Бела Ростиславович (після 1243 — листопад 1272) — представник династії Рюриковичів, бан Мачви (1262—1272) та Боснії (1266/1271-1272). Таким чином, був правителем південних провінцій Угорського королівства.
Бела Ростиславович | ||
| ||
---|---|---|
1262 — 1272 | ||
Попередник: | Ростислав Михайлович | |
Наступник: | ||
| ||
1270 — 1272 | ||
Попередник: | Михайло Ростиславич | |
Наступник: | ||
Народження: | 1243 невідомо | |
Смерть: | листопад 1272 Маргіт, d, Будапешт | |
Країна: | Угорське королівство | |
Релігія: | католицтво | |
Рід: | Рюриковичі | |
Батько: | Ростислав Михайлович | |
Мати: | Анна Угорська |
Життєпис
Син руського князя Ростислава Михайловича, що боровся за владу в Галичині з князем Данилом, онук чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Онук угорського короля Бели IV за лінією матері Анни. Після смерті князя Ростислава в 1262 році його володіння поділили два сини: Бела став баном Мачви, а його молодший брат Михайло — Боснії. Король Бела IV, зробивши такий поділ володінь, також перерозподілив інші периферійні володіння свого королівства: Славонію, Далмацію та Хорватію, які доти належали його старшому синові й наступникові Стефанові V, він передав своєму молодшому синові .
Стефан V одразу ж підняв повстання проти батька; під час цієї війни Бела Ростиславович та його матір допомагали Белі IV. Його дід та дядько (Бела IV та Стефан V) уклали мир 5 грудня 1262 року, згідно з яким королівство було поділене по Дунаю на дві частини, східна з яких опинилася під владою Стефана V. Після укладення миру Стефан також захопив володіння, успадковані Белою та Михайлом Ростиславичами у східній частині королівства (колишні королівські володіння — комітат Береґ та замок ). Їхня матір подала формальну скаргу на свого брата папі Урбану IV, проте Стефан не повернув Ростиславичам їхні володіння.
У грудні 1264 року війська Бели IV почали у східну частину королівства. Він призначив свого онука Белу керівником частини своїх військ, проте фактичним керівником королівських сил був . У у березні 1265 року Стефан завдав поразки силам батька, а Бела Ростиславич покинув поле бою.
Два королі уклали новий мир 23 березня 1266 року на острові Маргіт на Дунаї (нині Будапешт), за яким старий поділ королівства зберігався. У той час помер Михайло Ростиславич, і Бела перейняв його володіння в Боснії. 1268 року король Сербії Стефан Урош I відправив свої війська, щоб сплюндрувати Мачву; вони завдали значної шкоди регіонові перед прибуттям угорської допомоги. Угорським військам, надісланим Белою IV, вдалося взяти в полон Стефана Уроша, і йому довелося заплатити за своє звільнення.
Після того як 3 травня 1270 року Бела IV помер, Бела Ростиславович, на відміну від матері та більшості прихильників свого діда у боротьбі проти дядька, що перейшли до двору чеського короля Оттокара II, навпаки, підтримав Стефана V у боротьбі з Оттокаром. Під час кампанії Белу Ростиславича від убивства ворогами поблизу замку Мошон врятував Петер Чак, про що 1274 року в своїй грамоті писав король Ласло IV.
Після смерті Стефана V 6 серпня 1272 року і вступу на престол його неповнолітнього сина Ласло IV колишні прихильники покійного Бели IV, зокрема матір Бели Ростиславича та Генрік Кесеґі, повернулися до Угорщини. З того часу кілька угорських дворянських груп боролися за вплив при королівському дворі й за владу в королівстві. Під час однієї із сутичок у листопаді 1272 року люди з оточення Генріка Кесеґі вбили Белу Ростиславича, який на той час був найближчим родичем короля чоловічої статі.
Після вбивства Бели його володіння були поділені між членами правлячої дворянської еліти.
