Ян Йосипович Нагурський пол Alfons Jan Nagórski 8 лютого 1888 Влоцлавек нині Польща 9 червня 1976 Варшава полярний льотч

Ян Йосипович Нагурський (пол. Alfons Jan Nagórski; 8 лютого 1888, Влоцлавек, нині Польща — 9 червня 1976, Варшава) — полярний льотчик, польський піонер польотів над льодами Арктики.

Ян Нагурський
пол. Jan Nagórski

Народження	8 (20) лютого 1888 Влоцлавек, Влоцлавський повіт^[d], Варшавська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть	9 червня 1976(1976-06-09) (88 років) Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання	^d
Країна	Республіка Польща Королівство Польське
Освіта	Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського, Одеське військове училище (1909) і ^d
Війни / битви	Східний фронт (Перша світова війна)
Нагороди
Ян Нагурський у Вікісховищі

Поляк, служив у російської армії, став одним з перших пілотів російського флоту. В 1914 році брав участь у пошуках зниклої експедиції Георгія Сєдова, коли зробив п'ять польотів — перших у світі польотів в небі Арктики.

Першим з льотчиків зробив «мертву петлю» на гідроаероплані, в Першу світову війну був нагороджений декількома орденами.

Біографія

Народився 8 лютого 1888 року по н. ст. в сім'ї мірошника. Після закінчення школи працював судовим клерком і вчителем.

У 1906 році поступив в Одеське юнкерське піхотне училище. 6 серпня 1909 року отримав звання підпоручик і призначення в 23-й Сибірський стрілецький полк, розквартирований у Хабаровську.

В кінці 1910 року подав рапорт на вступ до Вищого морського інженерного училища і продовжив навчання в Санкт-Петербурзі.

Натхненний демонстраційними польотами Сергія Уточкіна, з початку 1911 до 1912 року Нагурський пройшов курс навчання під керівництвом інструктора Раєвського в в поблизу Санкт-Петербурга.

У червні 1912 року Нагурський вступив до . У наступному 1913 році отримав звання військового льотчика.

Одночасно з авіаційною підготовкою, в липні 1913 року Нагурський успішно захистив диплом морського інженера і був призначений в Головне Гідрографічне Управління.

В 1914 році для пошуків експедиції Г. Я. Сєдова вперше у світовій історії використовувалася полярна авіація: льотчик Ян Нагурський з механіком Е. В. Кузнецовим на гідролітаку «Фарман МФ-11» дослідив з повітря льоди і узбережжя Нової Землі на протяжності близько 1060 км. Під час останнього польоту він досяг 76 паралелі.

Farman MF.11 Яна Нагурського на Новій Землі, 1914

Пам'ять

На честь Яна Нагурський названі:

Мис Нагурський в північній частині острова Земля Олександри в архіпелазі Земля Франца-Йосифа.
Гідрометеорологічна полярна станція «Нагурський» Держкомгідромету СРСР на острові Земля Олександри в архіпелазі Земля Франца-Йосифа (закрита в 1997 році).
Допоміжний аеродром «Нагурський» Оперативної Групи Арктики (ОДА) на Землі Франца-Йосифа (закритий, станом на 2009 рік використовується як злітно-посадочний майданчик авіації прикордонної служби ФСБ Росії).
З травня 2007 року — база прикордонної служби ФСБ Росії «Нагурський» на Землі Олександри.

Книги

Jan Nagórski. Pierwszy nad Arktyką // Warszawa. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1958 (пол.)
Jan Nagórski. Nad płonącym Bałtykiem // // Warszawa. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1960 (пол.)

Примітки

В російських джерелах 1930—1940 років також використовувалось ім'я Іван
БСЭ //Нагурский Ян Иосифович^{[недоступне посилання з серпня 2019]})
. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 15 квітня 2022.

[1] В російських джерелах 1930—1940 років також використовувалось ім'я Іван

[2] БСЭ //Нагурский Ян Иосифович^{[недоступне посилання з серпня 2019]})

[3] . Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 15 квітня 2022.