Підго́рівка — село в Україні, у Старобільській міській громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 3717 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Підгорівська сільська рада, утворена в 1943 р. Сільраді були підпорядковані населені пункти Ганнівка, Дубовівка, Круте, Курячівка, Лисинівка, Новоукраїнське. Селом тече річка Біла, права притока Айдару (басейн Сіверського Дінця). День села - 7 листопада.
село Підгорівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Старобільський район |
Громада | Старобільська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44140110190081284 |
Основні дані | |
Засноване | 1686 р. |
Населення | 3717 осіб |
Площа | 6,617 км² |
Густота населення | 561,73 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92723 |
Телефонний код | +380 6461 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′46″ пн. ш. 38°52′37″ сх. д. / 49.29611° пн. ш. 38.87694° сх. д.Координати: 49°17′46″ пн. ш. 38°52′37″ сх. д. / 49.29611° пн. ш. 38.87694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 60 м |
Водойми | річки Біла, Айдар |
Відстань до районного центру | 5 км |
Найближча залізнична станція | Старобільськ |
Відстань до залізничної станції | 5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92723, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Підгорівка, вул. Чкалова, 128 |
Карта | |
Підгорівка | |
Підгорівка | |
Мапа | |
Населення
- Станом на 1897 р. - 3577 осіб;
- Станом на 1914 р. - 1856 осіб (Харківський календар за 1914 р.);
- Станом на 2001 р. - 3501 осіб;
- Станом на 2011 р. - 3609 осіб. 1515 дворів;
- Станом на 2021 р. - 3717 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3357 | 90.31% |
російська | 341 | 9.17% |
ромська | 12 | 0.32% |
німецька | 2 | 0.05% |
білоруська | 1 | 0.03% |
інші/не вказали | 4 | 0.12% |
Усього | 3717 | 100% |
Історія (минуле) села
Історія заснування
Село засноване у 1686 році вихідцями з різних міст Гетьманщини, які спочатку проживали в Полтавській та Чернігівській губерніях, а пізніше ввійшли до складу Острогозького слобідського полку. На правому березі р. Айдар, неподалік від гирла р. Біла, було засноване невелике козацьке містечко. Після того, як у другій половині XVIII ст. мешканці містечка залишили своє перше поселення й перейшли на лівий беріг річки, створивши Стару Білу, містечко стало називатись Підгорівкою або Підгородком. Така назва утворилася через те, що село було засноване під крейдяною горою. У 1732 році територія Підгорівки була дозаселена службовими людьми сотника Острогозького полку І.Ф. Синельникова.
У роки Голодомору (1932-1933)
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932-1933 роках, кількість встановлених жертв — 417 людей.
У роки Другої світової війни
У роки Другої світової війни пішло на фронт 545 мешканців села, із них 275 загинуло, а 423 учасники бойових дій нагороджені орденами та медалями. За мужність і відвагу, проявлені в боях із німецько-фашистськими військами, уродженцям села В.С. Дерев’янку та І.В. Дубовому присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
УРСР
На території села розташовувалась центральна садиба ордена Жовтневої Революції колгоспу «Україна», за яким закріплено 3,8 тис. га земельних угідь, у т.ч. 3,1 тис. га орної землі. Колгосп спеціалізується на м’ясо-молочному тваринництві, а також вирощуванні зернових та соняшника. За трудові досягнення і дострокове виконання восьмого п’ятирічного плану колгосп «Україна» у 1971 р. нагороджений орденом Жовтневої Революції. 39 передовиків виробництва нагороджені орденами і медалями СРСР, у т.ч. орденом Леніна – комбайнер Р.М. Волошин, тракторист Р.А. Григоренко, тракторист І.П. Волошин. Голова колгоспу В.Т. Бакланов нагороджений орденами Леніна і Жовтневої Революції.
УРСР: освіта та культура
У селі працювали: дві восьмирічні школи, у яких 37 педагогів навчали 374 учні, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом у 8 тис. примірників, медичний пункт, побутові майстерні, їдальня, відділення зв’язку, ощадна каса, шість магазинів.
Сучасність
Природно-ресурсний потенціал
У 1934 році в селі Підгорівка на глибині 602 м знайдено хлоридно-натрієве джерело. Вода в ньому містить 16% корисних мінеральних солей. На базі цього джерела почала працювати водолікарня в місті Старобільськ.У північній частині міста, біля річки Айдар, у сосновому бору на базі нової свердловини хлоридно-натрієвої мінеральної води побудований і з вересня 1973 року став до ладу санаторій-профілакторій «Сосновий».
Освіта, історичні пам'ятки, культура, спорт, господарство та медицина
На честь воїнів-визволителів села від німецько-фашистських військ встановлено пам’ятник.
У Підгорівці працюють дитячий дошкільний заклад; загальноосвітня школа I-III ступенів, де є комп’ютерний клас із мережею Інтернет, спортзал і спортивний майданчик; стадіон, поліклініка, аптека, клуб, бібліотека, два сільськогосподарських підприємства загальною площею 2973 га та п’ять ФГ.
У селі працює Підгорівська сільська лікарська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини.
Релігія
Храм Апостолів Петра і Павла
Храм у селі будували тричі. Перший та другий не збереглися. Від третього (останнього) залишилися лише окремі фрагменти. Зараз церква Апостолів Петра і Павла знаходиться у центральній частині села в будівлі колишнього господарського магазина.
Про перший храм відомо те, що він був дерев'яним та побудований "на правом берегу Айдара в 1770 г. по той нужде, что обыватели пригородной слободы, называемой по местности её Подгоровкою, во время разлитиия Айдара затруднялись в переправе к соборному храму. О построении сего храма особенно заботился прапорщик Иван Андреевич Бутков". Цей храм знаходився у Південно-Західній частині сучасної Підгорівки, недалеко від правого берега річки Айдар. Але він "построен был торопливо, почти в одно лето: вода, лившаяся с горы весною и во время дождей,подмывала его". "Ничем не защищённый от напора её второй храм построен и освящён" був "на месте более удобном для него в 1783 году".
Храм був із дерев'яною дзвіницею, побудованою у 1785 році. Подвір'я навколо храму було огороджено дерев'яним парканом.
Церква мала орні та сіножаті землі розміром 33 десятин (34,1 га).
У 1800 р. прихід до церкви склав 1677 осііб.
"Храм сей в 1805 г. ограблен был, вероятно, раскольниками. Осенью, в ненастную и тёмную ночь, они вошли в дом священника Петра Буткова, перевязали всех бывших в его доме и, поставив караул, повели священника с кинжалами у груди к церкви, сбили замок у дверей храма, разбили сундук, похитили 300 р. денег; затем отвели священника в дом, заперли и скрылись".
У 1825 р. з церкви зняли дзвони(4 дзвони вагою від 12,3 до 857,8 кг - заагальна вага склала приблизно 1460 кг).
Весною 1825 р. дозволили будівництво нового(третього) кам'яного храму. Його будували більш ніж 10 років та освятили 27 серпня 1827 р. (за новим стилем - 9 вересня).
У 1915 р. прихід до церкви склав 5433 осіб, у тому числі з хуторів Новоселівка, Черв'яківка та Проказине.
Археологія
Поблизу села виявлені поселення епохи неоліту(V-IV ст. до н.е.) та міді-бронзи (IV – початок 1 тисячоліття до н.е.). У 1892 р. за 3 км від Підгорівки в балці Водяний Яр знайдено скарб срібних та мідних речей, що відносяться до сарматської епохи(III ст. до н.е. – IV ст. н.е.). Під час археологічних розкопок професором Городцовим Василем Олексійовичем на початку ХХ століття тут було знайдено срібний фалар із зображенням тварин, який датується I ст. до н.е. – I ст. н.е.
Надзвичайні події
12 липня 2014 року був підірваний автомобільний міст через р. Айдар (між м. Старобільськ та с. Підгорівка), на автотрасі Чугуїв-Мілове. Вибухом міст було пошкоджено (два прогони з шести), але не зруйновано. 23 липня рух цим мостом був відновлений після ремонту.
