«Угрюм-ріка» — роман — сімейна сага В'ячеслава Яковича Шишкова, фоном для якої служить золота лихоманка в Сибіру.
Угрюм-ріка | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | Роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | Шишков В*ячеслав Яковлевич | |||
Мова | російська | |||
Опубліковано | 1928 | |||
| ||||
Історія створення
У 1891 році Шишков закінчив Вишнєволоцьке технічне училище. Після практики в 1894 році він поступив на роботу в Томський округ водних шляхів сполучення, де в той час працював Микола Юхимович Матонін — нащадок єнісейського купецького роду, який багато розповів Шишкову про життя золотопромисловців єнісейської тайги.
З 1900 по 1920 рік Шишков здійснює експедиції по Іртишу, Обі, Бії, Катуні, Єнісею, Чулиму, Нижній Тунгусці, Лені і Ангарі.
У 1928 році друкується перша частина роману «Угрюм-ріка», а в 1933 році виходить у світ його повне видання.
Сюжет
Дія роману розгортається в кінці XIX — початку XX століття навколо сім'ї Громових. Дід головного героя Данила Громов займався розбоєм. Вмираючи, він передав гроші своєму синові, відкривши їх походження. Його син, Петро Громов, вклав кошти у підприємництво і виховав у своєму синові Прохорі, головному герої роману, гідного спадкоємця. Прохор Громов виявився людиною цілеспрямованою, з сильним характером, що привело його до вершини багатства і влади в сибірському краї. Однак зло, вчинене дідом Данилом, здавалося, переслідує сім'ю у всіх поколіннях. Нещастя в сім'ї Громових трапляються одне за іншим. Прохор, спочатку чоловік чесний і моральний, грузне в болоті зла.
Угрюм-ріка
Угрюм-ріка — вигадана назва. Могла бути запозичена автором з сибірської пісні.
У 1911 році Шишков брав участь в експедиції по Нижній Тунгусці. У романі під назвою «Угрюм-ріка» описана саме ця річка. Автор трохи змінив назви населених пунктів на Нижній Тунгусці: Подволочна — Подволошино, Почуйське — Чечуйськ, Єрбохомохля — Єрбогачен.
Річка Великий Потік — Лена. Однак принаймні, всі прототипи героїв роману жили по Єнісею. Північне місто Крайськ за місцем знаходження — Туруханськ.
Правда, всі згадані місця повинні бути віднесені тільки до опису подорожі Прохора з Ібрагімом по Угрюм-річці. Коли Прохор заводить там свою справу, то багато з описаних місць та подій можуть бути віднесені швидше до басейну річки Лени з притоками. Та місцезнаходження Угрюм-ріки в наші дні продовжує викликати суперечки у дослідників роману і сумніви у читачів.
Прототипи головних героїв і сюжетних ліній
Прототипами членів сім'ї Громових були Косьма Купріянович, Аверьян Косьмич і Микола Юхимович Матоніни. Прототипом Ніни Купріянової була Віра Арсеніївна Баландіна — онука Михайла Косьмича Матоніна.
Брати Матоніни, Лаврентій і Аверьян, приїхали в Красноярський острог з Тобольська в кінці XVII століття. Прибули вони разом з Іллею Суріковим — предком художника Василя Сурікова. Брати Матоніни брали участь у Красноярської шатості і поїхали (або втекли) з Красноярська на річку Бузим, де поставили хати. Одружилися вони на дочках місцевого аринського князька, які могли стати прототипом Синильги. Так було засновано село Матона, пізніше назване Кекур (Нахвальської волості, в даний час в Сухобузимському районі Красноярського краю).
У Леонтія народилися сини Онисим (1688) і Яків (1690). У Аверьяна Матоніна народилися Григорій (1693-1773) і Осип (1705). Петро Григорович Матонін був селянином в Кекуре і грабував купців, які проїжджали через село по дорозі Єнисейськ — Красноярськ. Перед смертю Петро Григорович повідомив своєму онукові Косьмі (Кузьмі) місце, де був закопаний скарб з награбованим. За повір'ями, скарб повинен був відлежатися, щоб очиститися від проклять. Таким же чином формувалися капітали купців Кандинських, Непомнющих та інших.
