Метео́р (грец. μετέωρος, «небесний»), «зорепад» — явище, що виникає за згоряння в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів). Аналогічне явище вищої інтенсивності (яскравіше −4 зоряної величини) називається болідом. Давня назва — літа́вець.
Метеор | |
Метеор у Вікісховищі |
Історія
Перші документальні відомості про метеори виявлено у давньоєгипетському папірусі, який зберігається в Ермітажі. Його датовано близько 2000 до н. е. У давньоруських літописах перші записи про боліди стосуються 1091 року. Правильне пояснення природи метеорів як явищ, пов'язаних із влітанням до атмосфери Землі позаземних тіл, вперше дав Е. Хладні (1794).
Опис
Розрізняють спорадичні метеори та потокові — метеорні дощі. Зазвичай метеори спалахують на висотах нижче 120 км і згасають на висотах понад 60 км (більшість — на висотах 80—90 км). Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері Землі. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають метеоритами.
Відомо три види метеоритів: кам'яні, залізні та залізно-кам'яні. Іноді метеорити знаходять через багато років після їхнього падіння. Особливо багато знайдено залізних метеоритів. За вмістом радіоактивних елементів визначають вік метеоритів. Він різний, а найстаріші метеорити мають вік 4,5 млрд років.
Під час польоту метеорити обплавляються й покриваються чорною скоринкою. Один з таких[][ ] «чорних каменів» вмурований у стіну Кааби (у Мецці) і є предметом релігійного поклоніння.
Див. також
Джерела
- Літа́вець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Метеор // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 281—282. — .
- Астрономія. Б. О. Воронцов-Вельямінов
Література
- Математико-фізичний аналіз метеорного явища: [монографія] / В. Г. Кручиненко ; НАН України, Голов. астрон. обсерваторія. — К. : Наук. думка, 2012. — 295 с. : іл. — (Проєкт «Наукова книга»). — Бібліогр.: с. 274—292 (369 назв). —
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Meteor |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Meteor znachennya Cya stattya pro yavishe Pro zalishki meteornih til yaki dosyagli poverhni Zemli div Meteorit Meteo r grec metewros nebesnij zorepad yavishe sho vinikaye za zgoryannya v atmosferi Zemli dribnih meteornih til napriklad ulamkiv komet chi asteroyidiv Analogichne yavishe vishoyi intensivnosti yaskravishe 4 zoryanoyi velichini nazivayetsya bolidom Davnya nazva lita vec Meteor Meteor u VikishovishiMeteornij potikIstoriyaPershi dokumentalni vidomosti pro meteori viyavleno u davnoyegipetskomu papirusi yakij zberigayetsya v Ermitazhi Jogo datovano blizko 2000 do n e U davnoruskih litopisah pershi zapisi pro bolidi stosuyutsya 1091 roku Pravilne poyasnennya prirodi meteoriv yak yavish pov yazanih iz vlitannyam do atmosferi Zemli pozazemnih til vpershe dav E Hladni 1794 OpisRozriznyayut sporadichni meteori ta potokovi meteorni doshi Zazvichaj meteori spalahuyut na visotah nizhche 120 km i zgasayut na visotah ponad 60 km bilshist na visotah 80 90 km Meteorne tilo nevelikih rozmiriv zdebilshogo povnistyu viparovuyetsya v atmosferi Zemli Inodi jogo masa za chas polotu duzhe zmenshuyetsya j do Zemli dolitayut tilki reshtki yaki zazvichaj vstigayut oholonuti koli kosmichnu shvidkist pogasiv opir povitrya Yih nazivayut meteoritami Vidomo tri vidi meteoritiv kam yani zalizni ta zalizno kam yani Inodi meteoriti znahodyat cherez bagato rokiv pislya yihnogo padinnya Osoblivo bagato znajdeno zaliznih meteoritiv Za vmistom radioaktivnih elementiv viznachayut vik meteoritiv Vin riznij a najstarishi meteoriti mayut vik 4 5 mlrd rokiv Pid chas polotu meteoriti obplavlyayutsya j pokrivayutsya chornoyu skorinkoyu Odin z takih dzherelo sumnivno chornih kameniv vmurovanij u stinu Kaabi u Mecci i ye predmetom religijnogo pokloninnya Div takozhMizhnarodna meteorna organizaciyaDzherelaLita vec Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Meteor Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 281 282 ISBN 966 613 263 X Astronomiya B O Voroncov Velyaminov ISBN 5 330 01072 1LiteraturaMatematiko fizichnij analiz meteornogo yavisha monografiya V G Kruchinenko NAN Ukrayini Golov astron observatoriya K Nauk dumka 2012 295 s il Proyekt Naukova kniga Bibliogr s 274 292 369 nazv ISBN 978 966 00 1261 5 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meteor