Залізничний транспорт Полтавської області

Основна стаття: Транспорт Полтавської області

Залізничний транспорт Полтавської області — транспорт Полтавської області, що використовує залізичні колії для перевезення пасажирів та вантажів.

Кременчуцький залізничний вокзал

Загальна характеристика

Залізничний транспорт Полтавщини по Україні займає друге місце в перевезенні вантажів і третє — в перевезенні пасажирів. Експлуатаційна протяжність залізниць на території області становить 853,4 км. Щільність залізниць — 2,96 км на 100 км² (Україна — 3,8 км). Залізниці обслуговуються переважно тепловою тягою. Експлуатаційна довжина електрифікованих залізничних колій загального користування становить 277,6 км (32,5 % від загальної довжини). Решта 575,8 км (67,5 %) — дизельне пальне.

Залізнична мережа області належить до Полтавської дирекції залізничних перевезень (ДН-4), що є складовою частиною Південної залізниці. Полтавщину перетинають чотири залізничні магістралі:

• Лозова — Полтава — Ромодан — Гребінка;
• Харків — Полтава — Кременчук;
• Бахмач — Ромодан — Кременчук з відгалуженням Лохвиця — Гадяч;
• Бахмач — Пирятин — Гребінка.

Дирекція має у своєму підпорядкуванні 8 пасажирських вокзалів на станціях Полтава-Київська, Кременчук, Ромодан, Миргород, , Гребінка, Прилуки, , розташована й виконує перевезення пасажирів і вантажів у регіонах Полтавської й частково Сумської, Чернігівської, Кіровоградської й Харківської областей. Обслуговує підприємства гірничорудної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, нафтопереробні підприємства, а також райони сільського господарства, по станції Кременчук взаємодіє з річковим транспортом.

Дирекція межує із іншими залізницями України: Південно-Західною (ст. Гребінка, Григорівка, р-зд. Варварівський, Лосинівка), Одеською (ст. Бурти, Гребінка).

Станції дирекції розташовані на дільницях:

• Полтава — Красноград (із межею дирекції по ст. Куми)
• Полтава — Кременчук
• Полтава — Ромодан
• Кременчук — Ромодан
• Ромодан — Лохвиця — Гадяч
• Ромодан — Гребінка — Прилуки — Ніжин (із межею дирекції по ст. Лосинівка)
• Прилуки — Бахмач (із межею дирекції по р-зду Варварівський)
• Лохвиця — Ромни — Бахмач (із межею по ст. Григорівка).

На станціях дирекції здійснюється вантаження маршрутів: руди, наливання нафтопродуктів, будівельних вантажів. Вантаження вагонів здійснюють переважно станції , , Кременчук.

Залізниця по області розміщена досить рівномірно. Максимальна віддаленість населених пунктів від залізниці не перевищує 50 км. Найбільшими та структуроутворючими залізничними вузлами є: Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан, а також залізничні станції Лубни та Миргород.

Полтавська область має позитивний баланс залізничних перевезень: відправлення вантажів майже в 2,5 рази перевищує прибуття. Найбільшу питому вагу в структурі відправлених з області вантажів займають нафта і нафтопродукти, залізна руда, будівельні матеріали, у структурі прибулих вантажів переважають вугілля, зернові, продукція чорної та кольоровоїметалургії.

Довжина головних колій дирекції становить 1294,5 км. Розгорнута довжина колій дирекції становить 2184,5 км. Дільниці дирекції від станції Гребінка до станції Вакуленці й від станції Бурти до Кременчука — електрифіковані. Заплановано електрифікацію дільниць Полтава-Кременчук (119 км) і Кременчук-Ромодан (114 км).

• Експлуатаційна довжина електрифікованих колій — 311,7 км;
• Розгорнута довжина контактної мережі більше — 560 км;
• Кількість станцій і роз'їздів на електрифікованому ходу — 29.

Головні залізничні напрямки в складі дирекції це Харків — Полтава — Гребінка — Київ, Харків — Полтава — Кременчук — Користівка — Знам'янка, Лозова — Красноград — Полтава — Гребінка — Прилуки — Ніжин.

Історія

Перші залізничні лінії були побудовані наприкінці XIX — початку XX століття, так ще в 1869 році вперше на Полтавській губернії почала діяти перша залізнична дільниця, що з'єднала Кременчук з Єлисаветградом (нинішнім Кропивницьким) і Балтою, а також станція Крюків-на-Дніпрі з усім станційним господарством.

У 1870–1871 р. прокладені залізничні лінії Кременчук — Полтава, Полтава — Харків, а в 1872 році після введення в експлуатацію моста через Дніпро й закінчення будівництва з'єднувальної дільниці Крюків — Кременчук, залізничне сполучення зв'язало Харків із , Одесою і Миколаєвом.

1888 року введена в експлуатацію дільниця Кременчук — Ромни, в 1897 — лінія Полтава — Константиноград (нині Красноград). 1901 року побудована дільниця Полтава — Гребінка.

23 вересня 1946 року було створено Полтавське відділення Південної залізниці — юридична особа, створена за наказом Міністерства Шляхів Сполучення № 652. Існувало до реорганізації структури залізничного транспорту України.

У процесі реорганізації із складу відділення були вилучені вагонні, локомотивні депо, дистанції цивільних споруд, сигналізації й зв'язку, колії, які стали підпорядковуватись відповідним службам Південної залізниці. Підрозділ одержав назву — (РП-4).

Сучасна назву — Дирекція залізничних перевезень (ДН-4) одержала 1 серпня 2000 року на підставі наказу № 77/Н від 30.05.2000 року, ставши структурним підрозділом без права юридичної особи в складі Державного галузевого об'єднання «Південна залізниця».

Локомотивное депо ТЧ-12, Гребінка

Згідно з державною програмою електрифікації залізниць проводяться роботи щодо електрифікації головних залізничних ліній. Закінчені роботи на дільниці Гребінка — Полтава — Київ — Вакуленці — Харків загальною протяжністю 347,5 км, у 2008 році введено в експлуатацію електрифіковану станцію Полтава-Південна. Електрифіковано дільницю Полтава — Кременчук (119 км).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 28 вересня 2011.
2. Полтавська дирекція залізничних перевезень (ДН-4) [ 1 лютого 2015 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Південної залізниці