29 вересня 2014 року стався вибух, 16-річний підліток позбувся частини руки та отримав множинні поранення обличчя та тіла. Вибух відбувся у дворі одного з житлових будинків. Ще троє дітей госпіталізовані з травмами різного ступеня тяжкості — розірвався боєприпас протитанкового гранатомета РПГ-7, що лишився від часів російсько-української війни.
Також
Примітки
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 1 травня 2016.
- За останні три дні терористи підірвали три мости в Донецькій і Луганській областях espresso.tv. 14.07.2014.
- Восстановили движение на взорванном мосту через р. Айдар. Старобельск (фото) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] http://informator.lg.ua [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.]. 23.07.2014.
- Підліток підірвав себе і трьох однолітків на Луганщині[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Погода в селі Підгорівка.
- Підгорівка на Google-картах.
- Підгорівка на сайті Верховної Ради України
Література
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упор. в. в. болгов. – к: українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. – 472 с.
- Історія міст і сіл української РСР. Луганська область/АН УРСР ін-т історії; голов. редкол. : П. Т. Тронько (голова) та ін. – к. : голов. ред. уре ан урср, 1968. – 940 с.
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Луганська область. – Луганськ: Янтар. –2008. – 916 с.
- Леоничев В. Н. Храмы в Старобельском районе / В. Н. Леоничев. - Старобельск, 2019. - 128 с.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidgo rivka selo v Ukrayini u Starobilskij miskij gromadi Starobilskogo rajonu Luganskoyi oblasti Naselennya stanovit 3717 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Pidgorivska silska rada utvorena v 1943 r Silradi buli pidporyadkovani naseleni punkti Gannivka Dubovivka Krute Kuryachivka Lisinivka Novoukrayinske Selom teche richka Bila prava pritoka Ajdaru basejn Siverskogo Dincya Den sela 7 listopada selo Pidgorivka Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Starobilskij rajon Gromada Starobilska miska gromada Kod KATOTTG UA44140110190081284 Osnovni dani Zasnovane 1686 r Naselennya 3717 osib Plosha 6 617 km Gustota naselennya 561 73 osib km Poshtovij indeks 92723 Telefonnij kod 380 6461 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 17 46 pn sh 38 52 37 sh d 49 29611 pn sh 38 87694 sh d 49 29611 38 87694 Koordinati 49 17 46 pn sh 38 52 37 sh d 49 29611 pn sh 38 87694 sh d 49 29611 38 87694 Serednya visota nad rivnem morya 60 m Vodojmi richki Bila Ajdar Vidstan do rajonnogo centru 5 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Starobilsk Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 92723 Luganska obl Starobilskij r n s Pidgorivka vul Chkalova 128 Karta Pidgorivka Pidgorivka MapaNaselennyaStanom na 1897 r 3577 osib Stanom na 1914 r 1856 osib Harkivskij kalendar za 1914 r Stanom na 2001 r 3501 osib Stanom na 2011 r 3609 osib 1515 dvoriv Stanom na 2021 r 3717 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3357 90 31 rosijska 341 9 17 romska 12 0 32 nimecka 2 0 05 biloruska 1 0 03 inshi ne vkazali 4 0 12 Usogo 3717 100 Istoriya minule selaIstoriya zasnuvannya Selo zasnovane u 1686 roci vihidcyami z riznih mist Getmanshini yaki spochatku prozhivali v Poltavskij ta Chernigivskij guberniyah a piznishe vvijshli do skladu Ostrogozkogo slobidskogo polku Na pravomu berezi r Ajdar nepodalik vid girla r Bila bulo zasnovane nevelike kozacke mistechko Pislya togo yak u drugij polovini XVIII st meshkanci mistechka zalishili svoye pershe poselennya j