Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Софія Дольницька (англ. Marija Dolnicka-Nedbal, 1 січня 1895, Львів, Австро-Угорщина — 27 жовтня 1974, Відень, Австрія) — видатна українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва, учениця Михайла Бойчука; жила і працювала у Фінляндії, США, Австрії; творила у техніці емалі, модернізувала її, зробила ряд винаходів; фігурні композиції, роботи на біблійну тематику.
| Марія Софія (Марійка) Дольницька | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| При народженні | Марія Софія (Марійка) Дольницька | |||
| Народження | 1 січня 1894 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Смерть | 27 жовтня 1974 (80 років) | |||
| Відень, Австрія | ||||
| Національність | українка | |||
| Жанр | емаль, енкавстика | |||
| Діяльність | художниця | |||
| | ||||
Життєпис
Марія Софія (Марійка) Дольницька народилася 1 січня 1895 р. у Львові в домі № 26 при вул. Галицькій у родині Антона і його дружини Йосифи (Осипи) Дольницьких.
Марійка закінчила у Львові ліцей ім. королеви Ядвіги і в 1912 р. переїхала до Відня, де її батько вже був на посаді судді Найвищого трибуналу Австро-Угорської імперії. У Відні Марійка вступила до Цісарсько-королівської школи прикладного мистецтва (Keiserliche — Königliche Kunstgewerbeshule), де студіювала 7 років (три роки емалеву техніку, три роки рисунок, і рік малярство). Школа славилася високим рівнем навчання — диплом її давав право викладати малювання в середній школі.
Ще під час навчання звернула на себе увагу своїми емалевими творами. 1918 р. вона одержала премію ім. Айтельбергера ([en]) і грошову премію. Тою нагородою за попередні 30 років школа вшанувала тільки 6 разів. Одною з нагороджених праць був великий триптих «Розп'ятий Христос», який купив цісарський намісник у Лінці. А 1916 р. на замовлення о. Жука вона намалювала олійними фарбами велике полотно — образ св. Варвари, який і зараз прикрашає захристію церкви св. Варвари у Відні.
У 1920 році Марія на кілька місяців виїхала до Гельсінкі на запрошення своєї кузини Олени Охримович, чоловік якої, Микола Залізняк, у 1919-1920 був послом УНР у Фінляндії.
В США
У березні 1921 р. Марійка Дольницька емігрувала в США. В Америці вона замешкала в домі старшої сестри Ірени Данилович у Міннеаполісі (штат Міннесота), де чоловік Ірени, о. Мирон, був священиком. На своє життя вона заробляла уроками малювання для дітей, виготовляла на замовлення портрети (переважно пастелеві). Згодом М. Дольницька переїхала до Філадельфії, сподіваючись на підтримку більшої, ніж в Міннеаполісі, української громади, але її надії були марними: вона не змогла виживати на заробітки від продажі своїх мистецьких праць, тому що «заробітчанська еміграція не мала… вирозуміння для творчости окремих мистців; ці емігранти обмежувалися тільки народною творчістю, яку цінили і зберігали». Прийшлося їй прийняти допомогу від матері-ігумені Йосафати (родички Дольницьких), яка надала Марійці помешкання й харчування при монастирі у Фокс Чейзі біля Філадельфії.
Знову у Відні
На початку 1925 р. Марія Дольницька повернулася до Відня, оселилася у свого батька, відновила коло своїх мистецьких знайомств і з запалом узялася до праці. Тут вона остаточно вирішила, що буде займатися виключно емаллю, знайшла відповідну майстерню в центрі Відня, почала виставляти свої твори на постійній виставці в «Новій Галереї». Власником «Нової Галереї» був Отто Нієрштайн-Каляір. Він став її меценатом, завдяки котрому вона здобула популярність у цілій Європі.
Твори Марії Дольницької почали з'являтися на мистецьких виставках Австрії, Німеччини, Італії, Голландії, Швейцарії, Швеції, Північної Америки. Їх відзначали й купували як окремі особи, так і музеї. Праці Дольницької привернули увагу мистецтвознавців і у рідному Львові: «…емалеві ікони Дольницької викликали справжню сензацію. Це бо знайшовся мистець, який відновив старі мистецькі традиції княжої та гетьманської доби, коли на Україні були створені в емалевій техніці твори високої мистецької вартости. Захоплені іконами Дольницької, львівські любителі мистецтв замовляли в неї також емаль для себе…»
1931 р. Марійка вступила до новозаснованої Асоціації незалежних українських митців (АНУМ) у Львові, стала активно брати участь у житті, дописувати до журналу «Мистецтво» (що видавався АНУМ), листувалася з Павлом Ковжуном, Ярославою Музикою, Іваном Іванцем. 1935 р., після 24 літ перебування за кордоном, Марія Дольницька приїхала на два місяці до Галичини.
