Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фре́дерік II (дан. Frederik 2.; 1 липня 1534, Гадерслев — 4 квітня 1588, монастир Антворсків, поблизу Слагельсе) — король Данії і Норвегії від 1 січня 1559 до смерті, з династії Ольденбургів.
| Фредерік II Frederik II | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1 січня 1559 — 4 квітня 1588 | ||
| Попередник: | Кристіан III | |
| Наступник: | Кристіан IV | |
| Народження: | 1 липня 1534[2] Гадерслев, Данія | |
| Смерть: | 4 (14) квітня 1588[3][4][…] (53 роки) Слагельсе, Данія | |
| Поховання: | Собор Роскілле[5] | |
| Країна: | Данія-Норвегія | |
| Релігія: | лютеранство | |
| Рід: | Ольденбурзька династія | |
| Батько: | Кристіан III | |
| Мати: | Доротея Саксен-Лауенбурзька | |
| Шлюб: | Софія Мекленбург-Ґюстровська | |
| Діти: | Єлизавета Данська, Анна Данська, Кристіан IV Данський, d, Августа Данська, Ядвіґа Данська і d | |
| | ||
Син данського короля Кристіана III і Доротеї фон Саксен-Лауенбург (дан. Dorothea af Sachsen-Lauenburg, 9 липня 1511 — 7 жовтня 1571).
Роки до царювання
У 1542 році, після довгих переговорів батька з державною радою, вся Данія присягнула Фредеріку як спадкоємцеві престолу. У 1548 році присягнула йому і Норвегія, яку він тоді відвідав в перший і останній раз. Наслідним герцогом Шлезвіг-Гольштейн його за життя батька так і не обрали.
Вихований Фредерік був, за наполяганням державної ради, в Данії. Науками його не особливо обтяжували; він вів досить веселе і вільне життя в колі однолітків, що виховувалися разом з ним. Його завчасно стали вводити в курс в державних справ, він брав участь у засіданнях державної ради, входив в офіційні зносини з церквою, університетом тощо.
У 1557 році він їздив до Німеччини і зав'язав дружні стосунки з німецькими князями, дворянами і військовими; багатьох з останніх він згодом викликав до себе на службу до Данії. На відміну від свого батька він був прихильником військових ідеалів і вже в юному віці товаришував з німецькими військовими. Незабаром після приходу до влади він здобув першу перемогу, завоювавши Дітмаршен улітку 1559 року.
Перша половина царювання
У 1559 році помер Крістіан III, і Фредерік став королем Данії та Норвегії. Від молодого короля можна було спочатку очікувати надзвичайного правління; але його сміливій, здоровій і широкій натурі бракувало розсудливості, витримки і твердої наполегливості; відсутність цих якостей лише до певної міри заповнювалась вмінням вибирати радників і підкорятися їхньому керівництву серйозних випадках. Війна з Дітмаршеном, втручання в заплутані політичні відносини прибалтійських областей, відновлення старої юніоністської політики (див. Кальмарська унія), що мала за мету об'єднання під одним скіпетром всіх трьох північних держав і призвела до кривавої війни зі Швецією — ось головні події першої частини царювання Фредеріка.
Головний військовий конфлікт, в якому брала участь Данія під час його правління, була Північна семирічна війна 1563–1570 років. Фредерік робив невдалі спроби завоювати Швецію, якою правив його двоюрідний брат, король Еріком XIV. Конфлікт розвинувся у надзвичайно виснажливу війну, що повністю розорила деякі області Скандинавії. Король особисто вів у бій свою армію, але без особливого результату, що призвело до погіршення його відносин зі знаттю. Однак заворушення у Швеції та участь в управлінні Данією талановитого державного діяча Педера Оксі дозволили поліпшити стан справ. Війна закінчилася відновленням статус-кво-анте-белюм, що дало можливість Данії «зберегти обличчя», але також показало обмеженість данської військової сили.
