Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монасти́р Свято́ї Те́клі, рідше Монасти́р Свято́ї Те́кли (Mar Takla араб. دير مار تقلا) — жіночий монастир Антіохійської православної церкви в Маалюлі (Сирія) під керівництвом Патріарха Антіохійського. Був збудований у 1935 році навколо гроту Святої Теклі.
| دير مار تقلا | |
|---|---|
 | |
| 33°50′50″ пн. ш. 36°32′48″ сх. д. / 33.84730000002777217° пн. ш. 36.54672900002777425° сх. д.Координати: 33°50′50″ пн. ш. 36°32′48″ сх. д. / 33.84730000002777217° пн. ш. 36.54672900002777425° сх. д. | |
| Розташування | Маалюля, Сирія |
| Конфесія | Православ'я |
| Єпархія | Антіохійська православна церква |
| Тип монастиря | Жіночий монастир |
| Заснування | 1935 |
| Настоятель | Пелагія Сайяф |
| Вміщує монахів | 8 |
| Побудований на честь | Текля Іконійська |
 Монастир Святої Теклі у Вікісховищі | |
Місцезнаходження
Монастир Святої Теклі розташований на північному сході від Дамаска на висоті 1600 метрів, під гірським районом Каламун. Місто Маалюля є ізольованим і природно захищеним, що значною мірою пояснює постійну прихильність місцевих жителів до християнства й арамейської мови. Монастир є головним місцем християнського паломництва в Сирії.
Назву "Маалюля", що арамейською мовою означає "вхід", місто отримало завдяки своєму положенню на початку вузького переходу між двома крутими пагорбами.
Легенда про Святу Теклю
За легендою, Текля була дівчиною з багатої язичницької родини. У віці 18 років вона втекла з дому. Батько хотів одружити її з язичником, однак Текля бажала бути християнкою. Відповідно до найпоширенішої версії, римські солдати переслідували її аж до третього хребта гір Каламун. Коли Текля досягла околиць Маалюлі, її шлях загороджувала скеляста височина, проте після молитви бар'єр дивовижним чином розділився, дозволивши Теклі пройти до гроту й уникнути полону або навіть смерті. Там вона й провела решту свого життя.
Копаючи в гроті, Текля натрапила на природне джерело. Віряни переконані, що вода в ньому є священною та може лікувати параліч, ревматизм і безпліддя. Текля присвятила своє життя зціленню хворих та проповідуванню християнської віри. Померла у віці 90 років і була похована в гроті.
Паломники
Репутація Теклі як святої цілительки привабила багатьох вірян відвідувати монастир. Тепер сім'ї паломників перебувають у гостьовому домі, приєднаному до монастиря. Однак раніше відвідувачі проводили другу половину дня й ніч у гроті, на світанку кланялись перед іконостасом і пили священну воду з джерела. Якщо з проханням приходила вагітна жінка, вона з'їдала пучок ґноту з масляної лампи в гроті. Ті, хто були занадто хворі, щоб прийти до Маалюлі особисто, давали відвідувачам написані молитви, аби вони поставили їх перед могилою Святої Теклі.
Шанування святих у Сирії є частим навіть серед мусульман. Попри поширення ісламу в регіоні, місцеві мешканці зберегли тверду віру в Святу Теклю, що дозволило монастиреві вижити та процвітати. Багатьом молитвам, запропонованим Святій Теклі у ґроті, передують уривки з Корану. Як повідомляється, бездітним мусульманським жінкам часто вдавалося завагітніти завдяки її заступництву. Деякі з цих пар навіть проводили хрещення своєї довгоочікуваної дитини на знак поваги до святої.
Діяльність
Монастир Святої Теклі безпосередньо залежить від Антіохійського патріархату, і ним керує старша мати (настоятелька), тепер Пелагія Сайяф. У монастирі живуть семеро монахинь і старша мати. Як і в більшості православних монастирів, їхнє повсякденне життя полягає головним чином у виконанні молитовних обов'язків. Кожна монахиня виконує молитви сама щоранку, а три дні на тиждень виділяються на спільні молитви. Оскільки жіночий монастир Святої Фекли є святинею для людей із регіону Каламун та християн на Близькому Сході, черниці завжди готові приймати відвідувачів і вести їх по монастирю. Парафіяльні заходи постійні в монастирі, особливо літургії в неділю та свята. Монахині поділяють завдання з прибирання будівель монастиря, однак за традицією право на особливу турботу про церкву Святої Фекли належить найстаршій черниці.
Окрім цих обов'язків, монахині практикують ручні ремесла, такі як шиття та вишивання, виготовлення розаріїв та прикрашання ікон перлами. З моменту призначення Пелагії Сайяф настоятелькою черниці також керують невеликим сиротинцем. Монахині черпають усі свої щоденні потреби з міста Маалюля; вони рідко залишають монастир, за винятком нагляду за сільськогосподарськими роботами на прилеглих полях або нечастих поїздок до Дамаска за товарами, які місцево недоступні. Під час таких візитів черниці можуть скористатися можливістю відвідати Патріархат.
Історія
Регіон Каламун став християнським у четвертому столітті, періоді заснування перших монастирів: справді, християнські рукописи цього періоду збереглися ченцями Маалюлі. Після свого приходу в сьомому столітті іслам повільно проникав у область Каламун, поступово утверджуючись у першому хребті гір та навколишніх рівнинах, перш ніж поширився на другий хребет у ІХ столітті. Однак завзятий християнський опір зупинив проникнення ісламу в третій хребет до XVI-XVII ст.
Монастир Святої Теклі та костел Івана Хрестителя були відновлені в 1756 році, згідно з літописом Магомеда аль-Бурайка. Російський консул Успенський записав чотирьох ченців у монастирі Святої Теклі в 1840 році.
У 1906 році в гроті була збудована церква над рештками старовинного храму невідомої дати. Будівництво монастиря було розпочато в 1935 році, а другий поверх було прибудовано в 1959 році.
Монастир сьогодні
На першому поверсі монастиря Святої Теклі є приймальня, трапезна та демонстраційні зали для продажу релігійних артефактів; другий поверх повністю зайнятий кімнатами черниць. Прямо під будівлею розташована кухня, зокрема піч для приготування хліба; над нею ще одна будівля, що датується 1888 роком і була нещодавно відновлена як патріархальна резиденція. Будинок для туристів та відвідувачів був побудований у 1934 році. З вершини головного будинку монастиря можна потрапити безпосередньо до святині Теклі, скелі-ґроту, що сягає найдавніших християнських століть. Ґрот ділиться на священне джерело та дві невеликі церкви, які нещодавно були модернізовані.
Ікони
Ікони знаходяться в іконостасі церкви Святого Івана Хрестителя, гроті та крилі настоятельки. За винятком кількох сучасних ікон ХХ століття, вони датуються від середини вісімнадцятого до кінця ХІХ сторіччя.
Ікони вісімнадцятого століття
Три приклади творчості патріарха Сильвестроса виставлені в церкві Святого Івана Хрестителя:
- Перша ікона представляє Христа, який благословляє правою рукою та тримає Євангеліє на колінах лівою. Святий Іван Хреститель стоїть ліворуч, схиляючись до Христа і благословляючи правою рукою, а ліва складена на відкритому документі арабською мовою: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!"
- На другій іконі зображено Діву Марію. Дитятко на лівій руці, схиляючись до матері, дивиться на глядача. Праворуч від пари стоїть Свята Текля, яка несе у правій руці декоративний металевий хрест і лівою робить знак миру.
- Третя ікона представляє Благовіщення: Архангел Гавриїл пропонує троянду Марії, яка тягнеться до неї.
Ґрот містить дві ікони:
- Перша ікона показує Воскресіння; Христос, перетворений у світлі, благословляє правою рукою, а лівою несе прапор. Праворуч сидить ангел, а ліворуч жінки, що несуть парфуми; внизу — троє охоронців у різних положеннях. За сценою знаходиться місто та навколишні сади, перше світло ранку сходить на них.
- На другій іконі зображено Різдво Пресвятої Богородиці, де немовля-Марія підноситься на руку ангела, щоб бути коронованою та прийняти Святого Духа.
Крило настоятельки монастиря містить ще кілька ікон. Одна ікона представляє архангела Михаїла, інша — Мойсея Мурина. На третій іконі зображений Святий Ілля, що сидить біля дверей своєї печери, а ворони приносять йому їжу.
У вівтарі монастирської церкви міститься ікона, на якій зображені двоє святих, ймовірно, святі Косма і Даміан.
Ікони дев'ятнадцятого століття
Ікони ХІХ сторіччя також знаходяться в церкві монастиря. Основна група, що знаходиться у верхньому ярусі іконостасу, представляє Різдво Богородиці, Очищення, Успіння, Хрещення Христа, Преображення Господнє, Зняття з хреста, Воскресіння та П'ятдесятницю. Окремо є три великі ікони, намальовані на тканині. Перша ікона з тканини показує Святу Феклу, а дві інші — асортимент біблійних та агіографічних сцен.
Дерев'яний хрест у церкві монастиря зображує Розп'ятого Господа в центрі в оточенні Богородиці, Святого Івана Богослова та символів чотирьох євангелістів. Поруч — ікона святих Сергія та Вакха на коні у військовій формі.
Остання група ікон належить до єрусалимської школи, відомої своїм злиттям традиційних східних іконографій та європейських стилів живопису. Серед них — чотири ікони, які створив найбільший представник школи, Михаїл Мганна аль-Кудсі.
Посилання
- на сайті antiochpatriarchate.org (англ.) — Переглянуто: 31 серпня 2019;
- Maalula Monasteries, Syria [ 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] на сайті www.sacred-destinations.com (англ.) — Переглянуто: 31 серпня 2019;
- Оригінал на сторінці — (англ.) Переглянуто: 12 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monasti r Svyato yi Te kli ridshe Monasti r Svyato yi Te kli Mar Takla arab دير مار تقلا zhinochij monastir Antiohijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Maalyuli Siriya pid kerivnictvom Patriarha Antiohijskogo Buv zbudovanij u 1935 roci navkolo grotu Svyatoyi Tekli Monastir Svyatoyi rivnoapostolnoyi Tekliدير مار تقلا33 50 50 pn sh 36 32 48 sh d 33 84730000002777217 pn sh 36 54672900002777425 sh d 33 84730000002777217 36 54672900002777425 Koordinati 33 50 50 pn sh 36 32 48 sh d 33 84730000002777217 pn sh 36 54672900002777425 sh d 33 84730000002777217 36 54672900002777425RoztashuvannyaMaalyulya SiriyaKonfesiyaPravoslav yaYeparhiyaAntiohijska pravoslavna cerkvaTip monastiryaZhinochij monastirZasnuvannya1935NastoyatelPelagiya SajyafVmishuye monahiv8Pobudovanij na chestTeklya Ikonijska Monastir Svyatoyi Tekli u VikishovishiMisceznahodzhennyaMonastir Svyatoyi Tekli roztashovanij na pivnichnomu shodi vid Damaska na visoti 1600 metriv pid girskim rajonom Kalamun Misto Maalyulya ye izolovanim i prirodno zahishenim sho znachnoyu miroyu poyasnyuye postijnu prihilnist miscevih zhiteliv do hristiyanstva j aramejskoyi movi Monastir ye golovnim miscem hristiyanskogo palomnictva v Siriyi Nazvu Maalyulya sho aramejskoyu movoyu oznachaye vhid misto otrimalo zavdyaki svoyemu polozhennyu na pochatku vuzkogo perehodu mizh dvoma krutimi pagorbami Legenda pro Svyatu TeklyuZa legendoyu Teklya bula divchinoyu z bagatoyi yazichnickoyi rodini U vici 18 rokiv vona vtekla z domu Batko hotiv odruzhiti yiyi z yazichnikom odnak Teklya bazhala buti hristiyankoyu Vidpovidno do najposhirenishoyi versiyi rimski soldati peresliduvali yiyi azh do tretogo hrebta gir Kalamun Koli Teklya dosyagla okolic Maalyuli yiyi shlyah zagorodzhuvala skelyasta visochina prote pislya molitvi bar yer divovizhnim chinom rozdilivsya dozvolivshi Tekli projti do grotu j uniknuti polonu abo navit smerti Tam vona j provela reshtu svogo zhittya Kopayuchi v groti Teklya natrapila na prirodne dzherelo Viryani perekonani sho voda v nomu ye svyashennoyu ta mozhe likuvati paralich revmatizm i bezpliddya Teklya prisvyatila svoye zhittya zcilennyu hvorih ta propoviduvannyu hristiyanskoyi viri Pomerla u vici 90 rokiv i bula pohovana v groti PalomnikiReputaciya Tekli yak svyatoyi cilitelki privabila bagatoh viryan vidviduvati monastir Teper sim yi palomnikiv perebuvayut u gostovomu domi priyednanomu do monastirya Odnak ranishe vidviduvachi provodili drugu polovinu dnya j nich u groti na svitanku klanyalis pered ikonostasom i pili svyashennu vodu z dzherela Yaksho z prohannyam prihodila vagitna zhinka vona z yidala puchok gnotu z maslyanoyi lampi v groti Ti hto buli zanadto hvori shob prijti do Maalyuli osobisto davali vidviduvacham napisani molitvi abi voni postavili yih pered mogiloyu Svyatoyi Tekli Shanuvannya svyatih u Siriyi ye chastim navit sered musulman Popri poshirennya islamu v regioni miscevi meshkanci zberegli tverdu viru v Svyatu Teklyu sho dozvolilo monastirevi vizhiti ta procvitati Bagatom molitvam zaproponovanim Svyatij Tekli u groti pereduyut urivki z Koranu Yak povidomlyayetsya bezditnim musulmanskim zhinkam chasto vdavalosya zavagitniti zavdyaki yiyi zastupnictvu Deyaki z cih par navit provodili hreshennya svoyeyi dovgoochikuvanoyi ditini na znak povagi do svyatoyi DiyalnistMonastir Svyatoyi Tekli bezposeredno zalezhit vid Antiohijskogo patriarhatu i nim keruye starsha mati nastoyatelka teper Pelagiya Sajyaf U monastiri zhivut semero monahin i starsha mati Yak i v bilshosti pravoslavnih monastiriv yihnye povsyakdenne zhittya polyagaye golovnim chinom u vikonanni molitovnih obov yazkiv Kozhna monahinya vikonuye molitvi sama shoranku a tri dni na tizhden vidilyayutsya na spilni molitvi Oskilki zhinochij monastir Svyatoyi Fekli ye svyatineyu dlya lyudej iz regionu Kalamun ta hristiyan na Blizkomu Shodi chernici zavzhdi gotovi prijmati vidviduvachiv i vesti yih po monastiryu Parafiyalni zahodi postijni v monastiri osoblivo liturgiyi v nedilyu ta svyata Monahini podilyayut zavdannya z pribirannya budivel monastirya odnak za tradiciyeyu pravo na osoblivu turbotu pro cerkvu Svyatoyi Fekli nalezhit najstarshij chernici Okrim cih obov yazkiv monahini praktikuyut ruchni remesla taki yak shittya ta vishivannya vigotovlennya rozariyiv ta prikrashannya ikon perlami Z momentu priznachennya Pelagiyi Sajyaf nastoyatelkoyu chernici takozh keruyut nevelikim sirotincem Monahini cherpayut usi svoyi shodenni potrebi z mista Maalyulya voni ridko zalishayut monastir za vinyatkom naglyadu za silskogospodarskimi robotami na prileglih polyah abo nechastih poyizdok do Damaska za tovarami yaki miscevo nedostupni Pid chas takih vizitiv chernici mozhut skoristatisya mozhlivistyu vidvidati Patriarhat IstoriyaRegion Kalamun stav hristiyanskim u chetvertomu stolitti periodi zasnuvannya pershih monastiriv spravdi hristiyanski rukopisi cogo periodu zbereglisya chencyami Maalyuli Pislya svogo prihodu v somomu stolitti islam povilno pronikav u oblast Kalamun postupovo utverdzhuyuchis u pershomu hrebti gir ta navkolishnih rivninah persh nizh poshirivsya na drugij hrebet u IH stolitti Odnak zavzyatij hristiyanskij opir zupiniv proniknennya islamu v tretij hrebet do XVI XVII st Monastir Svyatoyi Tekli ta kostel Ivana Hrestitelya buli vidnovleni v 1756 roci zgidno z litopisom Magomeda al Burajka Rosijskij konsul Uspenskij zapisav chotiroh chenciv u monastiri Svyatoyi Tekli v 1840 roci U 1906 roci v groti bula zbudovana cerkva nad reshtkami starovinnogo hramu nevidomoyi dati Budivnictvo monastirya bulo rozpochato v 1935 roci a drugij poverh bulo pribudovano v 1959 roci Monastir sogodniNa pershomu poversi monastirya Svyatoyi Tekli ye prijmalnya trapezna ta demonstracijni zali dlya prodazhu religijnih artefaktiv drugij poverh povnistyu zajnyatij kimnatami chernic Pryamo pid budivleyu roztashovana kuhnya zokrema pich dlya prigotuvannya hliba nad neyu she odna budivlya sho datuyetsya 1888 rokom i bula neshodavno vidnovlena yak patriarhalna rezidenciya Budinok dlya turistiv ta vidviduvachiv buv pobudovanij u 1934 roci Z vershini golovnogo budinku monastirya mozhna potrapiti bezposeredno do svyatini Tekli skeli grotu sho syagaye najdavnishih hristiyanskih stolit Grot dilitsya na svyashenne dzherelo ta dvi neveliki cerkvi yaki neshodavno buli modernizovani IkoniIkoni znahodyatsya v ikonostasi cerkvi Svyatogo Ivana Hrestitelya groti ta krili nastoyatelki Za vinyatkom kilkoh suchasnih ikon HH stolittya voni datuyutsya vid seredini visimnadcyatogo do kincya HIH storichchya Ikoni visimnadcyatogo stolittya Tri prikladi tvorchosti patriarha Silvestrosa vistavleni v cerkvi Svyatogo Ivana Hrestitelya Persha ikona predstavlyaye Hrista yakij blagoslovlyaye pravoyu rukoyu ta trimaye Yevangeliye na kolinah livoyu Svyatij Ivan Hrestitel stoyit livoruch shilyayuchis do Hrista i blagoslovlyayuchi pravoyu rukoyu a liva skladena na vidkritomu dokumenti arabskoyu movoyu Oce Agnec Bozhij sho na Sebe grih svitu bere Na drugij ikoni zobrazheno Divu Mariyu Dityatko na livij ruci shilyayuchis do materi divitsya na glyadacha Pravoruch vid pari stoyit Svyata Teklya yaka nese u pravij ruci dekorativnij metalevij hrest i livoyu robit znak miru Tretya ikona predstavlyaye Blagovishennya Arhangel Gavriyil proponuye troyandu Mariyi yaka tyagnetsya do neyi Grot mistit dvi ikoni Persha ikona pokazuye Voskresinnya Hristos peretvorenij u svitli blagoslovlyaye pravoyu rukoyu a livoyu nese prapor Pravoruch sidit angel a livoruch zhinki sho nesut parfumi vnizu troye ohoronciv u riznih polozhennyah Za scenoyu znahoditsya misto ta navkolishni sadi pershe svitlo ranku shodit na nih Na drugij ikoni zobrazheno Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici de nemovlya Mariya pidnositsya na ruku angela shob buti koronovanoyu ta prijnyati Svyatogo Duha Krilo nastoyatelki monastirya mistit she kilka ikon Odna ikona predstavlyaye arhangela Mihayila insha Mojseya Murina Na tretij ikoni zobrazhenij Svyatij Illya sho sidit bilya dverej svoyeyi pecheri a voroni prinosyat jomu yizhu U vivtari monastirskoyi cerkvi mistitsya ikona na yakij zobrazheni dvoye svyatih jmovirno svyati Kosma i Damian Ikoni dev yatnadcyatogo stolittya Ikoni HIH storichchya takozh znahodyatsya v cerkvi monastirya Osnovna grupa sho znahoditsya u verhnomu yarusi ikonostasu predstavlyaye Rizdvo Bogorodici Ochishennya Uspinnya Hreshennya Hrista Preobrazhennya Gospodnye Znyattya z hresta Voskresinnya ta P yatdesyatnicyu Okremo ye tri veliki ikoni namalovani na tkanini Persha ikona z tkanini pokazuye Svyatu Feklu a dvi inshi asortiment biblijnih ta agiografichnih scen Derev yanij hrest u cerkvi monastirya zobrazhuye Rozp yatogo Gospoda v centri v otochenni Bogorodici Svyatogo Ivana Bogoslova ta simvoliv chotiroh yevangelistiv Poruch ikona svyatih Sergiya ta Vakha na koni u vijskovij formi Ostannya grupa ikon nalezhit do yerusalimskoyi shkoli vidomoyi svoyim zlittyam tradicijnih shidnih ikonografij ta yevropejskih stiliv zhivopisu Sered nih chotiri ikoni yaki stvoriv najbilshij predstavnik shkoli Mihayil Mganna al Kudsi Posilannyana sajti antiochpatriarchate org angl Pereglyanuto 31 serpnya 2019 Maalula Monasteries Syria 24 serpnya 2019 u Wayback Machine na sajti www sacred destinations com angl Pereglyanuto 31 serpnya 2019 Original na storinci angl Pereglyanuto 12 sichnya 2017