
3. ті, складності тлумачення яких є лінгвістичними і знімаються за допомогою філологічних знань
Прихід Аббасидів до влади і репресії проти Алідів призвели до придушення проалідської тенденції в тлумаченні Корану. Її відродження збігається з правлінням Аль-Мамуна (813—833), який проводив проалідську політику.
Полеміка навколо понять тафсир — тавіл відобразила і боротьбу мутазилітів зі своїми противниками. Перші застосовували «раціоналістичний» тавіл, алегорично тлумачили антропоморфні уявлення про божество, зафіксовані у Корані. На підтвердження своїх теорій вони вдавалися до тлумачення Корану за допомогою особистої думки (ат-тафсир бі-р-рай). Ця практика була визнана неправомірною їх противниками, в першу чергу ханбалітами, прихильниками тлумачення Корану за допомогою мусульманської традиції (ат-тафсир бі-л-ілм). тафсир цього періоду застосовувався у гострій ідеологічній дискусії про «сотвореність» і «несотвореність» Корану, що була відображенням гострого політичного конфлікту у Халіфаті. Найвідомішим мутазилітським тафсиром є твір Махмуда Замахшарі (1074—1144), пізніше прийнятий, з низкою поправок, сунітами.
У рамках категорій тафсир — тавіл відбувалася полеміка й проти суфійських трактувань Корану.
Релігійно-політична історія мусульманського світу відображалась у трактуваннях Корану й надалі. Зі «зникненням» останнього імамітського імама Мухаммеда ібн Хасана (873-74 р.) пов'язується поява у шиїтському середовищі низки творів, присвячених трактуванню аятів есхатологічного змісту. Діяльність ісмаїлітів також відобразилася в трактуваннях Корану.
Тафсир складався й мовами інших мусульманських народів. Оскільки переклад Корану тривалий час не допускався, то тафсири, що супроводжували текст Корану дослівними коментарями, фактично були перекладами іншими мовами, відіграли важливу роль в ознайомленні з текстом Корану мусульман, що не знали арабської мови. Пізніше в неарабському середовищі з'явилися й оригінальні тафсири.
Мусульманська реформаторська екзегетика, що найбільше розвинулась на межі XIX — ХХ ст., відобразила зіткнення мусульманського суспільства з європейською філософською і науковою думкою. За допомогою трактувань до Корану екзегети намагались, з одного боку, оголосити нові наукові досягнення і соціальні уявлення передбаченими у Корані й завадити тим самим послабленню авторитету священного тексту, з іншого — внести до широкого середовища мусульманських читачів сучасні наукові уявлення, зробивши їх одночасно прийнятними в контексті традиційних релігійно-філософських цінностей і уявлень. У своїх тлумаченнях нові екзегети спирались на традиції класичного коментування. У тафсирах Аль-Кавакібі (1849—1903), Тантаві Джаухарі (1862—1940) та інших можна зустріти найрізноманітніші матеріали: від антиколоніальної та антиімперіалістичної полеміки до науково-популярних описів будови клітини і сонячної системи.
Прихильники різних напрямків «ісламського соціалізму» знаходили в Корані передбачення соціалістичних ідей. Саїд Кутб (помер 1966 р.), ідеолог «ісламської революції» і «третього шляху», створив тафсир, пафос якого полягає в обґрунтуванні соціальної програми «Братів-мусульман».
Тафсир продовжують широко використовувати в ідеологічній боротьбі, зокрема шиїтські лідери Ірану, руху ахмадія.
Види тафсиру
Найнадійнішим видом тафсиру вважається тлумачення одних аятів Корану іншими. Якщо зміст якогось аяту не розкривається іншими аятами повністю, то використовуються інші методи:
1. Тафсир ар-Рівая ґрунтується на різних хадисах, які роз'яснюють, або коментують якийсь аят Корану і виключає можливість тлумачення Корану на основі приватної думки тлумача
2. Тафсир ад-Дарая використовується у випадках, коли тлумачам не вдається знайти хадисів для коментаря аятів, або існуючі передання з якихось причин не відповідають їх вимогам. Спирається на власні висновки (ра'й), що ґрунтуються на результатах досліджень (іджтихад), проведених за допомогою альтернативних методів. Тлумачення Корану за допомогою поверхового прочитання забороняється хадисами Магомета. Для правильного розуміння змісту коранічних аятів необхідно звертатися лише до тафсиру вчених.
