Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кулик Іван Юліанович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Іван Кулик у 1928 році | ||||
| Ім'я при народженні | Кулик Ізраїль Юделевич | |||
| Псевдонім | Р. Ролінато, Василь Роленко, Ральф К. Ролінато | |||
| Народився | 14 (26) січня 1897 Шпола, тепер Черкаської області | |||
| Помер | 10 жовтня 1937 (40 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство | Російська імперія, УНР, СРСР | |||
| Національність | український єврей | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, перекладач | |||
| Мова творів | українська, російська | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія | |||
| Автограф |  | |||
 | ||||
| | ||||
 Кулик Іван Юліанович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Іва́н Юліа́нович Кули́к (за паспортом — Ізраїль Юделевич Кулик; 14 (26) січня 1897, м. Шпола, тепер Черкаської області, Україна — розстріляний 10 жовтня 1937, Київ, УРСР) — український письменник, поет, прозаїк, перекладач, партійний і громадський діяч єврейського походження. Літературні псевдоніми — Р. Ролінато, Василь Роленко, Ральф К. Ролінато. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — січні 1934 року. Член ЦК КП(б)У в січні 1934 — серпні 1937 року.
Життєпис
| Цей розділ не містить . |
Народився в родині вчителя. Закінчив 4-класне училище в Умані, куди переїхали батьки.
Перший вірш російською мовою надруковано 1911 в уманській газеті «Провинциальный голос».
1911 року вступив до художнього училища в Одесі, але 1914 разом із родиною виїхав до США. Працював на фабриках і шахтах Пенсільванії, друкував вірші російською мовою в соціал-демократичній газеті «Новый мир». 1914 вступив до РСДРП(б).
Навесні 1917-го через Далекий Схід і Сибір повернувся в Україну. У Києві став членом ревкому. У грудні 1917 обрано членом ЦВК Рад і першого Радянського уряду України (очолив Народний секретаріат закордонних справ). Улітку 1918 разом з Віталієм Примаковим брав участь у створенні бойових частин Червоного козацтва.
Від травня 1921 до травня 1922 — секретар повіткому КП(б)У в Кам'янці-Подільському. Тут редагував газету «Червона правда», одночасно викладав історію в інституті народної освіти. Для «Сторінки молоді» в газеті «Червона правда» написав вірш «Зелене серце» (1921).
У 1924–1926 роках — консул СРСР у Канаді.З листопада 1926 року — заступник уповноваженого Народного комісаріату закордонних справ СРСР при Раді народних комісарів Української СРР.
Від 15 вересня 1930 до червня 1932 — секретар райкому КП(б)У в Кам'янці-Подільському.
Був одним із керівників Всеукраїнської спілки пролетарських письменників, а після літературно-художньої реорганізації у 1934 очолив Спілку радянських письменників України. Від 1935 він ще й одночасно керував Держполітвидавом України, редагує «Літературну газету» та журнал «Радянська література».
Був одружений з українською письменницею Люціаною Карлівною Піонтек (1899–1937), німкенею за походженням. Мешкав в будинку Слово у Харкові, після переїзду в Київ — у будинку письменників Роліт, де йому встановлено пам'ятну дошку.
Арешт та загибель
На день арешту, 27 липня 1937 року, Іван Кулик — член ЦК КП(б)У і ЦВК УРСР, директор Партвидаву ЦК ВКП(б)У. Уже на першому допиті він «дав» начальнику III відділення УДБ НКВС УРСР комісарові Держбезпеки Стирне і помічникові начальника відділення III відділу молодшому лейтенантові Держбезпеки Перцову такі зізнання: «…Я настільки зрісся з українськими націоналістами, що коли Кость Котко і Яловий запропонували мені — єврею — вступити до української націоналістичної контрреволюційної організації, я розцінив це як висунення мене на роль „рятувальника“ українського народу. Це імпонувало моїй амбіції. Не задумуючись, я погодився брати участь в організації…»
І далі: «…Після Постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 р. про перебудову літературно-художніх установ я за вказівкою організації став добиватися мого призначення на пост Голови Спілки радянських письменників України. В червні того ж року я одержав таке призначення. Пробравшись до керівництва Спілки, я за завданням організації продовжував ту ж саму лінію — на породження серед чесних радянських письменників невдоволення і злоби супроти партії і Радянської влади. Я оточив себе націоналістами, передавши їм — насамперед Остапові Вишні — фактичне керівництво оргкомітетом…»
В обвинувальному висновку відзначалося й таке: «…із 1925 р. був агентом англійської розвідки, якого завербували для роботи на користь Великої Британії представники „Інтелідженс сервіс“ в Канаді під час його перебування там в ранзі консула СРСР». Самого вироку закритого судового засідання в судово-слідчій справі немає. Але є довідка про те, що Іван Кулик 7 жовтня 1937 року «…осуджений за першою категорією… Вирок виконано 10 жовтня 1937 р».
