Основна стаття: Транспорт Полтавської області
Залізничний транспорт Полтавської області — транспорт Полтавської області, що використовує залізичні колії для перевезення пасажирів та вантажів.
Загальна характеристика
Залізничний транспорт Полтавщини по Україні займає друге місце в перевезенні вантажів і третє — в перевезенні пасажирів. Експлуатаційна протяжність залізниць на території області становить 853,4 км. Щільність залізниць — 2,96 км на 100 км² (Україна — 3,8 км). Залізниці обслуговуються переважно тепловою тягою. Експлуатаційна довжина електрифікованих залізничних колій загального користування становить 277,6 км (32,5 % від загальної довжини). Решта 575,8 км (67,5 %) — дизельне пальне.
Залізнична мережа області належить до Полтавської дирекції залізничних перевезень (ДН-4), що є складовою частиною Південної залізниці. Полтавщину перетинають чотири залізничні магістралі:
- Лозова — Полтава — Ромодан — Гребінка;
- Харків — Полтава — Кременчук;
- Бахмач — Ромодан — Кременчук з відгалуженням Лохвиця — Гадяч;
- Бахмач — Пирятин — Гребінка.
Дирекція має у своєму підпорядкуванні 8 пасажирських вокзалів на станціях Полтава-Київська, Кременчук, Ромодан, Миргород, , Гребінка, Прилуки, , розташована й виконує перевезення пасажирів і вантажів у регіонах Полтавської й частково Сумської, Чернігівської, Кіровоградської й Харківської областей. Обслуговує підприємства гірничорудної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, нафтопереробні підприємства, а також райони сільського господарства, по станції Кременчук взаємодіє з річковим транспортом.
Дирекція межує із іншими залізницями України: Південно-Західною (ст. Гребінка, Григорівка, р-зд. Варварівський, Лосинівка), Одеською (ст. Бурти, Гребінка).
Станції дирекції розташовані на дільницях:
- Полтава — Красноград (із межею дирекції по ст. Куми)
- Полтава — Кременчук
- Полтава — Ромодан
- Кременчук — Ромодан
- Ромодан — Лохвиця — Гадяч
- Ромодан — Гребінка — Прилуки — Ніжин (із межею дирекції по ст. Лосинівка)
- Прилуки — Бахмач (із межею дирекції по р-зду Варварівський)
- Лохвиця — Ромни — Бахмач (із межею по ст. Григорівка).
На станціях дирекції здійснюється вантаження маршрутів: руди, наливання нафтопродуктів, будівельних вантажів. Вантаження вагонів здійснюють переважно станції , , Кременчук.
Залізниця по області розміщена досить рівномірно. Максимальна віддаленість населених пунктів від залізниці не перевищує 50 км. Найбільшими та структуроутворючими залізничними вузлами є: Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан, а також залізничні станції Лубни та Миргород.
Полтавська область має позитивний баланс залізничних перевезень: відправлення вантажів майже в 2,5 рази перевищує прибуття. Найбільшу питому вагу в структурі відправлених з області вантажів займають нафта і нафтопродукти, залізна руда, будівельні матеріали, у структурі прибулих вантажів переважають вугілля, зернові, продукція чорної та кольоровоїметалургії.
Довжина головних колій дирекції становить 1294,5 км. Розгорнута довжина колій дирекції становить 2184,5 км. Дільниці дирекції від станції Гребінка до станції Вакуленці й від станції Бурти до Кременчука — електрифіковані. Заплановано електрифікацію дільниць Полтава-Кременчук (119 км) і Кременчук-Ромодан (114 км).
- Експлуатаційна довжина електрифікованих колій — 311,7 км;
- Розгорнута довжина контактної мережі більше — 560 км;
- Кількість станцій і роз'їздів на електрифікованому ходу — 29.
Головні залізничні напрямки в складі дирекції це Харків — Полтава — Гребінка — Київ, Харків — Полтава — Кременчук — Користівка — Знам'янка, Лозова — Красноград — Полтава — Гребінка — Прилуки — Ніжин.
Історія
Перші залізничні лінії були побудовані наприкінці XIX — початку XX століття, так ще в 1869 році вперше на Полтавській губернії почала діяти перша залізнична дільниця, що з'єднала Кременчук з Єлисаветградом (нинішнім Кропивницьким) і Балтою, а також станція Крюків-на-Дніпрі з усім станційним господарством.
У 1870–1871 р. прокладені залізничні лінії Кременчук — Полтава, Полтава — Харків, а в 1872 році після введення в експлуатацію моста через Дніпро й закінчення будівництва з'єднувальної дільниці Крюків — Кременчук, залізничне сполучення зв'язало Харків із , Одесою і Миколаєвом.