perejshli na livij berig richki stvorivshi Staru Bilu mistechko stalo nazivatis Pidgorivkoyu abo Pidgorodkom Taka nazva utvorilasya cherez te sho selo bulo zasnovane pid krejdyanoyu goroyu U 1732 roci teritoriya Pidgorivki bula dozaselena sluzhbovimi lyudmi sotnika Ostrogozkogo polku I F Sinelnikova U roki Golodomoru 1932 1933 Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu vchinenogo uryadom SSSR u 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv 417 lyudej U roki Drugoyi svitovoyi vijni U roki Drugoyi svitovoyi vijni pishlo na front 545 meshkanciv sela iz nih 275 zaginulo a 423 uchasniki bojovih dij nagorodzheni ordenami ta medalyami Za muzhnist i vidvagu proyavleni v boyah iz nimecko fashistskimi vijskami urodzhencyam sela V S Derev yanku ta I V Dubovomu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu URSR Na teritoriyi sela roztashovuvalas centralna sadiba ordena Zhovtnevoyi Revolyuciyi kolgospu Ukrayina za yakim zakripleno 3 8 tis ga zemelnih ugid u t ch 3 1 tis ga ornoyi zemli Kolgosp specializuyetsya na m yaso molochnomu tvarinnictvi a takozh viroshuvanni zernovih ta sonyashnika Za trudovi dosyagnennya i dostrokove vikonannya vosmogo p yatirichnogo planu kolgosp Ukrayina u 1971 r nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 39 peredovikiv virobnictva nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR u t ch ordenom Lenina kombajner R M Voloshin traktorist R A Grigorenko traktorist I P Voloshin Golova kolgospu V T Baklanov nagorodzhenij ordenami Lenina i Zhovtnevoyi Revolyuciyi URSR osvita ta kultura U seli pracyuvali dvi vosmirichni shkoli u yakih 37 pedagogiv navchali 374 uchni budinok kulturi iz zalom na 400 misc biblioteka z knizhkovim fondom u 8 tis primirnikiv medichnij punkt pobutovi majsterni yidalnya viddilennya zv yazku oshadna kasa shist magaziniv SuchasnistPrirodno resursnij potencial U 1934 roci v seli Pidgorivka na glibini 602 m znajdeno hloridno natriyeve dzherelo Voda v nomu mistit 16 korisnih mineralnih solej Na bazi cogo dzherela pochala pracyuvati vodolikarnya v misti Starobilsk U pivnichnij chastini mista bilya richki Ajdar u sosnovomu boru na bazi novoyi sverdlovini hloridno natriyevoyi mineralnoyi vodi pobudovanij i z veresnya 1973 roku stav do ladu sanatorij profilaktorij Sosnovij Osvita istorichni pam yatki kultura sport gospodarstvo ta medicina Na chest voyiniv vizvoliteliv sela vid nimecko fashistskih vijsk vstanovleno pam yatnik U Pidgorivci pracyuyut dityachij doshkilnij zaklad zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv de ye komp yuternij klas iz merezheyu Internet sportzal i sportivnij majdanchik stadion poliklinika apteka klub biblioteka dva silskogospodarskih pidpriyemstva zagalnoyu plosheyu 2973 ga ta p yat FG U seli pracyuye Pidgorivska silska likarska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini ReligiyaHram Apostoliv Petra i Pavla Hram u seli buduvali trichi Pershij ta drugij ne zbereglisya Vid tretogo ostannogo zalishilisya lishe okremi fragmenti Zaraz cerkva Apostoliv Petra i Pavla znahoditsya u centralnij chastini sela v budivli kolishnogo gospodarskogo magazina Pro pershij hram vidomo te sho vin buv derev yanim ta pobudovanij na pravom beregu Ajdara v 1770 g po toj nuzhde chto obyvateli prigorodnoj slobody nazyvaemoj po mestnosti eyo Podgorovkoyu vo vremya razlitiiya Ajdara zatrudnyalis v pereprave k sobornomu hramu O postroenii sego hrama osobenno zabotilsya praporshik Ivan Andreevich Butkov Cej hram znahodivsya u Pivdenno Zahidnij chastini suchasnoyi Pidgorivki nedaleko vid pravogo berega richki Ajdar Ale vin postroen