Утаґава Кунісада (*歌川 国貞, 1786 — 12 січня 1865) — видатний японський художник періоду Едо. Відомий також як Утаґава Тойкуні III. Входить до першої трійки великих майстрів укійо-е, що вийшли зі школи Утаґава — нарівні з Утаґава Хіросіге і Утаґава Кунійосі, за життя далеко перевершуючи цих двох останніх як за популярністю, так і за продажами своїх робіт.
Утаґава Кунісада | |
---|---|
яп. 歌川国貞 | |
Народився | 1786 Едо |
Помер | 12 січня 1865 Едо |
Поховання | d |
Країна | Японія[1][1] |
Національність | японець |
Діяльність | художник укійо-е, ілюстратор, графік |
Відомий завдяки | художник |
Вчителі | Тойокуні і d |
Відомі учні | d, d, d і d |
Знання мов | японська[2] |
Напрямок | d |
Жанр | портрет |
Рід | Рід Утаґава |
|
Життєпис
Походив з заможної родини Суміда, що володіла поромною переправою. Народився 1786 року в Хондзьо, східному передмісті Едо. Спочатку носив ім'я Суміда Сьоґоро. Батько помер, коли хлопчикові не виповнилося ще й року. З дитинства виявив хист до малювання.
Його малюнки сподобалися Утаґава Тойокуні. У 1800 році Суміда Сьоґоро стає учнем останнього. Від свого вчителя отримав ім'я Кунісада, перший ієрогліф якого був узятий з імені Тойокуні.
Перша відома самостійна гравюра Кунісади відноситься до 1807 року, наступні датуються 1809—1810 роками. З 1808 року він починає працювати як ілюстратор книг, популярність малюнків Утаґава Кунісада росте з кожним роком. У 1809 році його вже називають «зіркою» школи Утаґава. У 1810—1811 роках оцінений як рівний за майстерністю до свого вчителя Тойокуні. У 1813 році був офіційно визнаний другим за значенням майстром стилю укійо-е після свого вчителя.
Починаючи з 1810 року, Кунісада використовує псевдонім Ґоґотей, який зустрічається до 1842 року на всіх його гравюрах по тематиці кабукі, а з 1825 року також псевдонім Котьоро — для інших своїх робіт. Вивчав також стиль школи Ханабуса.
У 1830-х роках, художник досягає найбільшого жанрового розмаїття. У 1840—1850 роках займається педагогічною діяльністю. Він виростив багатьох талановитих учнів, зокрема Тойохара Кунітіка, Утаґава Садахіде, Утаґава Кунісада II. У 1844 році Кунісада очолює школу Утагава, і деякі роботи підписує як Тойокуні III. Помер 1865 року в Едо.
Творчість
За роки своєї творчості художник створив від 20 000 до 25 000 «сюжетів», до яких увійшли 35—40 тисяч окремих листів. Натепер відомо близько 15 500 художніх розробок Утаґава Кунісади, які охоплюють близько 23 500 аркушів. Утаґава Кунісада майже з фотографічною точністю відобразив усе те, що несуть у собі традиційний японський живопис, традиційна японська гравюра і японська культура в цілому.
Найбільшу увагу приділяв зображенню пов'язаних з театром кабукі і граючим акторам. На частку цього жанру припадає близько 60 % робіт Кунісада. Картини у жанрі бідзінга становлять 15 % його загальної спадщини (що більше, ніж у сучасних Кунісада художників). Робив він також портрети борців сумо. Досить рідкісні його пейзажі та зображення вояків — близько по 100 аркушів по кожному з цих напрямів.
У 1808 або 1809 роках з'являється його перша серія портретів театральних акторів. Водночас виходять серії видів міста Едо і бідзінга (зображення красунь). Наприкінці 1820-х років він випускає серію погрудь куртизанок, яка принесла йому славу.
Далі в творчості художника з'являється нова тема. Він випускає серію гравюр «Зерцало відомих особистостей Японії», в якій зібрано зображення героїв японської історії. Однією з найбільш відомих робіт стала серія гравюр «53 станції Токайдо». Дану серію можна віднести до пейзажного типу. Головними дійовими особами гравюр є актори. Серія мала величезний успіх і була розпродана великими тиражами.