Розділи тафсиру
Тафсир має кілька розділів:
- Гаріб аль-Куран, у якому вивчається лінгвістика і фонетика Корану. Початково вивчались не зовсім зрозумілі і однозначні слова, що трапляються у різних арабських діалектах, або запозичені з інших мов; пізніше почали вивчатися всі слова і звороти в Корані, були складені термінологічні та тлумачні словники;
- Асбаб ан-Нузуль, у якому вивчаються події, що передували «посланню» Магомету аятів Корану;
- Ахкам аль-Куран, у якому вивчаються правові та ті, що навчають основ віри аяти Корану;
- Муташабіх аль-Куран, у якому вивчаються аяти Корану, які мають езотеричний зміст;
- Фадаіль аль-Куран, у якому вивчаються достоїнства Корану;
- Іджаз аль-Куран, у якому вивчається чудесність і незрівнянність Корану за формою та змістом;
- Мушкіль аль-Куран, у якому пояснюється зміст окремих аятів, що на перший погляд здаються суперечливими, і доводиться, що в Корані немає суперечностей;
- Насх і мансух, у якому вивчається скасування правової дії одного аяту іншим
Відомі школи та праці
Школи
- Мекканська (заснована Абдаллахом ібн Аббасом);
- Іракська (заснована в Куфі Абдаллахом ібн Масудом);
- Мединська (заснована Убаєм ібн Кабом)
Праці
- Тафсир Мукатіла ібн Сулеймана;
- Тафсир Суф'яна ас-Саврі;
- Тафсир Ях'ї ібн Салама;
- Тафсир Мухаммеда ат-Табарі;
- [ru];
- Тафсир Аль-Байдаві;
- Тафсир Аль-Куртубі;
- Тафсир Ар-Разі;
Уривок з був перекладений українською мовою сходознавцем і перекладачем Михайлом Якубовичем[].
Примітки
Джерела
- Тафсір // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- Ю. Резван. Тафсир ал-Куран // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 232—235. — 315 с. : ил. — . (рос.)
- Годованець Н. І.Погляди муфассира Ібн Касира та їх відображення в його Тафсирі // Гуманітарні студії. - 2013. - Вип. 20. - С. 36-43
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tafsir arab التفسير pohodit vid arabskogo slova fassara sho oznachaye poyasnyuvati tlumachiti komentuvati chi interpretuvati komentar tlumachennya Koranu Tvori pov yazani z naukoyu pro rozuminnya j tlumachennya Koranu vidigrali nadzvichajno vazhlivu rol u stanovlenni musulmanskoyi religijnoyi doktrini U specifichnij formi voni vidobrazili osnovni etapi ideologichnoyi i politichnoyi borotbi v arabo musulmanskomu suspilstvi Istoriya ponyattyaVzhe v hodi dvadcyatirichnoyi prorochoyi diyalnosti Magometa zmist jogo propovidej sho sklali tekst Koranu serjozno zminyuvavsya odni z vigoloshenih ranishe ayativ zaminyuvalis novimi inshi po novomu tlumachilis Zmist bagatoh ayativ cherez specifichnist tekstu buv nezrozumilim bagatom novonavernenim Vse ce potrebuvalo vid samogo Magometa znovu tlumachiti ranishe vislovleni odkrovennya Sluhachi Magometa zberigali v pam yati obstavini vigoloshenih nim ayativ prichini polemiki Proroka zi svoyimi oponentami bez cogo bagato koranichnih virshiv zalishalis malozrozumilimi Ce najdavnishij plast sho u tij chi inshij formi uvijshov do bilshoyi chastini tafsiru ta vidobraziv spravzhnyu istoriyu viniknennya Koranu Zi zbilshennyam chasovogo vidrivu vid epohi Proroka i poshirennyam islamu v novomu socialno kulturnomu seredovishi vazhlivist