Трохи раніше — 25 вересня 1937 року — було розстріляно його дружину Люціану Піонтек.
12 жовтня 1956 року Військова колегія Верховного Суду СРСР встановила, що письменника було заарештовано і розстріляно безпідставно, за сфальсифікованими матеріалами, а тому ухвалила: «Постанову НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 7 жовтня 1937 р. щодо Кулика І. Ю. скасувати і справу за відсутністю складу злочину припинити».
Івана Кулика реабілітовано посмертно.
Творчість
Першу збірку віршів «Мої коломийки» (1921) присвячено подіям громадянської війни в Україні. В наступній збірці «Зелене серце» (1923) оспівав перші успіхи соціалістичного будівництва, народження індустріальної України, «братнє єднання народів». Цій же темі присвячено поеми «Одужання» (1923) і «Ніагара» (1925), збірка віршів «В оточенні» (1927). У поемі «Чорна епопея» (1929) відтворив жахливі картини поневіряння негрів у Америці, злочини колонізаторів.
Останні твори почасти увійшли до книги «Шістнадцять морців» (Харків; Київ, 1934) та збірки «Змужніла молодість»(Одеса — Київ, 1935), а частково вийшли періодичним друком. Серед них можна виділити хвальну оду «Пісня про Щорсову славу» на честь 10-річчя Радянської України. Мріяв про велику поему «Кам'янець», але встиг лише опублікувати уривки «Зі вступу».
Кулик — автор прозових творів «Пригоди Василя Роленка» (1929), «Чотирнадцята люлька» (1932), «Записки консула» (1934). У перекладах Кулика вийшла «Антологія американської поезії» (1928), а також твори Миколи Тихонова, Едуарда Багрицького, Ніколоза Бараташвілі, Акопа Акопяна та ін.
Вшанування пам'яті
Про письменника знято фільм «Іван Кулик» (1972, веде М. Костогриз).
Публікації творів
- Поетична збірка «Мої коломийки». — Харків, 1921.
- Огляд революції на Україні. — Част. 1. — Харків, 1921.
- Поетична збірка «Зелене серце». — Харків, 1923.
- Поетична збірка «Одужання». — Харків, 1923.
- Одужання (Поема). «Червоний шлях» №1. — Харків, 1923.
- Одужання (Поема щоденник). «Червоний шлях». — Харків, 1923
- Нариси історії Комуністичної Партії (більшовиків) України. — Част. 1. — Харків, 1923 (у співавторстві з Матвієм Яворським).
- Прерії (Поема), 1927
- Поетична збірка «В оточенні». — Київ, 1927.
- Поетична збірка «Ніагара». — Київ, 1929.
- Поема «Чорна епопея». — Харків, 1929; друге вид. — Харків, 1934.
- Повість «Пригоди Василя Роленка в країні фейкерів». — Харків, 1929; друге вид. — Харків; Одеса, 1932.
- Чиказька трагедія. Звідки пішло святкування Першого травня. — Харків, 1929.
- Поетична збірка «Шість поем». — Харків, 1930.
- Поема «Карачай. Гірський примітив». — Харків, 1931.
- Віршоване оповідання для дітей «Про брук і молоток». — Харків, 1931.
- Поетична збірка «Ганька на трибуні. Цикл літагіток». — Харків, 1932.
- Збірка новел «Чотирнадцята люлька». — Харків, 1932; третє вид. — Харків, 1934.
- Роман «Записки консула» (кн. 1 — Харків; Київ, 1932; кн. 2 — Харків, 1934.
- Поема «Шістнадцять морців». — Харків; Київ, 1934.
- Поетична збірка «Змужніла молодість». — Київ; Одеса, 1935.
- Твори. — Т. 1. — Харків, 1932.
- Записки консула. — К., 1958.
