Борис Крупницький

Бори́с Дми́трович Крупни́цький (* 24 липня 1894, Медведівка тепер Черкаської області — † 5 травня 1956, Гіммельпфортен, Німеччина) — український науковець, історик, освітній діяч. Професор Українського вільного університету та Богословсько-педагогічної академії в Мюнхені, дійсний член Міжнародної вільної академії наук у Парижі, голова історичної секції Української вільної академії наук.

Борис Дмитрович Крупницький
Ім'я при народженні	Борис Дмитрович Крупницький
Народився	24 липня 1894(1894-07-24) Медведівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	5 травня 1956(1956-05-05) (61 рік) Гіммельпфортен, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	УНР, ФРН Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	професор Українського вільного університету та Богословсько-педагогічної академії в Мюнхені, дійсний член міжнародної у Парижі, голова історичної секції Української вільної академії наук
Галузь	історія
Відомий завдяки	науковець, історик, освітній діяч, дослідник історії України
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Заклад	Український вільний університет
Конфесія	православний
У шлюбі з	Маргарита Шпрекельзен
Гетьман Пилип Орлик 1672–1742. Огляд його політичної діяльности (= Праці Українського Наукового Інституту, т. 42). Варшава, 1938. 251 с. Geschichte der Ukraine [Історія України] (Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts). Leipzig: Otto Harrassowitz, 1939. 324 S. (перевид: Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1963. 307 S.). Hetman Mazepa und seine Zeit (1687—1709) [Гетьман Мазепа та його доба] (Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts). Leipzig: Otto Harrassowitz, 1942. 260 S. Geschichte der Ukraine. Zweite revidierte Auflage (Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts). Leipzig: Otto Harrassowitz, 1943. 322 S. Beiträge zur Ideologie der “Istorija Rusov” (der Geschichte der Reussen) [Про ідеологію "Історії русів"]. Ukrainisches Wissenschaftliches Institut, Berlin, 1945. 26 S. До методологічних проблем історії України. Авґсбурґ: Українська Вільна Академія Наук, 1946. 23 с. Гетьман Данило Апостол і його доба (1727–1734). Авґсбурґ: Українська Вільна Академія Наук, 1948. 192 с. (перевид.: Київ: Україна, 2004. 288 с.). Теорія Третього Риму і шляхи російської історіографії (= Праці членів Церковної Археографічної Комісії Апостольского Візітатора для українців у Західній Европі). Мюнхен, 1952. 29 с. Основні проблеми історії України. Мюнхен: Український Вільний Університет, 1955. 217 с. (перевид.: Київ: АДЕФ-Україна, 2020. 387 с.). Die sowjetische Theorie über die nationalstaatlichen Beziehungen zwischen der Ukraine und Moskau im Dienste der Politik des Kremls [Радянська теорія національно-державних відносин України та Москви на службі політики Кремля]. München, 1955. 22 S. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Його життя і доля. Мюнхен: Дніпрова Хвиля, 1956. 80 с. (перевид.: Київ: Дніпро, 1991. 78 с.). Федералізм на сході Европи (Роздумування з приводу праці Ґ.Ф.Равха "Росія, державна єдність і національні своєрідності"). Париж: Видання Першої української друкарні у Франції, 1956. 36 с. Українська історична наука під Совєтами (1950–1950). Мюнхен: Вид. Інституту для вивчення СССР, 1957. XLVI + 115 с. Зі спогадів історика / Упоряд., вст. стаття, ком. Дмитра Гордієнка; [Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України]. К., 2017. 144 с. Гетьман Мазепа та його доба. Київ: Україна, 2001. 238 с. (перевид.: Київ: Україна, 2003. 240 с.; Київ: Грамота, 2008. 352 с.). Статті 1930-ті Карл XII і Петро І при Полтаві і над Прутом // Літературно--Науковий Вістник, Львів, 1931, т. 106, с. 625–654. J. Chr. Engels Geschichte der Ukraine // Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts in Berlin. Berlin, 1931, Bd. III, S. 75–110. Гетьман Мазепа в світлі німецької літератури його часу // Записки Чина Св. Василія Великого, Жовква, 1932, т. IV, с. 292–315. Окрема відбитка: Жовква, 1932, 27 с. Die wirtschaftlichen Grundlagen der ukrainischen Staatlichkeit // Ukraine von gestern und heute. Berlin: Bernhard & Gräfe, 1933. S. 35–46. Karl XII in der alten und neuen schwedischen Geschichtsschreibung // Forschungen und Forschritte, Berlin, 1933, No. 17, S. 249–250. Mazeppa im historischen Roman Bohdan Lepkyj's // Ukrainische Kulturberichte, Berlin, 1933, No. 2, S. 3–5. Die Rolle der Sitsch in der Geschichte der Ukraine // Ukrainische Kulturberichte, Berlin, 1933, No. 3. Deutsch-ukrainische politische Beziehungen im X.–XVIII. Jahrhundert // Kulturberichte des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts Berlin. Berlin, 1933–34, No. 6, 7–8. Пилип Орлик на Правобережній Україні в 1711 р. // За Державність, Каліш, 1934, т. IV, с. 172–189. Роля Січі в історії України // Дзвони, Львів, 1934, ч. 6–7, с. 321–330. Теофан Прокопович і шведи // Записки Чина Св. Василія Великого, Львів, 1935, с. 296–307. Окрема відбитка: Жовква, 1934, 14 с. Die archäographische Tätigkeit M. Hruschewskyj's // Jahrbücher für Kultur und Geschichte der Slaven, Breslau, 1935, Bd. XI, Heft 3–4, S. 610–621. Проф. Василь Біднов як історик // Вісті Українського Наукового Інституту, Берлін, 1935, ч. 18, с. 1–4. Zu den polnischen Teilungsprojekten von 1709–1711 // Zeitschrift für Osteuropäische Geschichte, Koenigsberg und Berlin, 1935, Bd. IX, Heft 3, S. 388–402. M. Hruschewskyj als Wissenschaftlicher // Beiträge zur Ukrainekunde des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts (= Prof. Michael Hruschewskyj. Sein Leben und sein Wirken). Berlin, 1935, S. 14–28. Zu den Anfängen des Hajdamakentums // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Breslau–Berlin, 1936, Heft 2, S. 263–269. Die Idee der Einheit der Ukraine in der Politik der ukrainischen Hetmane // Ukrainische Kulturberichte, Berlin, 1936, No. 24. Карл XII в старій і новій шведській історіографії // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 46 (= Збірник Мазепа, т. І), с. 64–82. Мазепа в світлі шведської історіографії // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 46 (= Збірник Мазепа, т. І), с. 83–94. Пляни Мазепи в зв’язку з плянами Карла XII. перед українським походом шведів // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 46 (= Збірник Мазепа, т. І), с. 95–106. Мазепа і шведи в 1708 р. // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), с. 3–12. Шведи і населення на Україні 1708–1709 // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), с. 13–23. З реляцій Кайзерлінґа // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), с. 24–35. Miscellanea Mazepiana. Про старечі роки Мазепи. Дата смерти Мазепи // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), c. 88–92. Karl XII und die Ukraine // Nation und Staat, Wien, 1938, Heft 10–11, S. 574–584. Пилип Орлик і Сава Чалий // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1939, т. II., с. 42–45. Окрема відбитка: Прага, 1937, 6 с. 1940-ві Philipp Orlik und die katholische Kirche // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Breslau, 1940, Heft 3–4, S. 427–439. 40-річчя літературно-наукової діяльности Д.І. Дорошенка, Берлін, 1940, V–ХІІІ. (Вступ до "Історії української православної церкви" Д.І. Дорошенка). З життя першої української еміґрації. 1. Анна Орлик і Анна Войнаровська. 2. До арешту генерального осавула Григорія Герцика // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1941, т. III, с. 17–26. Окрема відбитка: Прага, 1940, 12 с. Die ukrainische historische Wissenschaft in der Sowjetunion 1921–1941 // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Breslau, 1941, Heft 2–4, S. 125–151. З історії Правобережжя 1683–1688 // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1942, т. IV, с. 1–31. Окрема відбитка: Прага, 1942, 35 с. Біографія гетьмана Данила Апостола в німецькому журналі з 1728 року // Науковий Збірник Українського Вільного Університету в Празі, Прага, 1942, т. III, с. 211–224. Emotio i ratio в українській національній вдачі // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1943, ч. 3. Ідея проґресу в соціологічній системі В. Липинського // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1944, ч. 4–5. Передрук: Українська Дійсність, Берлін–Прага, 1944, ч. 25. Полковник миргородський Павло Апостол // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1944, т. V, с. 42–46. Гетьман Мазепа в світлі психологічної і політичної методи // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1944, ч. 6–8 (11–13). Передрук: Краківські Вісті, Краків–Відень, 1944, ч. 238, 240, 241, 242. До характеристики української еліти (Елементи ініціятиви і творчости) // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1945, ч. 9–10. Передрук під заголовком "Роля українців у розвитку культури Східньої Европи": Українські Вісті, Берлін, 1945, ч. 14/220, 15/221, 16/222, 17/223, 18–19/224. Три культурні доби Европи // Похід, Гайденав, 1946, ч. І, с. 12–14. Михайло Драгоманів і Вячеслав Липинський (Спроба порівняльної характеристики) // Український Літопис, Авґсбурґ, 1946, ч. 10, с. 1–6. Шляхи української культури // Заграва, Авґсбурґ, 1946, ч. 25, с. 24–32. Гетьман Мазепа в оцінці істориків народників і державників // Похід, Гайденав, 1946, ч. 2, с. 5–14. Силюети наших істориків // Рідне Слово, Мюнхен-Фрайман, 1946, ч. 9–10, с. 62–69. Проблеми авторитета і свободи в Україні // Стежі, Мюнхен–Інсбрук, 1946–1947, ч. 5–6, с. 25–32. Карл XII і східньо-европейські коаліції XVIII ст. // Стежі, Мюнхен–Інсбрук, 1946–1947, ч. 7–10, с. 21–28. Доба Пилипа Орлика і сучасність // Рідне Слово, Мюнхен, 1946, ч. 12, с. 95–99. Карл XII, Наполеон і німці на Сході // Український Літопис, Авґсбурґ, 1947, ч. 15, с. 23–25. Нова реляція про Мазепу з 1707 р. // Похід, Гайденав, 1947, ч. 1, с. 60–64. До основ сучасної европейської культури // Літературний Зошит, Новий Ульм, 1947, ч. 4–5, с. 3–6. Теорії доби і сучасність // Орлик, Берхтесґаден, 1947, ч. 8 і 9. Задунайська Січ (1775–1828) // Українські Вісті, Новий Ульм, 1947, січень. Мандрівка в минуле (Могилянська Академія) // Пугу, 1947. Ярослав Мудрий // Пугу, 1947. Українська суспільно-політична думка в XVIII ст. // Орлик, 1947, ч. 12, с. 1–4; 1948, ч. 1, с. 8–12; 1948, ч. 4, с. 6–8. Східньо-европейські коаліції XVIII ст. // Соборна Україна, Париж, 1947, ч. 3–4, с. 70–74. Українська колонізація, напрям і теорії Драгоманова // Океанічний Збірник, Женева, 1947, кн. ІІІ, с. 6–10; Українські Вісті, Новий Ульм, 1948, ч. 41. Пам’яті Богдана Хмельницького // Українські Вісті, Новий Ульм, 1947, ч. 46. Гетьман Кирило Розумовський в світлі характеристики його нащадка графа Камілла Розумовського // Календар-Альманах на 1948 р., Авґсбурґ-Мюнхен, 1948, с. 164–171. Пилип Орлик і Сава Чалий в новіт. історичній новелі // Арка, 1948, ч. 7. Богдан Хмельницький в світлі української історіографії // Арка, 1948, ІІІ–IV, с. 6–8. Див. передрук у 1995. Богдан Хмельницький як основоположник української закордонної політики // Сучасник, 1948, І, с. 4–13. Богдан Хмельницький і традиції української державности // Орлик, 1948, ч. 3. Початок Хмельниччини // Українські Вісті, Новий Ульм, 1948, ч. 28. Історичні основи европеїзму України // Літературно-Науковий Вісник, Реґенсбурґ, 1948, ч. 1, с. 120–130. The Mazeppiists. The Ukrainian Independence movement of the early 18th Century // The Ukrainian Quarterly, 1948, Vol. IV, No. 3, p. 204–214. Українське питання в світлі сучасних європейських ідей // Українські Вісті, 1948, ч. 87, 89, 90. Німецький журнал 1704 р. про козацтво і Хмельниччину // Записки НТШ, Мюнхен, 1948, т. 156, с. 165–167. Захід і ми // Українські Вісті, 1948, ч. 7, 103 і 104. The West-East Problem in the Historical Development of Russia // The Ukrainian Quarterly 1948, Vol. ІІ, No. 4, p. 297–307. Культурне життя України за гетьмана Данила Апостола. Кіль: Культ.-наук. видавництво Т.Омельченко - Ю.Тищенко, [1949]. 10 с. Мемуари Туре Габріеля Бельке, Університетський Ювілейний Збірник УВУ, 1949, т. V, с. 48–50. Мазепа в світлі психологічної методи, УВАН, Авґсбурґ, 1949, Збірник І, ч. І, Мазепа та його доба, 12 с. Між старим і новим світом // Українські Вісті, 1949, ч. 67. Американські люди // Українські Вісті, 1949, ч. 76 і 77. Українська історична наука на еміграції (1945–1949) в світлі культурної кризи // Українські Вісті, 1949, ч. 79, 80 і 81. 400-ліття козацької фльоти – чайок (Від половини 16–го до половини 19 ст.) // Українські Вісті, 1949, ч. 93, 94, 95, 96. Проблема простору в східньо-европейських війнах новітніх часів // Україна, Париж, 1949, ч. 2, с. 86–88. 