Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мабанські мови — сім'я мов Африки, поширених на сході Чаду і меншою мірою в Судані та Центральноафриканській Республіці. Цими мовами спілкуються Мабан і споріднені з ними народності.
| Мабанські | |
|---|---|
| Поширена в |  Судан, Чад, Центральноафриканська Республіка |
| Регіон | Західна Африка |
| Носії | приблизно 700 тис. |
| Писемність | латиниця, арабський алфавіт |
| Класифікація | Ніло-Сахарська макросім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Класифікація і склад
Мабанську сім'ю відносять до гіпотетичної макросім'ї Ніло-Сахарських мов; за Дж. Грінбергом — самостійна гілка, за низкою класифікацій 2000-х років належить до «мов-супутників» ядерних Ніло-Сахарських мов (протиставлених периферії).
У внутрішній класифікації сім'ї єдності серед дослідників немає, зазвичай виділяють три гілки, до однієї з яких належить мова маба (, ), до іншої — масаліт, до третьої — (курунга); інші, за різними класифікаціями належать до однієї з цих трьох. Інші мабанські мови: , , , , , , . Діалектний поділ описаний недостатньо.
Соціолінгвістичні відомості
Загалом близько 700 тисяч носіїв. Найпоширенішими є маба (основна мова чадського регіону від створення Вадайського султанату в XVII столітті) і масаліт (по 250–300 тисяч носіїв). Більшість тих, що спілкуються іншими мабанськими мовами, володіють також однією з цих двох мов; поширена двомовність з місцевим (чадським або суданським) варіантом арабської мови.
Мабанські мови вивчені гірше за інші Ніло-Сахарські; для низки мов доступні лише списки слів, уточнення соціолінгвістичних відомостей щодо статусу мов та діалектів і робота з опису великих мов — маба і масаліт — інтенсивно ведеться лише в 1990-2000-і рр.
Мова маба має дві писемності — на основі латинського і арабського алфавіту, видаються книги і періодичні видання, ведеться радіомовлення, викладання в школах і курси грамотності для дорослих. Інші мови неписьменні.
Фонетика
В консонантизмі ряди палатальних приголосних, а також типові для Африки преназалізовані приголосні (мабуть, поєднання двох фонем), фонеми /p/ і /h/ зустрічаються тільки в запозиченнях.
Пятичленний вокалізм, у низці мов має фонологічний характер (у маба 10 голосних фонем) і виражає граматичне значення, в мові масаліт значима ознака «просунутий корінь мови». Фонологічними є тонові відмінності; в маба він розрізняє лексичні основи і має граматичні значення в системі дієслова.
Є сингармонізм за ознакою огубленості голосних. Велику граматичну роль грає перегласовка основи (як у іменній, так і в дієслівній морфології).
Поєднання приголосних не такі рідкісні, як в інших Ніло-Сахарських мовах.
Характерне складне вживання числових форм; однина у багатьох лексем є морфологічно маркованою (як в інших Ніло-Сахарських мовах, наприклад, в нілотських мовах), число виражене морфологічно, за допомогою суфіксів (вибір яких часто непередбачуваний), або синтаксично, через узгодження імені із залежними від нього словами і дієслова з суб'єктом і об'єктом. В імені представлені також категорії визначеності і відмінка.
Широко вживаються імена дії, що утворюють разом з допоміжним дієсловом єдиний предикат, що є ареальною рисою. Низка дієслівних форм марковані тематичним префіксом консонанти, представлені категорії стану, часу, виду, модальності і полярності. Особливим чином виражена т. зв. , вказує на аспектуальні характеристики ситуації або множинність актанту (ареальна риса).
Синтаксис
Порядок слів SOV, в іменній групі залежне йде за вершиною. Відносні пропозиції постпозитивні і мають рестриктивне значення. Розвинені складнопідрядні речення і пропозиції з дієприслівниками (конвербами).
Лексика
У лексиці велике число запозичень з чадського діалекту арабської мови, низка слів запозичені з французької мови (частково також через арабське посередництво).
Джерела
- Nougayrol, P., La langue des Aiki dits Rounga, Tchad et République Centrafricaine. Esquisse descriptive et lexique, Paris, 1989.
- Edgar J, A Masalit grammar with notes on other languages of Darfur and Wadaï, Berlin, 1989;
- Edgar, J., Maba-group lexicon, Berlin, 1991;
- Abdullay Ali Dahab et al, Lexique maba-français, N'Djaména, 2003,
- Weiss, D. Maba verb roots and pronouns // Advances in Nilo-Saharan Linguistics, London, 2007, pp 241–254.
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mabanski movi sim ya mov Afriki poshirenih na shodi Chadu i menshoyu miroyu v Sudani ta Centralnoafrikanskij Respublici Cimi movami spilkuyutsya Maban i sporidneni z nimi narodnosti MabanskiPoshirena v Sudan Chad Centralnoafrikanska RespublikaRegionZahidna AfrikaNosiyipriblizno 700 tis Pisemnistlatinicya arabskij alfavitKlasifikaciyaNilo Saharska makrosim ya Mabanska sim yaOficijnij statusKodi moviKlasifikaciya i skladMabansku sim yu vidnosyat do gipotetichnoyi makrosim yi Nilo Saharskih mov za Dzh Grinbergom samostijna gilka za nizkoyu klasifikacij 2000 h rokiv nalezhit do mov suputnikiv yadernih Nilo Saharskih mov protistavlenih periferiyi U vnutrishnij klasifikaciyi sim yi yednosti sered doslidnikiv nemaye zazvichaj vidilyayut tri gilki do odniyeyi z yakih nalezhit mova maba do inshoyi masalit do tretoyi kurunga inshi za riznimi klasifikaciyami nalezhat do odniyeyi z cih troh Inshi mabanski movi Dialektnij podil opisanij nedostatno Sociolingvistichni vidomostiZagalom blizko 700 tisyach nosiyiv Najposhirenishimi ye maba osnovna mova chadskogo regionu vid stvorennya Vadajskogo sultanatu v XVII stolitti i masalit po 250 300 tisyach nosiyiv Bilshist tih sho spilkuyutsya inshimi mabanskimi movami volodiyut takozh odniyeyu z cih dvoh mov poshirena dvomovnist z miscevim chadskim abo sudanskim variantom arabskoyi movi Mabanski movi vivcheni girshe za inshi Nilo Saharski dlya nizki mov dostupni lishe spiski sliv utochnennya sociolingvistichnih vidomostej shodo statusu mov ta dialektiv i robota z opisu velikih mov maba i masalit intensivno vedetsya lishe v 1990 2000 i rr Mova maba maye dvi pisemnosti na osnovi latinskogo i arabskogo alfavitu vidayutsya knigi i periodichni vidannya vedetsya radiomovlennya vikladannya v shkolah i kursi gramotnosti dlya doroslih Inshi movi nepismenni FonetikaV konsonantizmi ryadi palatalnih prigolosnih a takozh tipovi dlya Afriki prenazalizovani prigolosni mabut poyednannya dvoh fonem fonemi p i h zustrichayutsya tilki v zapozichennyah Pyatichlennij vokalizm u nizci mov maye fonologichnij harakter u maba 10 golosnih fonem i virazhaye gramatichne znachennya v movi masalit znachima oznaka prosunutij korin movi Fonologichnimi ye tonovi vidminnosti v maba vin rozriznyaye leksichni osnovi i maye gramatichni znachennya v sistemi diyeslova Ye singarmonizm za oznakoyu ogublenosti golosnih Veliku gramatichnu rol graye pereglasovka osnovi yak u imennij tak i v diyeslivnij morfologiyi Poyednannya prigolosnih ne taki ridkisni yak v inshih Nilo Saharskih movah Harakterne skladne vzhivannya chislovih form odnina u bagatoh leksem ye morfologichno markovanoyu yak v inshih Nilo Saharskih movah napriklad v nilotskih movah chislo virazhene morfologichno za dopomogoyu sufiksiv vibir yakih chasto neperedbachuvanij abo sintaksichno cherez uzgodzhennya imeni iz zalezhnimi vid nogo slovami i diyeslova z sub yektom i ob yektom V imeni predstavleni takozh kategoriyi viznachenosti i vidminka Shiroko vzhivayutsya imena diyi sho utvoryuyut razom z dopomizhnim diyeslovom yedinij predikat sho ye arealnoyu risoyu Nizka diyeslivnih form markovani tematichnim prefiksom konsonanti predstavleni kategoriyi stanu chasu vidu modalnosti i polyarnosti Osoblivim chinom virazhena t zv vkazuye na aspektualni harakteristiki situaciyi abo mnozhinnist aktantu arealna risa SintaksisPoryadok sliv SOV v imennij grupi zalezhne jde za vershinoyu Vidnosni propoziciyi postpozitivni i mayut restriktivne znachennya Rozvineni skladnopidryadni rechennya i propoziciyi z diyeprislivnikami konverbami LeksikaU leksici velike chislo zapozichen z chadskogo dialektu arabskoyi movi nizka sliv zapozicheni z francuzkoyi movi chastkovo takozh cherez arabske poserednictvo DzherelaNougayrol P La langue des Aiki dits Rounga Tchad et Republique Centrafricaine Esquisse descriptive et lexique Paris 1989 Edgar J A Masalit grammar with notes on other languages of Darfur and Wadai Berlin 1989 Edgar J Maba group lexicon Berlin 1991 Abdullay Ali Dahab et al Lexique maba francais N Djamena 2003 Weiss D Maba verb roots and pronouns Advances in Nilo Saharan Linguistics London 2007 pp 241 254 Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi