Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сараєвське вбивство — вбивство 28 червня 1914 ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, та його дружини герцогині Софії Гогенберг у Сараєві сербським гімназистом Гаврилом Принципом, членом сербської терористичної організації «Млада Босна». Принцип входив до складу групи з 5 терористів, яких координував Данило Іліч.
| Сараєвське вбивство | |
|---|---|
| Причини Першої світової війни | |
 | |
| Місце атаки | Сараєво |
| Координати | 43°51′29″ пн. ш. 18°25′44″ сх. д. / 43.857917° пн. ш. 18.42875° сх. д. |
| Дата | 28 червня 1914 |
| Загиблі | Франц Фердинанд Софія Хотек |
| Поранені | 20 |
| Організатори | Чорна рука |
| Підозрювані | Гаврило Принцип |
У Сербії існувала низка націоналістичних організацій, які ставили своїм завданням об'єднання південних слов'ян і створення «Великої Сербії». Серед офіцерів сербської армії існувала таємна організація під назвою «Чорна рука». Її метою було звільнення сербів, що перебували під владою Австро-Угорщини. Вождем «Чорної руки» був полковник , на прізвисько «Апіс», начальник сербської контррозвідки. Уряд його остерігався. Сербський уряд здогадувався про змову й не схвалював її, але й не заважав «Чорній руці».
Вбивство стало формальним приводом для початку Першої світової війни.
Передісторія
За берлінською угодою 1878 року Австро-Угорщина отримала мандат на окупацію та адміністрування Боснії та Герцеговини, при збереженні формального суверенітету Османської імперії. Внаслідок ці території було анексовано Австро-Угорщиною. Частина південних слов'ян, що проживали на цих землях, не хотіли жити в Австро-Угорщині та прагнули приєднати ці землі до сусідньої Сербії, яка нещодавно здобула незалежність. Було утворено таємне товариство «Чорна Рука», яке прагнуло до об'єднання південних слов'ян, та його боснійське відділення «Млада Босна».
Наприкінці червня 1914 року Франц Фердинанд відвідав Боснію для спостереження за військовими маневрами та відкриття музею у Сараєві. Їхав він разом зі своєю дружиною, Софією Хотек. Франц Фердинанд вважався прибічником триалізму — ідеї перетворення подвійної австро-угорської монархії на потрійну австро-угорсько-слов'янську. Третє слов'янське королівство було під серйозною загрозою для Сербії. «Млада Босна» вирішила вбити Франца Фердинанда. Вбивство було доручено групі з шести змовників, причому принаймні троє з них, в тому числі й Принцип, були хворі на туберкульоз — на той час невиліковну смертельну хворобу.
Вбивство
28 червня 1914 року ерцгерцог Франц Фердинанд приїхав до Сараєва на запрошення генерала Оскара Потіорека. Незадовго до 10 ранку в неділю Франц Фердинанд з дружиною прибули до Сараєва потягом. О 10:10 кортеж із шести машин (подружжя Фердинанда їхало у другій, разом з Потіореком), який палко вітав народ, проїхав біля центрального відділення поліції. Там на них чекали змовники.
Недєлько Чабрінович (серб. Недељко Чабриновић) кинув гранату, але не влучив. Замість Франца Фердинанда граната вбила водія третьої машини й поранила її пасажирів, а також поліцейського та перехожих з натовпу. Чабрінович проковтнув отруту (ціанистий калій), яку отримав завчасно, але його лише знудило. Можливо, замість ціанистого калію йому дали якусь слабшу отруту. Він спробував стрибнути до річки, але його схопив натовп, жорстоко побив та передав до рук правосуддя. Інші змовники нічого не змогли зробити, оскільки натовп затулив машини собою. Замах наче провалився.
Франц Фердинанд поїхав читати промову до міської ратуші. Після промови один з придворних його свити, барон Морсі (Morsey), запропонував йому поїхати. У відповідь Потіорек сказав: «Ви думаєте, що у Сараєві повно вбивць?» Франц Фердинанд вирішив поїхати до лікарні відвідати поранених під час замаху. Софі наполягла на тому, щоб їхати з ним. Їхати вирішили бічною набережною Аппель (Appel). Потіорек забув повідомити водія Франца Урбана про зміну маршруту.