1950-ті До світогляду "Історії Русов" // Українські Вісті, 1950, ч. 3–4. Revolutionary Currents in Modern Ukrainian History // The Ukrainian Quarterly, 1950, Vol. VI, No. 1, p. 23–28. Про категорію заперечення в історичному процесі, Українські Вісті, Новий Ульм, 1950, ч. 42. Українська історична наука б НТШ на чолі з М. Грушевським, Українські Вісті, Новий Ульм, 1950, чч. 48, 49, 50. Екзистенціялізм з української історичної перспективи // Українські Вісті, Новий Ульм, 1950, ч. 61. Доба козацько-гетьманської держави // Енциклопедія українознавства, 1950, т. VI, с. 443–465. "Історія України й українських козаків" Й.X. Енґеля та "Історія Русов" // Україна, Париж, 1950, ч. III, с. 162–166. Trends in Modern Ukrainian Historiography // The Ukrainian Quarterly, 1950, Vol. VI, No. 1, p. 337–345. Цензура Третього Райху (уривки зі споминів) // Україна, Париж, 1950, ч. 4, с. 264–266. Україна і Москва та проблема східньо-европейських коаліції // Соборна Україна (Париж–Лондон–Брюссель), 1951, ч. 6–7. Зі студентських споминів історика // Україна, Париж, 1951, ч. 6, с. 446–449; 1952, ч. 7, с. 526–534. Д.І. Дорошенко (Спомини учня) // Науковий Збірник І, Українська Вільна Академія Наук. Нью-Йорк, 1952, с. 9–22. Federalism and the Russian Empire // The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences, No. 4. 1952, Vol. 2, No. 2, 239–260. "Нація" в козацькій Україні XVIII ст. // Україна, Париж, 1952, ч. 8, с. 605–608. П. Орлик як нумізмат // Свобода (недільне видання), 1953, 15 лютого, ч. 7. Д.І. Дорошенко і словенський світ // Український Літопис, Авґсбурґ, 1953, ч. І, с. 57–64. Д.І. Дорошенко – піонер української історичної науки // Український Літопис, Авґсбурґ, 1953, ч. І, с. 91–96. Титан творчого духу України // Український Літопис, Авґсбурґ, 1953, ч. І, с. 113–114. Україна в XVII ст. // Америка, 1953, ч. 138. (Рецензія з приводу оцінки книги Кантемира). Замість відповіді Богатирчукові. (Оцінка Мазепи) // Америка, 1953, ч. 141. Мої спогади про В. Петрова // Україна, Париж, 1953, ч. 9, с. 730–737. Treaty of Pereyaslav and the Political Orientations of B. Chmelnytsky // The Ukrainian Quarterly, 1954, Vol. Х, No. 1, p. 32–40. З приводу статті О. Горбача "З перспективи 700 років" // Християнський Голос, Мюнхен, 1954, ч. 12. Богдан Хмельницький як державний діяч // Українське Слово, Париж, 1954, ч. 640–641. Гетьмани і православна церква в українській державі XVII–XVIII ст. // Віра і Знання (вид. Науково-Богословського Інституту Української Православної Церкви в ЗДА), Нью-Йорк, 1954, с. 63–67. 70-ліття життя і 45–ліття наукової діяльности проф. Д-ра Наталії Полонської-Василенко // Християнський Голос, 1954, березня, ч. 13. Д.І. Дорошенко і його двохтомний "Нарис історії" України" // Український Літопис, Авґсбурґ, 1954, ч. 2, с. 30–34. М. Грушевський і його історична праця "Історія України–Руси" // М. Грушевський, т. 15. Нью-Йорк, 1954, с. І–XXX. Іван Мазепа і його чорноморська політика // Український Самостійник, 1954, ч. 13. Українська політика середини XVII ст. і Швеція // Науковий бюлетень Науково-Дослідн. Інституту при УТГІ, Мюнхен, 1954, ч. 39–40, с. 5–9. (також по-німецьки) Совєтська теорія національно-державних відносин між Україною і Москвою // Науковий бюлетень Науково-Дослідн. Інституту при УТГІ, Мюнхен, 1954, ч. 39–40, с. 19–28. (також по-німецьки) Мазепа і совєтська історіографія // Український Збірник Інституту для вивчення СССР, Мюнхен, 1955, кн. 2, с. 26–30. Die historischen Grundlagen des Europäismus der Ukraine // Die Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart, 1955, No. 1, S. 1–13. Богдан Хмельницький і совєтська історіографія // Український Збірник Інституту для вивчення СССР, Мюнхен, 1955. Кн. 3, с. 82–99. Слов'янська місія германства // Українська літературна газета. Мюнхен, 1955. Ч. 6; 1956. Ч. 1(7). Bohdan Khmelnitsky and Soviet Historiography // Ukrainian Review. Institute for the Study of the USSR. Munich, 1955, I, s. 65–75. До Мазепиної проблематики // Українська літературна газета. Мюнхен, 1956, ч. 2 (8); ч. 3 (9). Федералізм на Сході Европи (Роздумування з приводу праці Г.Ф. Раска "Росія, державна єдність і національні своєрідності") // Українське Слово, Париж, 1956, ч. 739, 740, 741, 742, 744, 745. The Swedish–Ukrainian Treaties of Alliance 1708–1709 // The Ukrainian Quarterly, 1956, Vol. XII. No. 1, p. 47–57. До Мазепиної проблематики. Мазепіяна в закордонних архівах // Українська літературна газета. Мюнхен, 1956, травень, ч. 5. Чи був февдалізм в Київській Русі? // Збірник, присвячений 900–літтю Ярослава Мудрого, УВАН, Мюнхен. В гостях у гетьмана П. Орлика в Салониках (За діярієм 1722–1724) // Вісник, Нью–Йорк, 1957, ч. 1 (99). 1990-ті Богдан Хмельницький в світлі української історіографії // Київська старовина, 1995, № 6, стор. 31–34. / Текст друкується за виданням: Арка. — 1948. — № 3—4 (березень — квітень). — С. 6—8. Публікація та примітки Олексія Яся. Посилання Гетьман Пилип Орлик (1672 — 1742). Його життя і доля [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]. 1947; Гетьман Данило Апостол і його доба, 1948 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Мазепа в світлі психологічної методи, 1949 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Гетьман Пилип Орлик (1672 — 1742). Його життя і доля, 1956 [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] Федералізм на Сході Європи [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] (Роздумування з приводу праці Г.фон Равха «Росія. Державна єдність і національні своєрідності»), 1956; Історіознавчі проблеми історії України [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Мюнхен, 1959; «Українська історична наука під совєтами» (1920–1950 роки) [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.]. Культурне життя за гетьмана Данила Апостола [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Література про Бориса Крупницького О. Красівський. Крупницький Борис Дмитрович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.377 Оглоблин О. Борис Крупницький (1894—1956). В кн.: Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672—1742): його життя і доля. Мюнхен, 1956; Полонська-Василенко Н. Професор д-р Борис Дмитрович Крупницький, його життя і наукова праця (1894—1956): 3. Праці Б.Крупницького. В кн.: Крупницький Б. Українська історична наука під Совєтами (1920—1950). Мюнхен, 1957; Давлєтов О. Р. Б. Д. Крупницький — історик українського козацтва. «Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII—XIX ст.» (Запоріжжя), 1998, вип. 3; Горобець В. М. Борис Крупницький — повернення в Україну. В кн.: Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба. К., 2001; Ясь О. Історична доба у світлі наукової дискусії української еміграції другої половини 40-х рр. ХХ ст. (Б. Крупницький, В. Петров). «Молода нація: Альманах», 2002, № 2; Ясь О. Борис Крупницький. «Історіографічні дослідження в Україні» (К.), 2003, вип. 12. Вінтоняк О. Борис Дмитрович Крупницький, 1894—1956 / «Український історик», 1987, № 01-04 [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] Полонська-Василенко Н. Професор д-р Борис Дмитрович Крупницький, його життя і наукова праця (1894—1956) / «Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету». — Запоріжжя: ЗНУ, 2012. — Вип. XXXIV. — 334 с. [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] Гордієнко Д. Alter ego Бориса Крупницького // Борис Крупницький. Зі спогадів історика / Упоряд., вст. стаття, ком. Дмитра Гордієнка; [Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України]. – К., 2017. – С. 5–16. Примітки . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2019. . Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 23 серпня 2011. Джерела О. В. Ясь. Крупницький Борис Дмитрович [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — . Основу цієї статті становлять матеріали, взяті з проекту «Українці в світі» [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.]. Використано також матеріали Інституту історії України НАН України [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] та . Посилання Борис Крупницький. Історії істориків. Андрій Портнов [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] Крупницький Борис Дмитрович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.231-233 Крупницький Борис [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 776. — 1000 екз.