byl toroplivo pochti v odno leto voda livshayasya s gory vesnoyu i vo vremya dozhdej podmyvala ego Nichem ne zashishyonnyj ot napora eyo vtoroj hram postroen i osvyashyon buv na meste bolee udobnom dlya nego v 1783 godu Hram buv iz derev yanoyu dzviniceyu pobudovanoyu u 1785 roci Podvir ya navkolo hramu bulo ogorodzheno derev yanim parkanom Cerkva mala orni ta sinozhati zemli rozmirom 33 desyatin 34 1 ga U 1800 r prihid do cerkvi sklav 1677 osiib Hram sej v 1805 g ograblen byl veroyatno raskolnikami Osenyu v nenastnuyu i tyomnuyu noch oni voshli v dom svyashennika Petra Butkova perevyazali vseh byvshih v ego dome i postaviv karaul poveli svyashennika s kinzhalami u grudi k cerkvi sbili zamok u dverej hrama razbili sunduk pohitili 300 r deneg zatem otveli svyashennika v dom zaperli i skrylis U 1825 r z cerkvi znyali dzvoni 4 dzvoni vagoyu vid 12 3 do 857 8 kg zaagalna vaga sklala priblizno 1460 kg Vesnoyu 1825 r dozvolili budivnictvo novogo tretogo kam yanogo hramu Jogo buduvali bilsh nizh 10 rokiv ta osvyatili 27 serpnya 1827 r za novim stilem 9 veresnya U 1915 r prihid do cerkvi sklav 5433 osib u tomu chisli z hutoriv Novoselivka Cherv yakivka ta Prokazine ArheologiyaPoblizu sela viyavleni poselennya epohi neolitu V IV st do n e ta midi bronzi IV pochatok 1 tisyacholittya do n e U 1892 r za 3 km vid Pidgorivki v balci Vodyanij Yar znajdeno skarb sribnih ta midnih rechej sho vidnosyatsya do sarmatskoyi epohi III st do n e IV st n e Pid chas arheologichnih rozkopok profesorom Gorodcovim Vasilem Oleksijovichem na pochatku HH stolittya tut bulo znajdeno sribnij falar iz zobrazhennyam tvarin yakij datuyetsya I st do n e I st n e Ilyustraciya z Istoriyi mist i sil URSR Nadzvichajni podiyi12 lipnya 2014 roku buv pidirvanij avtomobilnij mist cherez r Ajdar mizh m Starobilsk ta s Pidgorivka na avtotrasi Chuguyiv Milove Vibuhom mist bulo poshkodzheno dva progoni z shesti ale ne zrujnovano 23 lipnya ruh cim mostom buv vidnovlenij pislya remontu 29 veresnya 2014 roku stavsya vibuh 16 richnij pidlitok pozbuvsya chastini ruki ta otrimav mnozhinni poranennya oblichchya ta tila Vibuh vidbuvsya u dvori odnogo z zhitlovih budinkiv She troye ditej gospitalizovani z travmami riznogo stupenya tyazhkosti rozirvavsya boyepripas protitankovogo granatometa RPG 7 sho lishivsya vid chasiv rosijsko ukrayinskoyi vijni TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblast Starobilska teleshoglaPrimitkihttps socialdata org ua projects mova 2001 PDF Arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2014 Procitovano 1 travnya 2016 Za ostanni tri dni teroristi pidirvali tri mosti v Doneckij i Luganskij oblastyah espresso tv 14 07 2014 Vosstanovili dvizhenie na vzorvannom mostu cherez r Ajdar Starobelsk foto 24 veresnya 2015 u Wayback Machine http informator lg ua 22 travnya 2016 u Wayback Machine 23 07 2014 Pidlitok pidirvav sebe i troh odnolitkiv na Luganshini nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaPogoda v seli Pidgorivka Pidgorivka na Google kartah Pidgorivka na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniLiteraturaMista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi upor v v bolgov k ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s Istoriya mist i sil ukrayinskoyi RSR Luganska oblast AN URSR in t istoriyi golov redkol P T Tronko golova ta in k golov red ure an ursr 1968 940 s Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Luganska oblast Lugansk Yantar 2008 916 s Leonichev V N Hramy v Starobelskom rajone V N Leonichev Starobelsk 2019 128 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi