Чорнобай Дем'ян

Дем'ян Чорнобай, також Демко, Деменко Чернобаїв (*1779—1783 — †після 1836) — значковий товариш, служив на Задунайській Січі, в Чорноморському, Усть-Дунайському Буджацькому та Дунайському козацьких військах.

Чорнобай Дем'ян
Народився	1779-1783 невідомо
Помер	після 1836 Російська імперія
Діяльність	військовик, козацький депутат, агітатор (агент з вербування)
Військове звання	значковий товариш, хорунжий
Конфесія	православ'я
Про зносини бессарабських запорожців з задунайськими свідчить листування Воронцова. Значковий товариш Савелій Чернявський одержав навіть медаль. Чернявський скаржився Воронцову на депутата Чорнобая, що Чорнобаєві дякують за зносини з Кошем, а не Чернявському. 1828 р. депутат усть-дунайських буджацьких запорожців — значковий товариш Дем'ян Чорнобай у своєму проханні виступає як оборонець прав „козаків запорізького званія”, своїх вірителів. Попри це, джерела зберегли також чимало свідчень про факти зловживань і сваволі в Дунайському війську. Осавул Данило Голобородько, а так само і хорунжий Дем'ян Чорнобай “обмежували козаків в продовольстві”, осавул Микола Фролов “робив козакам різні утиски”. Зокрема, ці офіцери не додали їм продовольства на 1 175 крб., продавши його “стороннім особам”. Див. також Перелік старшини Усть-Дунайського Буджацького козацького війська Примітки Козацтво на півдні України. Кінець XVIII-XIX століття (2000). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 12 червня 2020. Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайської Січи, — «Україна»(журнал), 1929, книга 34(травень-червень), - (сторінка 17) [1] Бачинська, Олена (2006). ЗАПОРОЗЬКІ ЗАЛОГИ НИЖНЬОГО ПРИДУНАВ’Я У РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІЙ ВІЙНІ 1806-1812 рр. (за біографіями задунайських козаків). Чорноморська минувшина (укр.). Т. 0, № 1. с. 39—48. doi:10.18524/2519-2523.2006.1.158824. ISSN 2519-2523. Процитовано 12 червня 2020. Бачинська О. Козацтво в післякозацьку добу української історії (кінець XVIII-XIX ст.) [PDF]. www.twirpx.com (рос.). Процитовано 12 червня 2020. Повернення задунайських козаків в межі Російської імперії на початку ХІХ ст. - О.С. Ложешник - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 12 червня 2020. Ложешник, Аліса (2010). БУНЧУКОВІ ТА ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ У КОЗАЦЬКИХ ВІЙСЬКАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (кінець XVIII – початок ХІХ ст.). Чорноморська минувшина (укр.). Т. 0, № 5. с. 13—26. doi:10.18524/2519-2523.2010.5.155472. ISSN 2519-2523. Процитовано 12 червня 2020. 1929, Книга 34 (Травень-Червень) - «Україна» - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 12 червня 2020. Задунайська Січ в народніх переказах і письменстві - Олександр Рябінін-Скляревський - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 12 червня 2020. . bilolissia.org. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. Кінець Задунайської січі - Олександр Рябінін-Скляревський - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 12 червня 2020. Бессарабський губернатор скаржився на Согутчевського, що той турбує селян і порушує поміщицькі та казенні інтереси. Справа в тому, що козаки, розквартировані по селам, не отримували від інтендантів армії забезпечення, а жителі не мали хліба, бо 1828 року сарана поїла (О.Рябінін-Скляревський «Кінець Задунайської Січі») Дунайське козацьке військо. 1828—1868 рр. (До 170-річчя заснування) - Олена Бачинська - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 12 червня 2020. Ложешник О. Доля козаків Усть-Дунайського козацького війська після його ліквідації (стаття), - Південний Захід. Одесика. - Історико-краєзнавчий науковий альманах, випуск 22, - Одеса "Друкарський дім" 2017.[2] Рябінін-Скляревський О. Кінець Задунайської Січі [3] Бачинська О.А. Дунайське козацьке військо. 1828 — 1868 рр. (сторінки 167-168) [4] Джерела та література Бачинський А.Д. Задунайська Січ (Т.ІІ): до 1000-ліття літописання та книжкової справи в Україні/ авт.: А.Д.Бачинський та ін.; ред.кол. О.А.Бачинська та ін.; Одеська обласна державна адміністрація, Одеська державна наукова бібліотека ім.М.Горького, Інститут археології НАН України. — Одеса: ОКФА, 1998. — 390 с. — (Невичерпні джерела пам'яті).(с.299, 301, 302, 311, 312, 315)/ : Бачинська О.А. Козацтво в післякозацьку добу української історії (кінець XVIII-XIX ст.). — Одеса: Астропринт, 2009. — 256 с. — . (с.111, 115, 118)/ / Бачинська О.А. Дунайське козацьке військо. 1828—1868 рр. (До 170-річчя заснування). — Одеса: Астропринт, 1998. — 232 с. — Бібліогр., іл. — . (с. 74, 149, 167, 168)./ /