Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німецькі перуанці перуанські громадяни з німецьким корінням Загалом цей термін також застосовується до нащадків інших ні

Німецькі перуанці

Німецькі перуанці

Німецькі перуанці — перуанські громадяни з німецьким корінням. Загалом цей термін також застосовується до нащадків інших німецькомовних іммігрантів, таких як австрійці або швейцарці, або до осіб, які іммігрували до Перу з німецькомовних країн.

Німецькі Перуанці
image
image image
Загальна чисельність
невідомо
Райони з чисельними осередками
Ліма, [en], [en], [en], Тру
Мови
Німецька, австрійська німецька, іспанська
Religion
Католики, Протестанти, Юдеї

Історія

Після проголошення незалежності Перу німці іммігрували до Ліми у невеликій кількості, особливо у XIX і XX століттях. Багато німецьких іммігрантів також в інших частинах Перу, проте найбільше їх було Лімі. Серед багатьох німецьких мігрантів багато хто мав німецьке походження.[потрібна цитата]

XIX століття

Перша хвиля імміграції розпочалася у 1853 році, за підтримки тодішнього президента Рамона Кастильо. Іммігранти першої хвилі оселилися в містах Тінго Марія, Тарапото, Пукальпа, Мойобамба та в департаменті Амазонас. Барон Куно Даміан Фрайгерр Шутц фон Хольцгаузен, лідер імміграційного руху, проводив консультації з тодішнім перуанським міністром закордонних справ, Мануелем Тірадо. Зустрі мала на меті колонізувати центральний ліс, щоб покращити логістику між Тихим і Атлантичним океанами. Колоністи врешті-решт колонізували Позусо. У 1854 році був підписаний перший імміграційний контракт між бароном та тодішнім президентом Хосе Руфіно Еченіке. Наступного року, у 1855 році, цей контракт був скасований, оскільки Еченіке був усунений, і Рамон Кастильо знову став президентом. Барон підписав новий контракт з новим президентом 6 грудня 1855 року. За контрактом уряд компенсував кожному колоністу вартість подорожі з Європи до Позусо, будівництво нової автодороги від Серро-де-Паско до Позусо. Кожен колоніст віком від 15 років отримав 15 песо. Також між колоністами було розподілено 360 квадратних кілометрів (140 кв. миль), які мали на неї юридичне право. Колоністи звільнялися від податків протягом перших шести місяців, а також зобов'язання побудувати для них школи, церкви та інші основні потреби. Однак уряд вимагав, щоб колоністи були католиками та мали певні навички у якійсь професії. Щоб зробити цей проєкт можливим, барона було найнято перуанським урядом для нагляду за колонізацією. За це він отримував платню в розмірі 2400 песо на рік. Перша хвиля колоністів вирушила з Антверпену у 1857 році і прибула в перуанський порт Кальяо два місяці потому. Третя хвиля іммігрантів відбулася у 1868 році, слідуючи тим самим маршрутом, що й друга хвиля іммігрантів. У наступні роки нащадки німецьких іммігрантів заснували нові міста по всіх центральних лісах, таких як Оксапампа та Вілья Ріка. [потрібне посилання]

XX століття

Під час Другої світової війни деякі німецькі перуанці потрапили під вплив нацистської Німеччини та заснували власні осередки Націонал-соціалістичної робітничої партії. Близько 2000 німецьких перуанців проживали в Перу під час Другої світової війни, а загальна кількість відомих активних членів нацистської партії в Перу, згідно архівних документів, становила більше ніж 200 осіб. Видатні сім'ї, такі як сім'ї Еммель та Шпрінкмьоллер в Арекіпі, сім'я Фішер в Андауайласі, сім'я Альбрехт у Куско та сім'я Шефер у Піурі поставили свої підписи під списками членів соціал-націоналістичної партії у Перу. Карл Дедерінг очолював нацистську партію в Перу, проте багато документів, які належали нацистській партії в Перу було втрачено, зокрема деяку їхню частину члени партії спалили, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Відомо, що в віддаленому селищі Позусо піднімали нацистський прапор.

Уряд Перу долучився до британських санкційних списків, які включали німецькі бізнеси в Перу під час Другої Світової війни. Школа Олександра Гумбольдта в Лімі була місцем зустрічі п'яти груп нацистської партії, директора та вчителів школи було депортовано до інтернувальних таборів у Сполучених Штатах за їхню причетність до цього. ПІзніше коли Перу розірвало дипломатичні відносини з Німеччиною у 1942 році, деяких натуралізованих німецьких перуанців було відправлено до інтернувальних таборів у Сполучених Штатах. Багато німецьких перуанців відкрили свої банківські рахунки в посольстві Франкістської Іспанії через її близькість до нацистської Німеччини, до 1945 року на цих рахунках накопичилася сумо близько 3 мільйонів перуанських солей.