- Стихотворения. Баллады. Поэмы / Перевод с украинского. — М., 1959.
- Вірші та поеми: Вибране. — К.: Радянський письменник, 1962. — 326 с.
- Записки консула / Перевод с украинского. — М., 1964.
- Поезії. — К., 1967.
- Антологія української поезії. — Т. 4. — К., 1985. — С. 137–145.
- Не ридай мене, мати; Пісня 45-го Кам'янецького гарматного полку. На могилі. Рання осінь на Дніпрі. Із старих зшитків // Літературна Україна. — 1987. — 5 листоп. — С. 7.
- Кулик І. Про брук і молоток / І. Кулик ; мал. Хотінка та Перешкольніка. — Київ : Молодий більшовик, 1931?. — 16 с. : іл.
Переклади
- Антологія американської поезії. 1855—1925. — Харків, 1928.
- Поема Бруно Ясенського «Слово про Якуба Шелю». — Харків, 1930.
- Роман П. Дж. Вудгауза «Поет-журналіст». — Харків, 1928.
- Роман Джима Тюлі «Жебраки життя. Автобіографія босяка». — Харків, 1928.
- Роман Аніти Люс «Джентльмени воліють білявих». — Харків, 1930.
- Збірка поезій Майка Ґолда «120 000 000». — Харків, 1931.
- Збірка поезій Карла Сендберґа «Дим і криця». — Харків, 1931.
- Ніколоза Бараташвілі. «Поезії». — Харків, 1936.
Джерела та література
- О. С. Рубльов. Кулик Іван Юліанович [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 462. — .
- М. П. Ткачук. Кулик Іван Юліанович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Література
- Енциклопедія «Черкащина» / Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 494.
- Крижанівський С. А. Кулик Іван Юліанович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 566.
- Радянська енциклопедія історії України. — Т. 2. — С. 527.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . Словникова частина. — Т. 4. — С. 1230.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 237.
- Письменники Хмельниччини: Бібліографічний покажчик. — Хмельницький, 1989. — С. 71–72.
- Сорока М. Іван Кулик // …З порога смерті… Письменники України — жертви сталінських репресій. — К., 1991. — С. 291–292.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 256–257.
- Мацько Віталій. // Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 40.
- Первомайський Л. Поезія Івана Кулика // Кулик І. Поезії. — К., 1967. — С 5–20.
- Бейдер Ю. Секретар повіткому // Вітчизна. — 1967. — № 12. — С. 108–112.
- Бейдер Ю. Меморіальний музей І. Ю. Кулика в Кам'янці-Подільському // Радянське літературознавство. — 1969. — № 10. — С. 95–96.
- Бейдер Ю. Поділля в творчості І. Ю. Кулика // Матеріали ІІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Львів, 1970. — С. 157–161.
- Поет революції: Спогади про Івана Кулика. — К., 1971. — 246 с.
- Петляк Ф. І. Ю. Кулик в педінституті: Сторінки історії // Прапор Жовтня. — 1970. — 21 лип. — С. 4.
- Собчук В. В революцію — революціонером: На екрані Іван Кулик // Прапор Жовтня. — 1972. — 10 листоп. — С. 4.
- Фоміних Г. Життя, насичене енергією: Івану Кулику — 90 років // Прапор Жовтня. — 1987. — 24 січ. — С. 4.
- Жулинський Микола. Комсомолець із зеленим серцем // Літературна Україна. — 1987. — 5 листоп. — С. 7.
- Комсомолець із зеленим серцем // Кам'янець-Подільський вісник. — 1997. — 25 січ. — С. 6.
- Поет пролетарського інтернаціоналізму: Ескіз портрета // Левада О. Письменник і доба. — К., 1976. — С. 257–268.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulik Ukrcenter Primitki Kulik Ivan YulianovichIvan Kulik u 1928 rociIm ya pri narodzhenniKulik Izrayil YudelevichPsevdonimR Rolinato Vasil Rolenko Ralf K RolinatoNarodivsya14 26 sichnya 1897 1897 01 26 Shpola teper Cherkaskoyi oblastiPomer10 zhovtnya 1937 1937 10 10 40 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinskij yevrejDiyalnistpoet prozayik perekladachMova tvorivukrayinska rosijskaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPartiyaRosijska social demokratichna robitnicha partiyaAvtograf Kulik Ivan Yulianovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Iva n Yulia novich Kuli k za pasportom Izrayil Yudelevich Kulik 14 26 sichnya 1897 18970126 m Shpola teper Cherkaskoyi oblasti Ukrayina rozstrilyanij 10 zhovtnya 1937 Kiyiv URSR ukrayinskij pismennik poet prozayik perekladach partijnij i gromadskij diyach yevrejskogo pohodzhennya Literaturni psevdonimi R Rolinato Vasil Rolenko Ralf K Rolinato Kandidat u chleni CK KP b U v listopadi 1927 sichni 1934 roku Chlen CK KP b U v sichni 1934 serpni 1937 roku ZhittyepisCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Narodivsya v rodini vchitelya Zakinchiv 4 klasne uchilishe v Umani kudi pereyihali batki Pershij virsh rosijskoyu movoyu nadrukovano 1911 v umanskij gazeti Provincialnyj golos Ivan Kulik vistupaye na HIII z yizdi Rad USRR Kiyiv sichen 1935 1911 roku vstupiv do hudozhnogo uchilisha v Odesi ale 1914 razom iz rodinoyu viyihav do SShA Pracyuvav na fabrikah i shahtah Pensilvaniyi drukuvav virshi rosijskoyu movoyu v social demokratichnij gazeti Novyj mir 1914 vstupiv do RSDRP b Navesni 1917 go cherez Dalekij Shid i Sibir povernuvsya v Ukrayinu U Kiyevi stav chlenom revkomu U grudni 1917 obrano chlenom CVK Rad i pershogo Radyanskogo uryadu Ukrayini ocholiv Narodnij sekretariat zakordonnih sprav Ulitku 1918 razom z Vitaliyem Primakovim brav uchast u stvorenni bojovih chastin Chervonogo kozactva Vid travnya 1921 do travnya 1922 sekretar povitkomu KP b U v Kam yanci Podilskomu Tut redaguvav gazetu Chervona pravda odnochasno vikladav istoriyu v instituti narodnoyi osviti Dlya Storinki molodi v gazeti Chervona pravda napisav virsh Zelene serce 1921 U 1924 1926 rokah konsul SRSR u Kanadi Z listopada 1926 roku zastupnik upovnovazhenogo Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav SRSR pri Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR Vid 15 veresnya 1930 do chervnya 1932 sekretar rajkomu KP b U v Kam yanci Podilskomu Buv odnim iz kerivnikiv Vseukrayinskoyi spilki proletarskih pismennikiv a pislya literaturno hudozhnoyi reorganizaciyi u 1934 ocholiv Spilku radyanskih pismennikiv Ukrayini Vid 1935 vin she j odnochasno keruvav Derzhpolitvidavom Ukrayini redaguye Literaturnu gazetu ta zhurnal Radyanska literatura Buv odruzhenij z ukrayinskoyu pismenniceyu Lyucianoyu Karlivnoyu Piontek 1899 1937 nimkeneyu za pohodzhennyam Meshkav v budinku Slovo u Harkovi pislya pereyizdu v Kiyiv u budinku pismennikiv Rolit de jomu vstanovleno pam yatnu doshku Aresht ta zagibel Na den areshtu 27 lipnya 1937 roku Ivan Kulik chlen CK KP b U i CVK URSR direktor Partvidavu CK VKP b U Uzhe na pershomu dopiti vin dav nachalniku III viddilennya UDB NKVS URSR komisarovi Derzhbezpeki Stirne i pomichnikovi nachalnika viddilennya III viddilu molodshomu lejtenantovi Derzhbezpeki Percovu taki ziznannya Ya nastilki zrissya z ukrayinskimi