Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лист без коверти яко Одповідь Впр Крилошанину Малиновському на реферат молитовника написав И Пулюй полемічна стаття та б

Лист без коверти

Лист без коверти

Лист без коверти яко Одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника написав И. Пулюй — полемічна стаття та брошура у відкритій формі Івана Пулюя, яка вийшла окремим виданням у Відні 1871 року. Брошура містила заклики та полеміку навколо доцільності видання церковних книг і текстів українською мовою в греко-католицькій церкві з огляду на їхню канонічність та опираючись на досвід сусідніх народів і церков. А також доцільності використання таких видань серед русинів (українців) Галичини.

«Лист без коверти яко Одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника»
image
Обкладинка видання
АвторІван Пулюй
КраїнаАвстро-Угорщина
Моваукраїнська
Жанрпубліцистика, полеміка
МісцеВідень
Укр. видавництвоЗ тискарні Соммера
Видано1871
Сторінок15
  • image Лист без коверти яко Одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника у Вікіджерелах

У 1860—1870-х роках у Галичині відбувалось культурно-політичне протистояння між народовцями й русофілами («святоюрцями»). Особливо гострим було питання щодо вживання української мови в церкві та друкованих видань на релігійну тематику.

За ініціативи Пулюя та за підтримки отця Доніна, крилошанина при віденському храмі святого Стефана, 1869 року у Відні видрукувано молитовник для українців, які перебували на службі у австро-угорській армії. 1870 року завершено більший молитовник українською мовою, рукопис якого передано митрополитові Сильвестру Сембратовичу, складаючи йому гратуляцію від імені академічної молоді у Відні. Митрополит обіцяв Пулюєві, що надасть апробат молитовнику, але опісля, повернувшись до Львова, під впливом тодішнього голови святоюрців отця Михайла Малиновського відмовив у дозволі друку та погодив спалити рукопис «по праву каноничеському».

Загострення протистояння вилилось у відкриту полемічну публікацію Івана Пулюя зі «святоюрцем» Михаїлом Малиновським через його відмову й заборону до друку та знищення рукопису молитовника українською мовою.

Всупереч забороні церковної влади Іван Пулюй вирішив таки опублікувати молитовник, який отримав схвальну реакцію громадськості та церковних верхів, тим самим здобувши підтримку в питанні поширення української мови в церковному житті.

Через 7 років у 1878 році митрополит греко-католицької церкви Сильвестр Сембратович створив перекладацьку колегію перекладів церковних текстів, до складу якої увійшли українські культурні діячі-народовці. Відтак, позиція Пулюя знайшла підтримку.

Передумови

Вподовж 1860–1885 років в Галичині було видано понад 60 різноманітних молитовних видань церковнослов’янською мовою, багатотисячні наклади яких розкуповували дуже швидко.

Іван Пулюй підготував друге виданням молитвослова українською мовою 1870 року. У липні 1870 року він від імені студентів у Відні львівського митрополита Йосифа Сембратовича подарував йому свій молитовник, що вийшов друком 1869 року, а в серпні передав митрополитові підготовлений до другого видання рукопис молитовника, написаний фонетичним правописом української мови. Він сподівався на прихильність Йосифа Сембратовича у справі друку релігійних творів українською мовою.

Сам митрополит не мав нічого проти фонетичного правопису та віддав рукопис для рецензування крилошанинові отцеві Михайлові Малиновському, який через кілька місяців дав негативну оцінку молитовникові, а відтак виніс вердикт про заборону його друкування, звинувативши Пулюя у відступництві від церковнослов’янської мови та в агітації за «кулішівку й українщину», тим самим знищивши видання.

Святоюрські опоненти народовців заперечували можливість переходу на народну мову в молитві, висуваючи такі контраргументи:

  1. Народна мова не має достатніх ресурсів, щоб забезпечити відповідний переклад молитовного матеріалу.
  2. Переклад молитовних текстів народною мовою не зробить їх зрозумілими для простих вірян без спеціального коментаря.
  3. Запровадження «українщини» і «кулішівки» в молитовну практику призведе до розриву з віковою традицією церкви.

Головна претензія Малиновського стосувалася «українщини» та «кулішівки», які, на його думку, не були відповідними засобами для адекватного перекладу молитовного матеріалу.

…Оукраинщина и кулишôвка не допровадили єще литературы нашой до такого совершенства, щобы она съ ними могла служити взорцемъ, и ненеречно єсть, що на оукраищину и кулишôвку грѣшится много произволомъ, науковою немочію и диватствами, въ которыхъ ложно и пусто поставляєся геніальнôсть.

Михаїл Малиновський

Отець Михаїл Малиновський висловлювався про спробу втягнення церкви в політичний конфлікт, протистояння між народовцями й русофілами, та намагання поставити на другий план тривалу літературну, а також і церковно-обрядову традицію.

...даючи при славянскомъ текстѣ переводы на такъ званну оукраинщину съ кулишôвкою, хоче на тôмъ поставити, щобы вѣрни приняли звычай по украински молитися: тоу же иде о тоє, не тôлько сорвати съ нашою малорускою литературою, но также съ нашими церковными книгами, съведенными на ладъ нашого малоруского языка, о кôлько то было возможно, на користь оукраинщины и кулишôвки, которы суть нововведеніемъ безъ пôдставы якъ оу насъ, такъ и на Оукраинѣ, и которі єще оу насъ не оправдилися, абы оуже и церковь наша гонила за пустымъ вѣтромъ.

Михаїл Малиновський

Ієрархи греко-католицької церкви були налаштовані проти будь-якого перекладу Святого Письма живою українською мовою. Вони воліли б радше його заборонити та знищити. Саме це радив зробити «правомъ каноническимъ» 1870 року отець Малиновський щодо «Молитвослова».

Окрім того, галичани, русини та буковинці були призвичаєні до думки про можливість існування лише однієї літературної мови на основі старослов’янської мови (із різностильовими та іншомовними домішками) після остаточного занепаду на цих землях простої мови на початку XVIII століття. Отже, більшість галицьких та закарпатських українців, передусім москвофільського спрямування, не була готова до використання Святого Письма в перекладі фонетичною мовою із наддніпрянськими рисами, що кількісно та якісно переважають над західноукраїнськими елементами та суперечать їхній орієнтації на говірковий мовостиль.

  • image
    Михайло Малиновський
  • image
    Іван Пулюй

Зміст

Перед опублікуванням першої в історії української літературної мови молитовної збірки українською мовою («Молитовник для руського народу») перекладач Іван Пулюй підготував полемічну статтю «Лист без коверти» у відповідь на звинувачення рецензента канцлера Митрополичої консисторії ГКЦ отця Михаїла Малиновського.

«Лист без коверти» став аргументованою відповіддю Івана Пулюя, де він писав про те, що право знищення без об'єктивних на те причин було правосильним у XV столітті, коли знищували не лише рукописи, але й живих людей, у XIX столітті – все не так; перекладач стверджував, що кожна бесіда, яка живе в народі, є для нього тайним ключем, яким можна відтворити розуміння мови церковної, як і кожної чужої, та розуміння будь-якої науки.

Щодо мови перекладу, то Іван Пулюй наводить приклад перекладу слів насущний на щоденний (у мові оригіналі (грецька) та й по-латині quotidianus рівнозначне української щоденний). На ідентичний переклад лексеми вказують тексти французьких, італійських, німецьких, румунських, польських, чеських та сербських перекладів. Щодо «недоречного» перекладу в дарах несеного, як і апостольське вірую, то Іван Пулюй вважав, що той, хто творить нове слово, повинен шукати «одвітний корінь» в народній, старослов'янській, або в будь-якій іншій слов'янській мові.

Він, покликаючись на апостола Павла, стверджував: «Молитва тільки тоді годиться Господеві, коли із серця походить, і тільки тоді багата плодами. Хто, питаюсь, розумний, маючи на цілі зрушити людське серце, говоритиме до збору бесідою чужою, незрозумілою... Забороняти народові молитовник в його власній розуміє молитву, як хоче».

Іван Пулюй також говорив про доцільність народної мови в житті церкви:

...кожна бесіда, що жиє в народі, єсть йому тайним ключом, котрим може вітворити розуміннье церковнеї, як і кождої чужої мови, тай розуміннье всякої науки.

Іван Пулюй, Лист без коверти

Іван Пулюй стверджував про український правопис:

Фонетична правопись так днедавня, як саме письменство… Уживають фонетику Серби, а намагають до неї Чехи, Словаки, Німці тай инші народи и не знаю ніякої чистої етимології без примішки фонетики. … Ходить ту о важніщу річ, щоб народові не отяжати приступу до письменьства і просвіти

Іван Пулюй, Лист без коверти

Іван Пулюй наголошував на різні підходи до перекладацької творчості в майбутніх виданнях релігійного змісту українською мовою:

...хто творить нове слово, той шукати мусить одвічний корінь або в народній, старослов’янській, або якій живій, слов’янській мові.