1936 року Марійка Дольницька одружилася з Оттом Недбалем (1903—1990), здібним ювеліром і знавцем металевих виробів, набагато молодшим за неї. Однак «подружжя це було, здається, радше „з розуму, як з любови“, і після 25 років спільного життя вони розійшлися. Дітей вони не мали».
1937 р. на прохання керівництва АНУМ Марійка провела у Львові 6-тижневий курс емалі. Життя в Галичині допомогло їй зав'язати особисті контакти з відомими українськими митцями: Святославом Гординським, Миколою Бутовичем, Ярославою Музикою, Михайлом Осінчуком, Павлом Коржуном, Іваном Іванцем, Олексою Новаківським. У цей час вона мала змогу відвідати сім'ю свого брата д-ра Стефана Дольницького, який мешкав у м. Сколім, та зустрітися з іншими родичами.
Марія Дольницька винайшла ще дві нові техніки виготовлення емалі: одна з них — це створення образів не на металевій плитці, що вимагало випалювання у спеціальній печі й обмежувало його величину, а на дротяній сітці, що давало можливість випалювати без печі полум'ям газу і без обмежень її величини. Емаль, створена на дротяній сітці, мала ще ту перевагу, що її можна було звинути у згорток, як картину, намальовану на полотні. Інший її винахід — це спосіб відділення кольорів без застосування металевих дротиків, як то робилося до того часу. По закінченні окупації Австрії у 1955 р. Марійка знову почала виставляти свої твори і зав'язувати контакти з українською діаспорою в Америці, вона повернулася до своєї улюбленої емалі.
Останні роки життя
Про останні роки й дні життя Марії Дольницької В. Попович писав: «…В 1968 році, через ослаблення здоров'я, Дольницька перестала працювати в емалі. Останнім її твором була пропам'ятна таблиця академічного товариства „Січ“ для української церкви св. Варвари у Відні. Через дивний збіг обставин, перший її твір — олійний образ св. Варвари (1916 рік) — і останній — пропам'ятна таблиця з архистратигом Михаїлом — знаходяться у віденській українській церкві!
Від 1970 року Дольницька була під постійною контролею лікарів. Вона терпіла на недомагання кровообігу, що спричинило в квітні 1972 частинний параліж правої частини тіла. Після кількамісячного лікування в шпиталі, її стан здоров'я поправився і вона вернулася до хати. Про яку-небудь творчість не було мови і вона це прикро переживала.
Останні місяці життя Дольницька провела на лектурі історії та спогадів, не переставала цікавитися українським життям і, передбачаючи близький кінець, упорядковувала справи спадщини.
Смерть прийшла 27 жовтня 1974. Прийнявши св. Тайни, померла в себе в хаті, бо не бажала йти до клініки лікувати запалення легенів. Невелика громада приятелів українців та австрійців відправила в дні 4 листопада покійну на віденське кладовище, де о. Дзерович відправив похоронні обряди».
Марія Дольницька похована в Відні в «гробовці» Івана Заяця (там де й Іза) на Friedhoffsdauer.
Джерела
- Marijka Dolnicka-Nedbal, see pages 50-52 in: Frances Pratt & Весса Fizell „Encaustic Materials and Methods“, New York, Lear. — 1949. — 64 pages.
Frances Pratt, Becca Fizell. Encaustic Materials and Methods: A facsimile edition. Notes and commentary by Kassandra Kelly, Randal Davis and Virginia Howard. — CreateSpace Independent Publishing Platform. — November 2, 2015. — 104 pages. — ISBN-10: 1519176260, ISBN-13: 978-1519176264 (англ.) - Maria Dolnicka, photo / Also revived the ancient technique of encaustic after discovering that seawater was used as the original binder // Library of Ukrainian Art
- Володимир Попович. Марія Дольницька. Емаль = Maria Dolnytska. Enamel / З англійським перекладом Юліяна Залізняка. [Видавець Юліан Залізняк]. — Рочестер, Нью-Йорк, 1978. — 134 с. / [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Володимир Попович. Майстер емалю — Марія Дольннцька // „Сучасність“, No. 5 (53), травень 1965, с. 49—65.
- Володимир Попович. Спогад про Марію Дольницьку, фото // „Сучасність“, Ч. 5 (173), травень 1975, с. 26—38.
- Олег Дольницький. Літопис роду Дольницьких. Львів : Видавництво Українського католицького університету, 2004. VI+658 с. ISBN 966-7034-43.
- Лариса Купчинська. Марія Дольницька і Теодор Яхимович: Дослідження М. Дольницькою творчості художника Т. Яхимовича // Образотворче мистецтво. 2019. №2 / [гол. ред. О. Федорук]. - С.18.
- Марія-Софія Дольницька – відома українська малярка (copy) / Пошукова робота з образотворчого мистецтва / 17 серпня 2005
Посилання
- Дольницька Марія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Володимир Попович. Марія Дольницька. Емаль = Maria Dolnytska. Enamel / З англійським перекладом Юліяна Залізняка. [Видавець Юліан Залізняк]. — Рочестер, Нью-Йорк, 1978. — 134 с.
- Otto Nedbal
- Otto Nedbal und Marija Dolnicka-Nedbal
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dolnicka Mariya Sofiya Dolnicka angl Marija Dolnicka Nedbal 1 sichnya 1895 18950101 Lviv Avstro Ugorshina 27 zhovtnya 1974 Viden Avstriya vidatna ukrayinska hudozhnicya dekorativno uzhitkovogo mistectva uchenicya Mihajla Bojchuka zhila i pracyuvala u Finlyandiyi SShA Avstriyi tvorila u tehnici emali modernizuvala yiyi zrobila ryad vinahodiv figurni kompoziciyi roboti na biblijnu tematiku Mariya Sofiya Marijka DolnickaPri narodzhenniMariya Sofiya Marijka DolnickaNarodzhennya1 sichnya 1894 1894 01 01 Lviv Dolitavshina Avstro UgorshinaSmert27 zhovtnya 1974 1974 10 27 80 rokiv Viden AvstriyaNacionalnistukrayinkaZhanremal enkavstikaDiyalnisthudozhnicyaZhittyepisMariya Sofiya Marijka Dolnicka narodilasya 1 sichnya 1895 r u Lvovi v domi 26 pri vul Galickij u rodini Antona i jogo druzhini Josifi Osipi Dolnickih Marijka zakinchila u Lvovi licej im korolevi Yadvigi i v 1912 r pereyihala do Vidnya de yiyi batko vzhe buv na posadi suddi Najvishogo tribunalu Avstro Ugorskoyi imperiyi U Vidni Marijka vstupila do Cisarsko korolivskoyi shkoli prikladnogo mistectva Keiserliche Konigliche Kunstgewerbeshule de studiyuvala 7 rokiv tri roki emalevu tehniku tri roki risunok i rik malyarstvo Shkola slavilasya visokim rivnem navchannya diplom yiyi davav pravo vikladati malyuvannya v serednij shkoli She pid chas navchannya zvernula na sebe uvagu svoyimi emalevimi tvorami 1918 r vona oderzhala premiyu im Ajtelbergera en i groshovu premiyu Toyu nagorodoyu za poperedni 30 rokiv shkola vshanuvala tilki 6 raziv Odnoyu z nagorodzhenih prac buv velikij triptih Rozp yatij Hristos yakij kupiv cisarskij namisnik u Linci A 1916 r na zamovlennya o Zhuka vona namalyuvala olijnimi farbami velike polotno obraz sv Varvari yakij i zaraz prikrashaye zahristiyu cerkvi sv Varvari u Vidni U 1920 roci Mariya na kilka misyaciv viyihala do Gelsinki na zaproshennya svoyeyi kuzini Oleni Ohrimovich cholovik yakoyi Mikola Zaliznyak u 1919 1920 buv poslom UNR u Finlyandiyi V SShA U berezni 1921 r Marijka Dolnicka emigruvala v SShA V Americi vona zameshkala v domi starshoyi sestri Ireni Danilovich u Minneapolisi shtat Minnesota de cholovik Ireni o Miron buv svyashenikom Na svoye zhittya vona zaroblyala urokami malyuvannya dlya ditej vigotovlyala na zamovlennya portreti perevazhno pastelevi Zgodom M Dolnicka pereyihala do Filadelfiyi spodivayuchis