Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Петро́вич Лю́бченко (літ. псевдонім — Кость Котко; 29 лютого 1896, м. Київ — 8 грудня 1937, Ленінградська область) — український прозаїк, журналіст.
| Микола Петрович Любченко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Микола Любченко (Кость Котко) | ||||
| Псевдонім | Кость Котко | |||
| Народився | 29 лютого 1896 м. Київ | |||
| Помер | 8 грудня 1937 (41 рік) Ленінградська область | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Alma mater | Третя київська гімназія | |||
| Жанр | стаття, фейлетон, памфлет, гумореска | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Микола Любченко народився у Києві в сім'ї поліційного службовця.
У 1914 році закінчив Третю київську гімназію, після якої вступив на філологічний факультет Київського університету. Провчився рік і декілька місяців. У кінці 1915 року почав працювати діловодом у військово-дорожньому загоні шляхів сполучення. 1917 року переїхав у Бердичів, де паралельно з основною працею став співробітничати в місцевій газеті.
1918 р. під час гетьманського владарювання вступив до підпільної партії боротьбистів. За революційну діяльність був тричі заарештований. При поваленні гетьмана був комісаром міста, організував газету «Свобода» при штабі повстанських військ. До встановлення радянської влади працював у Бердичеві з підпільним більшовицьким ревкомом, з березня 1919 року — заступник голови Бердичівського ревкому. У 1920 році — член Київського губвиконкому, потім губревкому й водночас — редактор низки радянських газет.
У березні 1920 року Любченко вступив до ВКП(б). У 1921—1924 роках працював у Народному комісаріаті закордонних справ: заввідділу інформації, уповноваженим в Одесі, першим секретарем повпредства у Варшаві (Польща), старшим референтом у НКЗС. У 1924—1929 роках працівник редакції газети «Комуніст» — заввіділу, згодом член редколегії. У 1929—1931 роках — радник повпредства у Празі (Чехо-Словаччина). З грудня 1931 року по травень 1934-го — голова Української організації Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном. Водночас з травня 1933 року по 15 листопада 1934 року — член редколегії журналу «Комуніст» (в окремій ухвалі парткому редакції цього видання в 1934 році зазначено, зокрема, що Любченко відмовчувався на партійних зборах, коли обговорювали постанову ЦК партії про контрреволюційну роботу залишків націоналістів і троцькістів та пособництво їм з боку гнилих і ліберальних елементів і не брав участі «у викритті контрреволюціонера — троцькіста Штейнберга…»).
Репресії
Уповноважена секретно-політичного відділу УДБ НКВС УРСР Гольдман, розглянувши матеріали, що звинувачували Любченка М. П. в тому, що він «належав до контрреволюційної організації, був тісно зв'язаний з членами центру Харківського контрреволюційного блоку, знав про підготовку замаху на Постишева», і вважаючи, що перебування його на волі соціально небезпечне, 2 грудня 1934 р. ухвалила «вибрати запобіжним заходом проти уникнення ним суду і слідства — утримання під вартою в спецкорпусі Київського обласного управління НКВС».
Після трусу на квартирі, Любченка заарештували 4 грудня 1934 р.
14 січня 1935 р. підсудного виключили з членів ВКП(б) «як активного учасника контрреволюційної організації». Спочатку на допитах, які вів слідчий Грушевський, Любченко заперечував пред'явлені йому звинувачення, зрештою був змушений визнати свою «приналежність до боротьбистського крила блоку контрреволюційних націоналістичних сил».
Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР на закритому засіданні без участі звинувачення і захисту 27 і 28 березня 1935 р. розглянула справу Любченка і винесла вирок: позбавити волі на 7 років з конфіскацією особистого майна.
Після суду в'язня відправили до Карагандинського табору — Картабу, де він до 21 травня 1936 р. працював у с. Долинське. Звідси його перевели у Біломоро-Балтійський табір — Білбалттаб, відтак відбував покарання в Соловецькому таборі особливого призначення (рос. — СЛОН).
«Особлива трійка» УНКВС Ленінградської області 25 листопада 1937 р. засудила Миколу Любченка до розстрілу. Вирок виконано 8 грудня 1937 року в Ленінградській області.
Військова колегія Верховного Суду СРСР 4 серпня 1956 р. той вирок скасувала і кримінальну справу припинила.
Микола Любченко реабілітований посмертно.
Творчість
Статті, фейлетони, памфлети, гуморески друкував у всіх республіканських газетах і журналах. Видав 20 книжок гумору і сатири. Серед них: «Альманах трьох» (1920), «Петлюрія» (1921), «Чудоправ-майстри» (1922), «Без штепселя», «Дивовижна пригода з гречкою», «Обличчям до спини», «Як воно там за кордоном» (1927), «Істукрев», «Сонце поза мінаретами», «Сто годин на добу» (1928), «Теж люди» (1929), «Останній полон», «Щоденник кількох міст» (1930), «Трагедія і фарс» (1933). Тут офіційна радянська біографія кінчається коротким реченням: «Помер у 1933 році.»
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 11 січня 2011.
Література
- Сергій Шевченко. Архіпелаг особливого призначення. — К.: Фенікс, 2006. — 368 с.
- Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. Т.1. — 2-ге вид., доопрац. і доп. — К.: Сфера, 2003. — LXII, 470 с.
- Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/Сост. В. К. Коваль, В. П. Павловская. — К.: Рад. письменник, 1988. — 719 с.
- Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник /Упорядник Олег Килимник. — К.: Рад. письменник, 1960. — 579 с.
Посилання
- Котко К. Щоденник кількох міст / Кость Котко. — Харків: Книгоспілка, 1930. — 191 с. [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Котко К. Сто годин на добу / Кость Котко. — Харків: Пролетарий, 19–?. — 93, 2 с. [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Котко К. Без штепселя / Кость Котко. — Харків: Плужанин, 1927. — 30, 1 с. — (Гумористична серія «Весела книжка» ; № 12). [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Котко К. Сонце поза мінаретами / Кость Котко. — Харків: Книгоспілка, 1928. — 138, 1 с. [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Котко К. Останній полон / Кость Котко. — Харків: Пролетарий, 1930. — 131 с. [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Котко К. Обличчям до спини / Кость Котко. — Харків: Плужанин, 1927. — 31 с. — (Гумористична серія «Весела книжка» ; № 7). [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Любченко А. Вона: повісті й новелі / Аркадій Любченко. — Харків: Держ. вид-во України, 1929. — 332, 3 с. [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyubchenko Miko la Petro vich Lyu bchenko lit psevdonim Kost Kotko 29 lyutogo 1896 m Kiyiv 8 grudnya 1937 Leningradska oblast ukrayinskij prozayik zhurnalist Mikola Petrovich LyubchenkoMikola Lyubchenko Kost Kotko PsevdonimKost KotkoNarodivsya29 lyutogo 1896 1896 02 29 m KiyivPomer8 grudnya 1937 1937 12 08 41 rik Leningradska oblastNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik zhurnalistAlma materTretya kiyivska gimnaziyaZhanrstattya fejleton pamflet gumoreska Roboti u VikidzherelahZhittyepisMikola Lyubchenko narodivsya u Kiyevi v sim yi policijnogo sluzhbovcya U 1914 roci zakinchiv Tretyu kiyivsku gimnaziyu pislya yakoyi vstupiv na filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Provchivsya rik i dekilka misyaciv U kinci 1915 roku pochav pracyuvati dilovodom u vijskovo dorozhnomu zagoni shlyahiv spoluchennya 1917 roku pereyihav u Berdichiv de paralelno z osnovnoyu praceyu stav spivrobitnichati v miscevij gazeti 1918 r pid chas getmanskogo vladaryuvannya vstupiv do pidpilnoyi partiyi borotbistiv Za revolyucijnu diyalnist buv trichi zaareshtovanij Pri povalenni getmana buv komisarom mista organizuvav gazetu Svoboda pri shtabi povstanskih vijsk Do vstanovlennya radyanskoyi vladi pracyuvav u Berdichevi z pidpilnim bilshovickim revkomom z bereznya 1919 roku zastupnik golovi Berdichivskogo revkomu U 1920 roci chlen Kiyivskogo gubvikonkomu potim gubrevkomu j vodnochas redaktor nizki radyanskih gazet U berezni 1920 roku Lyubchenko vstupiv do VKP b U 1921 1924 rokah pracyuvav u Narodnomu komisariati zakordonnih sprav zavviddilu informaciyi upovnovazhenim v Odesi pershim sekretarem povpredstva u Varshavi Polsha starshim referentom u NKZS U 1924 1929 rokah pracivnik redakciyi gazeti Komunist zavvidilu zgodom chlen redkolegiyi U 1929 1931 rokah radnik povpredstva u Prazi Cheho Slovachchina Z grudnya 1931 roku po traven 1934 go golova Ukrayinskoyi organizaciyi Vsesoyuznogo tovaristva kulturnih zv yazkiv iz zakordonom Vodnochas z travnya 1933 roku po 15 listopada 1934 roku chlen redkolegiyi zhurnalu Komunist v okremij uhvali partkomu redakciyi cogo vidannya v 1934 roci zaznacheno zokrema sho Lyubchenko vidmovchuvavsya na partijnih zborah koli obgovoryuvali postanovu CK partiyi pro kontrrevolyucijnu robotu zalishkiv nacionalistiv i trockistiv ta posobnictvo yim z boku gnilih i liberalnih elementiv i ne brav uchasti u vikritti kontrrevolyucionera trockista Shtejnberga RepresiyiUpovnovazhena sekretno politichnogo viddilu UDB NKVS URSR Goldman rozglyanuvshi materiali sho zvinuvachuvali Lyubchenka M P v tomu sho vin nalezhav do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi buv tisno zv yazanij z chlenami centru Harkivskogo kontrrevolyucijnogo bloku znav pro pidgotovku zamahu na Postisheva i vvazhayuchi sho perebuvannya jogo na voli socialno nebezpechne 2 grudnya 1934 r uhvalila vibrati zapobizhnim zahodom proti uniknennya nim sudu i slidstva utrimannya pid vartoyu v speckorpusi Kiyivskogo oblasnogo upravlinnya NKVS Pislya trusu na kvartiri Lyubchenka zaareshtuvali 4 grudnya 1934 r 14 sichnya 1935 r pidsudnogo viklyuchili z chleniv VKP b yak aktivnogo uchasnika kontrrevolyucijnoyi organizaciyi Spochatku na dopitah yaki viv slidchij Grushevskij Lyubchenko zaperechuvav pred yavleni jomu zvinuvachennya zreshtoyu buv zmushenij viznati svoyu prinalezhnist do borotbistskogo krila bloku kontrrevolyucijnih nacionalistichnih sil Viyizna sesiya Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR na zakritomu zasidanni bez uchasti zvinuvachennya i zahistu 27 i 28 bereznya 1935 r rozglyanula spravu Lyubchenka i vinesla virok pozbaviti voli na 7 rokiv z konfiskaciyeyu osobistogo majna Pislya sudu v yaznya vidpravili do Karagandinskogo taboru Kartabu de vin do 21 travnya 1936 r pracyuvav u s Dolinske Zvidsi jogo pereveli u Bilomoro Baltijskij tabir Bilbalttab vidtak vidbuvav pokarannya v Soloveckomu tabori osoblivogo priznachennya ros SLON Osobliva trijka UNKVS Leningradskoyi oblasti 25 listopada 1937 r zasudila Mikolu Lyubchenka do rozstrilu Virok vikonano 8 grudnya 1937 roku v Leningradskij oblasti Vijskova kolegiya Verhovnogo Sudu SRSR 4 serpnya 1956 r toj virok skasuvala i kriminalnu spravu pripinila Mikola Lyubchenko reabilitovanij posmertno TvorchistStatti fejletoni pamfleti gumoreski drukuvav u vsih respublikanskih gazetah i zhurnalah Vidav 20 knizhok gumoru i satiri Sered nih Almanah troh 1920 Petlyuriya 1921 Chudoprav majstri 1922 Bez shtepselya Divovizhna prigoda z grechkoyu Oblichchyam do spini Yak vono tam za kordonom 1927 Istukrev Sonce poza minaretami Sto godin na dobu 1928 Tezh lyudi 1929 Ostannij polon Shodennik kilkoh mist 1930 Tragediya i fars 1933 Tut oficijna radyanska biografiya kinchayetsya korotkim rechennyam Pomer u 1933 roci Primitki Arhiv originalu za 24 lyutogo 2015 Procitovano 11 sichnya 2011 LiteraturaSergij Shevchenko Arhipelag osoblivogo priznachennya K Feniks 2006 368 s Ostannya adresa Rozstrili soloveckih v yazniv z Ukrayini u 1937 1938 rokah V 2 t T 1 2 ge vid dooprac i dop K Sfera 2003 LXII 470 s Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini 1917 1987 Biobibliografichnij dovidnik Sost V K Koval V P Pavlovskaya K Rad pismennik 1988 719 s Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Uporyadnik Oleg Kilimnik K Rad pismennik 1960 579 s PosilannyaKotko K Shodennik kilkoh mist Kost Kotko Harkiv Knigospilka 1930 191 s 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Kotko K Sto godin na dobu Kost Kotko Harkiv Proletarij 19 93 2 s 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Kotko K Bez shtepselya Kost Kotko Harkiv Pluzhanin 1927 30 1 s Gumoristichna seriya Vesela knizhka 12 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Kotko K Sonce poza minaretami Kost Kotko Harkiv Knigospilka 1928 138 1 s 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Kotko K Ostannij polon Kost Kotko Harkiv Proletarij 1930 131 s 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Kotko K Oblichchyam do spini Kost Kotko Harkiv Pluzhanin 1927 31 s Gumoristichna seriya Vesela knizhka 7 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Lyubchenko A Vona povisti j noveli Arkadij Lyubchenko Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1929 332 3 s 25 veresnya 2020 u Wayback Machine