Повоєнні роки
Після війни Фредерік зберігав світ, але не відмовився від спроб добитися слави морського правителя. Його зовнішня політика відзначена моральною підтримкою протестантських держав (свого часу він доглядав за англійською королевою Єлизаветою I, ставши лицарем ордена Підв'язки). Але в той же час він зберігав строгий нейтралітет.
Фредерік зосередився на відновленні постраждалої данської економіки та посилення оборони країни. Його головний радник Педер Оксі обклав податком дворянство, брав мито за прохід суден через протоку Зунд в Балтійське море — важливий торговий шлях для економік держав північної Європи. Доходи від стягнення мита надавали суттєву підтримку економіці Данії, додаткові доходи також були отримані після зменшення конкуренції з боку торгових міст Ганзи. Прагнучи посилити контроль Данії над Балтикою, Фредерік очистив від піратів моря, що омивають Данію.
В управлінні державою брали участь Педер Оксі (Peder Oxe), (Niels Kaas), (Arild Huitfeldt) і (Christoffer Valkendorff). Друга частин правління Фредеріка (з 1571 року) була щасливою епохою в історії Данії. Тривалий мир викликав загальне процвітання; престиж Данії також піднявся, як давно не бувало; королівська влада дещо посилилася.
Фредерік був покровителем наук і мистецтв і прихильником свободи совісті. У період з 1574 по 1585 роки для захисту протоки Зунд побудував фортецю Кронборг в Хельсінгері, оспівану в трагедії Шекспіра «Гамлет». У 1576 році заснував Фредрікстад у Норвегії. Фредерік підтримував знаменитого астронома Тихо Браге, надавши йому в користування острів Вен (неподалік Копенгагена) та грошові кошти на побудову обсерваторії Ураніборг.
Похований у соборі міста Роскілле.
Шлюби і діти
20 липня 1572 а одружився з Софією фон Мекленбург-Гюстров (нім. Sophie von Mecklenburg-Güstrow). Діти:
- Єлизавета (Elisabeth, 25 серпня 1573 — 19 червня 1626) — дружина герцога ;
- Анна, 14 жовтня 1574 — 4 березня 1619) — дружина шотландського короля Якова VI, згодом англійського короля під іменем Якова I;
- Крістіан (Christian, 12 квітня 1577 — 28 лютого 1648) — король Данії Крістіан IV;
- Ульрік (Ulrik, 30 грудня 1578 — 27 березня 1624);
- Августа (Augusta, 8 квітня 1580 — 5 лютого 1639) — дружина герцога Йоганна Адольфа фон Гольштейн-Готторп;
- Гедвіга (Hedwig, 5 серпня 1581 — 26 листопада 1641) — дружина Крістіана II, курфюрста Саксонії;
- (Johan, 9 липня 1583 — 28 жовтня 1602) — Іван королевич, наречений царівни .
Примітки
- Frederik II. // Dansk Biografisk Leksikon, 2-е видання / за ред. P. Engelstoft, S. Dahl — Копенгаген: J.H. Schultz Forlag, 1935. — С. 230.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118703188 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Dansk Biografisk Lexikon
- Frederik 2 (Dansk Konge)
Посилання
- Стаття в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона
- Біографія короля Фредеріка II (дан.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fre derik II dan Frederik 2 1 lipnya 1534 15340701 Gaderslev 4 kvitnya 1588 monastir Antvorskiv poblizu Slagelse korol Daniyi i Norvegiyi vid 1 sichnya 1559 do smerti z dinastiyi Oldenburgiv Frederik II Frederik II korol Daniyi i korol Norvegiyi 1 sichnya 1559 4 kvitnya 1588 Poperednik Kristian III Nastupnik Kristian IV Narodzhennya 1 lipnya 1534 2 Gaderslev DaniyaSmert 4 14 kvitnya 1588 3 4 53 roki Slagelse DaniyaPohovannya Sobor Roskille 5 Krayina Daniya NorvegiyaReligiya lyuteranstvoRid Oldenburzka dinastiyaBatko Kristian IIIMati Doroteya Saksen LauenburzkaShlyub Sofiya Meklenburg GyustrovskaDiti Yelizaveta Danska Anna Danska Kristian IV Danskij d Avgusta Danska Yadviga Danska i d Mediafajli b u Vikishovishi Sin danskogo korolya Kristiana III i Doroteyi fon Saksen Lauenburg dan Dorothea af Sachsen Lauenburg 9 lipnya 1511 7 zhovtnya 1571 Roki do caryuvannyaU 1542 roci pislya dovgih peregovoriv batka z derzhavnoyu radoyu vsya Daniya prisyagnula Frederiku yak spadkoyemcevi prestolu U 1548 roci prisyagnula jomu i Norvegiya yaku vin todi vidvidav v pershij i ostannij raz Naslidnim gercogom Shlezvig Golshtejn jogo za zhittya batka tak i ne obrali Vihovanij Frederik buv za napolyagannyam derzhavnoyi radi v Daniyi Naukami jogo ne osoblivo obtyazhuvali vin viv dosit vesele i vilne zhittya v koli odnolitkiv sho vihovuvalisya razom z nim Jogo zavchasno stali vvoditi v kurs v derzhavnih sprav vin brav uchast u zasidannyah derzhavnoyi radi vhodiv v oficijni znosini z cerkvoyu universitetom tosho U 1557 roci vin yizdiv do Nimechchini i zav yazav druzhni stosunki z nimeckimi knyazyami dvoryanami i vijskovimi bagatoh z ostannih vin zgodom viklikav do sebe na sluzhbu do Daniyi Na vidminu vid svogo batka vin buv prihilnikom vijskovih idealiv i vzhe v yunomu vici tovarishuvav z nimeckimi vijskovimi Nezabarom pislya prihodu do vladi vin zdobuv pershu peremogu zavoyuvavshi Ditmarshen ulitku 1559 roku Persha polovina caryuvannyaU 1559 roci pomer Kristian III i Frederik stav korolem Daniyi ta Norvegiyi Vid molodogo korolya mozhna bulo spochatku ochikuvati nadzvichajnogo pravlinnya ale jogo smilivij zdorovij i shirokij naturi brakuvalo rozsudlivosti vitrimki i tverdoyi napoleglivosti vidsutnist cih yakostej lishe do pevnoyi miri zapovnyuvalas vminnyam vibirati radnikiv i pidkoryatisya yihnomu kerivnictvu serjoznih vipadkah Vijna z Ditmarshenom vtruchannya v zaplutani politichni vidnosini pribaltijskih oblastej vidnovlennya staroyi yunionistskoyi politiki div Kalmarska uniya sho mala za metu ob yednannya pid odnim skipetrom vsih troh pivnichnih derzhav i prizvela do krivavoyi vijni zi Shveciyeyu os golovni podiyi pershoyi chastini caryuvannya Frederika Golovnij vijskovij konflikt v yakomu brala uchast Daniya pid chas jogo pravlinnya bula Pivnichna semirichna vijna 1563 1570 rokiv Frederik robiv nevdali sprobi zavoyuvati Shveciyu yakoyu praviv jogo dvoyuridnij brat korol Erikom XIV Konflikt