cih tlumachen zrosla Pervinno tafsir v osnovnomu isnuvav v usnij formi Okremi ayati i suri chasto komentuvalis imamom u mecheti pislya p yatnichnoyi propovidi hutbi Rozvitok tafsiru pov yazanij z uporyadkuvannyam sunni Vtilennyam principu sunna tlumachit Koran stala poyava u drugij polovini VIII st zbirnikiv hadisiv pov yazanih z tlumachennyam koranichnogo tekstu a piznishe specialnih rozdiliv u zagalnih zbirnikah hadisiv napriklad as Sahih Al Buhari Zhittyepisi Magometa sira takozh znachnoyu miroyu buli prisvyacheni traktuvannyu Koranu Kompleks ayativ pov yazanih z pravovimi normami sankcionovanimi Prorokom stali ob yektom dokladnogo vivchennya i tlumachennya u tvorah musulmanskih pravoznavciv Pershi arabski tvori z leksikografiyi ta gramatiki takozh znachnoyu miroyu buli pov yazani z potreboyu tlumachennya Koranu Stanovlennya nauki pro rozuminnya i tlumachennya Koranu jshlo v ramkah stanovlennya zagalnoyi dogmatichnoyi sistemi islamu v yakij Koran ogoloshuvavsya golovnim chudom golovnim bozhestvennim znamennyam golovnim dokazom perevagi islamskoyi religijnoyi doktrini pidtverdzhennyam istinnosti proroctva Magometa Vseredini cogo kompleksu disciplin pochali vinikati specialni tvori prisvyacheni tlumachennyu Koranu Voni vzhe uspadkuvali rozroblenu sistemu doslidzhennya j terminologichnij aparat Za musulmanskoyu tradiciyeyu zasnovnikom tafsiru vvazhayetsya dvoyuridnij brat Magometa Abdallah ibn Abbas pomer 686 r Zagostrennya borotbi mizh Alidami i Abbasidami pid kinec pravlinnya Omeyadiv zrobilo tafsir zbroyeyu u borotbi za vladu v Halifati Tradiciya shiyitskih komentariv rozvivalas u Kufi sho bula oplotom Alidiv Shiyitski avtori za dopomogoyu alegorichnogo traktuvannya Koranu perestanovok logichnih nagolosiv pidshukovuvali vidminni vid prijnyatih u sunitskomu seredovishi znachen okremih koranichnih terminiv interpretuvali nizku urivkiv na korist Ali ta jogo nashadkiv Pri comu voni zvinuvachuvali svoyih oponentiv u svidomomu spotvorenni tekstu Koranu i znishennya nizki klyuchovih ayativ za chasiv pravlinnya halifiv Omara i Osmana Cya ideologichna borotba vililasya u podil obshini na prihilnikiv bukvalnogo rozuminnya i traktuvannya koranichnogo tekstu ahl az zahir i tih hto shukav u Korani tayemnogo zmistu ahl al batin V konteksti polemiki mizh nimi rozgornulis superechki navkolo ponyat tafsir Vislovlyuvalos bagato riznih dumok Mukatil ibn Sulejman pomer 767 r posilayuchis na ibn Abbasa stverdzhuvav sho tafsir ce te sho vidome ulemam tavil te sho znaye odin Allah Al Maturidi pomer 944 r vvazhav sho tafsir nalezhit spodvizhnikam Magometa tavil fakiham Piznishe as Suyuti pomer 1505 r tak pidsumuvav drugu grupu dumok tafsir peredacha mudrosti poperednih musulmanskih avtoritetiv tavil produkt vivchennya tekstu Odnochasno z yavilas poziciya pro nebazhanist i navit zaboronu tlumachennya Koranu Vona bula pidkriplena avtoritetom halifa Omara yakij nibito rizko vistupav proti komentuvannya Koranu cherez nebezpeku pidmini svyashennogo tekstu dovilnim tlumachennyam At Tabari 838 923 avtor bagatotomnogo komentarya sho vklyuchav u sebe bagato tvoriv jogo poperednikiv virobiv pevnoyu