Іван Пулюй, Лист без коверти

Рішучим публічним виступом проти рішення львівської консисторії на заборону друку та знищення рукопису Іван Пулюй прагнув не тільки відстояти свою правоту в полеміці з церковними функціонерами, але й, як писав в одному із листів до Андрія Січинського: «хочу показати та навчити священиків, що нема чого фарисеїв боятись, що і на них єсть суд, та щоб не лякались явно одній правді кланятись».

Іван Пулюй описав й власне ставлення до москвофільства в греко-католицькій церкві:

Перекладаючи сьвяте Письмо, я ніколи не оглядався на Архієреїв, нї на православних, нї на католицьких. […] Ваші Архієреї держать ключі розуміння під полою, і самі не ввіходять до царства небесного і людей туди не пускають. Дозволять вони тоді сьв[яте] Письмо на украінській мові, як будуть мусіли дозволити, а буде се тоді, коли ніхто не питатиме іх, як і всюди по сьвіті не питають.

Іван Пулюй, Лист без коверти

Реакція

Після 7 років у 1878 році митрополит УГКЦ Сильвестр Сембратович, натхненний прикладом Івана Пулюя, створив перекладацьку колегію, до складу якої увійшли: Омелян Огоновський, Олександр Стефанович, Олексій Слюсарчук. Того ж року побачили світ такі підготовлені колегією українські видання: «Молитвенникъ народный рускій», «Молитвенникъ народный рускій для дѣтей».

Іван Франко зауважив, що «Пулюй 1871 р. дав себе знати в руськім письменстві як дуже талановитий полеміст у дуже делікатній справі – вживання народного язика в церковних книжках».

Значення

Попри заборону церковної влади Іван Пулюй вирішив таки опублікувати молитовник. Він розумів, що його праця «послужить до морального и интеллектуального а посередно и до социяльного двигнення руського народу». Праця Пулюя вийшла на початку 1872 року під назвою «Молитовник для руського народу. Друге побільшене виданнє». У жовтні 1872 року з’явився схвальний відгук про це видання у журналі «Правда». Зазначаючи конечну потребу такого молитовника: «домагаючись природних прав для нашого рідного слова, досі самі не дозволяли Русинові навіть помолитися по руськи так, щоб він молитву розумів», а отже «молитовник, о котрім говоримо, вдоволить всім потребам мирянина руського».

Молитовник здобув високу оцінку також і в Наддніпрянській Україні. Зокрема, 1877 року знайомий Івана Пулюя харків’янин Володимир Александров у відповідь на надісланий йому примірник написав:

Показавъ я єго одному своему приятелеві, нашому-жъ таки попові, такъ вінъ прочитавъ скільки молитовъ, та й каже: бачь! Нащобъ єго и толковать тіі молитвы народови, якъ би у него в рукахъ бувъ такий молитовникъ?! Коженъ бы самъ дощерця все зрозумівъ. Добре, далебі добре! Нехай васъ Богъ благословляе за вашу святу працю. А пісні і колядки мабуть народні? При нашихъ молитовниках похожого немає.

Володимр Александров

Видання «Молитовника» українською мовою стало важливою подією у контексті статусу й розвитку літературної мови другої половини XIX – початку XX століття. Як зазначав український літературознавець Кирило Студинський: «своїми молитовниками поклав Іван Пулюй почин до дальших перекладів…».

Див. також

У Вікіджерелах є
Лист без коверти яко Одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника

Примітки

  1. Цегельський, 1928, с. 4.
  2. Пуряєва (3), 2018, с. 134.
  3. Пуряєва (5), 2017, с. 175.
  4. Процик, 2013, с. 86.
  5. Рокіцький, Рокіцька, 2013, с. 239-240.
  6. Пуряєва (5), 2016, с. 133.
  7. Даниленко, 2011, с. 91-92.
  8. Пуряєва, 2017, с. 27.
  9. Мороз, 2016, с. 108-109.
  10. Лист без коверти, 1871.
  11. Рокіцький, Рокіцька, 2013, с. 240.
  12. Фаріон, 2016, с. 58.
  13. Мороз, 2016, с. 109.