rozvinuvsya u nadzvichajno visnazhlivu vijnu sho povnistyu rozorila deyaki oblasti Skandinaviyi Korol osobisto viv u bij svoyu armiyu ale bez osoblivogo rezultatu sho prizvelo do pogirshennya jogo vidnosin zi znattyu Odnak zavorushennya u Shveciyi ta uchast v upravlinni Daniyeyu talanovitogo derzhavnogo diyacha Pedera Oksi dozvolili polipshiti stan sprav Vijna zakinchilasya vidnovlennyam status kvo ante belyum sho dalo mozhlivist Daniyi zberegti oblichchya ale takozh pokazalo obmezhenist danskoyi vijskovoyi sili Povoyenni rokiPislya vijni Frederik zberigav svit ale ne vidmovivsya vid sprob dobitisya slavi morskogo pravitelya Jogo zovnishnya politika vidznachena moralnoyu pidtrimkoyu protestantskih derzhav svogo chasu vin doglyadav za anglijskoyu korolevoyu Yelizavetoyu I stavshi licarem ordena Pidv yazki Ale v toj zhe chas vin zberigav strogij nejtralitet Frederik zoseredivsya na vidnovlenni postrazhdaloyi danskoyi ekonomiki ta posilennya oboroni krayini Jogo golovnij radnik Peder Oksi obklav podatkom dvoryanstvo brav mito za prohid suden cherez protoku Zund v Baltijske more vazhlivij torgovij shlyah dlya ekonomik derzhav pivnichnoyi Yevropi Dohodi vid styagnennya mita nadavali suttyevu pidtrimku ekonomici Daniyi dodatkovi dohodi takozh buli otrimani pislya zmenshennya konkurenciyi z boku torgovih mist Ganzi Pragnuchi posiliti kontrol Daniyi nad Baltikoyu Frederik ochistiv vid pirativ morya sho omivayut Daniyu V upravlinni derzhavoyu brali uchast Peder Oksi Peder Oxe Niels Kaas Arild Huitfeldt i Christoffer Valkendorff Druga chastin pravlinnya Frederika z 1571 roku bula shaslivoyu epohoyu v istoriyi Daniyi Trivalij mir viklikav zagalne procvitannya prestizh Daniyi takozh pidnyavsya yak davno ne buvalo korolivska vlada desho posililasya Frederik buv pokrovitelem nauk i mistectv i prihilnikom svobodi sovisti U period z 1574 po 1585 roki dlya zahistu protoki Zund pobuduvav fortecyu Kronborg v Helsingeri ospivanu v tragediyi Shekspira Gamlet U 1576 roci zasnuvav Fredrikstad u Norvegiyi Frederik pidtrimuvav znamenitogo astronoma Tiho Brage nadavshi jomu v koristuvannya ostriv Ven nepodalik Kopengagena ta groshovi koshti na pobudovu observatoriyi Uraniborg Pohovanij u sobori mista Roskille Shlyubi i diti20 lipnya 1572 a odruzhivsya z Sofiyeyu fon Meklenburg Gyustrov nim Sophie von Mecklenburg Gustrow Diti Yelizaveta Elisabeth 25 serpnya 1573 19 chervnya 1626 druzhina gercoga Anna 14 zhovtnya 1574 4 bereznya 1619 druzhina shotlandskogo korolya Yakova VI zgodom anglijskogo korolya pid imenem Yakova I Kristian Christian 12 kvitnya 1577 28 lyutogo 1648 korol Daniyi Kristian IV Ulrik Ulrik 30 grudnya 1578 27 bereznya 1624 Avgusta Augusta 8 kvitnya 1580 5 lyutogo 1639 druzhina gercoga Joganna Adolfa fon Golshtejn Gottorp Gedviga Hedwig 5 serpnya 1581 26 listopada 1641 druzhina Kristiana II kurfyursta Saksoniyi Johan 9 lipnya 1583 28 zhovtnya 1602 Ivan korolevich narechenij carivni PrimitkiFrederik II Dansk Biografisk Leksikon 2 e vidannya za red P Engelstoft S Dahl Kopengagen J H Schultz Forlag 1935 S 230 d Track Q1748d Track Q86338588d Track Q12334755d Track Q1796104d Track Q5712161 Deutsche Nationalbibliothek Record 118703188 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Dansk Biografisk Lexikon d Track Q1164910 Frederik 2 Dansk Konge PosilannyaStattya v Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Efrona Biografiya korolya Frederika II dan