Видає величезну кількість театральних гравюр, які формують ставлення глядачів до театру і впливають на сам театр. Головним досягненням майстра є створення особливого типу театрального портрета — конкретного актора в конкретної ролі, що поєднує особисту схожість і атмосферу театрального дійства.
Багато робіт Утаґава Кунісада присвячені японському еротичного жанру сюнґа.
Відомі твори
- Красуні з Кварталу Задоволень (1809 рік)
- Великі театральні успіхи (1815—1816 роки)
- Колекція відомих ресторанів нашого часу (близько 1820 року)
- Наслідувач Мурасакі і селянин Гендзі (1830-ті роки)
- 53 станціх Токайдо (близько 1838 року)
- Актори Токайдо (1852 рік)
- Види чудових місць Едо (1852 рік)
- Антологія історичних місць Японії (1852 рік)
- Тридцять шість уявних поета (1852)
- Ресторани Едо (1852 рік, спільно з Утаґава Хіросіге)
- П'ятдесят три станції Токайдо в двох фарбах (близько 1855 року, спільно з Утаґава Хіросіге)
- Популярні містечка Едо і сто красунь (1857 рік)
- 54 глави повісті про Ґендзі (1858—1859 роки)
- Модниці біля дзеркала (1859 рік)
- Відомі актори Кабукі минулого і сьогодення (1865 рік, видана посмертно)
Примітки
- NMVW-collection website
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Willibald Netto, Kunisada (1786—1865) Ausstellung im Kupferstich-Kabinett des Wallraf-Richartz-Museums [Katalog]" (Wallraf-Richartz-Museums, Köln, 1966)
- Sebastian Izzard, Kunisada's World (Japan Society, New York, 1993)
- Fahr-Becker, Gabriele (2007). Grabados japoneses. Taschen, Colonia. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Утаґава Кунісада |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Utagava Kunisada 歌川 国貞 1786 12 sichnya 1865 vidatnij yaponskij hudozhnik periodu Edo Vidomij takozh yak Utagava Tojkuni III Vhodit do pershoyi trijki velikih majstriv ukijo e sho vijshli zi shkoli Utagava narivni z Utagava Hirosige i Utagava Kunijosi za zhittya daleko perevershuyuchi cih dvoh ostannih yak za populyarnistyu tak i za prodazhami svoyih robit Utagava Kunisadayap 歌川国貞Narodivsya1786 1786 EdoPomer12 sichnya 1865 EdoPohovannyadKrayinaYaponiya 1 1 NacionalnistyaponecDiyalnisthudozhnik ukijo e ilyustrator grafikVidomij zavdyakihudozhnikVchiteliTojokuni i dVidomi uchnid d d i dZnannya movyaponska 2 NapryamokdZhanrportretRidRid Utagava Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z zamozhnoyi rodini Sumida sho volodila poromnoyu perepravoyu Narodivsya 1786 roku v Hondzo shidnomu peredmisti Edo Spochatku nosiv im ya Sumida Sogoro Batko pomer koli hlopchikovi ne vipovnilosya she j roku Z ditinstva viyaviv hist do malyuvannya Jogo malyunki spodobalisya Utagava Tojokuni U 1800 roci Sumida Sogoro staye uchnem ostannogo Vid svogo vchitelya otrimav im ya Kunisada pershij iyeroglif yakogo buv uzyatij z imeni Tojokuni Persha vidoma samostijna gravyura Kunisadi vidnositsya do 1807 roku nastupni datuyutsya 1809 1810 rokami Z 1808 roku vin pochinaye pracyuvati yak ilyustrator knig populyarnist malyunkiv Utagava Kunisada roste z kozhnim rokom U 1809 roci jogo vzhe nazivayut zirkoyu shkoli Utagava U 1810 1811 rokah ocinenij yak rivnij za majsternistyu do svogo vchitelya Tojokuni U 1813 roci buv oficijno viznanij drugim za znachennyam majstrom stilyu ukijo e pislya svogo vchitelya Pochinayuchi z 1810 roku Kunisada vikoristovuye psevdonim Gogotej yakij zustrichayetsya do 1842 roku na vsih jogo gravyurah po tematici kabuki a z 1825 roku takozh psevdonim Kotoro dlya inshih svoyih robit Vivchav takozh stil shkoli Hanabusa U 1830 h rokah hudozhnik dosyagaye najbilshogo zhanrovogo rozmayittya U 1840 1850 rokah zajmayetsya pedagogichnoyu diyalnistyu Vin virostiv bagatoh talanovitih uchniv zokrema Tojohara Kunitika Utagava Sadahide Utagava Kunisada II U 1844 roci Kunisada ocholyuye shkolu Utagava i deyaki roboti pidpisuye yak Tojokuni III Pomer 1865 roku v Edo TvorchistZa roki svoyeyi tvorchosti hudozhnik stvoriv vid 20 000 do 25 000 syuzhetiv do yakih uvijshli 35 40 tisyach okremih listiv Nateper vidomo blizko 15 500 hudozhnih rozrobok Utagava Kunisadi yaki ohoplyuyut blizko 23 500 arkushiv Utagava Kunisada majzhe z fotografichnoyu tochnistyu vidobraziv use te sho nesut u sobi tradicijnij yaponskij zhivopis tradicijna yaponska gravyura i yaponska kultura v cilomu Najbilshu uvagu pridilyav zobrazhennyu pov yazanih z teatrom kabuki i grayuchim aktoram Na chastku cogo zhanru pripadaye blizko 60 robit Kunisada Kartini u zhanri bidzinga stanovlyat 15 jogo zagalnoyi spadshini sho bilshe nizh u suchasnih Kunisada hudozhnikiv Robiv vin takozh portreti borciv sumo Dosit ridkisni jogo pejzazhi ta zobrazhennya voyakiv blizko po 100 arkushiv po kozhnomu z cih napryamiv U 1808 abo 1809 rokah z yavlyayetsya jogo persha seriya portretiv teatralnih aktoriv Vodnochas vihodyat seriyi vidiv mista Edo i bidzinga zobrazhennya krasun Naprikinci 1820 h rokiv vin vipuskaye seriyu pogrud kurtizanok yaka prinesla jomu slavu Dali v tvorchosti hudozhnika z yavlyayetsya nova tema Vin vipuskaye seriyu gravyur Zercalo vidomih osobistostej Yaponiyi v yakij zibrano zobrazhennya geroyiv yaponskoyi istoriyi Odniyeyu z najbilsh vidomih robit stala seriya gravyur 53 stanciyi Tokajdo Danu seriyu mozhna vidnesti do pejzazhnogo tipu Golovnimi dijovimi osobami gravyur ye aktori Seriya mala velicheznij uspih i bula rozprodana velikimi tirazhami Vidaye velicheznu kilkist teatralnih gravyur yaki formuyut stavlennya glyadachiv do teatru i vplivayut na sam teatr Golovnim dosyagnennyam majstra ye stvorennya osoblivogo tipu teatralnogo portreta konkretnogo aktora v konkretnoyi roli sho poyednuye osobistu shozhist i atmosferu teatralnogo dijstva Bagato robit Utagava Kunisada prisvyacheni yaponskomu erotichnogo zhanru syunga Vidomi tvori Krasuni z Kvartalu Zadovolen 1809 rik Veliki teatralni uspihi 1815 1816 roki Kolekciya vidomih restoraniv nashogo chasu blizko 1820 roku Nasliduvach Murasaki i selyanin Gendzi 1830 ti roki 53 stancih Tokajdo blizko 1838 roku Aktori Tokajdo 1852 rik Vidi chudovih misc Edo 1852 rik Antologiya istorichnih misc Yaponiyi 1852 rik Tridcyat shist uyavnih poeta 1852 Restorani Edo 1852 rik spilno z Utagava Hirosige P yatdesyat tri stanciyi Tokajdo v dvoh farbah blizko 1855 roku spilno z Utagava Hirosige Populyarni mistechka Edo i sto krasun 1857 rik 54 glavi povisti pro Gendzi 1858 1859 roki Modnici bilya dzerkala 1859 rik Vidomi aktori Kabuki minulogo i sogodennya 1865 rik vidana posmertno PrimitkiNMVW collection website d Track Q80851728 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaWillibald Netto Kunisada 1786 1865 Ausstellung im Kupferstich Kabinett des Wallraf Richartz Museums Katalog Wallraf Richartz Museums Koln 1966 Sebastian Izzard Kunisada s World Japan Society New York 1993 Fahr Becker Gabriele 2007 Grabados japoneses Taschen Colonia ISBN 978 3 8228 3480 0 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Utagava Kunisada