Косьма Купріянович Матонін народився в 1809 році. 20 січня 1824 року, у віці 15 років, Косьма Матонін записався в третю купецьку гільдію Красноярська і сім'я виїхала з села Кекур. Косьма Купріянович володів будинками в Красноярську і Мінусинську. Діти Косьми: Михайло (1824-1897), Аверьян (1829 або 1832-1883), Юхим (нар. у 1835), Тимофій (нар. у 1845). Косьма придбав дві золоті копальні в єнісейській тайзі і один — на паях з Федотом Баландіним та Дем'яном Васильовичем Матоніним. Копальня отримала назву Косьмодем'янський.
У 1869 році в першу купецьку гільдію Красноярська записалися Косьма Купріянович і його діти: Михайло, Аверьян, Юхим і Тимофій. Загалом в 1869 році в Єнісейської губернії було 30 купців першої гільдії, з них 11 носили прізвище Матоніни.
Після смерті Косьми главою сімейства став Аверьян. Михайло поїхав до Новоселова Мінусинського повіту. Після смерті дружини Михайло Косьмич переїхав в Єнисейск. Юхим Косьмич оселився в селі Стрілка в гирлі Ангари поблизу золотих копалень.
Аверьяну було відомо про походження сімейних капіталів, і вже через тиждень після похорону батька він пожертвував кошти Мінусинському повітовому правлінню на будівництво школи і церкви. В 1863 році в Красноярську починає працювати телеграфна станція, витрати по відкриттю якої оплатив Аверьян Космич. На його ж гроші в Кекурі був побудований приділ Іллінської церкви, позолочені куполи та оклади ікон, куплені дзвони, також в селі містилася богадільня. Аверьян Матонін виділив 100 тисяч рублів на будівництво гімназії в Єнисейську. Інформація про благодійну діяльность золотопромисловця не увійшла в роман.
У 1870 році дочка Михайла Косьмича Матоніна Олександра вийшла заміж за купця Арсенія Івановича Ємельянова (їх донькою була В. А. Баландіна). На весіллі Аверьян Косьмич подарував племінниці-нареченій кулон з діамантами. Присутній при цьому син Федота Баландіна дізнався кулон своєї матері, вбитої по дорозі з Енисейска в Красноярськ. Гостям сказали, що Баландін п'яний, однак після весілля Аверьян Косьмич поїхав в Кекур і пожертвував гроші на будівництво прибудови Іллінської церкви. Ймовірно, з-за цього випадку імена Матоніних практично не згадуються в краєзнавчій літературі.
Ця подія стала народною легендою, що існує в різних варіантах, але у всіх версіях залишається впізнавання кулона (браслети, брошки, сережок і т. п.) вбитої матері.
У 1871 році на копальні братів Матоніних на річці Удере прикажчик зажадав від старателів вийти на роботу у святковий Петров день. У відповідь на цю вимогу 40 із 150 працівників пішли в тайгу разом з обладнанням для промивки золота. Шишков за 20 років подорожей по Сибіру зустрічався з родичами Матоніних, відвідував належні їм копальні, розмовляв з робітниками, які в 1871 році пішли з копальні. У романі Шишков описав страйк, більш схожий на Ленські події 1912 року.
У 1879 році Аверьян Косьмич і його брати були записані в Мінусинському купечестві. Аверьян Космич був одружений на Ользі Диомидовне. Їх син Іван помер в 4-річному віці. Інших дітей не було.
1 грудня 1883 року в селі Кекур губернатор В. К. Педашенко відкрив перше в Єнісейської губернії сільське ремісниче училище імені А. К. Матоніна. Офіційно училище було дворічним, але реально тут давали п'ятирічну освіту. У 1944 році училище було перетворено в початкову школу.
Аверьян Косьмич помер перед відкриттям ремісничого училища. Похований у родинному склепі в селі Кекур. У 1913 році склеп Аверьяна Косьмича розграбували. У 1914 році Матоніни збанкрутували. У 1931 році плиту з могили Аверьяна Матоніна використовували для будівництва свинарника.
Екранізації
У 1968 році Свердловська кіностудія зняла чотирисерійний художній фільм «Угрюм-ріка». У 2021 році вийшов серіал з тією ж назвою.
Примітки
- Сибирские вопросы. — 1913. — № 30.
Література
- Мешалкин П. Н. Меценатство и благотворительность сибирских енисейских купцов. — Красноярск: Красноярское книжное издательство, 1995. — 400 с.
- Аференко В. А. Загадки рода Матоніних из книги В. Я. Шишкова «Угрюм-река». — Железногорск: Полиграфист, 1999. — 88 с.
- Буровский А. М. Сибирская жуть-3. — М.: ОЛМА-Пресс, 2001. — .
Посилання
- «Угрюм-ріка» в бібліотеці Максима Мошкова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ugryum rika Ugryum rika roman simejna saga V yacheslava Yakovicha Shishkova fonom dlya yakoyi sluzhit zolota lihomanka v Sibiru Ugryum rikaZhanrRomanFormaromanAvtorShishkov V yacheslav YakovlevichMovarosijskaOpublikovano1928Istoriya stvorennyaU 1891 roci Shishkov zakinchiv Vishnyevolocke tehnichne uchilishe Pislya praktiki v 1894 roci vin postupiv na robotu v Tomskij okrug vodnih shlyahiv spoluchennya de v toj chas pracyuvav Mikola Yuhimovich Matonin nashadok yenisejskogo kupeckogo rodu yakij bagato rozpoviv Shishkovu pro zhittya zolotopromislovciv yenisejskoyi tajgi Z 1900 po 1920 rik Shishkov zdijsnyuye ekspediciyi po Irtishu Obi Biyi Katuni Yeniseyu Chulimu Nizhnij Tungusci Leni i Angari U 1928 roci drukuyetsya persha chastina romanu Ugryum rika a v 1933 roci vihodit u svit jogo povne vidannya SyuzhetDiya romanu rozgortayetsya v kinci XIX pochatku XX stolittya navkolo sim yi Gromovih Did golovnogo geroya Danila Gromov zajmavsya rozboyem Vmirayuchi vin peredav groshi svoyemu sinovi vidkrivshi yih pohodzhennya Jogo sin Petro Gromov vklav koshti u pidpriyemnictvo i vihovav u svoyemu sinovi Prohori golovnomu geroyi romanu gidnogo spadkoyemcya Prohor Gromov viyavivsya lyudinoyu cilespryamovanoyu z silnim harakterom sho privelo jogo do vershini bagatstva i vladi v sibirskomu krayi Odnak zlo vchinene didom Danilom zdavalosya peresliduye sim yu u vsih pokolinnyah Neshastya v sim yi Gromovih traplyayutsya odne za inshim Prohor spochatku cholovik chesnij i moralnij gruzne v boloti zla Ugryum rikaUgryum rika vigadana nazva Mogla buti zapozichena avtorom z sibirskoyi pisni U 1911 roci Shishkov brav uchast v ekspediciyi po Nizhnij Tungusci U romani pid nazvoyu Ugryum rika opisana same cya richka Avtor trohi zminiv nazvi naselenih punktiv na Nizhnij Tungusci Podvolochna Podvoloshino Pochujske Chechujsk Yerbohomohlya Yerbogachen Richka Velikij Potik Lena Odnak prinajmni vsi prototipi geroyiv romanu zhili po Yeniseyu Pivnichne misto Krajsk za miscem znahodzhennya Turuhansk Pravda vsi zgadani miscya povinni buti vidneseni tilki do opisu podorozhi Prohora z Ibragimom po Ugryum richci Koli Prohor zavodit tam svoyu spravu to bagato z opisanih misc ta podij mozhut buti vidneseni shvidshe do basejnu richki Leni z pritokami Ta misceznahodzhennya Ugryum riki v nashi dni prodovzhuye viklikati superechki u doslidnikiv romanu i sumnivi u chitachiv Prototipi golovnih geroyiv i syuzhetnih linijPrototipami chleniv sim yi Gromovih buli Kosma Kupriyanovich Averyan Kosmich i Mikola Yuhimovich Matonini Prototipom Nini Kupriyanovoyi bula Vira Arseniyivna Balandina onuka Mihajla Kosmicha Matonina Brati Matonini Lavrentij i Averyan priyihali v Krasnoyarskij ostrog z Tobolska v kinci XVII stolittya Pribuli voni razom z Illeyu Surikovim predkom hudozhnika Vasilya Surikova Brati Matonini brali uchast u Krasnoyarskoyi shatosti i poyihali abo vtekli z Krasnoyarska na richku Buzim de postavili hati Odruzhilisya voni na dochkah miscevogo arinskogo knyazka yaki mogli stati prototipom Sinilgi Tak bulo zasnovano selo Matona piznishe nazvane Kekur Nahvalskoyi volosti v danij chas v Suhobuzimskomu rajoni Krasnoyarskogo krayu U Leontiya narodilisya sini Onisim 1688 i Yakiv 1690 U Averyana Matonina narodilisya Grigorij 1693 1773 i Osip 1705 Petro Grigorovich Matonin buv selyaninom v Kekure i grabuvav kupciv yaki proyizhdzhali cherez selo po dorozi Yenisejsk Krasnoyarsk Pered smertyu Petro Grigorovich povidomiv svoyemu onukovi Kosmi Kuzmi misce de buv zakopanij skarb z nagrabovanim Za povir yami skarb povinen buv vidlezhatisya shob ochistitisya vid proklyat Takim zhe chinom formuvalisya kapitali kupciv Kandinskih Nepomnyushih ta inshih Kosma Kupriyanovich Matonin narodivsya v 1809 roci 20 sichnya 1824 roku u vici 15 rokiv Kosma Matonin zapisavsya v tretyu kupecku gildiyu Krasnoyarska i sim ya viyihala z sela Kekur Kosma Kupriyanovich volodiv budinkami v Krasnoyarsku i Minusinsku Diti Kosmi Mihajlo 1824 1897 Averyan 1829 abo 1832 1883 Yuhim nar u 1835 Timofij nar u 1845 Kosma pridbav dvi zoloti kopalni v yenisejskij tajzi i odin na payah z Fedotom Balandinim ta Dem yanom Vasilovichem Matoninim Kopalnya otrimala nazvu Kosmodem yanskij U 1869 roci v pershu kupecku gildiyu Krasnoyarska zapisalisya Kosma Kupriyanovich i jogo diti Mihajlo Averyan Yuhim i Timofij Zagalom v 1869 roci v Yenisejskoyi guberniyi bulo 30 kupciv pershoyi gildiyi z nih 11 nosili prizvishe Matonini Pislya smerti Kosmi glavoyu simejstva stav Averyan Mihajlo poyihav do Novoselova Minusinskogo povitu Pislya smerti druzhini Mihajlo Kosmich pereyihav v Yenisejsk Yuhim Kosmich oselivsya v seli Strilka v girli Angari poblizu zolotih kopalen Averyanu bulo vidomo pro pohodzhennya simejnih kapitaliv i vzhe cherez tizhden pislya pohoronu batka vin pozhertvuvav koshti Minusinskomu povitovomu pravlinnyu na budivnictvo shkoli i cerkvi V 1863 roci v Krasnoyarsku pochinaye pracyuvati telegrafna stanciya vitrati po vidkrittyu yakoyi oplativ Averyan Kosmich Na jogo zh groshi v Kekuri buv pobudovanij pridil Illinskoyi cerkvi pozolocheni kupoli ta okladi ikon kupleni dzvoni takozh v seli mistilasya bogadilnya Averyan Matonin vidiliv 100 tisyach rubliv na budivnictvo gimnaziyi v Yenisejsku Informaciya pro blagodijnu diyalnost zolotopromislovcya ne uvijshla v roman U 1870 roci dochka Mihajla Kosmicha Matonina Oleksandra vijshla zamizh za kupcya Arseniya Ivanovicha Yemelyanova yih donkoyu bula V A Balandina Na vesilli Averyan Kosmich podaruvav pleminnici narechenij kulon z diamantami Prisutnij pri comu sin Fedota Balandina diznavsya kulon svoyeyi materi vbitoyi po dorozi z Enisejska v Krasnoyarsk Gostyam skazali sho Balandin p yanij odnak pislya vesillya Averyan Kosmich poyihav v Kekur i pozhertvuvav groshi na budivnictvo pribudovi Illinskoyi cerkvi Jmovirno z za cogo vipadku imena Matoninih praktichno ne zgaduyutsya v krayeznavchij literaturi Cya podiya stala narodnoyu legendoyu sho isnuye v riznih variantah ale u vsih versiyah zalishayetsya vpiznavannya kulona brasleti broshki serezhok i t p vbitoyi materi U 1871 roci na kopalni brativ Matoninih na richci Udere prikazhchik zazhadav vid starateliv vijti na robotu u svyatkovij Petrov den U vidpovid na cyu vimogu 40 iz 150 pracivnikiv pishli v tajgu razom z obladnannyam dlya promivki zolota Shishkov za 20 rokiv podorozhej po Sibiru zustrichavsya z rodichami Matoninih vidviduvav nalezhni yim kopalni rozmovlyav z robitnikami yaki v 1871 roci pishli z kopalni U romani Shishkov opisav strajk bilsh shozhij na Lenski podiyi 1912 roku U 1879 roci Averyan Kosmich i jogo brati buli zapisani v Minusinskomu kupechestvi Averyan Kosmich buv odruzhenij na Olzi Diomidovne Yih sin Ivan pomer v 4 richnomu vici Inshih ditej ne bulo 1 grudnya 1883 roku v seli Kekur gubernator V K Pedashenko vidkriv pershe v Yenisejskoyi guberniyi silske remisniche uchilishe imeni A K Matonina Oficijno uchilishe bulo dvorichnim ale realno tut davali p yatirichnu osvitu U 1944 roci uchilishe bulo peretvoreno v pochatkovu shkolu Averyan Kosmich pomer pered vidkrittyam remisnichogo uchilisha Pohovanij u rodinnomu sklepi v seli Kekur U 1913 roci sklep Averyana Kosmicha rozgrabuvali U 1914 roci Matonini zbankrutuvali U 1931 roci plitu z mogili Averyana Matonina vikoristovuvali dlya budivnictva svinarnika EkranizaciyiU 1968 roci Sverdlovska kinostudiya znyala chotiriserijnij hudozhnij film Ugryum rika U 2021 roci vijshov serial z tiyeyu zh nazvoyu PrimitkiSibirskie voprosy 1913 30 LiteraturaMeshalkin P N Mecenatstvo i blagotvoritelnost sibirskih enisejskih kupcov Krasnoyarsk Krasnoyarskoe knizhnoe izdatelstvo 1995 400 s Aferenko V A Zagadki roda Matoninih iz knigi V Ya Shishkova Ugryum reka Zheleznogorsk Poligrafist 1999 88 s Burovskij A M Sibirskaya zhut 3 M OLMA Press 2001 ISBN 5 224 01979 6 Posilannya Ugryum rika v biblioteci Maksima Moshkova