Утаґава Кунісада II

Утаґава Кунісада II (1823 — 20 липня 1880) — японський художник кінця періоду Едо і початку доби Мейдзі. Відомий також як Утаґава Кунімаса III, Утаґава Тойокуні III, Утаґава Тойокуні IV. Мав також псевдоніми Байдьо, Байторо, Ітідзусай, Хьорайса.

Утаґава Кунісада II
歌川国定
«Судноплавство на річці Суміда»
Ім'я при народженні	Такеноуті Мунехіса
Народився	1823(1823)
Помер	20 липня 1880 Токіо
Підданство	Японія
Діяльність	малярство
Відомий завдяки	художник
Alma mater	школа Утаґава
У шлюбі з	донька Осудзу
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Про батьків замало відомостей. Народився у 1823 році. Звався Такеноуті Мунехіса. наприкінці 1830-х років став учнем відомого художника Утаґава Кунісади I. 1844 року оженився на доньці художника Осудзу. У 1846 році всиновлено своїм вчителем, після чого він отримав прізвище Утаґава. У 1850 або 1851 році прийняв ім'я Кунісада. З 1865 року після смерті названого батька Утаґава Кунісада I очолив школу Утагава. Найвідомішим з учнів був .

У 1869 або 1870 році прийняв нове ім'я Тойокуні III, проте на тепер у більшості дослідників відомий як Тойокуні IV. На початку 1870-х років відбувається зниження популярності митця. Вважається, що з 1874 року він припинив створювати картини. Помер у 1880 році в Токіо.

Творчість

Спочатку підписав більшу частину своїх ранніх робіт як «Кунімаса III». Протягом 1850-х років створював гравюри під ім'ям «Кунісада II», а з кінця 1860-х роках як «Тойокуні III». Усі його картини створено у стилі Утаґава Кунісада I. загалом його доробок становить близько 40 серій, переважно акторів (жанр якуса-е), красунь (бідзінга) і борців сумо. Крім того, улюбленою темою його гравюр були дома розваг і чайна церемонія, найчастіше суміщені в одному сюжеті. Також створював ілюстрації до 200 книг від 50 видавців. Крім того Утаґава Кунісада II відомий як майстер жанру сюнґа.

Найвідомішою працею є серія «Повість про вісім героїв собак» (1852 рік), що в якості джерела використовував роман Кьокутей Бакіна — Нансо Сатомі хаккен-ден («Переказ про вісім собак Сатомі з південної Ави»). також створив малюнки для карута (гральних карт) з зображення сцен з твору «Ґендзі моноґатарі».

Його роботи знаходяться в багатьох колекціях, зокрема Музеї Вікторії та Альберта; Музеї мистецтв Метрополітен (Нью-Йорк); Бруклінському музеї (Нью-Йорк); Музеї образотворчих мистецтв (Бостон); Музеї образотворчих мистецтв Сан-Франциско; Національному музеї Токіо; Художньому музеї Фудзіта (Осака); Художньому музеї Хіросіми; Музеї японського мистецтва Тікотіна; Музеї прикладного мистецтва (Відень); Музеї мистецтв Спенсера в Університеті Канзасу; Музеї мистецтв Університету Орегона, Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, .

Джерела

• Amy Reigle Newland (Hrsg.): The Hotei Encyclopedia of Japanese Woodblock Prints. 2 Bände. Hotei, Amsterdam 2005, , S. 503.
• Marks, Andreas (2012). Japanese Woodblock Prints: Artists, Publishers and Masterworks: 1680—1900. Tuttle Publishing. .