Люба́ртівський повіт (рос. Любартовский уезд, пол. Powiat lubartowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської губернії Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1869 році. Повітовий центр — місто Любартів.
Любартівський повіт | ||||
Губернія | Люблінська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Любартів | |||
Створений | 1869 | |||
Скасований | 1939 | |||
Площа | 1200,4 (1885) | |||
Населення | 86 894 осіб (1897) | |||
Найбільші міста | Любартів | |||
Наступники | Любартівський повіт |
Волості
При утворенні до повіту входили 1 місто (Любартів) і 4 містечка (Кам'янка, Фірлей, Міхів, Чемерники) та 14 сільських волостей. В повіті було сіл і селищ — 171.
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Велике — с. Велике,
- Кам'янка — с. Кам'янка,
- Луцька — с. Загороди,
- Людвин — с. Людвин,
- Люшава — с. Люшава,
- Німці — с. Німці,
- Рудно — с. Рудно,
- Самокляски — с. Самокляски,
- Спічин — с. Спічин,
- Сирники — с. Сирники,
- Тарло — с. Тарло,
- Фірлей — с. Худоволя,
- Худоволя — с. Міхів,
- Чемерники — с. Чемерники.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Любартовського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: села Дратів, Каніволя, Кобилки, Людвин і Щецин волості Людвин.
Розташування
Повіт розташовувався на північному сході губернії. Межував на півдні — з Люблінським і Холмським повітом, на заході — з , на півночі — з Радинським і повітами Сідлецької губернії, на сході — з Володавським повітом Сідлецької губернії.
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 855 українськомовних греко-католиків.
У 1883 році населення повіту становило 74 365 осіб, з них: 58 846 римокатоликів, 8 490 юдеїв, 5 153 євангелістів, 1 441 православних (до 1875 р. — греко-католики) і 435 баптистів.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 101 392 особи. З них 70 785 ос. (81,5 %) — поляки, 10 045 ос. (11,6 %) — євреї, 3 712 ос. (4,3 %) — німці, 1 590 ос. (1,8 %) — українці.
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Powiat lubartowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 380. (пол.) (пол.)
Посилання
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 5 грудня 2016. (рос.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Любартовский уезд [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyuba rtivskij povit ros Lyubartovskij uezd pol Powiat lubartowski istorichna administrativno teritorialna odinicya Lyublinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi ta Lyublinskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi Utvorenij u 1869 roci Povitovij centr misto Lyubartiv Lyubartivskij povitGuberniya Lyublinska guberniyaCentr LyubartivStvorenij 1869Skasovanij 1939Plosha 1200 4 1885 Naselennya 86 894 osib 1897 Najbilshi mista LyubartivNastupniki Lyubartivskij povit Pro suchasnu administrativno teritorialna odinicya v Polshi div Lyubartivskij povit VolostiPri utvorenni do povitu vhodili 1 misto Lyubartiv i 4 mistechka Kam yanka Firlej Mihiv Chemerniki ta 14 silskih volostej V poviti bulo sil i selish 171 V 1911 r povit podilyavsya na 14 volostej Velike s Velike Kam yanka s Kam yanka Lucka s Zagorodi Lyudvin s Lyudvin Lyushava s Lyushava Nimci s Nimci Rudno s Rudno Samoklyaski s Samoklyaski Spichin s Spichin Sirniki s Sirniki Tarlo s Tarlo Firlej s Hudovolya Hudovolya s Mihiv Chemerniki s Chemerniki Lyubartivskij povit 1907 Uhvaloyu drugoyi Dumi vid 9 travnya 1912 zakon 23 chervnya 1912 naselena ukrayincyami chastina Lyubartovskogo povitu peredana z Lyublinskoyi guberniyi do novoutvorenoyi Holmskoyi sela Drativ Kanivolya Kobilki Lyudvin i Shecin volosti Lyudvin RoztashuvannyaPovit roztashovuvavsya na pivnichnomu shodi guberniyi Mezhuvav na pivdni z Lyublinskim i Holmskim povitom na zahodi z na pivnochi z Radinskim i povitami Sidleckoyi guberniyi na shodi z Volodavskim povitom Sidleckoyi guberniyi NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 855 ukrayinskomovnih greko katolikiv U 1883 roci naselennya povitu stanovilo 74 365 osib z nih 58 846 rimokatolikiv 8 490 yudeyiv 5 153 yevangelistiv 1 441 pravoslavnih do 1875 r greko katoliki i 435 baptistiv Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 101 392 osobi Z nih 70 785 os 81 5 polyaki 10 045 os 11 6 yevreyi 3 712 os 4 3 nimci 1 590 os 1 8 ukrayinci DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Powiat lubartowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 380 pol pol Posilannya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 5 grudnya 2016 ros Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Lyubartovskij uezd 20 grudnya 2016 u Wayback Machine ros