Джерела

Першоджерела
  • Пулюй И. Лист без коверти яко Одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника написав И. Пулюй. — Відень : З тискарні Соммера, 1871. — С. 15.
Наукові статті
  • Даниленко А. Перші переклади Нового Заповіту новоукраїнською мовою. Антоній Кобилянський проти Пантелеймона Куліша // У силовому полі мови. — Київ : Інститут української мови імені О. Потебні НАН України, 2011. — С. 87-102. з джерела 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  • Мороз Т. В. Українська мова – одна з сакральних мов світу // Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти. — Монреаль : Видавництво Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля; Видавництво Центру сучасної педагогіки «Навчання без кордонів», 2016. — С. 106–110.
  • Процик І. Сакральні тексти в українських переклад Івана Пулюя // Науковий вісник Чернівецького університету: Романо-слов’янський дискурс. — Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2013. — № 678. — С. 86-89.
  • Пуряєва Н. Перший молитовник українською мовою («Молитовник для руського народу» Івана Пулюя 1871 року) // Українська мова. — Київ : Інститут української мови імені О. Потебні НАН України, 2016. — № 3. — С. 130-141. — ISSN 1682-3540. — DOI:doi.org/10.15407/ukrmova2017.02.027.
  • Пуряєва Н. Особливості мови першого українського молитовника // Українська мова. — Київ : Інститут української мови імені О. Потебні НАН України, 2017. — № 2 (62). — С. 27-39. — ISSN 1682-3540. — DOI:doi.org/10.15407/ukrmova2017.02.027. з джерела 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  • Пуряєва Н. В. Літургійна церковнослов’янська мова в мовно-культурній ситуації Галичини XIX – першої половини XX століття // Лінгвістичні дослідження. — Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2017. — № 45. — С. 131-136. — ISSN 2312-7546. з джерела 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  • Пуряєва Н. Українська мова в літургійній практиці українських церков // Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія. — Дрогобич : Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2018. — № 42. — С. 128–146. — ISSN 2522-4557. — DOI:DOI:10.24919/2522-4557.2018.42.151925.
  • Пуряєва Н. В. Українська мова в літургійній практиці українських церков. — С. 1–26. з джерела 1 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  • Рокіцький О., Рокіцька Н. Перший україномовний переклад Біблії (до 110 річниці) // Наукові записки. Літературознавство. — Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2013. — № 37. — С. 234–247. з джерела 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  • Фаріон І. Д. Листи Івана Пулюя як джерело історії перекладу Біблії // Науковий вісник Чернівецького університету: Романо-слов’янський дискурс. — Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2016. — № 769. — С. 56-61.
  • Цегельський Р. Др. Іван Пулюй як науковий дослідник // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Львів : Наукове товариство імені Шевченка, 1928. — Т. XXVII. — С. 1–28. з джерела 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

