Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Eupetaurus cinereus Охоронний статус Під загрозою зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Ц

Eupetaurus cinereus

Eupetaurus cinereus
Eupetaurus cinereus
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Вивірковиді (Sciuromorpha)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Підродина: Політухові (Petauristinae)
Рід: Eupetaurus
Thomas, 1888
Вид: E. cinereus
Біноміальна назва
Eupetaurus cinereus
Thomas, 1888
Посилання
image Вікісховище: Eupetaurus cinereus
image Віківиди: Eupetaurus cinereus
image EOL: 1178603
image ITIS: 632492
image МСОП: 8269
image NCBI: 226699

Eupetaurus cinereus — вид гризунів родини Вивіркові (Sciuridae). Вид описаний Олдфілдом Томасом у 1888 році. На сьогоднішній день було задокументовано близько десяти зразків. Зустрічається в північній частині Гімалаїв, північному Пакистані та Тибеті. Мешкає в лісових скелястих районах на висотах від 2400 до 3800 м. Веде нічний спосіб життя.

Опис

Довжина тіла вивчених особин від 51 до 61 см, хвоста від 38 до 48 см. Між передніми і задніми лапами еластична шкіряна перетинка вкрита хутром. Хвіст пухнастий, тіло покрите густим хутром. Забарвлення спини синювато-сірого кольору, черевної частини блідо-сірого. Хутро на горлі і вухах кремово-біле. На стопах чорне. Хутро на хвості довжиною близько 7,6 см. Кігті тупі, пристосовані для проживання в гірській місцевості.

Історія відкриття

Вид було вперше описано Олдфілдом Томасом у 1888 році за зразками з колекції Луї Манделлі (Louis Mandelli), які він здобув на межі Непалу та Тибету. В 1889 за музейними зразками була відкрита і західна популяція виду, що мешкала на кордоні Пакістану та Афганістану, але довгий час вид був відомий лише за поодинокими музейними зразками (до 1997 року їх було відомо лише 10) та навіть вважався вимерлим.

В 1994 році Пітер Захлер вперше описав живу вивірку та знайшов рештки інших вивірок у кублах сов. Популяція білок виявилася достатньо здоровою, але через нічний спосіб життя та важкодоступну місцевість вони були малодоступні для мисливців. Як виявилося, кігті вивірки не були тупими, як в описі Томаса; скоріш за все, останній працював зі старим зразком.

Спосіб життя

Основу раціону складають бруньки і шишки дерев. Взимку заглиблюється в ліси, де харчується в основному мохами і лишайниками. Про репродуктивні особливості практично нічого не відомо. За сезон імовірно може приносити два поноси.

Охорона

Вид живе в надзвичайно суворих умовах, на обмеженій території. Судячи з усього, вид завжди був дуже рідкісний. Потрібні подальші дослідження адаптивних і репродуктивних особливостей. Вид знаходиться під загрозою зникнення. За останні 10 років розмір території проживання скоротився вдвічі через вирубку лісів. Загальна чисельність популяції становить від 1000 до 3000 особин. У найближчі 5 років прогнозується скорочення популяції ще на п'яту частину, адже не припиняться неконтрольовані вирубки лісів у цьому регіоні.

Примітки

  1. Molur, S. (2008). Eupetaurus cinereus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 6 January 2009.

Посилання

  • Qamar, Z. Q., Ali, U., Minhas, R. A., Dar, N. I. and Anwar, M. (2012). New Distribution Information on Woolly Flying Squirrel (Eupetaurus cinereus Thomas, 1888) in Neelum Valley of Azad Jammu and Kashmir, Pakistan. Pakistan Journal of Zoology, 44(5): 1333—1342.
  • Dinets, V. (2011). Observations of woolly flying squirrel (Eupetaurus cinereus) in Nanga Parbat Range of northern Pakistan. Mammalia 75(3): 277—280.
  • Zahler, P. (1996). Rediscovery of the woolly flying squirrel (Eupetaurus cinereus). Journal of Mammalogy 77: 54-57.
  • Zahler, P. (2001). The woolly flying squirrel and gliding: does size matter? Acta Theriologica 46: 429—435.
  • Zahler, P. and M. Khan. (2003). Evidence for dietary specialization on pine needles by the woolly flying squirrel (Eupetaurus cinereus). Journal of Mammalogy, 84(2): 480—486.
  • Zahler, P. and C. A. Woods. (1997). The status of the woolly flying squirrel (Eupetaurus cinereus) in Northern Pakistan. pp 495—514 in Biodiversity of Pakistan (S. A. Mufti, C. A, Woods, and S. A. Hasan eds.). Pakistan Museum of Natural History, Islamabad.


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eupetaurus cinereus Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha Rodina Vivirkovi Sciuridae Pidrodina Polituhovi Petauristinae Rid Eupetaurus Thomas 1888 Vid E cinereus Binomialna nazva Eupetaurus cinereus Thomas 1888 Posilannya Vikishovishe Eupetaurus cinereus Vikividi Eupetaurus cinereus EOL 1178603 ITIS 632492 MSOP 8269 NCBI 226699 Eupetaurus cinereus vid grizuniv rodini Vivirkovi Sciuridae Vid opisanij Oldfildom Tomasom u 1888 roci Na sogodnishnij den bulo zadokumentovano blizko desyati zrazkiv Zustrichayetsya v pivnichnij chastini Gimalayiv pivnichnomu Pakistani ta Tibeti Meshkaye v lisovih skelyastih rajonah na visotah vid 2400 do 3800 m Vede nichnij sposib zhittya OpisDovzhina tila vivchenih osobin vid 51 do 61 sm hvosta vid 38 do 48 sm Mizh perednimi i zadnimi lapami elastichna shkiryana peretinka vkrita hutrom Hvist puhnastij tilo pokrite gustim hutrom Zabarvlennya spini sinyuvato sirogo koloru cherevnoyi chastini blido sirogo Hutro na gorli i vuhah kremovo bile Na stopah chorne Hutro na hvosti dovzhinoyu blizko 7 6 sm Kigti tupi pristosovani dlya prozhivannya v girskij miscevosti Istoriya vidkrittyaVid bulo vpershe opisano Oldfildom Tomasom u 1888 roci za zrazkami z kolekciyi Luyi Mandelli Louis Mandelli yaki vin zdobuv na mezhi Nepalu ta Tibetu V 1889 za muzejnimi zrazkami bula vidkrita i zahidna populyaciya vidu sho meshkala na kordoni Pakistanu ta Afganistanu ale dovgij chas vid buv vidomij lishe za poodinokimi muzejnimi zrazkami do 1997 roku yih bulo vidomo lishe 10 ta navit vvazhavsya vimerlim V 1994 roci Piter Zahler vpershe opisav zhivu vivirku ta znajshov reshtki inshih vivirok u kublah sov Populyaciya bilok viyavilasya dostatno zdorovoyu ale cherez nichnij sposib zhittya ta vazhkodostupnu miscevist voni buli malodostupni dlya mislivciv Yak viyavilosya kigti vivirki ne buli tupimi yak v opisi Tomasa skorish za vse ostannij pracyuvav zi starim zrazkom Sposib zhittyaOsnovu racionu skladayut brunki i shishki derev Vzimku zagliblyuyetsya v lisi de harchuyetsya v osnovnomu mohami i lishajnikami Pro reproduktivni osoblivosti praktichno nichogo ne vidomo Za sezon imovirno mozhe prinositi dva ponosi OhoronaVid zhive v nadzvichajno suvorih umovah na obmezhenij teritoriyi Sudyachi z usogo vid zavzhdi buv duzhe ridkisnij Potribni podalshi doslidzhennya adaptivnih i reproduktivnih osoblivostej Vid znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Za ostanni 10 rokiv rozmir teritoriyi prozhivannya skorotivsya vdvichi cherez virubku lisiv Zagalna chiselnist populyaciyi stanovit vid 1000 do 3000 osobin U najblizhchi 5 rokiv prognozuyetsya skorochennya populyaciyi she na p yatu chastinu adzhe ne pripinyatsya nekontrolovani virubki lisiv u comu regioni PrimitkiMolur S 2008 Eupetaurus cinereus 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 6 January 2009 PosilannyaQamar Z Q Ali U Minhas R A Dar N I and Anwar M 2012 New Distribution Information on Woolly Flying Squirrel Eupetaurus cinereus Thomas 1888 in Neelum Valley of Azad Jammu and Kashmir Pakistan Pakistan Journal of Zoology 44 5 1333 1342 Dinets V 2011 Observations of woolly flying squirrel Eupetaurus cinereus in Nanga Parbat Range of northern Pakistan Mammalia 75 3 277 280 Zahler P 1996 Rediscovery of the woolly flying squirrel Eupetaurus cinereus Journal of Mammalogy 77 54 57 Zahler P 2001 The woolly flying squirrel and gliding does size matter Acta Theriologica 46 429 435 Zahler P and M Khan 2003 Evidence for dietary specialization on pine needles by the woolly flying squirrel Eupetaurus cinereus Journal of Mammalogy 84 2 480 486 Zahler P and C A Woods 1997 The status of the woolly flying squirrel Eupetaurus cinereus in Northern Pakistan pp 495 514 in Biodiversity of Pakistan S A Mufti C A Woods and S A Hasan eds Pakistan Museum of Natural History Islamabad Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