na pidtrimku bilshoyi nizh v Minneapolisi ukrayinskoyi gromadi ale yiyi nadiyi buli marnimi vona ne zmogla vizhivati na zarobitki vid prodazhi svoyih misteckih prac tomu sho zarobitchanska emigraciya ne mala virozuminnya dlya tvorchosti okremih mistciv ci emigranti obmezhuvalisya tilki narodnoyu tvorchistyu yaku cinili i zberigali Prijshlosya yij prijnyati dopomogu vid materi igumeni Josafati rodichki Dolnickih yaka nadala Marijci pomeshkannya j harchuvannya pri monastiri u Foks Chejzi bilya Filadelfiyi Znovu u Vidni Na pochatku 1925 r Mariya Dolnicka povernulasya do Vidnya oselilasya u svogo batka vidnovila kolo svoyih misteckih znajomstv i z zapalom uzyalasya do praci Tut vona ostatochno virishila sho bude zajmatisya viklyuchno emallyu znajshla vidpovidnu majsternyu v centri Vidnya pochala vistavlyati svoyi tvori na postijnij vistavci v Novij Galereyi Vlasnikom Novoyi Galereyi buv Otto Niyershtajn Kalyair Vin stav yiyi mecenatom zavdyaki kotromu vona zdobula populyarnist u cilij Yevropi Tvori Mariyi Dolnickoyi pochali z yavlyatisya na misteckih vistavkah Avstriyi Nimechchini Italiyi Gollandiyi Shvejcariyi Shveciyi Pivnichnoyi Ameriki Yih vidznachali j kupuvali yak okremi osobi tak i muzeyi Praci Dolnickoyi privernuli uvagu mistectvoznavciv i u ridnomu Lvovi emalevi ikoni Dolnickoyi viklikali spravzhnyu senzaciyu Ce bo znajshovsya mistec yakij vidnoviv stari mistecki tradiciyi knyazhoyi ta getmanskoyi dobi koli na Ukrayini buli stvoreni v emalevij tehnici tvori visokoyi misteckoyi vartosti Zahopleni ikonami Dolnickoyi lvivski lyubiteli mistectv zamovlyali v neyi takozh emal dlya sebe 1931 r Marijka vstupila do novozasnovanoyi Asociaciyi nezalezhnih ukrayinskih mitciv ANUM u Lvovi stala aktivno brati uchast u zhitti dopisuvati do zhurnalu Mistectvo sho vidavavsya ANUM listuvalasya z Pavlom Kovzhunom Yaroslavoyu Muzikoyu Ivanom Ivancem 1935 r pislya 24 lit perebuvannya za kordonom Mariya Dolnicka priyihala na dva misyaci do Galichini 1936 roku Marijka Dolnicka odruzhilasya z Ottom Nedbalem 1903 1990 zdibnim yuvelirom i znavcem metalevih virobiv nabagato molodshim za neyi Odnak podruzhzhya ce bulo zdayetsya radshe z rozumu yak z lyubovi i pislya 25 rokiv spilnogo zhittya voni rozijshlisya Ditej voni ne mali 1937 r na prohannya kerivnictva ANUM Marijka provela u Lvovi 6 tizhnevij kurs emali Zhittya v Galichini dopomoglo yij zav yazati osobisti kontakti z vidomimi ukrayinskimi mitcyami Svyatoslavom Gordinskim Mikoloyu Butovichem Yaroslavoyu Muzikoyu Mihajlom Osinchukom Pavlom Korzhunom Ivanom Ivancem Oleksoyu Novakivskim U cej chas vona mala zmogu vidvidati sim yu svogo brata d ra Stefana Dolnickogo yakij meshkav u m Skolim ta zustritisya z inshimi rodichami Mariya Dolnicka vinajshla she dvi novi tehniki vigotovlennya emali odna z nih ce stvorennya obraziv ne na metalevij plitci sho vimagalo vipalyuvannya u specialnij pechi j obmezhuvalo jogo velichinu a na drotyanij sitci sho davalo mozhlivist vipalyuvati bez pechi polum yam gazu i bez obmezhen yiyi velichini Emal stvorena na drotyanij sitci mala she tu perevagu sho yiyi mozhna bulo zvinuti u zgortok yak kartinu namalovanu na polotni Inshij yiyi vinahid ce sposib viddilennya koloriv bez zastosuvannya metalevih drotikiv yak to robilosya do togo chasu Po zakinchenni okupaciyi Avstriyi u 1955 r Marijka znovu pochala vistavlyati svoyi tvori i zav yazuvati kontakti z ukrayinskoyu diasporoyu v Americi vona povernulasya do svoyeyi ulyublenoyi emali Ostanni roki zhittya Pro ostanni roki j dni zhittya Mariyi Dolnickoyi V Popovich pisav V 1968 roci cherez oslablennya zdorov ya Dolnicka perestala pracyuvati v emali Ostannim yiyi tvorom bula propam yatna tablicya akademichnogo tovaristva Sich dlya ukrayinskoyi cerkvi sv Varvari u Vidni Cherez divnij zbig obstavin pershij yiyi tvir olijnij obraz sv Varvari 1916 rik i ostannij propam yatna tablicya z arhistratigom Mihayilom znahodyatsya u videnskij ukrayinskij cerkvi Vid 1970 roku Dolnicka bula pid postijnoyu kontroleyu likariv Vona terpila na nedomagannya krovoobigu sho sprichinilo v kvitni 1972 chastinnij paralizh pravoyi chastini tila Pislya kilkamisyachnogo likuvannya v shpitali yiyi stan zdorov ya popravivsya i vona vernulasya do hati Pro yaku nebud tvorchist ne bulo movi i vona ce prikro perezhivala Ostanni misyaci zhittya Dolnicka provela na lekturi istoriyi ta spogadiv ne perestavala cikavitisya ukrayinskim zhittyam i peredbachayuchi blizkij kinec uporyadkovuvala spravi spadshini Smert prijshla 27 zhovtnya 1974 Prijnyavshi sv Tajni pomerla v sebe v hati bo ne bazhala jti do kliniki likuvati zapalennya legeniv Nevelika gromada priyateliv ukrayinciv ta avstrijciv vidpravila v dni 4 listopada pokijnu na videnske kladovishe de o Dzerovich vidpraviv pohoronni obryadi Mariya Dolnicka pohovana v Vidni v grobovci Ivana Zayacya tam de j Iza na Friedhoffsdauer DzherelaMarijka Dolnicka Nedbal see pages 50 52 in Frances Pratt amp Vessa Fizell Encaustic Materials and Methods New York Lear 1949 64 pages Frances Pratt Becca Fizell Encaustic Materials and Methods A facsimile edition Notes and commentary by Kassandra Kelly Randal Davis and Virginia Howard CreateSpace Independent Publishing Platform November 2 2015 104 pages ISBN 10 1519176260 ISBN 13 978 1519176264 angl Maria Dolnicka photo Also revived the ancient technique of encaustic after discovering that seawater was used as the original binder Library of Ukrainian Art Volodimir Popovich Mariya Dolnicka Emal Maria Dolnytska Enamel Z anglijskim perekladom Yuliyana Zaliznyaka Vidavec Yulian Zaliznyak Rochester Nyu Jork 1978 134 s 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Volodimir Popovich Majster emalyu Mariya Dolnncka Suchasnist No 5 53 traven 1965 s 49 65 Volodimir Popovich Spogad pro Mariyu Dolnicku foto Suchasnist Ch 5 173 traven 1975 s 26 38 Oleg Dolnickij Litopis rodu Dolnickih Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo katolickogo universitetu 2004 VI 658 s ISBN 966 7034 43 Larisa Kupchinska Mariya Dolnicka i Teodor Yahimovich Doslidzhennya M Dolnickoyu tvorchosti hudozhnika T Yahimovicha Obrazotvorche mistectvo 2019 2 gol red O Fedoruk S 18 Mariya Sofiya Dolnicka vidoma ukrayinska malyarka copy Poshukova robota z obrazotvorchogo mistectva 17 serpnya 2005PosilannyaDolnicka Mariya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Volodimir Popovich Mariya Dolnicka Emal Maria Dolnytska Enamel Z anglijskim perekladom Yuliyana Zaliznyaka Vidavec Yulian Zaliznyak Rochester Nyu Jork 1978 134 s Otto Nedbal Otto Nedbal und Marija Dolnicka Nedbal