Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Подоро́жнє — село в Україні, у Великоандрусівській сільській громаді Олександрійського району Кіровоградської області.
| село Подорожнє | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Олександрійський район |
| Громада | Великоандрусівська сільська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 1691 |
| Поштовий індекс | 27522 |
| Телефонний код | +380 5236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 144 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Подорожнє | |
 Подорожнє | |
| Мапа | |
| | |
Село було переселене із збереженням колишньої назви у 1960-х роках у зв'язку із затопленням Кременчуцьким водосховищем. Попереднє село Подорожнє знаходилось приблизно за 20 км на півн.-зах. від нинішнього розташування.
Археологія
Біля затоплених сіл Качанівки і Пеньківки виявлені поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), скіфського часу (VI—V ст. н. е.), чотири слов'янські поселення (VI—VIII ст. н. е.) в одному з яких розкопано 60 напівземлянок.
Історія
Територіальна громада Українського народу жителів села Подорожнього, виникла у 60-х роках 18 століття.
 | 1863 р. Подорожнє, село за 8 верст від села Липового та Калабарки і за 3 від Дніпра, лежить на низинній рівнині, нині піщаної; утворилося з хуторів стародавнього містечка Воронівки, поблизу дороги, так званої Татарській, що лежали. Жителів обох статей 1986 сукупно з хуторами: Устимівка, Самусівка і Клочкове. У 1808 році в 81 дворах налічувалося 919 жителів. Церква в ім'я Архістратига Михаїла, дерев'яна, 5-го класу; землі мала 41 десятину; побудована спочатку, після перенесення з Воронівки, 1764 р.; але ця церква згоріла в 1858 році, а з 1860 побудована нинішня, з іконостасом колишньої церкви, почорнілим від пожежі. До приходу належить село Воронівка, за 4 версти від Подорожнього. При самому Дніпрі лежить. Жителів обох статей 469. Давнє містечко Воронівка, яка згадується в трактаті між Росією і Польщею 1686 року, лежало вище по Дніпру на 2 версти. Воно підмито та зруйновано хвилями Дніпра. У візитації церков Чигиринського деканату за 1741 рік описана Свято-Михайлівська Вороновська церква, зі згадуванням, що вона побудована 1728 року після спаленої церкви. У Воронівці тоді було ще 80 дворів і до 600 жителів. Священиком церкви був Іван Якубович, висвячений 21 червня 1725 в Переяславі. Самусівка, за 2 версти на захід серед соснового бору. Стверджують, що село це як хутір, заснував у кінці XVII століття Трохим Самусь — родич Богуславського полковника, який перейшов з Полтавської губернії. Жителів обох статей 260. Клочкове, між Подорожнім і Липовим за 3 версти від того й іншого села. Жителів обох статей 312. Засноване одночасно з Самусіївкою. |  |
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Подорожнє Київського воєв., з 1797 р. Чаплинської волості Чигиринського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. [1]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 290 жителів села.
12 травня 1941 р. ліквідували Воронівську сільську Раду, включивши село Воронівка до складу Подорожнянської сільської Ради, а хутір Коропівка — до складу Клочківської сільської Ради, Ново-Георгіївського району, Кіровоградської області.
У роки німецько-радянської війни в боях брали участь 216 жителів села, 84 з них не повернулися з фронтових доріг, 132 відзначено урядовими нагородами.
Під час спорудження Кременчуцької ГЕС Подорожнє потрапило в зону затоплення. Забудова села за генеральним планом розпочалася на новому місці у 1956 році. Сюди переселилися і жителі сусідніх сіл. Нове село Подорожнє розташоване на правому березі Дніпра і Кременчуцького водоймища, за 16 км на захід від міста обласного значення Світловодська.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2001 особа, з яких 904 чоловіки та 1097 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1752 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,85 % |
| російська | 7,06 % |
| білоруська | 0,69 % |
| вірменська | 0,29 % |
| гагаузька | 0,06 % |
| угорська | 0,06 % |
Сучасність
Населення села станом 01.01.2016 року складає 1691 осіб, з яких 143 дитини шкільного віку та 128 дошкільного віку. В селі розташовано україно-болгарське підприємство НАК з виробництва сирів та кисломолочної продукції. На території села знаходиться амбулаторія, навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа I—III ступенів та дитячий садочок, районний будинок дитячої та юнацької творчості. В селі працюють сільський будинок культури, сільська бібліотека, аптека, 5 магазинів, церква та апарат управління.
Відомі люди
- Мельників Ростислав Володимирович — поет, літературознавець, критик, редактор, кандидат філологічних наук.
- Плющ Михайло Вікторович (1987—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. - Біла Церква: Видавець О.В.Пшонківський, 2005. - с. 526-527
- Подорожнє. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12.5.1941 «Про ліквідацію Воронівської сільради, Ново-Георгіївського району, Кіровоградської області»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Podorożne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 463. (пол.)
- Podorożne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 472. (пол.)
