Павуколов Павуколов малий Arachnothera longirostra Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Ani

Павуколов

Павуколов малий
(Arachnothera longirostra)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:	*Павуколов (Arachnothera)* Temminck, 1826

Види

Посилання

Вікісховище:	Arachnothera
Віківиди:	Arachnothera
ITIS:	557426
NCBI:	237414

Павуколов (Arachnothera) — рід горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Представники цього роду мешкають в лісах Південної та Південно-Східної Азії.

Опис

Павуколови є одними з найбільших представників родини нектаркових. Великий павуколов є найбільшим і найважчим представком своєї родини, доягаючи довжини 22 см при вазі в 49 г. Дзьоби павуколовів довгі, вдвічі більше за їх голови, вигнуті і міцні. Язик має трубкоподібну форму. Павуколовам не притаманний статевий диморфізм. Їхнє забарвлення менш яскраве, ніж у інших нектарок і не є райдужним. Верхня частина ніла переважно оливково-зелена, а нижня — білувата або жовта, у деяких видів поцяткована темними смужками. Спів простий і являє собою серію писклявих свистів.

Поведінка

Павуколови, як випливає з їх назви, харчуються павуками. Вони здатні виймати павуків з центру їхньої павутини, не заплутавшись в ній. Також павуколови живляться іншими безхребетними, зокрема цвіркунами, метеликами, мурахами, гусінню та іншими комахами. Окрім комах, павуколови також живляться нектаром. Вони є важливими запилювачами деяких видів рослин.

Павуколови живуть поодинці або парами. Вони вирізняються від інших нектаркових характером свого гнізда, яке підвішується під великим пальмовим або банановим листом. Форма гнізда різниться в залежності від виду: воно може бути простим, чашоподібним (у смугастого павуколова), видовженим, трубкоподібним (у жовтощокого павуколова) або пляшкоподібним (у довгодзьобого павуколова). Гніздо підвішується до листа за допомогою павутиння або рослинних волокон, робиться з трави і листя. Будівництвом гнізда займається лише самиця, однак на відміну від інших нектаркових, яйця насиджують і самець і самиця. Павуколови відкладають 2-3 яйця. Іноді вони стають жертвами гніздового паразитизму зозуль.

Поширення і екологія

Павуколови поширені в Індомалаї, від східної Індії до Філіппін та від південних схилів Гімалаїв до Яви. Найбільше видове різноманіття павуколовів спостерігається на Малайському півострові, Суматрі та Калімантані. Вони живуть в тропічних, бамбукових і заболочених тропічних лісах, на узліссях та галявинах, у вторинних та інших деградованих лісах. Деякі види пристосувалися до життя проряд з людьми і живуть в садах і на плантаціях. Більшість видів мешкають в рівнинних лісах, за виняком бурого павуколова, який живе в горах.

Види

Виділяють тринадцять видів:

Павуколов малий (Arachnothera longirostra)
Павуколов жовтобокий (Arachnothera flammifera)
Павуколов блідий (Arachnothera dilutior)
Павуколов товстодзьобий (Arachnothera crassirostris)
Павуколов довгодзьобий (Arachnothera robusta)
Павуколов великий (Arachnothera flavigaster)
Павуколов жовтощокий (Arachnothera chrysogenys)
Павуколов короткохвостий (Arachnothera clarae)
Павуколов східний (Arachnothera modesta)
Павуколов сіроволий (Arachnothera affinis)
Павуколов борнейський (Arachnothera everetti)
Павуколов смугастий (Arachnothera magna)
Павуколов бурий (Arachnothera juliae)

Етимологія

Наукова назва роду Arachnothera походить від сполучення слів дав.-гр. αραχνης — павук і θηρας — мисливець.

Примітки

C.J. Temminck: Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux, pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon. Paryż: Dufour & d'Ocagne, 1826, ss. ryc. 388 i tekst. [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Cheke, Robert; Mann, Clive (2008). Family Nectariniidae (Sunbirds). У Josep, del Hoyo; Andrew, Elliott; David, Christie (ред.). Handbook of the Birds of the World. Volume 13, Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 196—243. ISBN .
Sakai, Shoko; Kato, Makoto; Tamiji Inoue (1999). Three pollination guilds and variation in floral characteristics of Bornean gingers (Zingiberaceae and Costaceae). American Journal of Botany. 86 (5): 646—658. doi:10.2307/2656573. PMID 10330067.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
Arachnothera flammifera у базі Avibase.
D.J. Lohman, K.K. Ingram, D.M. Prawiradilaga, K. Winker, F.H. Sheldon, R.G. Moyle, P.K.L. Ng, P.S. Ong, L.K. Wang, T.M. Braile, D. Astuti, R. Meier. Cryptic genetic diversity in "widespread" Southeast Asian bird species suggests that Philippine avian endemism is gravely underestimated. „Biological Conservation”. 143 (8), ss. 1885–1890, 2010. doi:10.1016/j.biocon.2010.04.042 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
M.A. Rahman, D.F.A. Gawin, C. Moritz. Patterns of genetic variation in the Little Spiderhunter (Arachnothera longirostra) in southeast Asia. „The Raffles Bulletin of Zoology”. 58 (2), ss. 381–390, 2010 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
R.G. Moyle, S.S. Taylor, C.H. Oliveros, H.Ch. Lim, Ch.L. Haines, M.A. Rahman, F.H. Sheldon. Diversification of an endemic Southeast Asian genus: Phylogenetic relationships of the spiderhunters (Nectariniidae: Arachnothera). „The Auk”. 128 (4), ss. 777–788, 2011. doi:10.1525/auk.2011.11019 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
Arachnothera dilutior у базі Avibase.
Arachnothera everetti у базі Avibase.
C.G. Sibley, B.L. Monroe Jr.: Distribution and Taxonomy of the Birds of the World. New Haven: Yale University Press, 1990. .
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 98. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Temminck-1] C.J. Temminck: Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux, pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon. Paryż: Dufour & d'Ocagne, 1826, ss. ryc. 388 i tekst. [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[HBW-3] Cheke, Robert; Mann, Clive (2008). Family Nectariniidae (Sunbirds). У Josep, del Hoyo; Andrew, Elliott; David, Christie (ред.). Handbook of the Birds of the World. Volume 13, Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 196—243. ISBN .

[4] Sakai, Shoko; Kato, Makoto; Tamiji Inoue (1999). Three pollination guilds and variation in floral characteristics of Bornean gingers (Zingiberaceae and Costaceae). American Journal of Botany. 86 (5): 646—658. doi:10.2307/2656573. PMID 10330067.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.

[6] Arachnothera flammifera у базі Avibase.

[bc143-7] D.J. Lohman, K.K. Ingram, D.M. Prawiradilaga, K. Winker, F.H. Sheldon, R.G. Moyle, P.K.L. Ng, P.S. Ong, L.K. Wang, T.M. Braile, D. Astuti, R. Meier. Cryptic genetic diversity in "widespread" Southeast Asian bird species suggests that Philippine avian endemism is gravely underestimated. „Biological Conservation”. 143 (8), ss. 1885–1890, 2010. doi:10.1016/j.biocon.2010.04.042 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().

[rbz58-8] M.A. Rahman, D.F.A. Gawin, C. Moritz. Patterns of genetic variation in the Little Spiderhunter (Arachnothera longirostra) in southeast Asia. „The Raffles Bulletin of Zoology”. 58 (2), ss. 381–390, 2010 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().

[auk128-9] R.G. Moyle, S.S. Taylor, C.H. Oliveros, H.Ch. Lim, Ch.L. Haines, M.A. Rahman, F.H. Sheldon. Diversification of an endemic Southeast Asian genus: Phylogenetic relationships of the spiderhunters (Nectariniidae: Arachnothera). „The Auk”. 128 (4), ss. 777–788, 2011. doi:10.1525/auk.2011.11019 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().

[10] Arachnothera dilutior у базі Avibase.

[11] Arachnothera everetti у базі Avibase.

[sib&mon-12] C.G. Sibley, B.L. Monroe Jr.: Distribution and Taxonomy of the Birds of the World. New Haven: Yale University Press, 1990. .

[13] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 98. ISBN .