Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смерть Віргінії — рисунок Тараса Шевченка виконаний ним в 1836 році в Санкт-Петербурзі. Один з малюнків на історичну тематику створених під час навчання у художника Василя Ширяєва. Він зображує сцену смерті римлянки Віргінії.
 | |
| Творець: | Тарас Григорович Шевченко |
|---|---|
| Час створення: | 1836 |
| Висота: | 252 міліметр |
| Ширина: | 357 міліметр |
| Матеріал: | папір |
| Техніка: | акварель, туш, перо |
| Жанр: | історичний живопис |
| Зберігається: | Київ |
| Музей: | Національний музей Тараса Шевченка |
Малюнок був подарований художником Василю Жуковському і довгий час зберігався у приватних колекціях в Європі, а потім у Пушкінському Домі в Ленінграді. У 1930 році переданий до Інституту Тараса Шевченка, потім зберігався в різних українських установах доки в 1948 році не увійшов до складу фондів Державного музею Тараса Шевченка. Починаючи з 1930 року, малюнок неодноразово експонувався на різних виставках.
Історія малюнку
Малюнок був створений Тарасом Шевченком у 1836 році в Санкт-Петербурзі, під час навчання у художника Василя Ширяєва. Останній навчав своїх учнів не тільки техніці інтер'єрного розпису, але й малювати роботи на античну та міфологічну тематику в академічному стилі. Під час навчання у Ширяєва, Шевченко створив низку «складних багатофігурних композицій» на античну тематику. Одночасно, як сторонній учень, Шевченко навчався на класах Товариства заохочення художників.
Разом з кількома іншими роботами 1835—1837 років, малюнок був подарований художником своєму товаришу, поету Василю Жуковському. Останній у 1841 році покинув Російську імперію і вивіз малюнки до Європи. По смерті Жуковського, його син Павло передав частину батьківської колекції, разом з малюнком Віргінії, колекціонеру Олександру Онєгіну, який заповів своє зібрання Російській академії наук. З 1928 року малюнок увійшов до фондів Пушкінського Дому, через два роки його передали до Інституту Тараса Шевченка у Харкові. У 1940 році малюнок увійшов до складу фондів Центрального музею Тараса Шевченка у Києві. Після реорганізації музею, у 1948 році, малюнок зберігається у Державному музеї Тараса Шевченка (з 1991 року Національний музей Тараса Шевченка) під інвентарним номером г-315. Стан задовільний.
Малюнок виконаний аквареллю та тушшю на листі паперу розмірами 25,2 × 35,7 сантиметра. У його лівому нижньому куті є авторський напис зроблений тушшю: 1836 Шевченко. Малюнок був наклеєний на паспарту, на звороті якого розміщений напис Т. Шевченко, а праворуч внизу — Собраніє А. Θ. Онѣгина — Paris. Під чам реставрації, у 1955 році, паспарту було відокремлене.
За різними відомостями, «Смерть Віргінії» вперше згадується або у харківській «Робітничій газеті» (20.03.1930), або у виданні «Пушкинский дом. Выставка собраний А. Ф. Онегина» (1930). Мистецтвознавець Олексій Новицький включив малюнок «Смерть Віргінії» до восьмого тому Повного зібрання творів Шевченка (1932), де він був вперше репродукований та прокоментований.
Сюжет малюнка
На малюнку зображено сцену вбивства римлянки Віргінії. Вона була дочкою центуріона Луція Віргінія і невісткою колишнього народного трибуна Луція Іцилія. Однак її покохав патрицій Аппій Клавдій Красс Сабін Інрегіллен, який в той час головував у колегії децемвірів. Після того як дівчина відмовила на залицяння патриція, останній вирішив звернутися до хитрощів. Його клієнт Марк Клавдій заявив, що Віргінія насправді є його рабинею і заявив свої права на неї. Суддя, яким був Аппій Клавдій Красс, визнав дівчину рабинею. Щоб врятувати дочку від рабства, обурений батько заколов місницьким ножем Віргінію зі словами: «Ось єдиний засіб зберегти тобі свободу». Цей вчинок викликав обурення у народі та призвів до повалення влади децемвірів. Тема малюнка була поширеною, на той час, в Академії мистецтв.