List bez koverti yako Odpovid Vpr Kriloshaninu Malinovskomu na referat molitovnika napisav I Pulyuj polemichna stattya ta broshura u vidkritij formi Ivana Pulyuya yaka vijshla okremim vidannyam u Vidni 1871 roku Broshura mistila zakliki ta polemiku navkolo docilnosti vidannya cerkovnih knig i tekstiv ukrayinskoyu movoyu v greko katolickij cerkvi z oglyadu na yihnyu kanonichnist ta opirayuchis na dosvid susidnih narodiv i cerkov A takozh docilnosti vikoristannya takih vidan sered rusiniv ukrayinciv Galichini List bez koverti yako Odpovid Vpr Kriloshaninu Malinovskomu na referat molitovnika Obkladinka vidannyaAvtorIvan PulyujKrayinaAvstro UgorshinaMovaukrayinskaZhanrpublicistika polemikaMisceVidenUkr vidavnictvoZ tiskarni SommeraVidano1871Storinok15 List bez koverti yako Odpovid Vpr Kriloshaninu Malinovskomu na referat molitovnika u Vikidzherelah U 1860 1870 h rokah u Galichini vidbuvalos kulturno politichne protistoyannya mizh narodovcyami j rusofilami svyatoyurcyami Osoblivo gostrim bulo pitannya shodo vzhivannya ukrayinskoyi movi v cerkvi ta drukovanih vidan na religijnu tematiku Za iniciativi Pulyuya ta za pidtrimki otcya Donina kriloshanina pri videnskomu hrami svyatogo Stefana 1869 roku u Vidni vidrukuvano molitovnik dlya ukrayinciv yaki perebuvali na sluzhbi u avstro ugorskij armiyi 1870 roku zaversheno bilshij molitovnik ukrayinskoyu movoyu rukopis yakogo peredano mitropolitovi Silvestru Sembratovichu skladayuchi jomu gratulyaciyu vid imeni akademichnoyi molodi u Vidni Mitropolit obicyav Pulyuyevi sho nadast aprobat molitovniku ale opislya povernuvshis do Lvova pid vplivom todishnogo golovi svyatoyurciv otcya Mihajla Malinovskogo vidmoviv u dozvoli druku ta pogodiv spaliti rukopis po pravu kanonicheskomu Zagostrennya protistoyannya vililos u vidkritu polemichnu publikaciyu Ivana Pulyuya zi svyatoyurcem Mihayilom Malinovskim cherez jogo vidmovu j zaboronu do druku ta znishennya rukopisu molitovnika ukrayinskoyu movoyu Vsuperech zaboroni cerkovnoyi vladi Ivan Pulyuj virishiv taki opublikuvati molitovnik yakij otrimav shvalnu reakciyu gromadskosti ta cerkovnih verhiv tim samim zdobuvshi pidtrimku v pitanni poshirennya ukrayinskoyi movi v cerkovnomu zhitti Cherez 7 rokiv u 1878 roci mitropolit greko katolickoyi cerkvi Silvestr Sembratovich stvoriv perekladacku kolegiyu perekladiv cerkovnih tekstiv do skladu yakoyi uvijshli ukrayinski kulturni diyachi narodovci Vidtak poziciya Pulyuya znajshla pidtrimku PeredumoviVpodovzh 1860 1885 rokiv v Galichini bulo vidano ponad 60 riznomanitnih molitovnih vidan cerkovnoslov yanskoyu movoyu bagatotisyachni nakladi yakih rozkupovuvali duzhe shvidko Ivan Pulyuj pidgotuvav druge vidannyam molitvoslova ukrayinskoyu movoyu 1870 roku U lipni 1870 roku vin vid imeni studentiv u Vidni lvivskogo mitropolita Josifa Sembratovicha podaruvav jomu svij molitovnik sho vijshov drukom 1869 roku a v serpni peredav mitropolitovi pidgotovlenij do drugogo vidannya rukopis molitovnika napisanij fonetichnim pravopisom ukrayinskoyi movi Vin spodivavsya na prihilnist Josifa Sembratovicha u spravi druku religijnih tvoriv ukrayinskoyu movoyu Sam mitropolit ne mav nichogo proti fonetichnogo pravopisu ta viddav rukopis dlya recenzuvannya kriloshaninovi otcevi Mihajlovi Malinovskomu yakij cherez kilka misyaciv dav negativnu ocinku molitovnikovi a vidtak vinis verdikt pro zaboronu jogo drukuvannya zvinuvativshi Pulyuya u vidstupnictvi vid cerkovnoslov yanskoyi movi ta v agitaciyi za kulishivku j ukrayinshinu tim samim znishivshi vidannya Svyatoyurski oponenti narodovciv zaperechuvali mozhlivist perehodu na narodnu movu v molitvi visuvayuchi taki kontrargumenti Narodna mova ne maye dostatnih resursiv shob zabezpechiti vidpovidnij pereklad molitovnogo materialu Pereklad molitovnih tekstiv narodnoyu movoyu ne zrobit yih zrozumilimi dlya