Водій повернув на вулицю Франца Йосифа. Йому пояснили, що він їде неправильно. Він почав повільно розвертати машину. У цей момент машину помітив Гаврило Принцип, який купував сандвіч у магазині делікатесів Моріца Штіллера, який було розташовано навпроти. Принцип підбіг до машини та вистрілив з 1910 Софії у живіт, а потім Францу Фердинанду в шию. (Внаслідок, він стверджував, що першою кулею збирався вбити Потіорека, а не Софію). Як і Чабрінович, він спробував отруїтись, але його знудило. Потім він спробував застрілитись, але люди, що підбігли, відібрали у нього пістолет. Як і Чабріновича, його побили — так жорстоко, що у в'язниці йому довелось ампутувати руку.
Франц Фердинанд та його дружина були перевезені до резиденції губернатора, однак дорогою померли, спочатку Софія, потім ерцгерцог — з перервою у декілька хвилин. За словами водія, останніми словами Франца були: «Соферль, не помирай, лишись заради наших дітей».
Всі шестеро змовників були заарештовані. Вони відмовились відповідати на питання слідчих, лише один з них (ймовірно, Данило Іліч) зламався і розповів всі деталі, в тому числі заявив, що зброя була надана сербським урядом. Принципа не могли присудити до страти, оскільки йому було лише 19 років і за австро-угорським законам він був неповнолітнім. Його було засуджено до максимального терміну — 20 років ув'язнення. Його тримали у в'язниці у Терезієнштадті у важких умовах, й помер він від туберкульозу 28 квітня 1918 року. Данило Іліч, Велько Кубрилович та Мішко Йованович були повішені 3 лютого 1915 року. Решта змовників були засуджені до тривалих термінів ув'язнення; Чабрінович, як і Принцип, помер у в'язниці до закінчення війни.
Наслідки
| цього розділу під сумнівом. (квітень 2017) |
Після того, як стало відомо про вбивство, у Сараєві почався антисербський погром. Лише через декілька годин порядок було відновлено військовими. Оскільки в убивстві була замішана Сербія, через деякий час Австро-Угорщина висунула Сербії Липневий ультиматум, і хоча його і було прийнято з єдиним застереженням, не задовольнялась відповіддю й оголосила Сербії війну. Це стало початком Першої світової війни.
Література
- Sean McMeekin. The Russian Origins of the First World War. — Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge, 2011. — 324 p. .
- Драго Љубибратић, Гаврило Принцип, Нолит, Белград 1969.
- Vladimir Dedijer, La route de Sarajevo, Gallimard, Paris 1969.
- Michèle Savary, La vie et mort de Gavrilo Princip, L'Age d'Homme 2004.