- Погода в селі Подорожнє
 | Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podorozhnye Podoro zhnye selo v Ukrayini u Velikoandrusivskij silskij gromadi Oleksandrijskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti selo Podorozhnye Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Oleksandrijskij rajon Gromada Velikoandrusivska silska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Naselennya 1691 Poshtovij indeks 27522 Telefonnij kod 380 5236 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 02 49 pn sh 33 04 17 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 144 m Misceva vlada Karta Podorozhnye Podorozhnye Mapa Podorozhnye u Vikishovishi Selo bulo pereselene iz zberezhennyam kolishnoyi nazvi u 1960 h rokah u zv yazku iz zatoplennyam Kremenchuckim vodoshovishem Poperednye selo Podorozhnye znahodilos priblizno za 20 km na pivn zah vid ninishnogo roztashuvannya Dokladnishe Podorozhnye Novogeorgiyivskij rajon ArheologiyaBilya zatoplenih sil Kachanivki i Penkivki viyavleni poselennya dobi bronzi II tisyacholittya do n e skifskogo chasu VI V st n e chotiri slov yanski poselennya VI VIII st n e v odnomu z yakih rozkopano 60 napivzemlyanok IstoriyaTeritorialna gromada Ukrayinskogo narodu zhiteliv sela Podorozhnogo vinikla u 60 h rokah 18 stolittya 1863 r Podorozhnye selo za 8 verst vid sela Lipovogo ta Kalabarki i za 3 vid Dnipra lezhit na nizinnij rivnini nini pishanoyi utvorilosya z hutoriv starodavnogo mistechka Voronivki poblizu dorogi tak zvanoyi Tatarskij sho lezhali Zhiteliv oboh statej 1986 sukupno z hutorami Ustimivka Samusivka i Klochkove U 1808 roci v 81 dvorah nalichuvalosya 919 zhiteliv Cerkva v im ya Arhistratiga Mihayila derev yana 5 go klasu zemli mala 41 desyatinu pobudovana spochatku pislya perenesennya z Voronivki 1764 r ale cya cerkva zgorila v 1858 roci a z 1860 pobudovana ninishnya z ikonostasom kolishnoyi cerkvi pochornilim vid pozhezhi Do prihodu nalezhit selo Voronivka za 4 versti vid Podorozhnogo Pri samomu Dnipri lezhit Zhiteliv oboh statej 469 Davnye mistechko Voronivka yaka zgaduyetsya v traktati mizh Rosiyeyu i Polsheyu 1686 roku lezhalo vishe po Dnipru na 2 versti Vono pidmito ta zrujnovano hvilyami Dnipra U vizitaciyi cerkov Chigirinskogo dekanatu za 1741 rik opisana Svyato Mihajlivska Voronovska cerkva zi zgaduvannyam sho vona pobudovana 1728 roku pislya spalenoyi cerkvi U Voronivci todi bulo she 80 dvoriv i do 600 zhiteliv Svyashenikom cerkvi buv Ivan Yakubovich visvyachenij 21 chervnya 1725 v Pereyaslavi Samusivka za 2 versti na zahid sered sosnovogo boru Stverdzhuyut sho selo ce yak hutir zasnuvav u kinci XVII stolittya Trohim Samus rodich Boguslavskogo polkovnika yakij perejshov z Poltavskoyi guberniyi Zhiteliv oboh statej 260 Klochkove mizh Podorozhnim i Lipovim za 3 versti vid togo j inshogo sela Zhiteliv oboh statej 312 Zasnovane odnochasno z Samusiyivkoyu Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkvi sv Mihayila s Podorozhnye Kiyivskogo voyev z 1797 r Chaplinskoyi volosti Chigirinskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini 1 Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 290 zhiteliv sela 12 travnya 1941 r likviduvali Voronivsku silsku Radu vklyuchivshi selo Voronivka do skladu Podorozhnyanskoyi silskoyi Radi a hutir Koropivka do skladu Klochkivskoyi silskoyi Radi Novo Georgiyivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti U roki nimecko radyanskoyi vijni v boyah brali uchast 216 zhiteliv sela 84 z nih ne povernulisya z frontovih dorig 132 vidznacheno uryadovimi nagorodami Pid chas sporudzhennya Kremenchuckoyi GES Podorozhnye potrapilo v zonu zatoplennya Zabudova sela za generalnim planom rozpochalasya na novomu misci u 1956 roci Syudi pereselilisya i zhiteli susidnih sil Nove selo Podorozhnye roztashovane na pravomu berezi Dnipra i Kremenchuckogo vodojmisha za 16 km na zahid vid mista oblasnogo znachennya Svitlovodska NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2001 osoba z yakih 904 choloviki ta 1097 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1752 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 91 85 rosijska 7 06 biloruska 0 69 virmenska 0 29 gagauzka 0 06 ugorska 0 06 SuchasnistNaselennya sela stanom 01 01 2016 roku skladaye 1691 osib z yakih 143 ditini shkilnogo viku ta 128 doshkilnogo viku V seli roztashovano ukrayino bolgarske pidpriyemstvo NAK z virobnictva siriv ta kislomolochnoyi produkciyi Na teritoriyi sela znahoditsya ambulatoriya navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv ta dityachij sadochok rajonnij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti V seli pracyuyut silskij budinok kulturi silska biblioteka apteka 5 magaziniv cerkva ta aparat upravlinnya Vidomi lyudiMelnikiv Rostislav Volodimirovich poet literaturoznavec kritik redaktor kandidat filologichnih nauk Plyush Mihajlo Viktorovich 1987 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili Statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah i gorodah u predelah gubernii nahodyashihsya Sobral L Pohilevich Bila Cerkva Vidavec O V Pshonkivskij 2005 s 526 527 Podorozhnye Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya s Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 12 5 1941 Pro likvidaciyu Voronivskoyi silradi Novo Georgiyivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPodorozne Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 463 pol Podorozne Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 472 pol Pogoda v seli Podorozhnye Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi