Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахти села Іллінка не функціонуючі 2017 рік кустарні вуглевидобувні підприємства в районі сучасного смт Іллінка Мар їнсь

Шахти Іллінки

Шахти Іллінки

Шахти села Іллінка - не функціонуючі (2017 рік) кустарні вуглевидобувні підприємства в районі сучасного смт Іллінка Мар'їнського району і сел. Берестки Покровського району Донецької області. Функціонували з середини XIX по середину ХХ століття.

Згідно із даними, в 1850 році було відоме також родовище кам’яного вугілля при поселенні Іллінці поміщика Шахова по річці Вовчій в 10 верстах від Курахівки (нинішнє Зоряне). Розроблявся пласт вугілля потужністю 0,7 м.

З 1897 року у статистичних звітах Ради З’їзду гірничопромисловців півдня Росії фігурує прізвище вуглепромисловця Пенякова. За даними начальника гірничого управління південної Росії, в південній частині Гришинського вугленосного району свої шахти закладали Пеняков Б.Ш. і Пеняков К.С., але хто з них (якщо не третій Пеняков) був першим – встановити не вдалося. Територіально Іллінка тяжіла до станцій Гришине (Покровськ) і Желанна Катерининської залізниці, то ж відвантаження звідси йшло по обох станціях. У 1897 календарному році Пеняков відвантажив по станції Гришине 201 вагон, в 1898 році – 321 вагон, в 1899 році – 366 вагонів, в 1900 році – 263 вагони, у 1901 році – 5 вагонів, у 1902 році – 25 вагонів, у 1905-1906 господарчому році – 30 вагонів, у 1906-1907 році – 74 вагони мінерального палива (600 пудів кожен). У 1915 році було закладено Костянтинівський рудник К.С.Пенякова, видобувна здатність якого на 1917 рік встановлювалася на позначці 300 тис. пудів, в тому числі в першому півріччі 1917 року планувалося видобути 50 тис. пудів вугілля. Рудник, станом на 1917 рік, тяжів до станції Роя.

З 1899 року у відповідній статистиці фігурує прізвище іншого іллінського кустарного вуглепромисловця – В.М.Геккера. У 1899-1900 господарчому році він відвантажив по станції Гришине 95,5 вагонів вугілля, в 1900-1901 році – 33 вагони (по 600 пудів кожен). Промисловець мав декілька кустарних рудників у районі Іллінки.

Станом на 1909 рік, працювали 2 «Геккеровські» рудники: Іллінський (заснований у 1901 році) і Володимирівський (заснований у 1904 році). Рудники знаходилися в 27 верстах від станції Желанна, куди гужом йшло майже все вугілля. Керуючим на рудниках був М.Я.Браславський. Перший рудник видавав до 600 тис. пудів вугілля на рік (2 шахти, 60 робочих), другий – до 300 тис. пудів на рік (1 шахта, 30 робочих). Володимирівський рудник В.М.Геккера станом на 1910 рік видав 16,2 тис. пудів вугілля при видобувній здатності 100 тис. пудів на рік. Тут працювали всього 9 робітників, їх спуск-підйом здійснювався за допомогою кінного ворота. З 1911 року цей рудник не значиться в статистичних звітах по гірничому відомству.

Проте Іллінський рудник вказаного промисловця можна сміливо вважати капітальною шахтою в районі села. Станом на 1910 рік Іллінський рудник В.М.Геккера видав 400 тис. пудів вугілля, в 1911 році – 435 тис. пудів, при видобувній здатності 500 тис. пудів. На руднику працювала 1 підйомна шахта, яка була обладнана паровим двигуном потужністю 12 кінських сил. Тут працювало 30 робітників у 1910 році і до 40 працівників у 1911 році. За перші 5 місяців 1912 року було видобуто 618 тис. пудів вугілля при 2,5 млн. пудів видобувної здатності. У 1913 році копальня видала майже 1,2 млн. пудів «чорного золота» (з них 700 тис. пудів – за перше півріччя) при видобувній здатності 3-5 млн. пудів на рік. Потужність двигуна на підйомній шахті було підвищено до 50 кінських сил, з’явилися парові двигуни і на 2 водовідливних шахтах загальною потужністю 30 кінських сил. Втім, такий сплеск вуглевидобутку на руднику тривав недовго. Імовірно, при заглибленні гірничих виробок збільшився водоприток, внаслідок чого в 1914 році довелося обладнати водовідливом додаткову шахту, встановивши там двигун потужністю 15 кінських сил. Фактична продуктивність копальні зменшилася до 595 тис. пудів, видобувна здатність – до 2 млн. пудів на рік. В подальшому Іллінський рудник В.М.Геккера перетворюється на звичайну кустарну вуглекопальню, видобувну здатність якої на 1917 рік встановили на позначці 600 тис. пудів.

З 1915 року працює нове підприємство В.М.Геккера, яке іменується Олександро-Михайлівським рудником, де в поточному році було видано майже 1,4 млн. пудів вугілля при 2 млн. пудів на рік видобувної здатності. На копальні працювало 82 працівники. 3 водовідливні шахти були обладнані двигунами загальною потужністю 54 кінські сили. На 1917 рік видобувну здатність зменшили до 1,5 млн. пудів на рік, а плановий вуглевидобуток на 1916-1917 роки – до 1 млн. пудів на рік. Одна з шахт рудника (№ 11) розробляла пласти потужністю до 0,85 м. Рудник з’єднувався зі станцією Рутченкове гужовою дорогою. Станцію Коханівка будували з 1914 року, але остаточно для вантажного сполучення її відкрили лише у листопаді 1918 року.

З 1899 року в статистичних звітах Ради З‘їзду гірничопромисловців півдня Росії фігурує ще один іллінський вуглевідправник – Я.Ш.Прахій. У 1899-1900 господарчому році він відвантажив по станції Желанна 151 вагон вугілля, і майже 109 – у 1900 календарному році. У 1900-1901 господарчому році Прахієм було відвантажено всього 2,5 вагони вугілля. Видобувна здатність копальні Прахія у 1902 році становила 200 тис. пудів на рік, плановий вуглевидобуток – 100 тис. пудів на рік. Втім, у 1901-1902 господарчому році він відвантажив лише 1 вагон по станції Желанна. У 1903 році видобувна здатність копальні Прахія була зменшена до 150 тис. пудів на рік. З 1904 року копальня належала Прахію й Белинському, видобувна здатність встановлювалася в розмірі 500 тис. пудів на рік, а плановий вуглевидобуток на 1905 рік – в розмірі 200 тис. пудів. Втім, дані про відвантаження вугілля з рудника Прахія з 1902 року відсутні.

У 1908 році Я.Ш.Прахій заснував «міщанський» кам’яновугільний рудник «Ольгин кут» в районі Іллінки, в 25 верстах від Желанної. Станом на 1909 рік, тут працювало 13 чоловік, орієнтовна продуктивність становила 300 тис. пудів. Управляючим на руднику був Х.І.Воробей. Шахту було обладнано кінним воротом, тут працювало 8 чоловік. Видобувна здатність, станом на 1910 рік, становила 200 тис. пудів на рік, втім у поточному році було видано лише 40 тис. пудів вугілля. В 1914 році копальня Я.Ш.Прахія видала майже 155 тис. пудів вугілля, при видобувній здатності 200 тис. пудів. Тут працювали вже 15 чоловік. На 1916 рік видобувна здатність копальні була збільшена до 300 тис. пудів. Але це була кустарна копальня.

Ще один промисловець, який пов'язаний із Іллінкою, - це П.А.Фрезе. Його прізвище фігурує у статистиці Ради З’їзду гірничопромисловців півдня Росії з 1900 року. Володів кустарними копальнями в районі вказаного села. Так, у 1900-1901 господарчому році він відвантажив по станції Желанна 56 вагонів вугілля, у 1901-1902 році – всього 5 вагонів, по 600 пудів кожен. Станом на 1903-1904 роки, видобувна здатність копальні П.А.Фрезе становила 1 млн пудів на рік, протягом року передбачалося видавати на-гора 600 тис. пудів «чорного золота». Та за перше півріччя 1904 року тут було видобуто лише 240 тис. пудів. В подальші роки копальня працювала із чіткою тенденцією спаду видобутку: станом на 1906 рік, на копальні було встановлено видобувну здатність і запланований видобуток на відмітці 500 тис. пудів, а за перше півріччя поточного року було видобуто лише 21 тис. пудів.

Починаючи з 1907 року, відомості про видобуток і відвантаження вугілля від імені П.А.Фрезе через Раду З’їзду не проходять. Станом на 1909 рік, Ільїнська копальня П.А.Фрезе розробляла полум'яне вугілля, втім дані про видобуток також відсутні. Копальня знаходилася в 27 верстах від станції Желанна, куди гужом і потрапляло вугілля. Управляючим копальнею був К.Я.Андрес. Починаючи з 1912 року, копальня не фігурує в статистиці Ради З’їзду гірничопромисловців півдня Росії, а також начальника гірничого управління південної Росії.

Імовірно в Іллінці знаходилася й 2 шахти Миколаївської копальні М.Л.Вульфовича, від імені якого у 1899-1900 господарчому році було навантажено по станції Гришине 205 вагонів вугілля, в 1900-1901 році – 26 вагонів, і вже по станції Желанна. Загальний видобуток копальні в 1899 заводському році становив 86 тис. пудів. Працювали тут 35 робітників. Вугілля збувалося на місці по 8 коп. за пуд. В 1903-1904 господарчому році від імені Вульфовича і Пенякова було відвантажено 19 вагонів вугілля, у 1904-1905 році – майже 31 вагон, - по станції Гришине. Станом на 1907 рік, видобувна спроможність рудника М.Л.Вульфовича і запланований видобуток на 1908 рік становили, відповідно, 400 тис. і 300 тис. пудів. У 1906-1907 господарчому році підприємець відвантажив по станції Гришине 381 вагон вугілля. Подальша доля копальні Вульфовича невідома.

На землях поміщиці Кохановської поруч із Іллінкою відкрив кустарний кам’яновугільний рудник і дехто Масло, який з 1 шахти при 7 робітниках видобув у 1899 році 10 тис. пудів вугілля, й реалізував його на місці по 4,5 коп. за пуд.

У 1905 році Г.І.Булат заснував «селянський» кам’яновугільний рудник в районі Іллінки, у 27 верстах від станції Желанна. Станом на 1909 рік, тут було обладнано 2 підйомні шахти із кінним воротом. Річна продуктивність становила 200 тис. пудів вугілля, працювали 22 робітники. Управляючим був М.Я.Браславський.

У 1906 році С.А.Смирнов разом із А.С.Міхєєвим заснували «міщанську» копальню в районі Іллінки. Станом на 1909 рік, річна продуктивність копальні оцінювалася у 300 тис. пудів, на шахті працювали 45 чоловік. Для підйому вугілля було встановлено паровий двигун потужністю 8 кінських сил.

Між Іллінкою і Селидівкою, в 27 верстах від станції Желанна, на землях поміщиків А. і Є. Вальх, а також А.Левицької, у 1907 році було засновано рудник В.Є. і Г.Є. Белинських. Управляючим на руднику був М.Я.Браславський. Станом на 1909 рік, річна продуктивність рудника оцінювалася в 120 тис. пудів, на шахті працювали 12 чоловік (10 підземних, 2 – на поверхні). Підйомна шахта була обладнана кінним воротом. Станом на 1910 рік, тут було видобуто 50 тис. пудів вугілля. У 1911 році було пройдено нову шахту, кількість робітників збільшилася до 20 чоловік, видобувна здатність і плановий річний видобуток – відповідно, до 200 тис. і 180 тис. пудів. В 1914 році на шахтах В.Є. і Г.Є. Бєлинських (12 робітників), видали на-гора 161 тис. пудів вугілля при видобувній здатності 200 тис. пудів на рік. Не дивлячись на технологічні і економічні проблеми 1914 року, у 1915-1916 роках продовжувала роботу шахта № 3 В.Є. і Г.Є. Бєлинських (22 робітники), на якій в 1915 році було видобуто 123 тис. пудів вугілля при видобувній здатності в 300 тис. пудів на рік. На 1916 рік був запланований видобуток в обсязі 250 тис. пудів. Шахта була затоплена в 1917 році в зв'язку з вичерпанням запасів вугілля.

У 1907 році було засновано Ольгинкутський «селянський» рудник Ф.Д.Грещая. За статистичними звітами різних відомств дореволюційної Росії, він проходить як шахта Грощая або Грицая. Станом на 1909-1910 роки, тут була 1 шахта. Обладнана кінним воротом (його крутили 2 коні), де працювали 15 чоловік.

Справжній бум на вуглевидобуток в районі Іллінки розпочався у 1915-1916 роках, коли побудували залізничну гілку Рутченкове – Гришине і для прийому вугілля відкрилася станція Роя. Не дивлячись на те, що північніше Іллінки було розпочато будівництво станції Коханівка, більшість ільїнських копалень відвантажували вугілля саме по Рої. Анненська копальня К.Ф. Лефтерова (2 шахти, 46 робітників) у 1915 році видала 80 тис. пудів при видобувній здатності 300 тис. пудів на рік; у 1916 році було встановлено видобувну здатність 1,5 млн. пудів, а плановий видобуток – 1 млн. пудів на рік. Єремєєвска копальня Л.Х.Когана (1 шахта, 28 робітників) у 1915 році дала 40 тис. пудів при видобувній здатності 500 тис. пудів. Успенська копальня С.Ф.Ківатицького і Н.Д.Кругляка (1 шахта, 30 робітників) у 1915 році видала 127 тис. пудів вугілля при видобувній здатності в 600 тис. пудів на рік; у 1916-1917 роках планували вийти на продуктивність 350 тис. пудів. Зіновіївській рудник мав видобувну здатність і передбачуваний видобуток в 1916 році 300 тис. пудів; на перше півріччя 1917 року було заплановано видати 100 тис. пудів).

Після завершення активної фази збройного конфлікту 1917-1921 років обсяги вуглевидобутку шахт Іллінки різко впали. Мінімальним було відправлення вугілля від станції Коханівка, хоча за станом на 1923 рік при ній значився кам'яновугільний рудник № 23 (колишній Олександро-Михайлівський В.М.Геккера). Його і згадує О.О.Гапєєв, коли описує так званий «Іллінський розріз кам’яновугільної товщі». Окрім вказаного вище рудника, станом на 1924 рік по станціях Роя та Коханівка числилися: рудники № 25 Кацняєва, № 26 Маянця, № 27 Курахоівський, № 29 Белинського, шахти Альошина (діяла), Грибкова, Грицая (діяла), Жигалєва, Жигарева, Журавльова (діяла), Кияшка (діяла), Лагути, Лаппа (2 шахти, діяли), Логвиненка (діяла), Мороза (діяла), Папети, Печури й Журавльова, Попова (діяла), Придатька, Приймака, Притули (діяла), Ременникова (діяла), Родіонова (діяла), Романця, Сидорова (діяла), Солодкого й Гринька, Чечетенка, Чепчикова (діяла), Чумакова (діяла), Янишевського. В 1923-1924 господарчому році станція Коханівка відправила 2,13 тис. т вугілля. Втім, після цього вантажообіг Коханівки впав до нуля. Станом на 1924-25, 1925-26 і 1926-27 роки, станція Коханівка не прийняла і не відправила жодної тони вантажу.

В роки Другої Світової війни станція Коханівка була зруйнована, і радянське командування визнало недоцільним її відновлення. Колію від Коханівки до Курахівки демонтували. Втім, кустарні шахти в районі Іллінки існували до середини ХХ століття. Так, станом на середину 40-х років тут значаться шахти № 1 «Іллінка», 3/1 "біс", "Ударник", шахти №№ 1, 45, 47 и 179. Взамін широкої колії, сюди від шахти № 10 в Курахівці побудували вузькоколійку з локомотивною тягою (контактним електровозом) – практично паралельно насипу старої залізниці. Цю вузькоколійку використовували також і місцеві мешканці для поїздок на Курахівку, і далі - на Цукуриху, Сталине (Донецьк), Краснаормійське (Покровськ).

Примітки

  1. Военно-статистическое обозрение Российской империи // Т. XI. – Ч. 4 / Екатеринославская губерния. СПб. 1850.
  2. Ведомость № 6 ежемесячного вывоза минерального топлива со станций Екатерининской и Курско-Харьковско-Севастопольской железных дорог, с поименованием фирм отправителей за 1906/7 год, с июля по июль, с указанием кокса и антрацита, в тысячах пудов // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1907.
  3. Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
  4. К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.
  5. Сравнительная ведомость № 12 количества вагонов в 600 пуд. минерального топлива, отправленных шахтовладельцами и арендаторами копей из горнозаводского района юга России в 1902 году, с показанием количества вагонов. отправленных в 1898, 1899, 1900 и 1901 годах, с января по январь // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1903.
  6. Сравнительная ведомость № 14 минерального топлива, отправленного шахтовладельцами и арендаторами копей из горнозаводского района юга России в 1900, 1901, 1902, 1903 и 1904 годах, в тысячах пудов, с января по январь // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906.
  7. Ведомость № 9. Алфавитный список углеотправителей, с показанием количества отправленного ими минерального топлива с 1 июля 1906 по 1 июля 1907 г. (в тысячах пудов) // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1907.
  8. Ведомость № 9-й о количестве вагонов минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьково-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1-го сентября 1899 г. по 1-е сентября 1900 года // Труды XXV Съезда горнопромышленников юга России. - Том II. Отчёты. Х. 1901.
  9. Ведомость № 9 о количестве минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьковско-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1 сентября 1900 г. по 1 сентября 1901 г. // Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты. Х. 1902.
  10. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1910 год. Екатеринослав. 1911.
  11. Список фабрик и заводов России. 1910 г. / По официальным данным фабричного, податного и горного надзора. М.-СПб.-Варшава. 1910.
  12. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912.
  13. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
  14. Отчёт начальника горного управления Южной России за 1914 год. Екатеринослав. 1915.
  15. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. – Х., 1916. Х. 1916.
  16. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
  17. Ведомость № 11а. Приложение к докладу комиссии о современном положении каменноугольной промышленности // Труды XXXIII Съезда горнопромышленников юга России (28 ноября – 12 декабря 1908 г.) – Т. I. Х. 1909.
  18. Ведомость № 9-й о количестве вагонов минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьково-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1-го сентября 1899 г. по 1-е сентября 1900 года // Труды XXV Съезда горнопромышленников юга России. - Том II. Отчёты. Х. 1901.
  19. Ведомость № 14. Алфавитный список углеотправителей с показанием станций отправления и количества вагонов в 600 пудов, отправленных в 1902-1903 г. и 1901-1902 г. с сентября по сентябрь // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты. Х. 1903.
  20. Авдаков Н.С. (1903). Доклад статистической комиссии // Труды XXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х.
  21. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1905 год // Труды XXIX Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1905.
  22. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1907 год // Труды XXXI Съезда горнопромышленников юга России (15-25 ноября 1906 г.). – Т. I. Х. 1907.
  23. Е.С.Элькин (1901). Справочная книга «Фабрики, заводы и рудники Донецкого бассейна. 1909 год». Х.
  24. Ведомость № 9. Алфавитный список углеотправителей, с показанием отправленного ими минерального топлива с 1 июля 1904 по 1 июля 1905 года (в тысячах пудов) // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906.
  25. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1908 год // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России (25 ноября – 7 декабря 1907 г.). – Т. I. Х. 1908.
  26. А.Лоранский (1901). Сборник статистических сведений о горнозаводской промышленности в России в 1899 заводском году. СПб.
  27. Статистические сведения о количестве рабочих, их быте, условиях жизни, заработной плате, о пластах и состоянии шахт каменноугольной промышленности по Юзовскому горному округу // РГИА, фонд № 37, опись № 75, дело № 577.
  28. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1914 год / По заключению каменнокгольной комиссии, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга. – Х., 1913 // Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1914.
  29. Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) / Т. I. Х. 1923.
  30. Ведомости о вывозе в 1924-25 г. донецкого минерального топлива и горнозаводских грузов // Отчёт по вывозу твёрдого минерального топлива, руды, флюсов, соли, чугуна и металлического лома из южного горнозаводского района за 1924-25 г. Х. 1926.
  31. Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
  32. Ведомости о вывозе в 1925-26 г. донецкого минерального топлива и горнозаводских грузов // Отчёт по вывозу донецкого минерального топлива , руды, флюсов, соли и чугуна из южного горнозаводского района за 1925-26 г. Х. 1927.
  33. Статистический справочник Сталинского округа. Сталин. 1928.
  34. Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета от 22.10.1944 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-1475, опис № 2, справа № 3, арк. 360.
  35. . Архів оригіналу за 3 грудня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shahti sela Illinka ne funkcionuyuchi 2017 rik kustarni vuglevidobuvni pidpriyemstva v rajoni suchasnogo smt Illinka Mar yinskogo rajonu i sel Berestki Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Funkcionuvali z seredini XIX po seredinu HH stolittya Zgidno iz danimi v 1850 roci bulo vidome takozh rodovishe kam yanogo vugillya pri poselenni Illinci pomishika Shahova po richci Vovchij v 10 verstah vid Kurahivki ninishnye Zoryane Rozroblyavsya plast vugillya potuzhnistyu 0 7 m Z 1897 roku u statistichnih zvitah Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi figuruye prizvishe vuglepromislovcya Penyakova Za danimi nachalnika girnichogo upravlinnya pivdennoyi Rosiyi v pivdennij chastini Grishinskogo vuglenosnogo rajonu svoyi shahti zakladali Penyakov B Sh i Penyakov K S ale hto z nih yaksho ne tretij Penyakov buv pershim vstanoviti ne vdalosya Teritorialno Illinka tyazhila do stancij Grishine Pokrovsk i Zhelanna Katerininskoyi zaliznici to zh vidvantazhennya zvidsi jshlo po oboh stanciyah U 1897 kalendarnomu roci Penyakov vidvantazhiv po stanciyi Grishine 201 vagon v 1898 roci 321 vagon v 1899 roci 366 vagoniv v 1900 roci 263 vagoni u 1901 roci 5 vagoniv u 1902 roci 25 vagoniv u 1905 1906 gospodarchomu roci 30 vagoniv u 1906 1907 roci 74 vagoni mineralnogo paliva 600 pudiv kozhen U 1915 roci bulo zakladeno Kostyantinivskij rudnik K S Penyakova vidobuvna zdatnist yakogo na 1917 rik vstanovlyuvalasya na poznachci 300 tis pudiv v tomu chisli v pershomu pivrichchi 1917 roku planuvalosya vidobuti 50 tis pudiv vugillya Rudnik stanom na 1917 rik tyazhiv do stanciyi Roya Z 1899 roku u vidpovidnij statistici figuruye prizvishe inshogo illinskogo kustarnogo vuglepromislovcya V M Gekkera U 1899 1900 gospodarchomu roci vin vidvantazhiv po stanciyi Grishine 95 5 vagoniv vugillya v 1900 1901 roci 33 vagoni po 600 pudiv kozhen Promislovec mav dekilka kustarnih rudnikiv u rajoni Illinki Stanom na 1909 rik pracyuvali 2 Gekkerovski rudniki Illinskij zasnovanij u 1901 roci i Volodimirivskij zasnovanij u 1904 roci Rudniki znahodilisya v 27 verstah vid stanciyi Zhelanna kudi guzhom jshlo majzhe vse vugillya Keruyuchim na rudnikah buv M Ya Braslavskij Pershij rudnik vidavav do 600 tis pudiv vugillya na rik 2 shahti 60 robochih drugij do 300 tis pudiv na rik 1 shahta 30 robochih Volodimirivskij rudnik V M Gekkera stanom na 1910 rik vidav 16 2 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti 100 tis pudiv na rik Tut pracyuvali vsogo 9 robitnikiv yih spusk pidjom zdijsnyuvavsya za dopomogoyu kinnogo vorota Z 1911 roku cej rudnik ne znachitsya v statistichnih zvitah po girnichomu vidomstvu Prote Illinskij rudnik vkazanogo promislovcya mozhna smilivo vvazhati kapitalnoyu shahtoyu v rajoni sela Stanom na 1910 rik Illinskij rudnik V M Gekkera vidav 400 tis pudiv vugillya v 1911 roci 435 tis pudiv pri vidobuvnij zdatnosti 500 tis pudiv Na rudniku pracyuvala 1 pidjomna shahta yaka bula obladnana parovim dvigunom potuzhnistyu 12 kinskih sil Tut pracyuvalo 30 robitnikiv u 1910 roci i do 40 pracivnikiv u 1911 roci Za pershi 5 misyaciv 1912 roku bulo vidobuto 618 tis pudiv vugillya pri 2 5 mln pudiv vidobuvnoyi zdatnosti U 1913 roci kopalnya vidala majzhe 1 2 mln pudiv chornogo zolota z nih 700 tis pudiv za pershe pivrichchya pri vidobuvnij zdatnosti 3 5 mln pudiv na rik Potuzhnist dviguna na pidjomnij shahti bulo pidvisheno do 50 kinskih sil z yavilisya parovi dviguni i na 2 vodovidlivnih shahtah zagalnoyu potuzhnistyu 30 kinskih sil Vtim takij splesk vuglevidobutku na rudniku trivav nedovgo Imovirno pri zagliblenni girnichih virobok zbilshivsya vodopritok vnaslidok chogo v 1914 roci dovelosya obladnati vodovidlivom dodatkovu shahtu vstanovivshi tam dvigun potuzhnistyu 15 kinskih sil Faktichna produktivnist kopalni zmenshilasya do 595 tis pudiv vidobuvna zdatnist do 2 mln pudiv na rik V podalshomu Illinskij rudnik V M Gekkera peretvoryuyetsya na zvichajnu kustarnu vuglekopalnyu vidobuvnu zdatnist yakoyi na 1917 rik vstanovili na poznachci 600 tis pudiv Z 1915 roku pracyuye nove pidpriyemstvo V M Gekkera yake imenuyetsya Oleksandro Mihajlivskim rudnikom de v potochnomu roci bulo vidano majzhe 1 4 mln pudiv vugillya pri 2 mln pudiv na rik vidobuvnoyi zdatnosti Na kopalni pracyuvalo 82 pracivniki 3 vodovidlivni shahti buli obladnani dvigunami zagalnoyu potuzhnistyu 54 kinski sili Na 