- Dušan T. Bataković (dir.), Histoire du peuple serbe, Lausanne, L'Age d'Homme 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarayevske vbivstvo vbivstvo 28 chervnya 1914 ercgercoga Franca Ferdinanda spadkoyemcya avstro ugorskogo prestolu ta jogo druzhini gercogini Sofiyi Gogenberg u Sarayevi serbskim gimnazistom Gavrilom Principom chlenom serbskoyi teroristichnoyi organizaciyi Mlada Bosna Princip vhodiv do skladu grupi z 5 teroristiv yakih koordinuvav Danilo Ilich Sarayevske vbivstvoPrichini Pershoyi svitovoyi vijniMisce atakiSarayevoKoordinati43 51 29 pn sh 18 25 44 sh d 43 857917 pn sh 18 42875 sh d 43 857917 18 42875Data28 chervnya 1914ZagibliFranc Ferdinand Sofiya HotekPoraneni20OrganizatoriChorna rukaPidozryuvaniGavrilo Princip Memorialna doshka na misci vbivstva Poshtova listivka z foto ercgercoga Franca Ferdinanda z druzhinoyu za kilka hvilin do zamahu U Serbiyi isnuvala nizka nacionalistichnih organizacij yaki stavili svoyim zavdannyam ob yednannya pivdennih slov yan i stvorennya Velikoyi Serbiyi Sered oficeriv serbskoyi armiyi isnuvala tayemna organizaciya pid nazvoyu Chorna ruka Yiyi metoyu bulo zvilnennya serbiv sho perebuvali pid vladoyu Avstro Ugorshini Vozhdem Chornoyi ruki buv polkovnik na prizvisko Apis nachalnik serbskoyi kontrrozvidki Uryad jogo osterigavsya Serbskij uryad zdogaduvavsya pro zmovu j ne shvalyuvav yiyi ale j ne zavazhav Chornij ruci Vbivstvo stalo formalnim privodom dlya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni PeredistoriyaDokladnishe Bosnijska kriza Gavrilo Princip Ercgercog Franc Ferdinand Za berlinskoyu ugodoyu 1878 roku Avstro Ugorshina otrimala mandat na okupaciyu ta administruvannya Bosniyi ta Gercegovini pri zberezhenni formalnogo suverenitetu Osmanskoyi imperiyi Vnaslidok ci teritoriyi bulo aneksovano Avstro Ugorshinoyu Chastina pivdennih slov yan sho prozhivali na cih zemlyah ne hotili zhiti v Avstro Ugorshini ta pragnuli priyednati ci zemli do susidnoyi Serbiyi yaka neshodavno zdobula nezalezhnist Bulo utvoreno tayemne tovaristvo Chorna Ruka yake pragnulo do ob yednannya pivdennih slov yan ta jogo bosnijske viddilennya Mlada Bosna Naprikinci chervnya 1914 roku Franc Ferdinand vidvidav Bosniyu dlya sposterezhennya za vijskovimi manevrami ta vidkrittya muzeyu u Sarayevi Yihav vin razom zi svoyeyu druzhinoyu Sofiyeyu Hotek Franc Ferdinand vvazhavsya pribichnikom trializmu ideyi peretvorennya podvijnoyi avstro ugorskoyi monarhiyi na potrijnu avstro ugorsko slov yansku Tretye slov yanske korolivstvo bulo pid serjoznoyu zagrozoyu dlya Serbiyi Mlada Bosna virishila vbiti Franca Ferdinanda Vbivstvo bulo dorucheno grupi z shesti zmovnikiv prichomu prinajmni troye z nih v tomu chisli j Princip buli hvori na tuberkuloz na toj chas nevilikovnu smertelnu hvorobu VbivstvoGavrilo Princip vbivaye Franca Ferdinanda Shema miscya vbivstva 28 chervnya 1914 roku ercgercog Franc Ferdinand priyihav do Sarayeva na zaproshennya generala Oskara Potioreka Nezadovgo do 10 ranku v nedilyu Franc Ferdinand z druzhinoyu pribuli do Sarayeva potyagom O 10 10 kortezh iz shesti mashin podruzhzhya Ferdinanda yihalo u drugij razom z Potiorekom yakij palko vitav narod proyihav bilya centralnogo viddilennya policiyi Tam na nih chekali zmovniki Nedyelko Chabrinovich serb Nedeљko Chabrinoviћ kinuv granatu ale ne vluchiv Zamist Franca Ferdinanda granata vbila vodiya tretoyi mashini j poranila yiyi pasazhiriv a takozh policejskogo ta perehozhih z natovpu Chabrinovich prokovtnuv otrutu cianistij kalij yaku otrimav zavchasno ale jogo lishe znudilo Mozhlivo zamist cianistogo kaliyu jomu dali yakus slabshu otrutu Vin sprobuvav stribnuti do richki ale jogo shopiv natovp zhorstoko pobiv ta peredav do ruk pravosuddya Inshi zmovniki nichogo ne zmogli zrobiti oskilki natovp zatuliv mashini soboyu Zamah nache provalivsya Avtomobil Franca Ferdinanda Franc Ferdinand poyihav chitati promovu do miskoyi ratushi Pislya promovi odin z pridvornih jogo sviti baron Morsi Morsey zaproponuvav jomu poyihati U vidpovid Potiorek skazav Vi dumayete sho u Sarayevi povno vbivc Franc Ferdinand virishiv poyihati do likarni vidvidati poranenih pid chas zamahu Sofi napolyagla na tomu shob yihati z nim Yihati virishili bichnoyu naberezhnoyu Appel Appel Potiorek zabuv povidomiti vodiya Franca Urbana pro zminu marshrutu Vodij povernuv na vulicyu Franca Josifa Jomu poyasnili sho vin yide nepravilno Vin pochav povilno rozvertati mashinu U cej moment mashinu pomitiv Gavrilo Princip yakij kupuvav sandvich u magazini delikatesiv Morica Shtillera yakij bulo roztashovano navproti Princip pidbig do mashini ta vistriliv z 1910 Sofiyi u zhivit a potim Francu Ferdinandu v shiyu Vnaslidok vin stverdzhuvav sho pershoyu kuleyu zbiravsya vbiti Potioreka a ne Sofiyu Yak i Chabrinovich vin sprobuvav otruyitis ale jogo znudilo Potim vin sprobuvav zastrilitis ale lyudi sho pidbigli vidibrali u nogo pistolet Yak i Chabrinovicha jogo pobili tak zhorstoko sho u v yaznici jomu dovelos amputuvati ruku Poshtova marka Avstro Ugorshini dlya Bosniyi ta Gercegovini u pam yat pro ercgercoga Franca Ferdinanda j knyaginyu Sofiyu 40 gelleriv 1917 Prodavalas iz nacinkoyu u 2 gelleri dlya zvedennya cerkvi na krovi u Sarayevi Franc Ferdinand ta jogo druzhina buli perevezeni do rezidenciyi gubernatora odnak dorogoyu pomerli spochatku Sofiya potim ercgercog z perervoyu u dekilka hvilin Za slovami vodiya ostannimi slovami Franca buli Soferl ne pomiraj lishis zaradi nashih ditej Vsi shestero zmovnikiv buli zaareshtovani Voni vidmovilis vidpovidati na pitannya slidchih lishe odin z nih jmovirno Danilo Ilich zlamavsya i rozpoviv vsi detali v tomu chisli zayaviv sho zbroya bula nadana serbskim uryadom Principa ne mogli prisuditi do strati oskilki jomu bulo lishe 19 rokiv i za avstro ugorskim zakonam vin buv nepovnolitnim Jogo bulo zasudzheno do maksimalnogo terminu 20 rokiv uv yaznennya Jogo trimali u v yaznici u Tereziyenshtadti u vazhkih umovah j pomer vin vid tuberkulozu 28 kvitnya 1918 roku Danilo Ilich Velko Kubrilovich ta Mishko Jovanovich buli povisheni 3 lyutogo 1915 roku Reshta zmovnikiv buli zasudzheni do trivalih terminiv uv yaznennya Chabrinovich yak i Princip pomer u v yaznici do zakinchennya vijni NaslidkiNejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki kviten 2017 Golovna kategoriya Pislya togo yak stalo vidomo pro vbivstvo u Sarayevi pochavsya antiserbskij pogrom Lishe cherez dekilka godin poryadok bulo vidnovleno vijskovimi Oskilki v ubivstvi bula zamishana Serbiya cherez deyakij chas Avstro Ugorshina visunula Serbiyi Lipnevij ultimatum i hocha jogo i bulo prijnyato z yedinim zasterezhennyam ne zadovolnyalas vidpoviddyu j ogolosila Serbiyi vijnu Ce stalo pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni LiteraturaSean McMeekin The Russian Origins of the First World War Belknap Press of Harvard University Press Cambridge 2011 324 p ISBN 978 0 674 06210 8 Drago Љubibratiћ Gavrilo Princip Nolit Belgrad 1969 Vladimir Dedijer La route de Sarajevo Gallimard Paris 1969 Michele Savary La vie et mort de Gavrilo Princip L Age d Homme 2004 Dusan T Batakovic dir Histoire du peuple serbe Lausanne L Age d Homme 2005