Освіта

Німецькі школи в Перу:

  • Колегія Перуано-Алеман Беата Імельда
  • Deutsche Schule Lima Alexander von Humboldt (Ліма)
  • Deutsche Schule
  • Reina del Mundo Schule (Colegio Peruano-Alemán Reina del Mundo)

Видатні німецькі перуанці

  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]
  • [en]

Установи та асоціації німецьких перуанців

  • Instituto Superior Tecnologico Privado Peruano
  • Colegio Peruano Alemán — Alexander von Humboldt
  • Colegio Waldorf Lima
  • Asociación Peruano Alemán Leopoldo Krause
  • Colegio Peruano Alemán «Beata Imelda»
  • Instituto Cultural Peruano Aleman
  • Colegio Peruano-Alemán «Max Uhle»
  • Colegio Peruano Alemán Augusto Weberbauer
  • CAPA — Centro de Amistad Peruano Alemán
  • Cámara de Comercio e Industria Peruano-Alemana
  • Archivo de la Inmigración Alemana en el Perú
  • Asociación Cultural Johannes Gutenberg
  • Asociación Médica Peruana-Alemán
  • Beneficencia peruano-alemana / Deutsch-peruanischer Hilfsverein
  • Fundación Brandt
  • Humboldt Club del Perú
  • Instituto Cultural Peruano Alemán de Arequipa
  • Cultural Acupari
  • Agro Acción Alemana / Deutsche Welthungerhilfe (DWHH)
  • Comisión Brandt
  • Instituto Goethe

