Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на Ця стаття потребує до

Археологія Луганської області

Археологія Луганської області
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (травень 2024)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (травень 2024)

Археологія Луганської області вивчає стародавнє минул Луганської області методами археології.

Давньокам'яна доба

Рання давньокам'яна доба

Археологічні пам’ятки свідчать, що територія Луганської області була освоєна людьми ще за часів ранньої давньокам'яної доби 300—100 тисяч років тому.

Середня давньокам'яна доба

Пам'ятки мустьєрської культури 100—32 тисяч років тому: крем'яні знаряддя виявлено поблизу села Колесниківки Станично-Луганського району та в межах Луганська.

Інші поселення у (місцевість у місті Луганськ) та на Деркулі.

Пізня давньокам'яна доба

В околицях села Весела Гора Слов’яносербського району виявлено знахідки пізньої давньокам'яної доби 40—10 тисяч років тому.

Інша відома пам'ятка - .

Середньокам'яна доба

Ранньосередньокам'яна доба

В області виявлені одні з основних пам'ятое осокорівської культури - Рогалик-1 та Рогалик-2. Осокорівська культура належить до південного степового азово-чорноморського середньокамяного краю України, характерною рисою були знаряддя з мікролітів.

Пізньосередньокам'яна доба

Осокорівську культуру змінила пам'яток серед яких: Тепле, Мілове, Зимівник, .

Поселення мисливців та рибалок середньокам'яної доби 10—8 тисяч років тому досліджені біля селища Петропавлівка Станично-Луганського району.

Новокам'яна доба

В межах області на Сіверському Донці та його притоках виявлено близько 20 поселень новокам'яної доби (6—4 тисячоріччя до Р.Х.). Найбільш важливим з них є поселення біля села Підгорівки Старобільського району.

Мідна та бронзова доба

За доби міді-бронзи (III — початок І тисячоріччя до Р. Х.) територію сучасної Луганської області заселяли скотарсько-землеробські племена. З цього часу залишилося численні пам'ятки:

  • курганні могильники - біля селища Комишуваха Лисичанського району, в Луганську та інших місцях;
  • поселень - селище Борівське Лисичанського району, село Кондрашівка Станично-Луганського району;
  • скарби металевих виробів - село Кримське Слов’яносербського району, село Райгородка Новоайдарського району;
  • міднорудні шахти - селище Калинове Лисичанського району.

Залізна доба

Скіфи

В Луганській області відомі пам’ятки скіфської доби (VII—III сторіччя до Р. Х.):

  • кургани біля села Кам’янки;
  • пов’язане з виплавкою заліза поселення біля села Городище Перевальського району;

Сармати

Біля селища Нижня Дуванка Сватівського району розкопані кургани сарматського часу (II сторіччя до Р. Х. — II сторіччя Р. Х.).

Раннє Середньовіччя

Салтівська культура

В області виявлено поселення та могильники так званої Салтівської культури (VIII—X сторіччя до Р. Х.), яку залишили нащадки сарматів — алани. Найбільш відомі з них є могильник біля села Нещеретового Білокуракинського району та городище біля селища Петрівка Станично-Луганського району.

Наприкінці IX сторіччі сюди перекочували печеніги.

Пізнє середньовіччя

Половці та Русь

Залишені кочовими народностями курганні поховання та кам’яні баби, встановлені на курганах та висотах.

У 1185 році по території краю зробив похід проти половців новгород-сіверський князь Ігор Святославич. Тут же відбувся і бій його дружини з половцями, що закінчився поразкою руського війська і полоненням Ігоря.

Коли ж настало перемир’я, між Руссю і кочовиками велася інтенсивна торгівля. Русь починає справляти величезний вплив на господарство і культуру кочовиків. Завдяки цьому деякі племена переходять до осілого життя, починають займатися землеробством. Кочовики селилися, як правило, поблизу кордонів Давньоруської держави, ставали її підданими. В свою чергу і руське населення проникає в степи, де утворюються перші руські поселення.

Монголо-татарське вторгнення

У 1223—1224 роках край захопили монголо-татари, які обезлюдили його. Через Дике поле проходили шляхи, якими кримські татари вторгалися в межі Московського князівства. Один з них — Кальміуський шлях (сакма), що сполучав Московське князівство з Кримом, пролягав вздовж узбережжя Азовського моря, перетинав річки Кальміус і Сіверський Донець недалеко від впадіння в нього річки Борової.

Джерела

  • Археология Украинской ССР в 3-х томах 1986 г.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Ворошиловградська область

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2024 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni traven 2024 Arheologiya Luganskoyi oblasti vivchaye starodavnye minul Luganskoyi oblasti metodami arheologiyi Davnokam yana dobaRannya davnokam yana doba Arheologichni pam yatki svidchat sho teritoriya Luganskoyi oblasti bula osvoyena lyudmi she za chasiv rannoyi davnokam yanoyi dobi 300 100 tisyach rokiv tomu Serednya davnokam yana doba Pam yatki mustyerskoyi kulturi 100 32 tisyach rokiv tomu krem yani znaryaddya viyavleno poblizu sela Kolesnikivki Stanichno Luganskogo rajonu ta v mezhah Luganska Inshi poselennya u miscevist u misti Lugansk ta na Derkuli Piznya davnokam yana doba V okolicyah sela Vesela Gora Slov yanoserbskogo rajonu viyavleno znahidki piznoyi davnokam yanoyi dobi 40 10 tisyach rokiv tomu Insha vidoma pam yatka Serednokam yana dobaRannoserednokam yana doba V oblasti viyavleni odni z osnovnih pam yatoe osokorivskoyi kulturi Rogalik 1 ta Rogalik 2 Osokorivska kultura nalezhit do pivdennogo stepovogo azovo chornomorskogo serednokamyanogo krayu Ukrayini harakternoyu risoyu buli znaryaddya z mikrolitiv Piznoserednokam yana doba Osokorivsku kulturu zminila pam yatok sered yakih Teple Milove Zimivnik Poselennya mislivciv ta ribalok serednokam yanoyi dobi 10 8 tisyach rokiv tomu doslidzheni bilya selisha Petropavlivka Stanichno Luganskogo rajonu Novokam yana dobaV mezhah oblasti na Siverskomu Donci ta jogo pritokah viyavleno blizko 20 poselen novokam yanoyi dobi 6 4 tisyachorichchya do R H Najbilsh vazhlivim z nih ye poselennya bilya sela Pidgorivki Starobilskogo rajonu Midna ta bronzova dobaZa dobi midi bronzi III pochatok I tisyachorichchya do R H teritoriyu suchasnoyi Luganskoyi oblasti zaselyali skotarsko zemlerobski plemena Z cogo chasu zalishilosya chislenni pam yatki kurganni mogilniki bilya selisha Komishuvaha Lisichanskogo rajonu v Lugansku ta inshih miscyah poselen selishe Borivske Lisichanskogo rajonu selo Kondrashivka Stanichno Luganskogo rajonu skarbi metalevih virobiv selo Krimske Slov yanoserbskogo rajonu selo Rajgorodka Novoajdarskogo rajonu midnorudni shahti selishe Kalinove Lisichanskogo rajonu Zalizna dobaSkifi V Luganskij oblasti vidomi pam yatki skifskoyi dobi VII III storichchya do R H kurgani bilya sela Kam yanki pov yazane z viplavkoyu zaliza poselennya bilya sela Gorodishe Perevalskogo rajonu Sarmati Bilya selisha Nizhnya Duvanka Svativskogo rajonu rozkopani kurgani sarmatskogo chasu II storichchya do R H II storichchya R H Rannye SerednovichchyaSaltivska kultura V oblasti viyavleno poselennya ta mogilniki tak zvanoyi Saltivskoyi kulturi VIII X storichchya do R H yaku zalishili nashadki sarmativ alani Najbilsh vidomi z nih ye mogilnik bilya sela Nesheretovogo Bilokurakinskogo rajonu ta gorodishe bilya selisha Petrivka Stanichno Luganskogo rajonu Naprikinci IX storichchi syudi perekochuvali pechenigi Piznye serednovichchyaPolovci ta Rus Zalisheni kochovimi narodnostyami kurganni pohovannya ta kam yani babi vstanovleni na kurganah ta visotah U 1185 roci po teritoriyi krayu zrobiv pohid proti polovciv novgorod siverskij knyaz Igor Svyatoslavich Tut zhe vidbuvsya i bij jogo druzhini z polovcyami sho zakinchivsya porazkoyu ruskogo vijska i polonennyam Igorya Koli zh nastalo peremir ya mizh Russyu i kochovikami velasya intensivna torgivlya Rus pochinaye spravlyati velicheznij vpliv na gospodarstvo i kulturu kochovikiv Zavdyaki comu deyaki plemena perehodyat do osilogo zhittya pochinayut zajmatisya zemlerobstvom Kochoviki selilisya yak pravilo poblizu kordoniv Davnoruskoyi derzhavi stavali yiyi piddanimi V svoyu chergu i ruske naselennya pronikaye v stepi de utvoryuyutsya pershi ruski poselennya Mongolo tatarske vtorgnennya U 1223 1224 rokah kraj zahopili mongolo tatari yaki obezlyudili jogo Cherez Dike pole prohodili shlyahi yakimi krimski tatari vtorgalisya v mezhi Moskovskogo knyazivstva Odin z nih Kalmiuskij shlyah sakma sho spoluchav Moskovske knyazivstvo z Krimom prolyagav vzdovzh uzberezhzhya Azovskogo morya peretinav richki Kalmius i Siverskij Donec nedaleko vid vpadinnya v nogo richki Borovoyi DzherelaArheologiya Ukrainskoj SSR v 3 h tomah 1986 g Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Voroshilovgradska oblast

Дата публікації:
Топ