Мистецтвознавець Дмитро Степовик відносить «Смерть Віргінії» до серії малюнків Тараса Шевченка про смерть відомих історичних персонажів. Рисунок схожий розміщенням персонажів і зображенням жестів на попередній твір художника — «Смерть Лукреції». Композиція малюнка залишається двоплановою, хоча Шевченко тут відмовився від замкненого простору розмістивши дію посеред вулиці та створивши прохід у глибину. Одяг людей, фасади будинків та сама римська вулиця мають історично достовірний вигляд. На відміну від «Смерті Лукреції», художник зробив малюнок кольоровим, розфарбовуючи його акварельними фарбами. Завдяки цьому Шевченко зміг тонально виписати деталі, наприклад складки одягу, та більш м'якше і мальовничіше трактувати форму. Поведінка та орієнтована на ефект жестикуляція персонажів твору придають йому сценічний характер. На думку дослідниці Анастасії Козулько, композиція «Смерті Віргінії» нагадує сцену з вистави, бо Шевченко ще був «не в змозі зобразити реальну ситуацію».
Мистецтвознавець Леонід Владич, вважав основний сюжет малюнку «виразно промовистим», на його думку, це «вбивство батьком дочки, аби врятувати її від рабства». На думку дослідника Миколи Бурачека, малюнок міг бути перерисований з гравюр, які перебували у власності Василя Ширяєва. Мистецтвознавець Олександр Скворцов зазначав, що малюнок свідчить про «академічний вишкіл» Шевченка, а розвиток у малюнку глибини показує вплив класицизму 1830-х років.
Участь у виставках
Виставки на яких експонувався малюнок:
- Виставка зібрань О. Ф. Онегіна. Ленінград. 1930
- Шевченківська виставка. Харків. 1930
- Шевченко-художник. До 170-річчя від дня народження. Київ. 1984
Примітки
- Бородін, 1984, с. 35—36.
- Лисенко, 2021, с. 580—581.
- Козулько, 2015, с. 850.
- Кирилюк, 2021, с. 183—185.
- Повне зібрання творів, 2005, с. 359–361.
- Смерть Віргінії. Науково-освітній вебпортал «Тарас Шевченко». Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Процитовано 2 лютого 2023.
- Повне зібрання творів, 2005, с. 360—361.
- Повне зібрання творів, 1961, с. 7.
- Козулько, 2015, с. 850—851.
- Тіт Лівій, III. 44—48.
- Степовик, 1985, с. 407.
- Степовик, 1985, с. 409.
- Бородін, 1984, с. 36.
- Бурачек, 1939, с. 12.
- Скворцов, 1941, с. 17.
Література
- Бородін В. С. Т. Г. Шевченко. Біографія / Бородін В. С., Кирилюк Є. П., Смілянська В. Л. [та ін.]. — Київ : Наукова думка, 1984. — 560 с.
- Бурачек М. Г. Великий народний художник : з 75 репродукціями художніх творів Т. Г. Шевченка / ред.: О. І. Білецький, С. О. Гіляров. — Харків : Мистецтво, 1939. — [9], LXXV с.
- Кирилюк З. В. Жуковський Василь Андрійович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 183—185. — 608 с. — .
- Козулько А. «Смерть Віргінії» // Шевченківська енциклопедія / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 Пе–С. — С. 850—851. — 1040 с. — .
- Лисенко Н. Ширяєв Василь Григорович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 580—581. — 608 с. — .
- Скворцов А. М. Жизнь художника Тараса Шевченко : ( )[рос.]. — Москва—Ленинград : Исскуство, 1941. — 115 с.
- Степовик Д. В. Віч-на-віч з Шевченком // Наука і культура. — 1985. — Вип. 19. — С. 406—413. — ISSN 0206-8001.
- Тіт Лівій. Історія від заснування міста.
- Смерть Віргінії // Повне зібрання творів в десяти томах / Відповідальний редактор Касіян В. І., Редактор тома Бутник-Сіверський Б. С. — Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1.
- Повне зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2005. — Т. 7: Живопис і графіка 1830-1843. — 504 с. — .
Посилання
- . Ізборник. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 2 лютого 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smert Virginiyi risunok Tarasa Shevchenka vikonanij nim v 1836 roci v Sankt Peterburzi Odin z malyunkiv na istorichnu tematiku stvorenih pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Vin zobrazhuye scenu smerti rimlyanki Virginiyi Smert VirginiyiTvorec Taras Grigorovich ShevchenkoChas stvorennya 1836Visota 252 milimetrShirina 357 milimetrMaterial papirTehnika akvarel tush peroZhanr istorichnij zhivopisZberigayetsya KiyivMuzej Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Malyunok buv podarovanij hudozhnikom Vasilyu Zhukovskomu i dovgij chas zberigavsya u privatnih kolekciyah v Yevropi a potim u Pushkinskomu Domi v Leningradi U 1930 roci peredanij do Institutu Tarasa Shevchenka potim zberigavsya v riznih ukrayinskih ustanovah doki v 1948 roci ne uvijshov do skladu fondiv Derzhavnogo muzeyu Tarasa Shevchenka Pochinayuchi z 1930 roku malyunok neodnorazovo eksponuvavsya na riznih vistavkah Istoriya malyunkuMalyunok buv stvorenij Tarasom Shevchenkom u 1836 roci v Sankt Peterburzi pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Ostannij navchav svoyih uchniv ne tilki tehnici inter yernogo rozpisu ale j malyuvati roboti na antichnu ta mifologichnu tematiku v akademichnomu stili Pid chas navchannya u Shiryayeva Shevchenko stvoriv nizku skladnih bagatofigurnih kompozicij na antichnu tematiku Odnochasno yak storonnij uchen Shevchenko navchavsya na klasah Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv Razom z kilkoma inshimi robotami 1835 1837 rokiv malyunok buv podarovanij hudozhnikom svoyemu tovarishu poetu Vasilyu Zhukovskomu Ostannij u 1841 roci pokinuv Rosijsku imperiyu i viviz malyunki do Yevropi Po smerti Zhukovskogo jogo sin Pavlo peredav chastinu batkivskoyi kolekciyi razom z malyunkom Virginiyi kolekcioneru Oleksandru Onyeginu yakij zapoviv svoye zibrannya Rosijskij akademiyi nauk Z 1928 roku malyunok uvijshov do fondiv Pushkinskogo Domu cherez dva roki jogo peredali do Institutu Tarasa Shevchenka u Harkovi U 1940 roci malyunok uvijshov do skladu fondiv Centralnogo muzeyu Tarasa Shevchenka u Kiyevi Pislya reorganizaciyi muzeyu u 1948 roci malyunok zberigayetsya u Derzhavnomu muzeyi Tarasa Shevchenka z 1991 roku Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka pid inventarnim nomerom g 315 Stan zadovilnij Malyunok vikonanij akvarellyu ta tushshyu na listi paperu rozmirami 25 2 35 7 santimetra U jogo livomu nizhnomu kuti ye avtorskij napis zroblenij tushshyu 1836 Shevchenko Malyunok buv nakleyenij na paspartu na zvoroti yakogo rozmishenij napis T Shevchenko a pravoruch vnizu Sobraniye A 8 Onѣgina Paris Pid cham restavraciyi u 1955 roci paspartu bulo vidokremlene Za riznimi vidomostyami Smert Virginiyi vpershe zgaduyetsya abo u harkivskij Robitnichij gazeti 20 03 1930 abo u vidanni Pushkinskij dom Vystavka sobranij A F Onegina 1930 Mistectvoznavec Oleksij Novickij vklyuchiv malyunok Smert Virginiyi do vosmogo tomu Povnogo zibrannya tvoriv Shevchenka 1932 de vin buv vpershe reprodukovanij ta prokomentovanij Syuzhet malyunkaNa malyunku zobrazheno scenu vbivstva rimlyanki Virginiyi Vona bula dochkoyu centuriona Luciya Virginiya i nevistkoyu kolishnogo narodnogo tribuna Luciya Iciliya Odnak yiyi pokohav patricij Appij Klavdij Krass Sabin Inregillen yakij v toj chas golovuvav u kolegiyi decemviriv Pislya togo yak divchina vidmovila na zalicyannya patriciya ostannij virishiv zvernutisya do hitroshiv Jogo kliyent Mark Klavdij zayaviv sho Virginiya naspravdi ye jogo rabineyu i zayaviv svoyi prava na neyi Suddya yakim buv Appij Klavdij Krass viznav divchinu rabineyu Shob vryatuvati dochku vid rabstva oburenij batko zakolov misnickim nozhem Virginiyu zi slovami