Див. також

Відносини Німеччини та Перу

Список літератури

  1. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.
  2. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.
  3. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.
  4. (24 July 1939) Internal report of the German Ministry of Foreign Affairs on the appointment of Mr. Albrecht as honorary consul in Cuzco. Berlin, p. 169005
  5. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.
  6. Martínez-Flener, Milagros (2013) NSDAP/AO Landesgruppe Peru: presentación general del Partido Nazi en el Perú (1932—1945)
  7. Martínez-Flener, Milagros (2013) NSDAP/AO Landesgruppe Peru: presentación general del Partido Nazi en el Perú (1932—1945)
  8. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.
  9. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.
  10. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.
  11. Martínez-Flener, Milagros (2013). Presente sin pasado: la comunidad alemana en el Perú y el Partido Nazi (1932-1945). Revista del Archivo General de la Nación. 29: 209—210.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nimecki peruanci peruanski gromadyani z nimeckim korinnyam Zagalom cej termin takozh zastosovuyetsya do nashadkiv inshih nimeckomovnih immigrantiv takih yak avstrijci abo shvejcarci abo do osib yaki immigruvali do Peru z nimeckomovnih krayin Nimecki Peruanci Zagalna chiselnist nevidomo Rajoni z chiselnimi oseredkami Lima en en en Tru Movi Nimecka avstrijska nimecka ispanska Religion Katoliki Protestanti YudeyiIstoriyaPislya progoloshennya nezalezhnosti Peru nimci immigruvali do Limi u nevelikij kilkosti osoblivo u XIX i XX stolittyah Bagato nimeckih immigrantiv takozh v inshih chastinah Peru prote najbilshe yih bulo Limi Sered bagatoh nimeckih migrantiv bagato hto mav nimecke pohodzhennya potribna citata XIX stolittya Persha hvilya immigraciyi rozpochalasya u 1853 roci za pidtrimki todishnogo prezidenta Ramona Kastilo Immigranti pershoyi hvili oselilisya v mistah Tingo Mariya Tarapoto Pukalpa Mojobamba ta v departamenti Amazonas Baron Kuno Damian Frajgerr Shutc fon Holcgauzen lider immigracijnogo ruhu provodiv konsultaciyi z todishnim peruanskim ministrom zakordonnih sprav Manuelem Tirado Zustri mala na meti kolonizuvati centralnij lis shob pokrashiti logistiku mizh Tihim i Atlantichnim okeanami Kolonisti vreshti resht kolonizuvali Pozuso U 1854 roci buv pidpisanij pershij immigracijnij kontrakt mizh baronom ta todishnim prezidentom Hose Rufino Echenike Nastupnogo roku u 1855 roci cej kontrakt buv skasovanij oskilki Echenike buv usunenij i Ramon Kastilo znovu stav prezidentom Baron pidpisav novij kontrakt z novim prezidentom 6 grudnya 1855 roku Za kontraktom uryad kompensuvav kozhnomu kolonistu vartist podorozhi z Yevropi do Pozuso budivnictvo novoyi avtodorogi vid Serro de Pasko do Pozuso Kozhen kolonist vikom vid 15 rokiv otrimav 15 peso Takozh mizh kolonistami bulo rozpodileno 360 kvadratnih kilometriv 140 kv mil yaki mali na neyi yuridichne pravo Kolonisti zvilnyalisya vid podatkiv protyagom pershih shesti misyaciv a takozh zobov yazannya pobuduvati dlya nih shkoli cerkvi ta inshi osnovni potrebi Odnak uryad vimagav shob kolonisti buli katolikami ta mali pevni navichki u yakijs profesiyi Shob zrobiti cej proyekt mozhlivim barona bulo najnyato peruanskim uryadom dlya naglyadu za kolonizaciyeyu Za ce vin otrimuvav platnyu v rozmiri 2400 peso na rik Persha hvilya kolonistiv virushila z Antverpenu u 1857 roci i pribula v peruanskij port Kalyao dva misyaci potomu Tretya hvilya immigrantiv vidbulasya u 1868 roci sliduyuchi tim samim marshrutom sho j druga hvilya immigrantiv U nastupni roki nashadki nimeckih immigrantiv zasnuvali novi mista po vsih centralnih lisah takih yak Oksapampa ta Vilya Rika potribne posilannya XX stolittya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni deyaki nimecki peruanci potrapili pid vpliv nacistskoyi Nimechchini ta zasnuvali vlasni oseredki Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi Blizko 2000 nimeckih peruanciv prozhivali v Peru pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a zagalna kilkist vidomih aktivnih chleniv nacistskoyi partiyi v Peru zgidno arhivnih dokumentiv stanovila bilshe nizh 200 osib Vidatni sim yi taki yak sim yi Emmel ta Shprinkmoller v Arekipi sim ya Fisher v Andauajlasi sim ya Albreht u Kusko ta sim ya Shefer u Piuri postavili svoyi pidpisi pid spiskami chleniv social nacionalistichnoyi partiyi u Peru Karl Dedering ocholyuvav nacistsku partiyu v Peru prote bagato dokumentiv yaki nalezhali nacistskij partiyi v Peru bulo vtracheno zokrema deyaku yihnyu chastinu chleni partiyi spalili shob uniknuti kriminalnoyi vidpovidalnosti Vidomo sho v viddalenomu selishi Pozuso pidnimali nacistskij prapor Uryad Peru doluchivsya do britanskih sankcijnih spiskiv yaki vklyuchali nimecki biznesi v Peru pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Shkola Oleksandra Gumboldta v Limi bula miscem zustrichi p yati grup nacistskoyi partiyi direktora ta vchiteliv shkoli bulo deportovano do internuvalnih taboriv u Spoluchenih Shtatah za yihnyu prichetnist do cogo PIznishe koli Peru rozirvalo diplomatichni vidnosini z Nimechchinoyu u 1942 roci deyakih naturalizovanih nimeckih peruanciv bulo vidpravleno do internuvalnih taboriv u Spoluchenih Shtatah Bagato nimeckih peruanciv vidkrili svoyi bankivski rahunki v posolstvi Frankistskoyi Ispaniyi cherez yiyi blizkist do nacistskoyi Nimechchini do 1945 roku na cih rahunkah nakopichilasya sumo blizko 3 miljoniv peruanskih solej OsvitaNimecki shkoli v Peru Kolegiya Peruano Aleman Beata Imelda Deutsche Schule Lima Alexander von Humboldt Lima Deutsche Schule Reina del Mundo Schule Colegio Peruano Aleman Reina del Mundo Vidatni nimecki peruanci en en en en en en en en en Yuliana Kepke en en en en en en en Fransisko Sagasti en Ustanovi ta asociaciyi nimeckih peruancivInstituto Superior Tecnologico Privado Peruano Colegio Peruano Aleman Alexander von Humboldt Colegio Waldorf Lima Asociacion Peruano Aleman Leopoldo Krause Colegio Peruano Aleman Beata Imelda Instituto Cultural Peruano Aleman Colegio Peruano Aleman Max Uhle Colegio Peruano Aleman Augusto Weberbauer CAPA Centro de Amistad Peruano Aleman Camara de Comercio e Industria Peruano Alemana Archivo de la Inmigracion Alemana en el Peru Asociacion Cultural Johannes Gutenberg Asociacion Medica Peruana Aleman Beneficencia peruano alemana Deutsch peruanischer Hilfsverein Fundacion Brandt Humboldt Club del Peru Instituto Cultural Peruano Aleman de Arequipa Cultural Acupari Agro Accion Alemana Deutsche Welthungerhilfe DWHH Comision Brandt Instituto GoetheDiv takozhVidnosini Nimechchini ta PeruSpisok literaturiMartinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210 Martinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210 Martinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210 24 July 1939 Internal report of the German Ministry of Foreign Affairs on the appointment of Mr Albrecht as honorary consul in Cuzco Berlin p 169005 Martinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210 Martinez Flener Milagros 2013 NSDAP AO Landesgruppe Peru presentacion general del Partido Nazi en el Peru 1932 1945 Martinez Flener Milagros 2013 NSDAP AO Landesgruppe Peru presentacion general del Partido Nazi en el Peru 1932 1945 Martinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210 Martinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210 Martinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210 Martinez Flener Milagros 2013 Presente sin pasado la comunidad alemana en el Peru y el Partido Nazi 1932 1945 Revista del Archivo General de la Nacion 29 209 210

Дата публікації:
Топ