nacionalistami sho koli Kost Kotko i Yalovij zaproponuvali meni yevreyu vstupiti do ukrayinskoyi nacionalistichnoyi kontrrevolyucijnoyi organizaciyi ya rozciniv ce yak visunennya mene na rol ryatuvalnika ukrayinskogo narodu Ce imponuvalo moyij ambiciyi Ne zadumuyuchis ya pogodivsya brati uchast v organizaciyi I dali Pislya Postanovi CK VKP b vid 23 kvitnya 1932 r pro perebudovu literaturno hudozhnih ustanov ya za vkazivkoyu organizaciyi stav dobivatisya mogo priznachennya na post Golovi Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini V chervni togo zh roku ya oderzhav take priznachennya Probravshis do kerivnictva Spilki ya za zavdannyam organizaciyi prodovzhuvav tu zh samu liniyu na porodzhennya sered chesnih radyanskih pismennikiv nevdovolennya i zlobi suproti partiyi i Radyanskoyi vladi Ya otochiv sebe nacionalistami peredavshi yim nasampered Ostapovi Vishni faktichne kerivnictvo orgkomitetom V obvinuvalnomu visnovku vidznachalosya j take iz 1925 r buv agentom anglijskoyi rozvidki yakogo zaverbuvali dlya roboti na korist Velikoyi Britaniyi predstavniki Intelidzhens servis v Kanadi pid chas jogo perebuvannya tam v ranzi konsula SRSR Samogo viroku zakritogo sudovogo zasidannya v sudovo slidchij spravi nemaye Ale ye dovidka pro te sho Ivan Kulik 7 zhovtnya 1937 roku osudzhenij za pershoyu kategoriyeyu Virok vikonano 10 zhovtnya 1937 r Trohi ranishe 25 veresnya 1937 roku bulo rozstrilyano jogo druzhinu Lyucianu Piontek 12 zhovtnya 1956 roku Vijskova kolegiya Verhovnogo Sudu SRSR vstanovila sho pismennika bulo zaareshtovano i rozstrilyano bezpidstavno za sfalsifikovanimi materialami a tomu uhvalila Postanovu NKVS SRSR i Prokurora SRSR vid 7 zhovtnya 1937 r shodo Kulika I Yu skasuvati i spravu za vidsutnistyu skladu zlochinu pripiniti Ivana Kulika reabilitovano posmertno TvorchistPershu zbirku virshiv Moyi kolomijki 1921 prisvyacheno podiyam gromadyanskoyi vijni v Ukrayini V nastupnij zbirci Zelene serce 1923 ospivav pershi uspihi socialistichnogo budivnictva narodzhennya industrialnoyi Ukrayini bratnye yednannya narodiv Cij zhe temi prisvyacheno poemi Oduzhannya 1923 i Niagara 1925 zbirka virshiv V otochenni 1927 U poemi Chorna epopeya 1929 vidtvoriv zhahlivi kartini poneviryannya negriv u Americi zlochini kolonizatoriv Ostanni tvori pochasti uvijshli do knigi Shistnadcyat morciv Harkiv Kiyiv 1934 ta zbirki Zmuzhnila molodist Odesa Kiyiv 1935 a chastkovo vijshli periodichnim drukom Sered nih mozhna vidiliti hvalnu odu Pisnya pro Shorsovu slavu na chest 10 richchya Radyanskoyi Ukrayini Mriyav pro veliku poemu Kam yanec ale vstig lishe opublikuvati urivki Zi vstupu Kulik avtor prozovih tvoriv Prigodi Vasilya Rolenka 1929 Chotirnadcyata lyulka 1932 Zapiski konsula 1934 U perekladah Kulika vijshla Antologiya amerikanskoyi poeziyi 1928 a takozh tvori Mikoli Tihonova Eduarda Bagrickogo Nikoloza Baratashvili Akopa Akopyana ta in Vshanuvannya pam yatiPro pismennika znyato film Ivan Kulik 1972 vede M Kostogriz Publikaciyi tvorivPoetichna zbirka Moyi kolomijki Harkiv 1921 Oglyad revolyuciyi na Ukrayini Chast 1 Harkiv 1921 Poetichna zbirka Zelene serce Harkiv 1923 Poetichna zbirka Oduzhannya Harkiv 1923 Oduzhannya Poema Chervonij shlyah 1 Harkiv 1923 Oduzhannya Poema shodennik Chervonij shlyah Harkiv 1923 Narisi istoriyi Komunistichnoyi Partiyi bilshovikiv Ukrayini Chast 1 Harkiv 1923 u spivavtorstvi z Matviyem Yavorskim Preriyi Poema 1927 Poetichna zbirka V otochenni Kiyiv 1927 Poetichna zbirka Niagara Kiyiv 1929 Poema Chorna epopeya Harkiv 1929 druge vid Harkiv 1934 