Os yedinij zasib zberegti tobi svobodu Cej vchinok viklikav oburennya u narodi ta prizviv do povalennya vladi decemviriv Tema malyunka bula poshirenoyu na toj chas v Akademiyi mistectv Mistectvoznavec Dmitro Stepovik vidnosit Smert Virginiyi do seriyi malyunkiv Tarasa Shevchenka pro smert vidomih istorichnih personazhiv Risunok shozhij rozmishennyam personazhiv i zobrazhennyam zhestiv na poperednij tvir hudozhnika Smert Lukreciyi Kompoziciya malyunka zalishayetsya dvoplanovoyu hocha Shevchenko tut vidmovivsya vid zamknenogo prostoru rozmistivshi diyu posered vulici ta stvorivshi prohid u glibinu Odyag lyudej fasadi budinkiv ta sama rimska vulicya mayut istorichno dostovirnij viglyad Na vidminu vid Smerti Lukreciyi hudozhnik zrobiv malyunok kolorovim rozfarbovuyuchi jogo akvarelnimi farbami Zavdyaki comu Shevchenko zmig tonalno vipisati detali napriklad skladki odyagu ta bilsh m yakshe i malovnichishe traktuvati formu Povedinka ta oriyentovana na efekt zhestikulyaciya personazhiv tvoru pridayut jomu scenichnij harakter Na dumku doslidnici Anastasiyi Kozulko kompoziciya Smerti Virginiyi nagaduye scenu z vistavi bo Shevchenko she buv ne v zmozi zobraziti realnu situaciyu Mistectvoznavec Leonid Vladich vvazhav osnovnij syuzhet malyunku virazno promovistim na jogo dumku ce vbivstvo batkom dochki abi vryatuvati yiyi vid rabstva Na dumku doslidnika Mikoli Buracheka malyunok mig buti pererisovanij z gravyur yaki perebuvali u vlasnosti Vasilya Shiryayeva Mistectvoznavec Oleksandr Skvorcov zaznachav sho malyunok svidchit pro akademichnij vishkil Shevchenka a rozvitok u malyunku glibini pokazuye vpliv klasicizmu 1830 h rokiv Uchast u vistavkahVistavki na yakih eksponuvavsya malyunok Vistavka zibran O F Onegina Leningrad 1930 Shevchenkivska vistavka Harkiv 1930 Shevchenko hudozhnik Do 170 richchya vid dnya narodzhennya Kiyiv 1984PrimitkiBorodin 1984 s 35 36 Lisenko 2021 s 580 581 Kozulko 2015 s 850 Kirilyuk 2021 s 183 185 Povne zibrannya tvoriv 2005 s 359 361 Smert Virginiyi Naukovo osvitnij vebportal Taras Shevchenko Institut telekomunikacij i globalnogo informacijnogo prostoru NAN Ukrayini Procitovano 2 lyutogo 2023 Povne zibrannya tvoriv 2005 s 360 361 Povne zibrannya tvoriv 1961 s 7 Kozulko 2015 s 850 851 Tit Livij III 44 48 Stepovik 1985 s 407 Stepovik 1985 s 409 Borodin 1984 s 36 Burachek 1939 s 12 Skvorcov 1941 s 17 LiteraturaPortal Mistectvo Borodin V S T G Shevchenko Biografiya Borodin V S Kirilyuk Ye P Smilyanska V L ta in Kiyiv Naukova dumka 1984 560 s Burachek M G Velikij narodnij hudozhnik z 75 reprodukciyami hudozhnih tvoriv T G Shevchenka red O I Bileckij S O Gilyarov Harkiv Mistectvo 1939 9 LXXV s Kirilyuk Z V Zhukovskij Vasil Andrijovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 183 185 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Kozulko A Smert Virginiyi Shevchenkivska enciklopediya Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 850 851 1040 s ISBN 978 966 02 6975 0 Lisenko N Shiryayev Vasil Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 580 581 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Skvorcov A M Zhizn hudozhnika Tarasa Shevchenko ros Moskva Leningrad Isskustvo 1941 115 s Stepovik D V Vich na vich z Shevchenkom Nauka i kultura 1985 Vip 19 S 406 413 ISSN 0206 8001 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Smert Virginiyi Povne zibrannya tvoriv v desyati tomah Vidpovidalnij redaktor Kasiyan V I Redaktor toma Butnik Siverskij B S Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk URSR 1961 T 7 Zhivopis grafika 1830 1847 Kn 1 Povne zibrannya tvoriv u dvanadcyati tomah Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2005 T 7 Zhivopis i grafika 1830 1843 504 s ISBN 978 966 00 0625 6 Posilannya Izbornik Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2023