miroyu kompromisne rishennya Vin podiliv koranichni teksti na tri kategoriyi 1 ti yaki nedostupni rozuminnyu lyudej yih spravzhnye znachennya vidome lishe Allahovi 2 ti znachennya yakih mozhna z yasuvati spirayuchis na tradicijni roz yasnennya sho pohodyat vid samogo Proroka 3 ti skladnosti tlumachennya yakih ye lingvistichnimi i znimayutsya za dopomogoyu filologichnih znan Prihid Abbasidiv do vladi i represiyi proti Alidiv prizveli do pridushennya proalidskoyi tendenciyi v tlumachenni Koranu Yiyi vidrodzhennya zbigayetsya z pravlinnyam Al Mamuna 813 833 yakij provodiv proalidsku politiku Polemika navkolo ponyat tafsir tavil vidobrazila i borotbu mutazilitiv zi svoyimi protivnikami Pershi zastosovuvali racionalistichnij tavil alegorichno tlumachili antropomorfni uyavlennya pro bozhestvo zafiksovani u Korani Na pidtverdzhennya svoyih teorij voni vdavalisya do tlumachennya Koranu za dopomogoyu osobistoyi dumki at tafsir bi r raj Cya praktika bula viznana nepravomirnoyu yih protivnikami v pershu chergu hanbalitami prihilnikami tlumachennya Koranu za dopomogoyu musulmanskoyi tradiciyi at tafsir bi l ilm tafsir cogo periodu zastosovuvavsya u gostrij ideologichnij diskusiyi pro sotvorenist i nesotvorenist Koranu sho bula vidobrazhennyam gostrogo politichnogo konfliktu u Halifati Najvidomishim mutazilitskim tafsirom ye tvir Mahmuda Zamahshari 1074 1144 piznishe prijnyatij z nizkoyu popravok sunitami U ramkah kategorij tafsir tavil vidbuvalasya polemika j proti sufijskih traktuvan Koranu Religijno politichna istoriya musulmanskogo svitu vidobrazhalas u traktuvannyah Koranu j nadali Zi zniknennyam ostannogo imamitskogo imama Muhammeda ibn Hasana 873 74 r pov yazuyetsya poyava u shiyitskomu seredovishi nizki tvoriv prisvyachenih traktuvannyu ayativ eshatologichnogo zmistu Diyalnist ismayilitiv takozh vidobrazilasya v traktuvannyah Koranu Tafsir skladavsya j movami inshih musulmanskih narodiv Oskilki pereklad Koranu trivalij chas ne dopuskavsya to tafsiri sho suprovodzhuvali tekst Koranu doslivnimi komentaryami faktichno buli perekladami inshimi movami vidigrali vazhlivu rol v oznajomlenni z tekstom Koranu musulman sho ne znali arabskoyi movi Piznishe v nearabskomu seredovishi z yavilisya j originalni tafsiri Musulmanska reformatorska ekzegetika sho najbilshe rozvinulas na mezhi XIX HH st vidobrazila zitknennya musulmanskogo suspilstva z yevropejskoyu filosofskoyu i naukovoyu dumkoyu Za dopomogoyu traktuvan do Koranu ekzegeti namagalis z odnogo boku ogolositi novi naukovi dosyagnennya i socialni uyavlennya peredbachenimi u Korani j zavaditi tim samim poslablennyu avtoritetu svyashennogo tekstu z inshogo vnesti do shirokogo seredovisha musulmanskih chitachiv suchasni naukovi uyavlennya zrobivshi yih odnochasno prijnyatnimi v konteksti tradicijnih religijno filosofskih cinnostej i uyavlen U svoyih tlumachennyah novi ekzegeti spiralis na tradiciyi klasichnogo komentuvannya U tafsirah Al Kavakibi 1849 1903 Tantavi Dzhauhari 1862 1940 ta inshih mozhna zustriti najriznomanitnishi materiali vid antikolonialnoyi ta antiimperialistichnoyi polemiki do naukovo populyarnih opisiv budovi