prostih viryan bez specialnogo komentarya Zaprovadzhennya ukrayinshini i kulishivki v molitovnu praktiku prizvede do rozrivu z vikovoyu tradiciyeyu cerkvi Golovna pretenziya Malinovskogo stosuvalasya ukrayinshini ta kulishivki yaki na jogo dumku ne buli vidpovidnimi zasobami dlya adekvatnogo perekladu molitovnogo materialu Oukrainshina i kulishovka ne doprovadili yeshe literatury nashoj do takogo sovershenstva shoby ona s nimi mogla sluzhiti vzorcem i nenerechno yest sho na oukraishinu i kulishovku grѣshitsya mnogo proizvolom naukovoyu nemochiyu i divatstvami v kotoryh lozhno i pusto postavlyayesya genialnost Mihayil Malinovskij Otec Mihayil Malinovskij vislovlyuvavsya pro sprobu vtyagnennya cerkvi v politichnij konflikt protistoyannya mizh narodovcyami j rusofilami ta namagannya postaviti na drugij plan trivalu literaturnu a takozh i cerkovno obryadovu tradiciyu dayuchi pri slavyanskom tekstѣ perevody na tak zvannu oukrainshinu s kulishovkoyu hoche na tom postaviti shoby vѣrni prinyali zvychaj po ukrainski molitisya tou zhe ide o toye ne tolko sorvati s nashoyu maloruskoyu literaturoyu no takzhe s nashimi cerkovnymi knigami svedennymi na lad nashogo maloruskogo yazyka o kolko to bylo vozmozhno na korist oukrainshiny i kulishovki kotory sut novovvedeniem bez podstavy yak ou nas tak i na Oukrainѣ i kotori yeshe ou nas ne opravdilisya aby ouzhe i cerkov nasha gonila za pustym vѣtrom Mihayil Malinovskij Iyerarhi greko katolickoyi cerkvi buli nalashtovani proti bud yakogo perekladu Svyatogo Pisma zhivoyu ukrayinskoyu movoyu Voni volili b radshe jogo zaboroniti ta znishiti Same ce radiv zrobiti pravom kanonicheskim 1870 roku otec Malinovskij shodo Molitvoslova Okrim togo galichani rusini ta bukovinci buli prizvichayeni do dumki pro mozhlivist isnuvannya lishe odniyeyi literaturnoyi movi na osnovi staroslov yanskoyi movi iz riznostilovimi ta inshomovnimi domishkami pislya ostatochnogo zanepadu na cih zemlyah prostoyi movi na pochatku XVIII stolittya Otzhe bilshist galickih ta zakarpatskih ukrayinciv peredusim moskvofilskogo spryamuvannya ne bula gotova do vikoristannya Svyatogo Pisma v perekladi fonetichnoyu movoyu iz naddnipryanskimi risami sho kilkisno ta yakisno perevazhayut nad zahidnoukrayinskimi elementami ta superechat yihnij oriyentaciyi na govirkovij movostil Mihajlo Malinovskij Ivan PulyujZmistPered opublikuvannyam pershoyi v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi molitovnoyi zbirki ukrayinskoyu movoyu Molitovnik dlya ruskogo narodu perekladach Ivan Pulyuj pidgotuvav polemichnu stattyu List bez koverti u vidpovid na zvinuvachennya recenzenta kanclera Mitropolichoyi konsistoriyi GKC otcya Mihayila Malinovskogo List bez koverti stav argumentovanoyu vidpoviddyu Ivana Pulyuya de vin pisav pro te sho pravo znishennya bez ob yektivnih na te prichin bulo pravosilnim u XV stolitti koli znishuvali ne lishe rukopisi ale j zhivih lyudej u XIX stolitti vse ne tak perekladach stverdzhuvav sho kozhna besida yaka zhive v narodi ye dlya nogo tajnim klyuchem yakim mozhna vidtvoriti rozuminnya movi cerkovnoyi yak i kozhnoyi chuzhoyi ta rozuminnya bud yakoyi nauki Shodo movi perekladu to Ivan Pulyuj navodit priklad perekladu sliv nasushnij na shodennij u movi originali grecka ta j po latini quotidianusrivnoznachne ukrayinskoyi shodennij Na identichnij pereklad leksemi vkazuyut teksti francuzkih italijskih nimeckih rumunskih polskih cheskih ta serbskih perekladiv Shodo nedorechnogo perekladu v darah nesenogo yak i apostolske viruyu to Ivan Pulyuj vvazhav sho toj hto tvorit nove slovo povinen shukati odvitnij korin v narodnij staroslov yanskij abo v bud yakij inshij slov yanskij movi Vin poklikayuchis na apostola Pavla stverdzhuvav Molitva tilki todi goditsya Gospodevi koli iz sercya pohodit i tilki todi bagata plodami Hto pitayus rozumnij mayuchi na cili zrushiti lyudske serce govoritime do zboru besidoyu chuzhoyu nezrozumiloyu Zaboronyati narodovi molitovnik v jogo vlasnij rozumiye molitvu yak hoche Ivan Pulyuj takozh govoriv pro docilnist narodnoyi movi v zhitti cerkvi kozhna besida sho zhiye v narodi yest jomu tajnim klyuchom kotrim mozhe vitvoriti rozuminne cerkovneyi yak i kozhdoyi chuzhoyi movi taj rozuminne vsyakoyi nauki Ivan Pulyuj List bez koverti Ivan Pulyuj stverdzhuvav pro ukrayinskij pravopis Fonetichna pravopis tak dnedavnya yak same pismenstvo Uzhivayut fonetiku Serbi a namagayut do neyi Chehi Slovaki Nimci taj inshi narodi i ne znayu niyakoyi chistoyi etimologiyi bez primishki fonetiki Hodit tu o vazhnishu rich shob narodovi ne otyazhati pristupu do pismenstva i prosviti Ivan Pulyuj List bez koverti Ivan Pulyuj nagoloshuvav na rizni pidhodi do perekladackoyi tvorchosti v majbutnih vidannyah religijnogo zmistu ukrayinskoyu movoyu hto tvorit nove slovo toj shukati musit odvichnij korin abo v narodnij staroslov yanskij abo yakij zhivij slov yanskij movi Ivan Pulyuj List bez koverti Rishuchim publichnim vistupom proti rishennya lvivskoyi konsistoriyi na zaboronu druku ta znishennya rukopisu Ivan Pulyuj pragnuv ne tilki vidstoyati svoyu pravotu v polemici z cerkovnimi funkcionerami ale j yak pisav v odnomu iz listiv do Andriya Sichinskogo hochu pokazati ta navchiti svyashenikiv sho nema chogo fariseyiv boyatis sho i na nih yest sud ta shob ne lyakalis yavno odnij pravdi klanyatis Ivan Pulyuj opisav j vlasne stavlennya do moskvofilstva v greko katolickij cerkvi Perekladayuchi svyate Pismo ya nikoli ne oglyadavsya na Arhiyereyiv nyi na pravoslavnih nyi na katolickih Vashi Arhiyereyi derzhat klyuchi rozuminnya pid poloyu i sami ne vvihodyat do carstva nebesnogo i lyudej tudi ne puskayut Dozvolyat voni todi sv yate Pismo na ukrainskij movi yak budut musili dozvoliti a bude se todi koli nihto ne pitatime ih yak i vsyudi po sviti ne pitayut Ivan Pulyuj List bez kovertiReakciyaPislya 7 rokiv u 1878 roci mitropolit UGKC Silvestr Sembratovich nathnennij prikladom Ivana Pulyuya stvoriv perekladacku kolegiyu do skladu yakoyi uvijshli Omelyan Ogonovskij Oleksandr Stefanovich Oleksij Slyusarchuk Togo zh roku pobachili svit taki pidgotovleni kolegiyeyu ukrayinski vidannya Molitvennik narodnyj ruskij Molitvennik narodnyj ruskij dlya dѣtej Ivan Franko zauvazhiv sho Pulyuj 1871 r dav sebe znati v ruskim pismenstvi yak duzhe talanovitij polemist u duzhe delikatnij spravi vzhivannya narodnogo yazika v cerkovnih knizhkah ZnachennyaPopri zaboronu cerkovnoyi vladi Ivan Pulyuj virishiv taki opublikuvati molitovnik Vin rozumiv sho jogo pracya posluzhit do moralnogo i intellektualnogo a poseredno i do sociyalnogo dvignennya ruskogo narodu Pracya Pulyuya vijshla na pochatku 1872 roku pid nazvoyu Molitovnik dlya ruskogo narodu Druge pobilshene vidannye U zhovtni 1872 roku z yavivsya shvalnij vidguk pro ce vidannya u zhurnali Pravda Zaznachayuchi konechnu potrebu takogo molitovnika domagayuchis prirodnih prav dlya nashogo ridnogo slova dosi sami ne dozvolyali Rusinovi navit pomolitisya po ruski tak shob vin molitvu rozumiv a otzhe molitovnik o kotrim govorimo vdovolit vsim potrebam miryanina ruskogo Molitovnik zdobuv visoku ocinku takozh i v Naddnipryanskij Ukrayini Zokrema 1877 roku znajomij Ivana Pulyuya harkiv yanin Volodimir Aleksandrov u vidpovid na nadislanij jomu primirnik napisav Pokazav ya yego odnomu svoemu priyatelevi nashomu zh taki popovi tak vin prochitav skilki molitov ta j kazhe bach Nashob yego i tolkovat tii molitvy narodovi yak bi u nego v rukah buv takij molitovnik Kozhen by sam doshercya vse zrozumiv Dobre dalebi dobre Nehaj vas Bog blagoslovlyae za vashu svyatu pracyu A pisni i kolyadki mabut narodni Pri nashih molitovnikah pohozhogo nemaye Volodimr Aleksandrov Vidannya Molitovnika ukrayinskoyu movoyu stalo vazhlivoyu podiyeyu u konteksti statusu j rozvitku literaturnoyi movi drugoyi polovini XIX pochatku XX stolittya Yak zaznachav ukrayinskij literaturoznavec Kirilo Studinskij svoyimi molitovnikami poklav Ivan Pulyuj pochin do dalshih perekladiv Div takozhU Vikidzherelah ye List bez koverti yako Odpovid Vpr Kriloshaninu Malinovskomu na referat molitovnika Listi do brativ hliborobiv Listi z hutoraPrimitkiCegelskij 1928 s 4 Puryayeva 3 2018 s 134 Puryayeva 5 2017 s 175 Procik 2013 s 86 Rokickij Rokicka 2013 s 239 240 Puryayeva 5 2016 s 133 Danilenko 2011 s 91 92 Puryayeva 2017 s 27 Moroz 2016 s 108 109 List bez koverti 1871 Rokickij Rokicka 2013 s 240 Farion 2016 s 58 Moroz 2016 s 109 DzherelaPershodzherela Pulyuj I List bez koverti yako Odpovid Vpr Kriloshaninu Malinovskomu na referat molitovnika napisav I Pulyuj Viden Z tiskarni Sommera 1871 S 15 Naukovi statti Danilenko A Pershi perekladi Novogo Zapovitu novoukrayinskoyu movoyu Antonij Kobilyanskij proti Pantelejmona Kulisha U silovomu poli movi Kiyiv Institut ukrayinskoyi movi imeni O Potebni NAN Ukrayini 2011 S 87 102 z dzherela 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Moroz T V Ukrayinska mova odna z sakralnih mov svitu Aktualni pitannya problemi ta perspektivi rozvitku gumanitarnogo znannya u suchasnomu informacijnomu prostori nacionalnij ta internacionalnij aspekti Monreal Vidavnictvo Shidnoukrayinskogo nacionalnogo universitetu imeni Volodimira Dalya Vidavnictvo Centru suchasnoyi pedagogiki Navchannya bez kordoniv 2016 S 106 110 Procik I Sakralni teksti v ukrayinskih pereklad Ivana Pulyuya Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu Romano slov yanskij diskurs Chernivci Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha 2013 678 S 86 89 Puryayeva N Pershij molitovnik ukrayinskoyu movoyu Molitovnik dlya ruskogo narodu Ivana Pulyuya 1871 roku Ukrayinska mova Kiyiv Institut ukrayinskoyi movi imeni O Potebni NAN Ukrayini 2016 3 S 130 141 ISSN 1682 3540 DOI doi org 10 15407 ukrmova2017 02 027 Puryayeva N Osoblivosti movi pershogo ukrayinskogo molitovnika Ukrayinska mova Kiyiv Institut ukrayinskoyi movi imeni O Potebni NAN Ukrayini 2017 2 62 S 27 39 ISSN 1682 3540 DOI doi org 10 15407 ukrmova2017 02 027 z dzherela 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Puryayeva N V Liturgijna cerkovnoslov yanska mova v movno kulturnij situaciyi Galichini XIX pershoyi polovini XX stolittya Lingvistichni doslidzhennya Harkiv Harkivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni G S Skovorodi 2017 45 S 131 136 ISSN 2312 7546 z dzherela 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Puryayeva N Ukrayinska mova v liturgijnij praktici ukrayinskih cerkov Problemi gumanitarnih nauk Seriya Filologiya Drogobich Drogobickij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Ivana Franka 2018 42 S 128 146 ISSN 2522 4557 DOI DOI 10 24919 2522 4557 2018 42 151925 Puryayeva N V Ukrayinska mova v liturgijnij praktici ukrayinskih cerkov S 1 26 z dzherela 1 kvitnya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2022 Rokickij O Rokicka N Pershij ukrayinomovnij pereklad Bibliyi do 110 richnici Naukovi zapiski Literaturoznavstvo Ternopil Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Gnatyuka 2013 37 S 234 247 z dzherela 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Farion I D Listi Ivana Pulyuya yak dzherelo istoriyi perekladu Bibliyi Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu Romano slov yanskij diskurs Chernivci Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha 2016 769 S 56 61 Cegelskij R Dr Ivan Pulyuj yak naukovij doslidnik Zbirnik matematichno prirodopisno likarskoyi sekciyi NTSh Lviv Naukove tovaristvo imeni Shevchenka 1928 T XXVII S 1 28 z dzherela 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