Родовід
Святослав Всеволодович, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
Всеволод Чермний, князь Чернігівський | ||||||||||||||||
Марія Васильківна | ||||||||||||||||
Михайло Всеволодович, князь Чернігівський | ||||||||||||||||
Казимир II, князь Краківський | ||||||||||||||||
Марія-Анастасія Казимирівна | ||||||||||||||||
Олена Зноймо | ||||||||||||||||
Ростислав Михайлович | ||||||||||||||||
Мстислав Ізяславич, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
Роман Мстиславич, князь Галицький і Волинський | ||||||||||||||||
Агнешка Болеславна | ||||||||||||||||
Олена Романівна | ||||||||||||||||
Рюрик Ростиславич, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
Предслава Рюриківна | ||||||||||||||||
Анна Юріївна | ||||||||||||||||
Бела Ростиславович | ||||||||||||||||
Бела III, король Угорщини | ||||||||||||||||
Андрій II, король Угорщини | ||||||||||||||||
Агнеса Антіохійська | ||||||||||||||||
Бела IV, король Угорщини | ||||||||||||||||
Анна Угорська | ||||||||||||||||
Невідомий представник родини Ласкарисів | ||||||||||||||||
Феодор I Ласкаріс, імператор Нікеї | ||||||||||||||||
Невідомо | ||||||||||||||||
Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
Олексій III Ангел, візантійський імператор | ||||||||||||||||
Анна Ангеліна Комніна | ||||||||||||||||
Євфросинія Дукена Каматирена | ||||||||||||||||
Примітки
- Kristó, Gyula; Engel, Pál; Makk, Ferenc. Korai magyar történeti lexikon (9-14. század).
- Zsoldos, Attila. Családi ügy — IV. Béla és István ifjabb király viszálya az 1260-as években.
- Internet Archive, John V. A. (John Van Antwerp) (1987). The late medieval Balkans : a critical survey from the late twelfth century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor : University of Michigan Press. ISBN .
- Kontler, László. Millennium in Central Europe — A History of Hungary.
- Kristó, Gyula. Középkori históriák oklevelekben (1002—1410).
Джерела
- Bataković, Dušan T., ред. (2005). Histoire du peuple serbe [History of the Serbian People] (French) . Lausanne: L’Age d’Homme. ISBN .
- Bernert, Zsolt; Buzár, Ágota (2018). 80 év után kerültek elő az Árpád-házi herceg elveszettnek hitt csontmaradványai [Bones of the Prince from the House of Árpád, Believed to be Lost, were Rediscovered after 80 Years]. Határtalan Régészet. Móra Ferenc Múzeum. 3 (4): 84—87. ISSN 2416-3074.
- Ćirković, Sima (2004). The Serbs. Malden: Blackwell Publishing.
- Engel, Pál (2001). The Realm of St. Stephen: A History of Medieval Hungary, 895-1526. London & New York: I.B.Tauris.
- Fine, John Van Antwerp Jr. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan Press.
- Font, Márta (2020). Rostislav, Dominus de Macho. Stefan the First-Crowned and His Time. Belgrade: Institute of History. с. 309—326.
- Isailović, Neven (2016). Living by the Border: South Slavic Marcher Lords in the Late Medieval Balkans (13th–15th Centuries). Banatica. 26 (2): 105—117.
- Jireček, Constantin (1911). Geschichte der Serben. Т. 1. Gotha: Perthes.
- Kádár, Tamás (2009). Egy rejtélyes politikai gyilkosság és háttere a XIII. század végi Magyarországon: Béla macsói és boszniai herceg pályája [A Mysterious Political Murder and its Background at the End of 13th Century in Hungary: Career of Béla, Duke of Macsó and Bosnia]. Fons. Szentpétery Imre Történettudományi Alapítvány. 16 (4): 411—429. ISSN 1217-8020.
- Kontler, László (1999). Millennium in Central Europe: A History of Hungary. Atlantisz Publishing House. ISBN .
- Kristó, Gyula (1979). A feudális széttagolódás Magyarországon [Feudal Anarchy in Hungary] (угор.). Akadémiai Kiadó. ISBN .
- Kristó, Gyula: Középkori históriák oklevelekben (1002—1410) (Medieval Stories in Royal Charters /1002-1410/); Szegedi Középkorász Műhely in association with the Gondolat Kiadó, 1992, Szeged; .
- Petrovics, István (1994). Béla 5. Magyar herceg. У Kristó, Gyula; Engel, Pál; Makk, Ferenc (ред.). Korai magyar történeti lexikon (9–14. század) [Encyclopedia of the Early Hungarian History (9th–14th centuries)] (угор.). Akadémiai Kiadó. с. 93. ISBN .
- Szűcs, Jenő (2002). Az utolsó Árpádok [The Last Árpáds] (угор.). Osiris Kiadó. ISBN .
- Ternovácz, Bálint (2017). A macsói és barancsi területek története 1319-ig [Te Territories of Macsó and Barancs until 1319]. У Fábián, Laura та ін. (ред.). Micae Mediaevales VI (угор.). Eötvös Loránd University. с. 227—240. ISBN .
- Zsoldos, Attila (2007). Családi ügy: IV. Béla és István ifjabb király viszálya az 1260-as években [A family affair: The Conflict between Béla IV and Junior King Stephen in the 1260s] (угор.). História, MTA Történettudományi Intézete. ISBN .
- Zsoldos, Attila (2011). Magyarország világi archontológiája, 1000–1301 [Secular Archontology of Hungary, 1000–1301] (угор.). História, MTA Történettudományi Intézete. ISBN .
- Харди, Ђура (2014). О смрти господара Мачве кнеза Ростислава Михаилович. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Т. 24. Кам’янець-Подільський. с. 183—194.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bela Rostislavovich pislya 1243 listopad 1272 predstavnik dinastiyi Ryurikovichiv ban Machvi 1262 1272 ta Bosniyi 1266 1271 1272 Takim chinom buv pravitelem pivdennih provincij Ugorskogo korolivstva Bela Rostislavovich Ban Machvi 1262 1272 Poperednik Rostislav Mihajlovich Nastupnik Ban Bosniyi 1270 1272 Poperednik Mihajlo Rostislavich Nastupnik Narodzhennya 1243 nevidomoSmert listopad 1272 Margit d BudapeshtKrayina Ugorske korolivstvoReligiya katolictvoRid RyurikovichiBatko Rostislav MihajlovichMati Anna UgorskaZhittyepisSin ruskogo knyazya Rostislava Mihajlovicha sho borovsya za vladu v Galichini z knyazem Danilom onuk chernigivskogo knyazya Mihajla Vsevolodovicha Onuk ugorskogo korolya Beli IV za liniyeyu materi Anni Pislya smerti knyazya Rostislava v 1262 roci jogo volodinnya podilili dva sini Bela stav banom Machvi a jogo molodshij brat Mihajlo Bosniyi Korol Bela IV zrobivshi takij podil volodin takozh pererozpodiliv inshi periferijni volodinnya svogo korolivstva Slavoniyu Dalmaciyu ta Horvatiyu yaki doti nalezhali jogo starshomu sinovi j nastupnikovi Stefanovi V vin peredav svoyemu molodshomu sinovi Stefan V odrazu zh pidnyav povstannya proti batka pid chas ciyeyi vijni Bela Rostislavovich ta jogo matir dopomagali Beli IV Jogo did ta dyadko Bela IV ta Stefan V uklali mir 5 grudnya 1262 roku zgidno z yakim korolivstvo bulo podilene po Dunayu na dvi chastini shidna z yakih opinilasya pid vladoyu Stefana V Pislya ukladennya miru Stefan takozh zahopiv volodinnya uspadkovani Beloyu ta Mihajlom Rostislavichami u shidnij chastini korolivstva kolishni korolivski volodinnya komitat Bereg ta zamok Yihnya matir podala formalnu skargu na svogo brata papi Urbanu IV prote Stefan ne povernuv Rostislavicham yihni volodinnya U grudni 1264 roku vijska Beli IV pochali u shidnu chastinu korolivstva Vin priznachiv svogo onuka Belu kerivnikom chastini svoyih vijsk prote faktichnim kerivnikom korolivskih sil buv U u berezni 1265 roku Stefan zavdav porazki silam batka a Bela Rostislavich pokinuv pole boyu Dva koroli uklali novij mir 23 bereznya 1266 roku na ostrovi Margit na Dunayi nini Budapesht za yakim starij podil korolivstva zberigavsya U toj chas pomer Mihajlo Rostislavich i Bela perejnyav jogo volodinnya v Bosniyi 1268 roku korol Serbiyi Stefan Urosh I vidpraviv svoyi vijska shob splyundruvati Machvu voni zavdali znachnoyi shkodi regionovi pered pributtyam ugorskoyi dopomogi Ugorskim vijskam nadislanim Beloyu IV vdalosya vzyati v polon Stefana Urosha i jomu dovelosya zaplatiti za svoye zvilnennya Pislya togo yak 3 travnya 1270 roku Bela IV pomer Bela Rostislavovich na vidminu vid materi ta bilshosti prihilnikiv svogo dida u borotbi proti dyadka sho perejshli do dvoru cheskogo korolya Ottokara II navpaki pidtrimav Stefana V u borotbi z Ottokarom Pid chas kampaniyi Belu Rostislavicha vid ubivstva vorogami poblizu zamku Moshon vryatuvav Peter Chak pro sho 1274 roku v svoyij gramoti pisav korol Laslo IV Pislya smerti Stefana V 6 serpnya 1272 roku i vstupu na prestol jogo nepovnolitnogo sina Laslo IV kolishni prihilniki pokijnogo Beli IV zokrema matir Beli Rostislavicha ta Genrik Kesegi povernulisya do Ugorshini Z togo chasu kilka ugorskih dvoryanskih grup borolisya za vpliv pri korolivskomu dvori j za vladu v korolivstvi Pid chas odniyeyi iz sutichok u listopadi 1272 roku lyudi z otochennya Genrika Kesegi vbili Belu Rostislavicha yakij na toj chas buv najblizhchim rodichem korolya cholovichoyi stati Pislya vbivstva Beli jogo volodinnya buli podileni mizh chlenami pravlyachoyi dvoryanskoyi eliti Rodovid Svyatoslav Vsevolodovich Velikij knyaz Kiyivskij Vsevolod Chermnij knyaz Chernigivskij Mariya Vasilkivna Mihajlo Vsevolodovich knyaz Chernigivskij Kazimir II knyaz Krakivskij Mariya Anastasiya Kazimirivna Olena Znojmo Rostislav Mihajlovich Mstislav Izyaslavich Velikij knyaz Kiyivskij Roman Mstislavich knyaz Galickij i Volinskij Agneshka Boleslavna Olena Romanivna Ryurik Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij Predslava Ryurikivna Anna Yuriyivna Bela Rostislavovich Bela III korol Ugorshini Andrij II korol Ugorshini Agnesa Antiohijska Bela IV korol Ugorshini Anna Ugorska Nevidomij predstavnik rodini Laskarisiv Feodor I Laskaris imperator Nikeyi Nevidomo Mariya Laskarina Oleksij III Angel vizantijskij imperator Anna Angelina Komnina Yevfrosiniya Dukena Kamatirena PrimitkiKristo Gyula Engel Pal Makk Ferenc Korai magyar torteneti lexikon 9 14 szazad Zsoldos Attila Csaladi ugy IV Bela es Istvan ifjabb kiraly viszalya az 1260 as evekben Internet Archive John V A John Van Antwerp 1987 The late medieval Balkans a critical survey from the late twelfth century to the Ottoman Conquest Ann Arbor University of Michigan Press ISBN 978 0 472 10079 8 Kontler Laszlo Millennium in Central Europe A History of Hungary Kristo Gyula Kozepkori historiak oklevelekben 1002 1410 DzherelaBatakovic Dusan T red 2005 Histoire du peuple serbe History of the Serbian People French Lausanne L Age d Homme ISBN 9782825119587 Bernert Zsolt Buzar Agota 2018 80 ev utan kerultek elo az Arpad hazi herceg elveszettnek hitt csontmaradvanyai Bones of the Prince from the House of Arpad Believed to be Lost were Rediscovered after 80 Years Hatartalan Regeszet Mora Ferenc Muzeum 3 4 84 87 ISSN 2416 3074 Cirkovic Sima 2004 The Serbs Malden Blackwell Publishing Engel Pal 2001 The Realm of St Stephen A History of Medieval Hungary 895 1526 London amp New York I B Tauris Fine John Van Antwerp Jr 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor Michigan University of Michigan Press Font Marta 2020 Rostislav Dominus de Macho Stefan the First Crowned and His Time Belgrade Institute of History s 309 326 Isailovic Neven 2016 Living by the Border South Slavic Marcher Lords in the Late Medieval Balkans 13th 15th Centuries Banatica 26 2 105 117 Jirecek Constantin 1911 Geschichte der Serben T 1 Gotha Perthes Kadar Tamas 2009 Egy rejtelyes politikai gyilkossag es hattere a XIII szazad vegi Magyarorszagon Bela macsoi es boszniai herceg palyaja A Mysterious Political Murder and its Background at the End of 13th Century in Hungary Career of Bela Duke of Macso and Bosnia Fons Szentpetery Imre Tortenettudomanyi Alapitvany 16 4 411 429 ISSN 1217 8020 Kontler Laszlo 1999 Millennium in Central Europe A History of Hungary Atlantisz Publishing House ISBN 963 9165 37 9 Kristo Gyula 1979 A feudalis szettagolodas Magyarorszagon Feudal Anarchy in Hungary ugor Akademiai Kiado ISBN 963 05 1595 4 Kristo Gyula Kozepkori historiak oklevelekben 1002 1410 Medieval Stories in Royal Charters 1002 1410 Szegedi Kozepkorasz Muhely in association with the Gondolat Kiado 1992 Szeged ISBN 963 04 1956 4 Petrovics Istvan 1994 Bela 5 Magyar herceg U Kristo Gyula Engel Pal Makk Ferenc red Korai magyar torteneti lexikon 9 14 szazad Encyclopedia of the Early Hungarian History 9th 14th centuries ugor Akademiai Kiado s 93 ISBN 963 05 6722 9 Szucs Jeno 2002 Az utolso Arpadok The Last Arpads ugor Osiris Kiado ISBN 963 389 271 6 Ternovacz Balint 2017 A macsoi es barancsi teruletek tortenete 1319 ig Te Territories of Macso and Barancs until 1319 U Fabian Laura ta in red Micae Mediaevales VI ugor Eotvos Lorand University s 227 240 ISBN 978 963 284 826 6 Zsoldos Attila 2007 Csaladi ugy IV Bela es Istvan ifjabb kiraly viszalya az 1260 as evekben A family affair The Conflict between Bela IV and Junior King Stephen in the 1260s ugor Historia MTA Tortenettudomanyi Intezete ISBN 978 963 9627 15 4 Zsoldos Attila 2011 Magyarorszag vilagi archontologiaja 1000 1301 Secular Archontology of Hungary 1000 1301 ugor Historia MTA Tortenettudomanyi Intezete ISBN 978 963 9627 38 3 Hardi Ђura 2014 O smrti gospodara Machve kneza Rostislava Mihailovich Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki T 24 Kam yanec Podilskij s 183 194