Povist Prigodi Vasilya Rolenka v krayini fejkeriv Harkiv 1929 druge vid Harkiv Odesa 1932 Chikazka tragediya Zvidki pishlo svyatkuvannya Pershogo travnya Harkiv 1929 Poetichna zbirka Shist poem Harkiv 1930 Poema Karachaj Girskij primitiv Harkiv 1931 Virshovane opovidannya dlya ditej Pro bruk i molotok Harkiv 1931 Poetichna zbirka Ganka na tribuni Cikl litagitok Harkiv 1932 Zbirka novel Chotirnadcyata lyulka Harkiv 1932 tretye vid Harkiv 1934 Roman Zapiski konsula kn 1 Harkiv Kiyiv 1932 kn 2 Harkiv 1934 Poema Shistnadcyat morciv Harkiv Kiyiv 1934 Poetichna zbirka Zmuzhnila molodist Kiyiv Odesa 1935 Tvori T 1 Harkiv 1932 Zapiski konsula K 1958 Stihotvoreniya Ballady Poemy Perevod s ukrainskogo M 1959 Virshi ta poemi Vibrane K Radyanskij pismennik 1962 326 s Zapiski konsula Perevod s ukrainskogo M 1964 Poeziyi K 1967 Antologiya ukrayinskoyi poeziyi T 4 K 1985 S 137 145 Ne ridaj mene mati Pisnya 45 go Kam yaneckogo garmatnogo polku Na mogili Rannya osin na Dnipri Iz starih zshitkiv Literaturna Ukrayina 1987 5 listop S 7 Kulik I Pro bruk i molotok I Kulik mal Hotinka ta Pereshkolnika Kiyiv Molodij bilshovik 1931 16 s il PerekladiAntologiya amerikanskoyi poeziyi 1855 1925 Harkiv 1928 Poema Bruno Yasenskogo Slovo pro Yakuba Shelyu Harkiv 1930 Roman P Dzh Vudgauza Poet zhurnalist Harkiv 1928 Roman Dzhima Tyuli Zhebraki zhittya Avtobiografiya bosyaka Harkiv 1928 Roman Aniti Lyus Dzhentlmeni voliyut bilyavih Harkiv 1930 Zbirka poezij Majka Golda 120 000 000 Harkiv 1931 Zbirka poezij Karla Sendberga Dim i kricya Harkiv 1931 Nikoloza Baratashvili Poeziyi Harkiv 1936 Dzherela ta literaturaO S Rublov Kulik Ivan Yulianovich 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 462 ISBN 978 966 00 0855 4 M P Tkachuk Kulik Ivan Yulianovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Literatura Enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 494 Krizhanivskij S A Kulik Ivan Yulianovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 566 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 S 527 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 4 S 1230 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik uporyad Oleg Kilimnik Oleksandr Petrovskij K Radyanskij pismennik 1970 540 s S 237 Pismenniki Hmelnichchini Bibliografichnij pokazhchik Hmelnickij 1989 S 71 72 Soroka M Ivan Kulik Z poroga smerti Pismenniki Ukrayini zhertvi stalinskih represij K 1991 S 291 292 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 256 257 Macko Vitalij Literaturne Podillya Hmelnickij 1991 S 40 Pervomajskij L Poeziya Ivana Kulika Kulik I Poeziyi K 1967 S 5 20 Bejder Yu Sekretar povitkomu Vitchizna 1967 12 S 108 112 Bejder Yu Memorialnij muzej I Yu Kulika v Kam yanci Podilskomu Radyanske literaturoznavstvo 1969 10 S 95 96 Bejder Yu Podillya v tvorchosti I Yu Kulika Materiali III Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Lviv 1970 S 157 161 Poet revolyuciyi Spogadi pro Ivana Kulika K 1971 246 s Petlyak F I Yu Kulik v pedinstituti Storinki istoriyi Prapor Zhovtnya 1970 21 lip S 4 Sobchuk V V revolyuciyu revolyucionerom Na ekrani Ivan Kulik Prapor Zhovtnya 1972 10 listop S 4 Fominih G Zhittya nasichene energiyeyu Ivanu Kuliku 90 rokiv Prapor Zhovtnya 1987 24 sich S 4 Zhulinskij Mikola Komsomolec iz zelenim sercem Literaturna Ukrayina 1987 5 listop S 7 Komsomolec iz zelenim sercem Kam yanec Podilskij visnik 1997 25 sich S 6 Poet proletarskogo internacionalizmu Eskiz portreta Levada O Pismennik i doba K 1976 S 257 268 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela