Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Князь єпископ нім Fürstbischof єпископ який крім здійснення священичих функцій мав світську владу на певній території та

Князь-єпископ

Князь-єпископ

Князь-єпископ (нім. Fürstbischof) — єпископ, який крім здійснення священичих функцій мав світську владу на певній території та був сувереном відповідного територіального утворення: церковного князівства. Князі-єпископи характерні для Священної Римської імперії, де церковні князівства були важливою опорою державної влади, а їхні правителі володіли статусом імперських станів й користувалися повною самостійністю у внутрішніх справах. Князі-єпископи також існували в Англії (єпископ Дарема), Франції, Чорногорії та деяких інших країнах. Тепер права князя-єпископа щодо Андорри має єпископ Ла-Сеу-д'Уржельський.

image
Сім курфюрстів-електорів, з гербами родових володінь, зліва на право: архиєпископи Кельна, Майнца і Тріра; герцоги Пфальца і Саксонії, маркграф Бранденбурга, король Богемії. 1341 р.

Князі-єпископи Священної Римської імперії

Князі-єпископи Священної Римської імперії представляли собою єпископів, зведених у князівську гідність. Вони утворювали окремий імперський стан і мали право брати участь в рейхстазі Священної Римської імперії (духовна курія Ради імперських князів).

Статус світського правителя у німецьких єпископів почав складатися ще в Раннє Середньовіччя, коли імперська церковна система перебувала під повним контролем імператорів і була однією з найважливіших опор їх влади. Протиставляючи єпископів більш незалежним світським правителям племінних герцогств імператори X—XII століть призначали на єпископські кафедри своїх наближених й надавали їм королівські права (регалії) на відповідній території. В процесі подальшої децентралізації Священної Римської імперії такі території поступово трансформувалися в автономні князівства під владою єпископів.

Найважливішим юридичним документом, що закріпив світську владу єпископів і дав поштовх розвитку в рамках церковних князівств, став указ імператора Фрідріха II 1220 року . «Золота булла» 1356 року надала трьом князям-єпископам (архієпископам , Кельна і ) статус курфюрстів з правом голосу при виборах імператора й незалежністю у внутрішніх справах, поставивши тим самим ці церковні князівства в один шерег із найбільшими світськими державними утвореннями імперії. До початку XVI століття на території імперії існувало 53 церковних князівства, правителі яких утворювали в рейхстазі окрему курію (перелік князів-єпископів Священної Римської імперії в 1521 році див.: ).

image
Резиденція кельнських архієпископів у Бонні

Унаслідок Реформації XVI століття, що супроводжувалася процесами секуляризації і медіатизації церковних володінь, кількість князівств-єпископств в складі імперії зменшилася до 23 у 1648 р.. Деякий час (до початку XVII століття) поряд з католицькими церковними князівствами існували і протестантські (наприклад, Магдебурзьке архієпископство), що, однак, у міру розвитку інститутів лютеранської церкви і лютеранських князівств втрачали самостійність та переходили під управління світських адміністраторів — правителів сусідніх державних утворень.

Вестфальський мир 1648 р. перетворив практично всі колишні протестантські церковні князівства в світські володіння і санкціонував їх анексію більшими державними утвореннями, через що з лютеранських церковних князівств залишилися лише єпископство Любек, а також Оснабрюк, де єпископами почергово ставали католики і протестанти. Католицькі церковні князівства, особливо численні в Центральній і Південно-Західній Німеччині, зберегли самостійність. До 1792 р. у складі Священної Римської імперії налічувалося 26 церковних князівств-єпископств (разом із трьома церковними курфюрствами). Крім того, правами князя-єпископа користувався великий магістр . Інші єпископи (протестантські, а також деякі католицькі (Гурк, , Безансон), що не мають безпосередніх імперських ленів), не мали статусу князів і світської влади на підлеглих територіях.

Князівства-єпископства в 1800 році

* Єпископства, що не володіли суверенними територіями в складі імперії до 1800 р. (в тому числі і в наслідку французької експансії).

Інші князівства-єпископства імперії

Єпископи-пери Франції, єпископи-графи Франції

Єпископи-пери Франції:

Інші єпископи-графи Франції:


Див. також

Джерела

  • Geistliche Fürsten. In: . Vierter Band: Faith and Order bis Hannibaldis. Herder, Freiburg i. Br. 1960 (Sonderausgabe), , Sp. 619—622.(нім.)
  • Bettina Braun, Mareike Menne, Michael Ströhmer (Hrsg.): Geistliche Fürsten und geistliche Staaten in der Spätphase des Alten Reiches. Bibliotheca Academica, Epfendorf 2008, .(нім.)

Посилання

  • Catholic Encyclopaedia, 1913.(англ.)
  • Conflict between Princebishop and City of Münster, 1661 [ 15 Грудня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  • Albert of Buxhoeveden, Prince-Bishop of Livonia [ 3 Липня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  • Heraldica.org — here French peerage [ 22 Листопада 2017 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Knyaz yepiskop nim Furstbischof yepiskop yakij krim zdijsnennya svyashenichih funkcij mav svitsku vladu na pevnij teritoriyi ta buv suverenom vidpovidnogo teritorialnogo utvorennya cerkovnogo knyazivstva Knyazi yepiskopi harakterni dlya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi de cerkovni knyazivstva buli vazhlivoyu oporoyu derzhavnoyi vladi a yihni praviteli volodili statusom imperskih staniv j koristuvalisya povnoyu samostijnistyu u vnutrishnih spravah Knyazi yepiskopi takozh isnuvali v Angliyi yepiskop Darema Franciyi Chornogoriyi ta deyakih inshih krayinah Teper prava knyazya yepiskopa shodo Andorri maye yepiskop La Seu d Urzhelskij Sim kurfyurstiv elektoriv z gerbami rodovih volodin zliva na pravo arhiyepiskopi Kelna Majnca i Trira gercogi Pfalca i Saksoniyi markgraf Brandenburga korol Bogemiyi 1341 r Knyazi yepiskopi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiKnyazi yepiskopi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi predstavlyali soboyu yepiskopiv zvedenih u knyazivsku gidnist Voni utvoryuvali okremij imperskij stan i mali pravo brati uchast v rejhstazi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi duhovna kuriya Radi imperskih knyaziv Status svitskogo pravitelya u nimeckih yepiskopiv pochav skladatisya she v Rannye Serednovichchya koli imperska cerkovna sistema perebuvala pid povnim kontrolem imperatoriv i bula odniyeyu z najvazhlivishih opor yih vladi Protistavlyayuchi yepiskopiv bilsh nezalezhnim svitskim pravitelyam pleminnih gercogstv imperatori X XII stolit priznachali na yepiskopski kafedri svoyih nablizhenih j nadavali yim korolivski prava regaliyi na vidpovidnij teritoriyi V procesi podalshoyi decentralizaciyi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi taki teritoriyi postupovo transformuvalisya v avtonomni knyazivstva pid vladoyu yepiskopiv Najvazhlivishim yuridichnim dokumentom sho zakripiv svitsku vladu yepiskopiv i dav poshtovh rozvitku v ramkah cerkovnih knyazivstv stav ukaz imperatora Fridriha II 1220 roku Zolota bulla 1356 roku nadala trom knyazyam yepiskopam arhiyepiskopam Kelna i status kurfyurstiv z pravom golosu pri viborah imperatora j nezalezhnistyu u vnutrishnih spravah postavivshi tim samim ci cerkovni knyazivstva v odin shereg iz najbilshimi svitskimi derzhavnimi utvorennyami imperiyi Do pochatku XVI stolittya na teritoriyi imperiyi isnuvalo 53 cerkovnih knyazivstva praviteli yakih utvoryuvali v rejhstazi okremu kuriyu perelik knyaziv yepiskopiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 1521 roci div Rezidenciya kelnskih arhiyepiskopiv u Bonni Unaslidok Reformaciyi XVI stolittya sho suprovodzhuvalasya procesami sekulyarizaciyi i mediatizaciyi cerkovnih volodin kilkist knyazivstv yepiskopstv v skladi imperiyi zmenshilasya do 23 u 1648 r Deyakij chas do pochatku XVII stolittya poryad z katolickimi cerkovnimi knyazivstvami isnuvali i protestantski napriklad Magdeburzke arhiyepiskopstvo sho odnak u miru rozvitku institutiv lyuteranskoyi cerkvi i lyuteranskih knyazivstv vtrachali samostijnist ta perehodili pid upravlinnya svitskih administratoriv praviteliv susidnih derzhavnih utvoren Vestfalskij mir 1648 r peretvoriv praktichno vsi kolishni protestantski cerkovni knyazivstva v svitski volodinnya i sankcionuvav yih aneksiyu bilshimi derzhavnimi utvorennyami cherez sho z lyuteranskih cerkovnih knyazivstv zalishilisya lishe yepiskopstvo Lyubek a takozh Osnabryuk de yepiskopami pochergovo stavali katoliki i protestanti Katolicki cerkovni knyazivstva osoblivo chislenni v Centralnij i Pivdenno Zahidnij Nimechchini zberegli samostijnist Do 1792 r u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nalichuvalosya 26 cerkovnih knyazivstv yepiskopstv razom iz troma cerkovnimi kurfyurstvami Krim togo pravami knyazya yepiskopa koristuvavsya velikij magistr Inshi yepiskopi protestantski a takozh deyaki katolicki Gurk Bezanson sho ne mayut bezposerednih imperskih leniv ne mali statusu knyaziv i svitskoyi vladi na pidleglih teritoriyah Knyazivstva yepiskopstva v 1800 roci Kurfyurstvo arhiyepiskopstvo Majnc Kurfyurstvo arhiyepiskopstvo Keln Kurfyurstvo arhiyepiskopstvo Trir Knyazivstvo yepiskopstvo Korvej Knyazivstvo yepiskopstvo Myunster Knyazivstvo yepiskopstvo Fulda Yepiskopstva sho ne volodili suverennimi teritoriyami v skladi imperiyi do 1800 r v tomu chisli i v naslidku francuzkoyi ekspansiyi Inshi knyazivstva yepiskopstva imperiyi sekulyarizovano Veneciyeyu v 1445 Knyazivstvo arhiyepiskopstvo Bremen sekulyarizovano Shveciyeyu v 1648 Knyazivstvo arhiyepiskopstvo aneksovano Franciyeyu v 1449 Knyazivstvo arhiyeepiskopstvo Lion aneksovano Franciyeyu v 1312 Knyazivstvo arhiyepiskopstvo Magdeburg sekulyarizovano Brandenburgom v 1680 Knyazivstvo arhiyepiskopstvo Tarantez mediatizovano Savojyeyu v 1358 Knyazivstvo yepiskopstvo Brandenburg sekulyarizovano Brandenburgom v 1569 Knyazivstvo yepiskopstvo Valans aneksovano Franciyeyu v 1456 Knyazivstvo yepiskopstvo Varmiya aneksovano Polsheyu v 1479 Knyazivstvo yepiskopstvo Verden aneksovano Franciyeyu v 1648 Knyazivstvo yepiskopstvo aneksovano Franciyeyu v 1305 Knyazivstvo yepiskopstvo Gurk mediatizovano Avstriyeyu v XV st Knyazivstvo yepiskopstvo Zheneva sekulyarizovano komunoyu Zhenevi v 1532 Knyazivstvo yepiskopstvo Zekkau mediatizovano Avstriyeyu v XV st Knyazivstvo yepiskopstvo Kambre sekulyarizovano Franciyeyu v 1678 Knyazivstvo yepiskopstvo Kamin sekulyarizovano Brandenburgom v 1650 Knyazivstvo yepiskopstvo Kimzeye mediatizovano Bavariyeyu v XV st Knyazivstvo yepiskopstvo mediatizovano Avstriyeyu v XV st Knyazivstvo yepiskopstvo Lebus sekulyarizovano Brandenburgom v 1598 Knyazivstvo yepiskopstvo Lozanna sekulyarizovano Bernom v 1536 Knyazivstvo yepiskopstvo Mejsen sekulyarizovano Saksoniyeyu v 1559 Knyazivstvo yepiskopstvo Merzeburg sekulyarizovano Saksoniyeyu v 1652 aneksovano Franciyeyu v 1648 sekulyarizovano Brandenburgom v 1652 Knyazivstvo yepiskopstvo Naumburg sekulyarizovano Saksoniyeyu v 1615 Knyazivstvo yepiskopstvo Ratceburg sekulyarizovano Meklenburgom v 1648 Knyazivstvo yepiskopstvo Sjon chlen Shvejcarskoyi konfederaciyi z 1529 sekulyarizovano Gelvetijskoyu respublikoyu v 1798 Knyazivstvo yepiskopstvo Tul aneksovano Franciyeyu v 1648 sekulyarizovano Ispaniyeyu v 1528 Knyazivstvo yepiskopstvo Ferden sekulyarizovano Shveciyeyu v 1648 Knyazivstvo yepiskopstvo Halbershtadt sekulyarizovano Brandenburgom v 1648 Knyazivstvo yepiskopstvo Hafelberg sekulyarizovano Brandenburgom v 1598 Knyazivstvo yepiskopstvo Shverin sekulyarizovano Meklenburgom u 1648 Yepiskopi peri Franciyi yepiskopi grafi Franciyi Yepiskopi peri Franciyi Arhiyepiskop gercog Rejmsa Yepiskop gercog Langra Yepiskop gercog Lana Yepiskop graf Bove Yepiskop graf Shalona Yepiskop graf Nuajona Inshi yepiskopi grafi Franciyi Arhiyepiskop graf Liona Yepiskop graf Albi Yepiskop graf Am yena Yepiskop graf Viv yera Yepiskop graf Kagora Yepiskop graf Klermona Yepiskop graf Le Pyuyi Yepiskop graf Limozha Yepiskop graf Mogio Yepiskop graf Makona Yepiskop Manda graf Zhevodana Yepiskop graf Sansa Yepiskop graf TurneDiv takozhImperske abatstvo Knyaz CerkviDzherelaGeistliche Fursten In Vierter Band Faith and Order bis Hannibaldis Herder Freiburg i Br 1960 Sonderausgabe ISBN 3 451 20756 7 Sp 619 622 nim Bettina Braun Mareike Menne Michael Strohmer Hrsg Geistliche Fursten und geistliche Staaten in der Spatphase des Alten Reiches Bibliotheca Academica Epfendorf 2008 ISBN 978 3 928471 72 5 nim PosilannyaCatholic Encyclopaedia 1913 angl Conflict between Princebishop and City of Munster 1661 15 Grudnya 2018 u Wayback Machine angl Albert of Buxhoeveden Prince Bishop of Livonia 3 Lipnya 2016 u Wayback Machine angl Heraldica org here French peerage 22 Listopada 2017 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