Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арістід Квінтіліан (дав.-гр. Ἀριστείδης ὁ Κοϊντιλιανός, лат. Aristides Quintilianus) — грецький філософ неоплатонік, теоретик музики, автор трактату «Про музику» (дав.-гр. Περὶ μουσικῆς) у трьох книгах.
| Арістід Квінтіліан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 2 століття[1] Місія[d], Туреччина[2] | |||
| Смерть | 3 століття[1] Місія[d], Туреччина[2] | |||
| Громадянство (підданство) | Стародавній Рим | |||
| Проживання | Смірна[d] | |||
| Знання мов | | |||
| Ім'я при народженні | дав.-гр. Ἀριστείδης Κοϊντιλιανός | |||
| Діяльність | | |||
| Історичний період | Римська імперія | |||
| | ||||
Праці
Трактат про музику зберігся в 56 рукописах переважно XIV—XV століття (один рукопис датовано кінцем XII століття). Датування трактату утруднено: terminus post quem — (критично) згадуваний Арістідом Цицерон, terminus ante quem — Марціан Капелла, що цитує Арістіда в 9-ій книзі свого трактату «Про одруження Філології та Меркурія». За американським ученим Т. Матісеном, який глибоко досліджував рукописні джерела, науковий метод і музично-теоретичне вчення Арістіда, трактат написано в кінці III — початку IV ст. н. е.
Трактат Арістіда, що складається з прологу, трьох книг і епілогу, несхожий на звичайний підручник гармоніки. Незвичайність його в химерному поєднанні, з одного боку, звичного для цього жанру специфічно наукового огляду категорій музики (очевидна спадкоємність із наукового традицією Аристоксена), з іншого боку, її розширеного філософсько-етичного (не без впливу «Діалогів» Платона) обговорення.
У першій книзі, окрім загальновідомих відомостей про інтервали і роди мелосу, Арістід дає власну класифікацію музики і розвиває вчення про 15 ладів (дав.-гр. τρόποι нарівні з п'ятьма базовими в це число входять їх гіпер- і гіповаріанти) і ладові метаболи. Нотація ладових звукорядів Арістіда аналогічна відомій нам за таблицями Аліпія. Вчення про ритм і метр виявляє паралелі з Арістоксеном, але також із Гефестіоном і Діонісієм Галікарнаським. Цінними є також (рідкісні для античності) елементи вчення про мелодію і зв'язок її з віршем (відоме як ).
Друга книга Арістіда досліджує питання музичного виховання, головним чином в аспекті впливу музики на душу людини. Основні джерела музичної етики Арістіда — Платон, Арістотель і Плутарх. У третій книзі вводиться піфагорійська музична арифметика (зокрема коротко викладається поділ монохорду), яку Арістід вписує в контекст неоплатонічної онтології.
Трактат Арістіда не був відомим у середньовічній Європі (тільки в тій мірі, в якій вчені музиканти переказували розділи з Марціана). Певний інтерес до нього виник в епоху Відродження (вперше — в трактатах Ґафурі й [ru]) і бароко (Мерсенн, Кірхер). Після фундаментальної публікації Мейбома (1652, з латинським перекладом і коментарем) Арістід зайняв почесне місце в пантеоні давніх мислителів про музику. В наші дні музичний трактат Аріистоксена перекладено англійською (двічі) і німецькою мовами.
Бібліографія
- Aristidis Quintiliani De musica libri tres // Antiquae musicae auctores septem, ed. M. Meibom. — Vol. II. — Amst., 1652. — PP. 1-164 (редакція грец. тексту з перекладом і коментарем латиною).
- Winnington-Ingram R. P. Aristidis Quintiliani De musica libri tres. — Lipsiae, 1963 (нова редакція грец. оригіналу).
- Переклади
- Aristeides Quintilianus von der Musik, eingeleitet, übersetzt und erläutert von R. Schäfke. — B., 1937 (переклад німецькою з коментарем, без грецького оригіналу).
- Mathiesen T. J. Aristides Quintilianus on Music in Three Books. — New Haven, CT, 1983 (англ. переклад без грец. оригінала, з урахуванням виправлень редакції Віннінгтона-Інграма).
- Aristides Quintilianus. De musica // Barker A. Greek Musical Writings. — Vol. II: Harmonic and Acoustic Theory. — Camb., 1989. — PP. 392—535 (ще один переклад англійською).
- Аристид Квинтилиан. О музыке, II, 1—5 / вступ. статья Н. В. Лямкиной, пер. Н. В. Лямкиной и Т. Г. Мякина) // ΣΧΟΛΗ. Философское антиковедение и классическая традиция. — Т. 6, вып. 1. — Новосибирск: Центр изучения древней философии и классической традиции, 2012. — С. 144—156. (рос.)
- Дослідження
- Лосев А. Ф. История античной эстетики. Последние века. — Кн. I. — М.: Искусство, 1988. — С. 319—324. (рос.)
Примітки
- Catalogue of the National Library of Greece
- GEM Велика музична енциклопедія (кат.) — Grup Enciclopèdia, 1999. —
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- При цьому Арістід обговорює саме ті «музичні» місця з текстів Цицерона, які до наших днів не збереглися, а саме з діалогу «Про державу» (De re publica) і . Тому перевірити критику Арістідом Ціцерона неможливо.
- Mathiesen T. J. Apollo's Lyre. Greek Music and Music Theory in Antiquity and the Middle Ages. — Lincoln (Nebraska), London, 1999. — P. 524.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aristid Kvintilian dav gr Ἀristeidhs ὁ Kointilianos lat Aristides Quintilianus greckij filosof neoplatonik teoretik muziki avtor traktatu Pro muziku dav gr Perὶ moysikῆs u troh knigah Aristid KvintilianNarodzhennya 2 stolittya 1 Misiya d Turechchina 2 Smert 3 stolittya 1 Misiya d Turechchina 2 Gromadyanstvo piddanstvo Starodavnij RimProzhivannya Smirna d Znannya mov davnogrecka movaIm ya pri narodzhenni dav gr Ἀristeidhs KointilianosDiyalnist teoretik muzikiIstorichnij period Rimska imperiyaPraciTraktat pro muziku zberigsya v 56 rukopisah perevazhno XIV XV stolittya odin rukopis datovano kincem XII stolittya Datuvannya traktatu utrudneno terminus post quem kritichno zgaduvanij Aristidom Ciceron terminus ante quem Marcian Kapella sho cituye Aristida v 9 ij knizi svogo traktatu Pro odruzhennya Filologiyi ta Merkuriya Za amerikanskim uchenim T Matisenom yakij gliboko doslidzhuvav rukopisni dzherela naukovij metod i muzichno teoretichne vchennya Aristida traktat napisano v kinci III pochatku IV st n e Traktat Aristida sho skladayetsya z prologu troh knig i epilogu neshozhij na zvichajnij pidruchnik garmoniki Nezvichajnist jogo v himernomu poyednanni z odnogo boku zvichnogo dlya cogo zhanru specifichno naukovogo oglyadu kategorij muziki ochevidna spadkoyemnist iz naukovogo tradiciyeyu Aristoksena z inshogo boku yiyi rozshirenogo filosofsko etichnogo ne bez vplivu Dialogiv Platona obgovorennya U pershij knizi okrim zagalnovidomih vidomostej pro intervali i rodi melosu Aristid daye vlasnu klasifikaciyu muziki i rozvivaye vchennya pro 15 ladiv dav gr tropoi narivni z p yatma bazovimi v ce chislo vhodyat yih giper i gipovarianti i ladovi metaboli Notaciya ladovih zvukoryadiv Aristida analogichna vidomij nam za tablicyami Alipiya Vchennya pro ritm i metr viyavlyaye paraleli z Aristoksenom ale takozh iz Gefestionom i Dionisiyem Galikarnaskim Cinnimi ye takozh ridkisni dlya antichnosti elementi vchennya pro melodiyu i zv yazok yiyi z virshem vidome yak Druga kniga Aristida doslidzhuye pitannya muzichnogo vihovannya golovnim chinom v aspekti vplivu muziki na dushu lyudini Osnovni dzherela muzichnoyi etiki Aristida Platon Aristotel i Plutarh U tretij knizi vvoditsya pifagorijska muzichna arifmetika zokrema korotko vikladayetsya podil monohordu yaku Aristid vpisuye v kontekst neoplatonichnoyi ontologiyi Traktat Aristida ne buv vidomim u serednovichnij Yevropi tilki v tij miri v yakij vcheni muzikanti perekazuvali rozdili z Marciana Pevnij interes do nogo vinik v epohu Vidrodzhennya vpershe v traktatah Gafuri j ru i baroko Mersenn Kirher Pislya fundamentalnoyi publikaciyi Mejboma 1652 z latinskim perekladom i komentarem Aristid zajnyav pochesne misce v panteoni davnih misliteliv pro muziku V nashi dni muzichnij traktat Ariistoksena perekladeno anglijskoyu dvichi i nimeckoyu movami BibliografiyaAristidis Quintiliani De musica libri tres Antiquae musicae auctores septem ed M Meibom Vol II Amst 1652 PP 1 164 redakciya grec tekstu z perekladom i komentarem latinoyu Winnington Ingram R P Aristidis Quintiliani De musica libri tres Lipsiae 1963 nova redakciya grec originalu Perekladi Aristeides Quintilianus von der Musik eingeleitet ubersetzt und erlautert von R Schafke B 1937 pereklad nimeckoyu z komentarem bez greckogo originalu Mathiesen T J Aristides Quintilianus on Music in Three Books New Haven CT 1983 angl pereklad bez grec originala z urahuvannyam vipravlen redakciyi Vinningtona Ingrama Aristides Quintilianus De musica Barker A Greek Musical Writings Vol II Harmonic and Acoustic Theory Camb 1989 PP 392 535 she odin pereklad anglijskoyu Aristid Kvintilian O muzyke II 1 5 vstup statya N V Lyamkinoj per N V Lyamkinoj i T G Myakina SXOLH Filosofskoe antikovedenie i klassicheskaya tradiciya T 6 vyp 1 Novosibirsk Centr izucheniya drevnej filosofii i klassicheskoj tradicii 2012 S 144 156 ros Doslidzhennya Losev A F Istoriya antichnoj estetiki Poslednie veka Kn I M Iskusstvo 1988 S 319 324 ros PrimitkiCatalogue of the National Library of Greece d Track Q123524366 GEM Velika muzichna enciklopediya kat Grup Enciclopedia 1999 ISBN 84 412 0232 X d Track Q60714356d Track Q18696256 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Pri comu Aristid obgovoryuye same ti muzichni miscya z tekstiv Cicerona yaki do nashih dniv ne zbereglisya a same z dialogu Pro derzhavu De re publica i Tomu pereviriti kritiku Aristidom Cicerona nemozhlivo Mathiesen T J Apollo s Lyre Greek Music and Music Theory in Antiquity and the Middle Ages Lincoln Nebraska London 1999 P 524