1888 року введена в експлуатацію дільниця Кременчук — Ромни, в 1897 — лінія Полтава — Константиноград (нині Красноград). 1901 року побудована дільниця Полтава — Гребінка.
23 вересня 1946 року було створено Полтавське відділення Південної залізниці — юридична особа, створена за наказом Міністерства Шляхів Сполучення № 652. Існувало до реорганізації структури залізничного транспорту України.
У процесі реорганізації із складу відділення були вилучені вагонні, локомотивні депо, дистанції цивільних споруд, сигналізації й зв'язку, колії, які стали підпорядковуватись відповідним службам Південної залізниці. Підрозділ одержав назву — (РП-4).
Сучасна назву — Дирекція залізничних перевезень (ДН-4) одержала 1 серпня 2000 року на підставі наказу № 77/Н від 30.05.2000 року, ставши структурним підрозділом без права юридичної особи в складі Державного галузевого об'єднання «Південна залізниця».
Згідно з державною програмою електрифікації залізниць проводяться роботи щодо електрифікації головних залізничних ліній. Закінчені роботи на дільниці Гребінка — Полтава — Київ — Вакуленці — Харків загальною протяжністю 347,5 км, у 2008 році введено в експлуатацію електрифіковану станцію Полтава-Південна. Електрифіковано дільницю Полтава — Кременчук (119 км).
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 28 вересня 2011.
- Полтавська дирекція залізничних перевезень (ДН-4) [ 1 лютого 2015 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Південної залізниці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovna stattya Transport Poltavskoyi oblasti Zaliznichnij transport Poltavskoyi oblasti transport Poltavskoyi oblasti sho vikoristovuye zalizichni koliyi dlya perevezennya pasazhiriv ta vantazhiv Kremenchuckij zaliznichnij vokzalZagalna harakteristikaZaliznichnij transport Poltavshini po Ukrayini zajmaye druge misce v perevezenni vantazhiv i tretye v perevezenni pasazhiriv Ekspluatacijna protyazhnist zaliznic na teritoriyi oblasti stanovit 853 4 km Shilnist zaliznic 2 96 km na 100 km Ukrayina 3 8 km Zaliznici obslugovuyutsya perevazhno teplovoyu tyagoyu Ekspluatacijna dovzhina elektrifikovanih zaliznichnih kolij zagalnogo koristuvannya stanovit 277 6 km 32 5 vid zagalnoyi dovzhini Reshta 575 8 km 67 5 dizelne palne Zaliznichna merezha oblasti nalezhit do Poltavskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen DN 4 sho ye skladovoyu chastinoyu Pivdennoyi zaliznici Poltavshinu peretinayut chotiri zaliznichni magistrali Lozova Poltava Romodan Grebinka Harkiv Poltava Kremenchuk Bahmach Romodan Kremenchuk z vidgaluzhennyam Lohvicya Gadyach Bahmach Piryatin Grebinka Direkciya maye u svoyemu pidporyadkuvanni 8 pasazhirskih vokzaliv na stanciyah Poltava Kiyivska Kremenchuk Romodan Mirgorod Grebinka Priluki roztashovana j vikonuye perevezennya pasazhiriv i vantazhiv u regionah Poltavskoyi j chastkovo Sumskoyi Chernigivskoyi Kirovogradskoyi j Harkivskoyi oblastej Obslugovuye pidpriyemstva girnichorudnoyi promislovosti mashinobuduvannya budivelnih materialiv naftopererobni pidpriyemstva a takozh rajoni silskogo gospodarstva po stanciyi Kremenchuk vzayemodiye z richkovim transportom Direkciya mezhuye iz inshimi zaliznicyami Ukrayini Pivdenno Zahidnoyu st Grebinka Grigorivka r zd Varvarivskij Losinivka Odeskoyu st Burti Grebinka Stanciyi direkciyi roztashovani na dilnicyah Poltava Krasnograd iz mezheyu direkciyi po st Kumi Poltava Kremenchuk Poltava Romodan Kremenchuk Romodan Romodan Lohvicya Gadyach Romodan Grebinka Priluki Nizhin iz mezheyu direkciyi po st Losinivka Priluki Bahmach iz mezheyu direkciyi po r zdu Varvarivskij Lohvicya Romni Bahmach iz mezheyu po st Grigorivka Na stanciyah direkciyi zdijsnyuyetsya vantazhennya marshrutiv rudi nalivannya naftoproduktiv budivelnih vantazhiv Vantazhennya vagoniv zdijsnyuyut perevazhno stanciyi Kremenchuk Zaliznicya po oblasti rozmishena dosit rivnomirno Maksimalna viddalenist naselenih punktiv vid zaliznici ne perevishuye 50 km Najbilshimi ta strukturoutvoryuchimi zaliznichnimi vuzlami ye Poltava Kremenchuk Grebinka Romodan a takozh zaliznichni stanciyi Lubni ta Mirgorod Poltavska oblast maye pozitivnij balans zaliznichnih perevezen vidpravlennya vantazhiv majzhe v 2 5 razi perevishuye pributtya Najbilshu pitomu vagu v strukturi vidpravlenih z oblasti vantazhiv zajmayut nafta i naftoprodukti zalizna ruda budivelni materiali u strukturi pribulih vantazhiv perevazhayut vugillya zernovi produkciya chornoyi ta kolorovoyimetalurgiyi Dovzhina golovnih kolij direkciyi stanovit 1294 5 km Rozgornuta dovzhina kolij direkciyi stanovit 2184 5 km Dilnici direkciyi vid stanciyi Grebinka do stanciyi Vakulenci j vid stanciyi Burti do Kremenchuka elektrifikovani Zaplanovano elektrifikaciyu dilnic Poltava Kremenchuk 119 km i Kremenchuk Romodan 114 km Ekspluatacijna dovzhina elektrifikovanih kolij 311 7 km Rozgornuta dovzhina kontaktnoyi merezhi bilshe 560 km Kilkist stancij i roz yizdiv na elektrifikovanomu hodu 29 Golovni zaliznichni napryamki v skladi direkciyi ce Harkiv Poltava Grebinka Kiyiv Harkiv Poltava Kremenchuk Koristivka Znam yanka Lozova Krasnograd Poltava Grebinka Priluki Nizhin IstoriyaPershi zaliznichni liniyi buli pobudovani naprikinci XIX pochatku XX stolittya tak she v 1869 roci vpershe na Poltavskij guberniyi pochala diyati persha zaliznichna dilnicya sho z yednala Kremenchuk z Yelisavetgradom ninishnim Kropivnickim i Baltoyu a takozh stanciya Kryukiv na Dnipri z usim stancijnim gospodarstvom U 1870 1871 r prokladeni zaliznichni liniyi Kremenchuk Poltava Poltava Harkiv a v 1872 roci pislya vvedennya v ekspluataciyu mosta cherez Dnipro j zakinchennya budivnictva z yednuvalnoyi dilnici Kryukiv Kremenchuk zaliznichne spoluchennya zv yazalo Harkiv iz Odesoyu i Mikolayevom 1888 roku vvedena v ekspluataciyu dilnicya Kremenchuk Romni v 1897 liniya Poltava Konstantinograd nini Krasnograd 1901 roku pobudovana dilnicya Poltava Grebinka 23 veresnya 1946 roku bulo stvoreno Poltavske viddilennya Pivdennoyi zaliznici yuridichna osoba stvorena za nakazom Ministerstva Shlyahiv Spoluchennya 652 Isnuvalo do reorganizaciyi strukturi zaliznichnogo transportu Ukrayini U procesi reorganizaciyi iz skladu viddilennya buli vilucheni vagonni lokomotivni depo distanciyi civilnih sporud signalizaciyi j zv yazku koliyi yaki stali pidporyadkovuvatis vidpovidnim sluzhbam Pivdennoyi zaliznici Pidrozdil oderzhav nazvu RP 4 Suchasna nazvu Direkciya zaliznichnih perevezen DN 4 oderzhala 1 serpnya 2000 roku na pidstavi nakazu 77 N vid 30 05 2000 roku stavshi strukturnim pidrozdilom bez prava yuridichnoyi osobi v skladi Derzhavnogo galuzevogo ob yednannya Pivdenna zaliznicya Lokomotivnoe depo TCh 12 Grebinka Zgidno z derzhavnoyu programoyu elektrifikaciyi zaliznic provodyatsya roboti shodo elektrifikaciyi golovnih zaliznichnih linij Zakincheni roboti na dilnici Grebinka Poltava Kiyiv Vakulenci Harkiv zagalnoyu protyazhnistyu 347 5 km u 2008 roci vvedeno v ekspluataciyu elektrifikovanu stanciyu Poltava Pivdenna Elektrifikovano dilnicyu Poltava Kremenchuk 119 km Primitki Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 28 veresnya 2011 Poltavska direkciya zaliznichnih perevezen DN 4 1 lyutogo 2015 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Pivdennoyi zaliznici