Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Головна Віленська школа Szkoła Główna Wileńska вищий навчальний заклад в Вільні кінця XVIII століття початку XIX століть

Головна Віленська школа

Головна Віленська школа

Головна Віленська школа (Szkoła Główna Wileńska) — вищий навчальний заклад в Вільні кінця XVIII століття — початку XIX століть; спадкоємиця заснованої у 1579 році єзуїтської Академії та університету та попередниця заснованого у 1803 році Імператорського Віленського університету, зіграла важливу роль у розвитку освіти, науки і культури Литви та Білорусі.

image
Вивіска Schola Princips Magni Ducatus Lithuaniae
image
Головна Віленська школа

Історія

Після скасування в 1773 році ордена єзуїтів належана їм Віленська Академія та університет були при діяльній участі колишнього єзуїта, математика та астронома Мартина Почобута-Одляницького реорганізовані в Головну школу Великого князівства Литовського (Schola Princips Magni Ducatus Lithuaniae) (1780). У її ведення передавалися всі навчальні заклади краю. Після розділів Речі Посполитої вона була перейменована в 'Головну Віленськую школу':

У 1797 році імператор Павло I відвідав Вільно, оглянув у подробиці головну школу та доручив князю Рєпніну, Віленського генерал-губернатору, потурбуватися складанням нового статуту для управління Головної школи та підвідомчими їй училищами.

У розробці статуту брав діяльну участь Мартин Почобут-Одляницький. За Головною віленській школою збереглися права установи, керівного навчальними закладами Литви та Білорусі, та доходи поіезуітскіх маєтків. У школі з'явилася кафедра витончених мистецтв на чолі з живописцем Франциском Смуглевичем та було посилено викладання хімії. Ректором до 1799 року залишався Мартин Почобут-Одляницький. Його змінив правознавець і економіст Єронім Стройновський.

При Мартині Почобуту-Одляницкому з'явилися кафедра образотворчого мистецтва, університетський ботанічний сад, в 1781 році був заснований медичний факультет. З його ініціативи були запрошені відомі вчені.

image
Форстер (приблизно 1785)

У 1781 році в будівлі на Замковій вулиці (ниніPilies g. 22) була заснована Медична колегія Головної школи, яка вважається першим медичним вищим навчальним закладом в Литві. Професор у дворі Медичної колегії у 1782 році заснував ботанічний сад та оранжерею. Вони займали площу близько 300 метрів2, на якій росло понад 2 тисячі рослин. Ботанічний сад у добрих умовах діяв тут до 1797 року.

image
Анджей Снядецький

Викладали також інші відомі вчені — вихованець Головної школи, Станіслав Боніфацій Юндзілл(Stanisław Bonifacy Jundziłł; 1761—1847), польський математик (Franciszek Narwojsz; 1742—1819) та багато інших.

З 1797 року професором хімії був Анджей Снядецький (Jędrzej Śniadecki; 1768—1838).

В 1789—1794 військову інженерію та картографію в Литовській школі інженерного корпусу при Головній школі викладав архітектор Вавжинець Ґуцевич (Wawrzyniec Gucewicz; 1753—1798), її професор з 1793 року; пізніше, після придушення повстання 1794 року, викладав також у 1797-1798 роках. Його учень Міхал Шульц (Michał Szulc; 1769—1812) закінчив Головну школу у 1788 році зі ступенем доктора філософії та в 1797 році став ад'юнктом професора, пізніше — професором і очолив кафедру архітектури.

Вчений-гігієніст Август Бекю (August Ludwik Bécu; 1775—1824) закінчив навчання в Головній школі зі ступенем доктора філософії (1789), пізніше отримав ступінь доктора медицини (1793) та з 1797 року читав курси патології, терапії, фармацевтики, фізіології.

Серед вихованців Головної школи також військовий інженер та архітектор, історик і дослідник литовської міфології Теодор Нарбут(Teodor Narbutt; 1784—1864), у 1799-1803 роках навчався в ній інженерній справі;

Підписаним 4 (16) квітня 1803 року імператором Олександром I актом Головна Віленська школа перетворюється на імператорський Віленський університет.

Примітки

  1. . Вильно // Живописная Россия. Отечество наше в его земельном, историческом, племенном, экономическом и бытовом значении. Под общей редакцией П. П. Семенова, вице-председателя императорского Русского географического общества. Том третий. Часть первая. Санкт-Петербург — Москва: Издание книгопродавца-типографа М. О. Вольфа, 1882. С. 154.
  2. Мысліцелі i асветнікі Беларусі: Энцыклапедычны даведнік. Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 1995. . С. 213.(біл.)
  3. Vilniaus universiteto botanikos sodas [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.](лит.)
  4. Vilniaus universiteto Botanikos sodui — 225 [ 22 вересня 2007 у Wayback Machine.](біл.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golovna Vilenska shkola Szkola Glowna Wilenska vishij navchalnij zaklad v Vilni kincya XVIII stolittya pochatku XIX stolit spadkoyemicya zasnovanoyi u 1579 roci yezuyitskoyi Akademiyi ta universitetu ta poperednicya zasnovanogo u 1803 roci Imperatorskogo Vilenskogo universitetu zigrala vazhlivu rol u rozvitku osviti nauki i kulturi Litvi ta Bilorusi Viviska Schola Princips Magni Ducatus Lithuaniae Golovna Vilenska shkolaIstoriyaPislya skasuvannya v 1773 roci ordena yezuyitiv nalezhana yim Vilenska Akademiya ta universitet buli pri diyalnij uchasti kolishnogo yezuyita matematika ta astronoma Martina Pochobuta Odlyanickogo reorganizovani v Golovnu shkolu Velikogo knyazivstva Litovskogo Schola Princips Magni Ducatus Lithuaniae 1780 U yiyi vedennya peredavalisya vsi navchalni zakladi krayu Pislya rozdiliv Rechi Pospolitoyi vona bula perejmenovana v Golovnu Vilenskuyu shkolu U 1797 roci imperator Pavlo I vidvidav Vilno oglyanuv u podrobici golovnu shkolu ta doruchiv knyazyu Ryepninu Vilenskogo general gubernatoru poturbuvatisya skladannyam novogo statutu dlya upravlinnya Golovnoyi shkoli ta pidvidomchimi yij uchilishami U rozrobci statutu brav diyalnu uchast Martin Pochobut Odlyanickij Za Golovnoyu vilenskij shkoloyu zbereglisya prava ustanovi kerivnogo navchalnimi zakladami Litvi ta Bilorusi ta dohodi poiezuitskih mayetkiv U shkoli z yavilasya kafedra vitonchenih mistectv na choli z zhivopiscem Franciskom Smuglevichem ta bulo posileno vikladannya himiyi Rektorom do 1799 roku zalishavsya Martin Pochobut Odlyanickij Jogo zminiv pravoznavec i ekonomist Yeronim Strojnovskij Pri Martini Pochobutu Odlyanickomu z yavilisya kafedra obrazotvorchogo mistectva universitetskij botanichnij sad v 1781 roci buv zasnovanij medichnij fakultet Z jogo iniciativi buli zaprosheni vidomi vcheni Forster priblizno 1785 pribulij z Varshavi pravoznavec ta ekonomist Yeronim Strojnovskij Hieronim Stroynowski 1752 1815 z 1780 roku profesor prirodnogo prava avtor traktatu Nauka prawa przyrodzonego politycznego ekonomiki politycznej i prawa narodow 1785 z 1799 roku rektor a piznishe yepiskop vilenskij 1814 1815 francuzkij ta likar Jean Emanuel Gilibert 1741 1814 pribuvshi z Grodno u 1781 roci vin vzhe u 1783 roci buv zmushenij pokinuti Vilnyus cherez konflikt z klerikalnimi kolami v yakij bula vtyagnuta ta jogo druzhina nimecka naturalist Jogann Georg Adam Forster Johann Georg Adam Forster 1754 1794 zajmav kafedru prirodoznavstva v 1784 1787 rokah U 1781 roci v budivli na Zamkovij vulici niniPilies g 22 bula zasnovana Medichna kolegiya Golovnoyi shkoli yaka vvazhayetsya pershim medichnim vishim navchalnim zakladom v Litvi Profesor u dvori Medichnoyi kolegiyi u 1782 roci zasnuvav botanichnij sad ta oranzhereyu Voni zajmali ploshu blizko 300 metriv2 na yakij roslo ponad 2 tisyachi roslin Botanichnij sad u dobrih umovah diyav tut do 1797 roku Andzhej Snyadeckij Vikladali takozh inshi vidomi vcheni vihovanec Golovnoyi shkoli Stanislav Bonifacij Yundzill Stanislaw Bonifacy Jundzill 1761 1847 polskij matematik Franciszek Narwojsz 1742 1819 ta bagato inshih Z 1797 roku profesorom himiyi buv Andzhej Snyadeckij Jedrzej Sniadecki 1768 1838 V 1789 1794 vijskovu inzheneriyu ta kartografiyu v Litovskij shkoli inzhenernogo korpusu pri Golovnij shkoli vikladav arhitektor Vavzhinec Gucevich Wawrzyniec Gucewicz 1753 1798 yiyi profesor z 1793 roku piznishe pislya pridushennya povstannya 1794 roku vikladav takozh u 1797 1798 rokah Jogo uchen Mihal Shulc Michal Szulc 1769 1812 zakinchiv Golovnu shkolu u 1788 roci zi stupenem doktora filosofiyi ta v 1797 roci stav ad yunktom profesora piznishe profesorom i ocholiv kafedru arhitekturi Vchenij gigiyenist Avgust Bekyu August Ludwik Becu 1775 1824 zakinchiv navchannya v Golovnij shkoli zi stupenem doktora filosofiyi 1789 piznishe otrimav stupin doktora medicini 1793 ta z 1797 roku chitav kursi patologiyi terapiyi farmacevtiki fiziologiyi Sered vihovanciv Golovnoyi shkoli takozh vijskovij inzhener ta arhitektor istorik i doslidnik litovskoyi mifologiyi Teodor Narbut Teodor Narbutt 1784 1864 u 1799 1803 rokah navchavsya v nij inzhenernij spravi Pidpisanim 4 16 kvitnya 1803 roku imperatorom Oleksandrom I aktom Golovna Vilenska shkola peretvoryuyetsya na imperatorskij Vilenskij universitet Primitki Vilno Zhivopisnaya Rossiya Otechestvo nashe v ego zemelnom istoricheskom plemennom ekonomicheskom i bytovom znachenii Pod obshej redakciej P P Semenova vice predsedatelya imperatorskogo Russkogo geograficheskogo obshestva Tom tretij Chast pervaya Sankt Peterburg Moskva Izdanie knigoprodavca tipografa M O Volfa 1882 S 154 Mysliceli i asvetniki Belarusi Encyklapedychny davednik Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 1995 ISBN 985 11 0016 1 S 213 bil Vilniaus universiteto botanikos sodas 28 veresnya 2007 u Wayback Machine lit Vilniaus universiteto Botanikos sodui 225 22 veresnya 2007 u Wayback Machine bil

Дата публікації:
Топ