1917 rik vidobuvnu zdatnist zmenshili do 1 5 mln pudiv na rik a planovij vuglevidobutok na 1916 1917 roki do 1 mln pudiv na rik Odna z shaht rudnika 11 rozroblyala plasti potuzhnistyu do 0 85 m Rudnik z yednuvavsya zi stanciyeyu Rutchenkove guzhovoyu dorogoyu Stanciyu Kohanivka buduvali z 1914 roku ale ostatochno dlya vantazhnogo spoluchennya yiyi vidkrili lishe u listopadi 1918 roku Z 1899 roku v statistichnih zvitah Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi figuruye she odin illinskij vuglevidpravnik Ya Sh Prahij U 1899 1900 gospodarchomu roci vin vidvantazhiv po stanciyi Zhelanna 151 vagon vugillya i majzhe 109 u 1900 kalendarnomu roci U 1900 1901 gospodarchomu roci Prahiyem bulo vidvantazheno vsogo 2 5 vagoni vugillya Vidobuvna zdatnist kopalni Prahiya u 1902 roci stanovila 200 tis pudiv na rik planovij vuglevidobutok 100 tis pudiv na rik Vtim u 1901 1902 gospodarchomu roci vin vidvantazhiv lishe 1 vagon po stanciyi Zhelanna U 1903 roci vidobuvna zdatnist kopalni Prahiya bula zmenshena do 150 tis pudiv na rik Z 1904 roku kopalnya nalezhala Prahiyu j Belinskomu vidobuvna zdatnist vstanovlyuvalasya v rozmiri 500 tis pudiv na rik a planovij vuglevidobutok na 1905 rik v rozmiri 200 tis pudiv Vtim dani pro vidvantazhennya vugillya z rudnika Prahiya z 1902 roku vidsutni U 1908 roci Ya Sh Prahij zasnuvav mishanskij kam yanovugilnij rudnik Olgin kut v rajoni Illinki v 25 verstah vid Zhelannoyi Stanom na 1909 rik tut pracyuvalo 13 cholovik oriyentovna produktivnist stanovila 300 tis pudiv Upravlyayuchim na rudniku buv H I Vorobej Shahtu bulo obladnano kinnim vorotom tut pracyuvalo 8 cholovik Vidobuvna zdatnist stanom na 1910 rik stanovila 200 tis pudiv na rik vtim u potochnomu roci bulo vidano lishe 40 tis pudiv vugillya V 1914 roci kopalnya Ya Sh Prahiya vidala majzhe 155 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti 200 tis pudiv Tut pracyuvali vzhe 15 cholovik Na 1916 rik vidobuvna zdatnist kopalni bula zbilshena do 300 tis pudiv Ale ce bula kustarna kopalnya She odin promislovec yakij pov yazanij iz Illinkoyu ce P A Freze Jogo prizvishe figuruye u statistici Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi z 1900 roku Volodiv kustarnimi kopalnyami v rajoni vkazanogo sela Tak u 1900 1901 gospodarchomu roci vin vidvantazhiv po stanciyi Zhelanna 56 vagoniv vugillya u 1901 1902 roci vsogo 5 vagoniv po 600 pudiv kozhen Stanom na 1903 1904 roki vidobuvna zdatnist kopalni P A Freze stanovila 1 mln pudiv na rik protyagom roku peredbachalosya vidavati na gora 600 tis pudiv chornogo zolota Ta za pershe pivrichchya 1904 roku tut bulo vidobuto lishe 240 tis pudiv V podalshi roki kopalnya pracyuvala iz chitkoyu tendenciyeyu spadu vidobutku stanom na 1906 rik na kopalni bulo vstanovleno vidobuvnu zdatnist i zaplanovanij vidobutok na vidmitci 500 tis pudiv a za pershe pivrichchya potochnogo roku bulo vidobuto lishe 21 tis pudiv Pochinayuchi z 1907 roku vidomosti pro vidobutok i vidvantazhennya vugillya vid imeni P A Freze cherez Radu Z yizdu ne prohodyat Stanom na 1909 rik Ilyinska kopalnya P A Freze rozroblyala polum yane vugillya vtim dani pro vidobutok takozh vidsutni Kopalnya znahodilasya v 27 verstah vid stanciyi Zhelanna kudi guzhom i potraplyalo vugillya Upravlyayuchim kopalneyu buv K Ya Andres Pochinayuchi z 1912 roku kopalnya ne figuruye v statistici Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi a takozh nachalnika girnichogo upravlinnya pivdennoyi Rosiyi Imovirno v Illinci znahodilasya j 2 shahti Mikolayivskoyi kopalni M L Vulfovicha vid imeni yakogo u 1899 1900 gospodarchomu roci bulo navantazheno po stanciyi Grishine 205 vagoniv vugillya v 1900 1901 roci 26 vagoniv i vzhe po stanciyi Zhelanna Zagalnij vidobutok kopalni v 1899 zavodskomu roci stanoviv 86 tis pudiv Pracyuvali tut 35 robitnikiv Vugillya zbuvalosya na misci po 8 kop za pud V 1903 1904 gospodarchomu roci vid imeni Vulfovicha i Penyakova bulo vidvantazheno 19 vagoniv vugillya u 1904 1905 roci majzhe 31 vagon po stanciyi Grishine Stanom na 1907 rik vidobuvna spromozhnist rudnika M L Vulfovicha i zaplanovanij vidobutok na 1908 rik stanovili vidpovidno 400 tis i 300 tis pudiv U 1906 1907 gospodarchomu roci pidpriyemec vidvantazhiv po stanciyi Grishine 381 vagon vugillya Podalsha dolya kopalni Vulfovicha nevidoma Na zemlyah pomishici Kohanovskoyi poruch iz Illinkoyu vidkriv kustarnij kam yanovugilnij rudnik i dehto Maslo yakij z 1 shahti pri 7 robitnikah vidobuv u 1899 roci 10 tis pudiv vugillya j realizuvav jogo na misci po 4 5 kop za pud U 1905 roci G I Bulat zasnuvav selyanskij kam yanovugilnij rudnik v rajoni Illinki u 27 verstah vid stanciyi Zhelanna Stanom na 1909 rik tut bulo obladnano 2 pidjomni shahti iz kinnim vorotom Richna produktivnist stanovila 200 tis pudiv vugillya pracyuvali 22 robitniki Upravlyayuchim buv M Ya Braslavskij U 1906 roci S A Smirnov razom iz A S Mihyeyevim zasnuvali mishansku kopalnyu v rajoni Illinki Stanom na 1909 rik richna produktivnist kopalni ocinyuvalasya u 300 tis pudiv na shahti pracyuvali 45 cholovik Dlya pidjomu vugillya bulo vstanovleno parovij dvigun potuzhnistyu 8 kinskih sil Mizh Illinkoyu i Selidivkoyu v 27 verstah vid stanciyi Zhelanna na zemlyah pomishikiv A i Ye Valh a takozh A Levickoyi u 1907 roci bulo zasnovano rudnik V Ye i G Ye Belinskih Upravlyayuchim na rudniku buv M Ya Braslavskij Stanom na 1909 rik richna produktivnist rudnika ocinyuvalasya v 120 tis pudiv na shahti pracyuvali 12 cholovik 10 pidzemnih 2 na poverhni Pidjomna shahta bula obladnana kinnim vorotom Stanom na 1910 rik tut bulo vidobuto 50 tis pudiv vugillya U 1911 roci bulo projdeno novu shahtu kilkist robitnikiv zbilshilasya do 20 cholovik vidobuvna zdatnist i planovij richnij vidobutok vidpovidno do 200 tis i 180 tis pudiv V 1914 roci na shahtah V Ye i G Ye Byelinskih 12 robitnikiv vidali na gora 161 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti 200 tis pudiv na rik Ne divlyachis na tehnologichni i ekonomichni problemi 1914 roku u 1915 1916 rokah prodovzhuvala robotu shahta 3 V Ye i G Ye Byelinskih 22 robitniki na yakij v 1915 roci bulo vidobuto 123 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti v 300 tis pudiv na rik Na 1916 rik buv zaplanovanij vidobutok v obsyazi 250 tis pudiv Shahta bula zatoplena v 1917 roci v zv yazku z vicherpannyam zapasiv vugillya U 1907 roci bulo zasnovano Olginkutskij selyanskij rudnik F D Greshaya Za statistichnimi zvitami riznih vidomstv dorevolyucijnoyi Rosiyi vin prohodit yak shahta Groshaya abo Gricaya Stanom na 1909 1910 roki tut bula 1 shahta Obladnana kinnim vorotom jogo krutili 2 koni de pracyuvali 15 cholovik Spravzhnij bum na vuglevidobutok v rajoni Illinki rozpochavsya u 1915 1916 rokah koli pobuduvali zaliznichnu gilku Rutchenkove Grishine i dlya prijomu vugillya vidkrilasya stanciya Roya Ne divlyachis na te sho pivnichnishe Illinki bulo rozpochato budivnictvo stanciyi Kohanivka bilshist ilyinskih kopalen vidvantazhuvali vugillya same po Royi Annenska kopalnya K F Lefterova 2 shahti 46 robitnikiv u 1915 roci vidala 80 tis pudiv pri vidobuvnij zdatnosti 300 tis pudiv na rik u 1916 roci bulo vstanovleno vidobuvnu zdatnist 1 5 mln pudiv a planovij vidobutok 1 mln pudiv na rik Yeremyeyevska kopalnya L H Kogana 1 shahta 28 robitnikiv u 1915 roci dala 40 tis pudiv pri vidobuvnij zdatnosti 500 tis pudiv Uspenska kopalnya S F Kivatickogo i N D Kruglyaka 1 shahta 30 robitnikiv u 1915 roci vidala 127 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti v 600 tis pudiv na rik u 1916 1917 rokah planuvali vijti na produktivnist 350 tis pudiv Zinoviyivskij rudnik mav vidobuvnu zdatnist i peredbachuvanij vidobutok v 1916 roci 300 tis pudiv na pershe pivrichchya 1917 roku bulo zaplanovano vidati 100 tis pudiv Pislya zavershennya aktivnoyi fazi zbrojnogo konfliktu 1917 1921 rokiv obsyagi vuglevidobutku shaht Illinki rizko vpali Minimalnim bulo vidpravlennya vugillya vid stanciyi Kohanivka hocha za stanom na 1923 rik pri nij znachivsya kam yanovugilnij rudnik 23 kolishnij Oleksandro Mihajlivskij V M Gekkera Jogo i zgaduye O O Gapyeyev koli opisuye tak zvanij Illinskij rozriz kam yanovugilnoyi tovshi Okrim vkazanogo vishe rudnika stanom na 1924 rik po stanciyah Roya ta Kohanivka chislilisya rudniki 25 Kacnyayeva 26 Mayancya 27 Kurahoivskij 29 Belinskogo shahti Aloshina diyala Gribkova Gricaya diyala Zhigalyeva Zhigareva Zhuravlova diyala Kiyashka diyala Laguti Lappa 2 shahti diyali Logvinenka diyala Moroza diyala Papeti Pechuri j Zhuravlova Popova diyala Pridatka Prijmaka Prituli diyala Remennikova diyala Rodionova diyala Romancya Sidorova diyala Solodkogo j Grinka Chechetenka Chepchikova diyala Chumakova diyala Yanishevskogo V 1923 1924 gospodarchomu roci stanciya Kohanivka vidpravila 2 13 tis t vugillya Vtim pislya cogo vantazhoobig Kohanivki vpav do nulya Stanom na 1924 25 1925 26 i 1926 27 roki stanciya Kohanivka ne prijnyala i ne vidpravila zhodnoyi toni vantazhu V roki Drugoyi Svitovoyi vijni stanciya Kohanivka bula zrujnovana i radyanske komanduvannya viznalo nedocilnim yiyi vidnovlennya Koliyu vid Kohanivki do Kurahivki demontuvali Vtim kustarni shahti v rajoni Illinki isnuvali do seredini HH stolittya Tak stanom na seredinu 40 h rokiv tut znachatsya shahti 1 Illinka 3 1 bis Udarnik shahti 1 45 47 i 179 Vzamin shirokoyi koliyi syudi vid shahti 10 v Kurahivci pobuduvali vuzkokolijku z lokomotivnoyu tyagoyu kontaktnim elektrovozom praktichno paralelno nasipu staroyi zaliznici Cyu vuzkokolijku vikoristovuvali takozh i miscevi meshkanci dlya poyizdok na Kurahivku i dali na Cukurihu Staline Doneck Krasnaormijske Pokrovsk PrimitkiVoenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii T XI Ch 4 Ekaterinoslavskaya guberniya SPb 1850 Vedomost 6 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva so stancij Ekaterininskoj i Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznyh dorog s poimenovaniem firm otpravitelej za 1906 7 god s iyulya po iyul s ukazaniem koksa i antracita v tysyachah pudov Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1907 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 K dokladu po voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1917 god Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917 Sravnitelnaya vedomost 12 kolichestva vagonov v 600 pud mineralnogo topliva otpravlennyh shahtovladelcami i arendatorami kopej iz gornozavodskogo rajona yuga Rossii v 1902 godu s pokazaniem kolichestva vagonov otpravlennyh v 1898 1899 1900 i 1901 godah s yanvarya po yanvar Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 Sravnitelnaya vedomost 14 mineralnogo topliva otpravlennogo shahtovladelcami i arendatorami kopej iz gornozavodskogo rajona yuga Rossii v 1900 1901 1902 1903 i 1904 godah v tysyachah pudov s yanvarya po yanvar Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 Vedomost 9 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem kolichestva otpravlennogo imi mineralnogo topliva s 1 iyulya 1906 po 1 iyulya 1907 g v tysyachah pudov Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1907 Vedomost 9 j o kolichestve vagonov mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovo Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 go sentyabrya 1899 g po 1 e sentyabrya 1900 goda Trudy XXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1901 Vedomost 9 o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovsko Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 sentyabrya 1900 g po 1 sentyabrya 1901 g Trudy XXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1902 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1910 god Ekaterinoslav 1911 Spisok fabrik i zavodov Rossii 1910 g Po oficialnym dannym fabrichnogo podatnogo i gornogo nadzora M SPb Varshava 1910 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1911 god Ekaterinoslav 1912 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1914 god Ekaterinoslav 1915 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1916 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N F Ditmara i antracitovoj M P Ter Davydova Trudy XL Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 21 29 noyabrya 1915 goda T I H 1916 H 1916 Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Vedomost 11a Prilozhenie k dokladu komissii o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Trudy XXXIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 28 noyabrya 12 dekabrya 1908 g T I H 1909 Vedomost 9 j o kolichestve vagonov mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovo Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 go sentyabrya 1899 g po 1 e sentyabrya 1900 goda Trudy XXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1901 Vedomost 14 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem stancij otpravleniya i kolichestva vagonov v 600 pudov otpravlennyh v 1902 1903 g i 1901 1902 g s sentyabrya po sentyabr Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 Avdakov N S 1903 Doklad statisticheskoj komissii Trudy XXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1905 god Trudy XXIX Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1905 Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1907 god Trudy XXXI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 15 25 noyabrya 1906 g T I H 1907 E S Elkin 1901 Spravochnaya kniga Fabriki zavody i rudniki Doneckogo bassejna 1909 god H Vedomost 9 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem otpravlennogo imi mineralnogo topliva s 1 iyulya 1904 po 1 iyulya 1905 goda v tysyachah pudov Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1908 god Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 25 noyabrya 7 dekabrya 1907 g T I H 1908 A Loranskij 1901 Sbornik statisticheskih svedenij o gornozavodskoj promyshlennosti v Rossii v 1899 zavodskom godu SPb Statisticheskie svedeniya o kolichestve rabochih ih byte usloviyah zhizni zarabotnoj plate o plastah i sostoyanii shaht kamennougolnoj promyshlennosti po Yuzovskomu gornomu okrugu RGIA fond 37 opis 75 delo 577 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1914 god Po zaklyucheniyu kamennokgolnoj komissii pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1913 Trudy XXXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1914 Itogi sploshnoj podvornoj perepisi Doneckoj gubernii yanvar fevral 1923 g T I H 1923 Vedomosti o vyvoze v 1924 25 g doneckogo mineralnogo topliva i gornozavodskih gruzov Otchyot po vyvozu tvyordogo mineralnogo topliva rudy flyusov soli chuguna i metallicheskogo loma iz yuzhnogo gornozavodskogo rajona za 1924 25 g H 1926 Promyshlennaya Rossiya 1923 1924 g Spravochnaya kniga Izdanie gazety Ekonomicheskaya zhizn V 3 h chastyah II chast M L 1924 Vedomosti o vyvoze v 1925 26 g doneckogo mineralnogo topliva i gornozavodskih gruzov Otchyot po vyvozu doneckogo mineralnogo topliva rudy flyusov soli i chuguna iz yuzhnogo gornozavodskogo rajona za 1925 26 g H 1927 Statisticheskij spravochnik Stalinskogo okruga Stalin 1928 Protokol zasedaniya ispolkoma Krasnoarmejskogo rajonnogo soveta ot 22 10 1944 Derzhavnij arhiv Doneckoyi oblasti fond R 1475 opis 2 sprava 3 ark 360 Arhiv originalu za 3 grudnya 2017

Дата публікації:
Топ