Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гявуркала азерб Gavurqala або Гяуркала Гяур кала раннє місто фортеця III II тисячоліть до н е розташоване поблизу села Ш

Гявуркала (Шахтахти)

Гявуркала (Шахтахти)

Гявуркала (азерб. Gavurqala) або Гяуркала (Гяур-кала) — раннє місто-фортеця III—II тисячоліть до н. е., розташоване поблизу села Шахтахти, за 35 км на північний захід від міста Нахічевань в Азербайджані, на лівому березі річки Аракс. Включене урядом Азербайджану до списку археологічних пам'яток національного значення.

Гявуркала
азерб. Gavurqala
39°22′37″ пн. ш. 45°03′49″ сх. д. / 39.37694° пн. ш. 45.06361° сх. д. / 39.37694; 45.06361Координати: 39°22′37″ пн. ш. 45°03′49″ сх. д. / 39.37694° пн. ш. 45.06361° сх. д. / 39.37694; 45.06361
РайонКенгерлінський район, поблизу села Шахтахти, за 35 км на північний захід від м. Нахічевань
Дата заснуванняIII—II тисячоліття до н. е.
Статус Охороняється державою як археологічна пам’ятка національного значення

Опис

Поселення Гявуркала займає площу близько 6-8 га, розташоване на краю обриву поблизу селища Шахтахти і відноситься до бронзової доби (III—II тисячоліття до н. е.). Центральна частина поселення площею близько 1,5 га була огороджена фортечною стіною, побудованою з великих каменів. Нижня частина стін фортеці складена з більших тесаних каменів.

Під час археологічних розкопок 1936 і 1967—1975 років у Гявуркалі виявлено різні кам'яні знаряддя праці, предмети простої монохромної і поліхромної фарбованої кераміки, а також поховання в кам'яних ящиках. Експедиція Азербайджанської філії Академії наук СРСР 1936 року виявила в Гявуркалі три шари, що належали одній культурі. Найнижчий шар виявлено на глибині 3 м біля краю обриву. Тут знайдено кам'яний молоток, тертку і кілька оброблених каменів господарського призначення. У другому шарі виявлено поховання в кам'яних ящиках, поверх яких були залишки фортеці циклопічного типу, побудованої на краю могильного поля.

До середини II тисячоліття до н. е. Гявуркала перетворилася на поселення міського типу і стала центром одного з племінних об'єднань рівнини Беюкдуз. Населення Гявуркали займалося землеробством, скотарством, металообробкою і гончарною справою. Гявуркала була одним з ранніх міст, характерних для нахічеванської археологічної культури.

Див. також

Примітки

  1. Алиев, 1974, с. 81.
  2. Ахмедов, Бабаев, 1986, с. 9.
  3. Керимов, Агаев, 1990, с. 49.
  4. Алиев, 1991, с. 25.
  5. Алекперов, 1937, с. 254.
  6. АСЭ, 1982, с. 100.
  7. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 8 червня 2020.
  8. Нахчыван мәдәнијјәти / Под ред. Дж. Кулиева // Азербайджанська радянська енциклопедія. — 1983. — Т. VII (17 липня). — С. 172.(азерб.)

Література

  • Крашеная керамика Нахичеванского края и Ванское царство // . — 1937. — № 4.(рос.)
  • Материалы Шахтахтинского погребения // Известия АН Азерб. ССР. — 1961. — № 5. — С. 27—37.(рос.)
  • Агаев Г. Г. Исследования поселения Гяуркала // Археологические открытия 1980 года. — М., 1981. — С. 413.(рос.)
  • Г. М. Ахмедов, И. А. Бабаев. Археологические культуры Азербайджана. — Б., 1986.(рос.)
  • Керимов В., Агаев Г. Крепость Шахтахты Гявуркала // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Б., 1990. — С. 49—52.(рос.)
  • Культура эпохи средней бронзы Азербайджана. — Б. : Элм, 1991.(рос.)
  • Алиев В. Памятники Шахтахты эпохи бронзы (резюме на русском) // Известия АН Азерб. ССР. — 1974. — № 4.(азерб.)
  • Әлијев В. Азәрбајҹанда түнҹ дөврүнүн бојалы габлар мәдәнијјәти. — Б., 1977.(азерб.)
  • Ҝовургала // Азербайджанська радянська енциклопедія.. — Б., 1982. — Т. VI.(азерб.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gyavurkala azerb Gavurqala abo Gyaurkala Gyaur kala rannye misto fortecya III II tisyacholit do n e roztashovane poblizu sela Shahtahti za 35 km na pivnichnij zahid vid mista Nahichevan v Azerbajdzhani na livomu berezi richki Araks Vklyuchene uryadom Azerbajdzhanu do spisku arheologichnih pam yatok nacionalnogo znachennya Gyavurkala azerb Gavurqala39 22 37 pn sh 45 03 49 sh d 39 37694 pn sh 45 06361 sh d 39 37694 45 06361 Koordinati 39 22 37 pn sh 45 03 49 sh d 39 37694 pn sh 45 06361 sh d 39 37694 45 06361RajonKengerlinskij rajon poblizu sela Shahtahti za 35 km na pivnichnij zahid vid m NahichevanData zasnuvannyaIII II tisyacholittya do n e Status Ohoronyayetsya derzhavoyu yak arheologichna pam yatka nacionalnogo znachennyaOpisPoselennya Gyavurkala zajmaye ploshu blizko 6 8 ga roztashovane na krayu obrivu poblizu selisha Shahtahti i vidnositsya do bronzovoyi dobi III II tisyacholittya do n e Centralna chastina poselennya plosheyu blizko 1 5 ga bula ogorodzhena fortechnoyu stinoyu pobudovanoyu z velikih kameniv Nizhnya chastina stin forteci skladena z bilshih tesanih kameniv Pid chas arheologichnih rozkopok 1936 i 1967 1975 rokiv u Gyavurkali viyavleno rizni kam yani znaryaddya praci predmeti prostoyi monohromnoyi i polihromnoyi farbovanoyi keramiki a takozh pohovannya v kam yanih yashikah Ekspediciya Azerbajdzhanskoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR 1936 roku viyavila v Gyavurkali tri shari sho nalezhali odnij kulturi Najnizhchij shar viyavleno na glibini 3 m bilya krayu obrivu Tut znajdeno kam yanij molotok tertku i kilka obroblenih kameniv gospodarskogo priznachennya U drugomu shari viyavleno pohovannya v kam yanih yashikah poverh yakih buli zalishki forteci ciklopichnogo tipu pobudovanoyi na krayu mogilnogo polya Do seredini II tisyacholittya do n e Gyavurkala peretvorilasya na poselennya miskogo tipu i stala centrom odnogo z pleminnih ob yednan rivnini Beyukduz Naselennya Gyavurkali zajmalosya zemlerobstvom skotarstvom metaloobrobkoyu i goncharnoyu spravoyu Gyavurkala bula odnim z rannih mist harakternih dlya nahichevanskoyi arheologichnoyi kulturi Div takozhRozpisana posudina z ShahtahtiPrimitkiAliev 1974 s 81 Ahmedov Babaev 1986 s 9 Kerimov Agaev 1990 s 49 Aliev 1991 s 25 Alekperov 1937 s 254 ASE 1982 s 100 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2020 Nahchyvan mәdәniјјәti Pod red Dzh Kulieva Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya 1983 T VII 17 lipnya S 172 azerb LiteraturaKrashenaya keramika Nahichevanskogo kraya i Vanskoe carstvo 1937 4 ros Materialy Shahtahtinskogo pogrebeniya Izvestiya AN Azerb SSR 1961 5 S 27 37 ros Agaev G G Issledovaniya poseleniya Gyaurkala Arheologicheskie otkrytiya 1980 goda M 1981 S 413 ros G M Ahmedov I A Babaev Arheologicheskie kultury Azerbajdzhana B 1986 ros Kerimov V Agaev G Krepost Shahtahty Gyavurkala Arheologicheskie i etnograficheskie izyskaniya v Azerbajdzhane B 1990 S 49 52 ros Kultura epohi srednej bronzy Azerbajdzhana B Elm 1991 ros Aliev V Pamyatniki Shahtahty epohi bronzy rezyume na russkom Izvestiya AN Azerb SSR 1974 4 azerb Әliјev V Azәrbaјҹanda tүnҹ dovrүnүn boјaly gablar mәdәniјјәti B 1977 azerb Ҝovurgala Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya B 1982 T VI azerb

Дата публікації:
Топ