klitini i sonyachnoyi sistemi Prihilniki riznih napryamkiv islamskogo socializmu znahodili v Korani peredbachennya socialistichnih idej Sayid Kutb pomer 1966 r ideolog islamskoyi revolyuciyi i tretogo shlyahu stvoriv tafsir pafos yakogo polyagaye v obgruntuvanni socialnoyi programi Brativ musulman Tafsir prodovzhuyut shiroko vikoristovuvati v ideologichnij borotbi zokrema shiyitski lideri Iranu ruhu ahmadiya Vidi tafsiruNajnadijnishim vidom tafsiru vvazhayetsya tlumachennya odnih ayativ Koranu inshimi Yaksho zmist yakogos ayatu ne rozkrivayetsya inshimi ayatami povnistyu to vikoristovuyutsya inshi metodi 1 Tafsir ar Rivaya gruntuyetsya na riznih hadisah yaki roz yasnyuyut abo komentuyut yakijs ayat Koranu i viklyuchaye mozhlivist tlumachennya Koranu na osnovi privatnoyi dumki tlumacha 2 Tafsir ad Daraya vikoristovuyetsya u vipadkah koli tlumacham ne vdayetsya znajti hadisiv dlya komentarya ayativ abo isnuyuchi peredannya z yakihos prichin ne vidpovidayut yih vimogam Spirayetsya na vlasni visnovki ra j sho gruntuyutsya na rezultatah doslidzhen idzhtihad provedenih za dopomogoyu alternativnih metodiv Tlumachennya Koranu za dopomogoyu poverhovogo prochitannya zaboronyayetsya hadisami Magometa Dlya pravilnogo rozuminnya zmistu koranichnih ayativ neobhidno zvertatisya lishe do tafsiru vchenih Rozdili tafsiruTafsir maye kilka rozdiliv Garib al Kuran u yakomu vivchayetsya lingvistika i fonetika Koranu Pochatkovo vivchalis ne zovsim zrozumili i odnoznachni slova sho traplyayutsya u riznih arabskih dialektah abo zapozicheni z inshih mov piznishe pochali vivchatisya vsi slova i zvoroti v Korani buli skladeni terminologichni ta tlumachni slovniki Asbab an Nuzul u yakomu vivchayutsya podiyi sho pereduvali poslannyu Magometu ayativ Koranu Ahkam al Kuran u yakomu vivchayutsya pravovi ta ti sho navchayut osnov viri ayati Koranu Mutashabih al Kuran u yakomu vivchayutsya ayati Koranu yaki mayut ezoterichnij zmist Fadail al Kuran u yakomu vivchayutsya dostoyinstva Koranu Idzhaz al Kuran u yakomu vivchayetsya chudesnist i nezrivnyannist Koranu za formoyu ta zmistom Mushkil al Kuran u yakomu poyasnyuyetsya zmist okremih ayativ sho na pershij poglyad zdayutsya superechlivimi i dovoditsya sho v Korani nemaye superechnostej Nash i mansuh u yakomu vivchayetsya skasuvannya pravovoyi diyi odnogo ayatu inshimVidomi shkoli ta praciShkoli Mekkanska zasnovana Abdallahom ibn Abbasom Irakska zasnovana v Kufi Abdallahom ibn Masudom Medinska zasnovana Ubayem ibn Kabom Praci Tafsir Mukatila ibn Sulejmana Tafsir Suf yana as Savri Tafsir Yah yi ibn Salama Tafsir Muhammeda at Tabari ru Tafsir Al Bajdavi Tafsir Al Kurtubi Tafsir Ar Razi Urivok z buv perekladenij ukrayinskoyu movoyu shodoznavcem i perekladachem Mihajlom Yakubovichem dzherelo PrimitkiDzherelaTafsir Slovnik islamskih religijnih terminiv arabskogo pohodzhennya Yu Rezvan Tafsir al Kuran Islam enciklopedicheskij slovar M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1991 S 232 235 315 s il ISBN 5 02 016941 2 ros Godovanec N I Poglyadi mufassira Ibn Kasira ta yih vidobrazhennya v jogo Tafsiri Gumanitarni studiyi 2013 Vip 20 S 36 43Posilannya ros