Culex quinquefasciatus | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зліва самець, справа самиця | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Culex quinquefasciatus , 1823 | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Culex quinquefasciatus — вид комарів. Поширений у тропічних та субтропічних регіонах. Переносник збудників небезпечних захворювань таких як , пташина малярія та арбовірусів, включаючи вірус енцефаліту Сент-Луїс, , вірус Зіка і вірус Західного Нілу.
Поширення
Вважається, що вид походить з Індійського субконтиненту, але разом з людиною поширився на всі континенти. Комар поширений приблизно між 36° пн.ш. та 36° пд.ш. Трапляється в Центральній та Південній Америці, на півдні США, в Африці, на Близькому Сході, в Південній Азії, Австралії та Океанії.
Опис
Комар завдовжки близько 4 мм. Забарвлення тіла коричневе, голова світліша, на череві є поперечні жовті смуги на базальній частині кожного тергіта. Антени і хоботок приблизно однакової довжини. Самці мають тонше черево та перистіші вусики.
Спосіб життя
Зрілі самиці C. quinquefasciatus літають вночі навколо водойм з стоячою водою, що багаті поживними речовинами, де відкладають яйця. Личинки живляться органічними рештками. При 30 °C личинки розвиваються за 5-8 днів. Вони проходять через чотири личинкові стадії і до кінця четвертого віку, перестають їсти і заляльковуються. Через 36 годин при температурі 27 °С з лялечок виходять імаго. І самці, і самиці живляться нектаром і рослинними соками. Але після спаровування самиця мусить випити кров ссавців або птахів. Поглинена кров необхідна для розвитку яєць. Самиця відкладає до п'яти кладок впродовж життя, причому у кожній кладці є до тисячі яєць.
Посилання
- . . Архів оригіналу за 18 липня 2010.
- Disease monger [ 15 січня 2019 у Wayback Machine.]
- NSW Arbovirus Surveillance & Vector Monitoring Program [ 16 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Taxonomy at UniProt [ 12 березня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Culex quinquefasciatus Zliva samec sprava samicya Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Dvokrili Diptera Rodina Komari Culicidae Rid Culex Vid C quinquefasciatus Binomialna nazva Culex quinquefasciatus 1823 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Culex quinquefasciatus Vikividi Culex quinquefasciatus EOL 740670 ITIS 126490 NCBI 7176 Culex quinquefasciatus vid komariv Poshirenij u tropichnih ta subtropichnih regionah Perenosnik zbudnikiv nebezpechnih zahvoryuvan takih yak ptashina malyariya ta arbovirusiv vklyuchayuchi virus encefalitu Sent Luyis virus Zika i virus Zahidnogo Nilu PoshirennyaVvazhayetsya sho vid pohodit z Indijskogo subkontinentu ale razom z lyudinoyu poshirivsya na vsi kontinenti Komar poshirenij priblizno mizh 36 pn sh ta 36 pd sh Traplyayetsya v Centralnij ta Pivdennij Americi na pivdni SShA v Africi na Blizkomu Shodi v Pivdennij Aziyi Avstraliyi ta Okeaniyi OpisKomar zavdovzhki blizko 4 mm Zabarvlennya tila korichneve golova svitlisha na cherevi ye poperechni zhovti smugi na bazalnij chastini kozhnogo tergita Anteni i hobotok priblizno odnakovoyi dovzhini Samci mayut tonshe cherevo ta peristishi vusiki Sposib zhittyaZrili samici C quinquefasciatus litayut vnochi navkolo vodojm z stoyachoyu vodoyu sho bagati pozhivnimi rechovinami de vidkladayut yajcya Lichinki zhivlyatsya organichnimi reshtkami Pri 30 C lichinki rozvivayutsya za 5 8 dniv Voni prohodyat cherez chotiri lichinkovi stadiyi i do kincya chetvertogo viku perestayut yisti i zalyalkovuyutsya Cherez 36 godin pri temperaturi 27 S z lyalechok vihodyat imago I samci i samici zhivlyatsya nektarom i roslinnimi sokami Ale pislya sparovuvannya samicya musit vipiti krov ssavciv abo ptahiv Poglinena krov neobhidna dlya rozvitku yayec Samicya vidkladaye do p yati kladok vprodovzh zhittya prichomu u kozhnij kladci ye do tisyachi yayec Posilannya Arhiv originalu za 18 lipnya 2010 Disease monger 15 sichnya 2019 u Wayback Machine NSW Arbovirus Surveillance amp Vector Monitoring Program 16 bereznya 2020 u Wayback Machine Taxonomy at UniProt 12 bereznya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi