Uromastyx ocellata — ящірка з роду Шипохвостів з родини Агамових. Поширена в Африці.
Uromastyx ocellata | |
---|---|
Uromastyx ocellata | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
Родина: | Агамові (Agamidae) |
Рід: | Uromastyx |
Вид: | U. ocellata |
Біноміальна назва | |
Uromastyx ocellata Lichtenstein, 1823 |
Опис
Загальна довжина сягає 28 см. Спостерігається статевий диморфізм. Забарвлення — самці забарвлені значно інтенсивніше та яскравіше, ніж самки. Верхня поверхня голови у самців червона або зелена з чорними, зеленими або червоними цятками. Колір спини у них цегляно-червоний або темно-зелений, зрідка синьо-зелений, поверх неї розташовуються 7-8 поперечних рядків жовтих плям з чорною облямівкою. Бічні сторони шиї, тулуба й хвоста темно-зелені, горло та груди світло-зелені або яскраво-сині, іноді синій колір поширюється на боки й бічні частини спини. Черево жовте. Верхня сторона кінцівок брудно-зелена, нижня — біла. Верхня поверхня хвоста синьо-зелена або червонувата, нижня — біла. У самок, на відміну від самців, забарвлення спини більше блякле та тьмяне. Хвіст у них жовтуватий або зелений. Голова коротка та широка. Тулуб сплощений, широкий. На передніх краях вушних отворів збільшеної луски немає. Луска тулуба та кінцівок дрібна і гладенька, лише зовнішня поверхня верхньої частини гомілки вкрита горбкуватою лускою. На нижній стороні стегон наявні по 12-17 стегнових пір з кожного боку. Хвіст порівняно довгий, 85-98% від довжини тіла, і дещо сплощений, вкритий зверху 22-29 поперечними рядками луски з шипиками. Шипи з боків хвоста помітно більше, ніж у середині.
Спосіб життя
Полюбляє гамади (щебеневі пустелі) та регі (кам'янисті пустелі), де селяться по можливості в місцях зростання місцевих видів акації. Часто підіймається по стовбурах на дерева або на чагарники. У разі необхідності може зістрибнути на землю і сховатися у своїй норі, яку викопує тут же, біля коріння дерева. Харчується листям та квітками акацій. Часто їх заставали сплячими або відпочиваючими на гілках акацій досить високо над землею.
Це яйцекладна ящірка. Сезон парування починається у березні. У цей період самці бувають особливо яскраво забарвлені. Вагітність триває 4-6 тижнів, у травні-червні самки відкладають 11-16 яєць. Через 68—93 днів з'являються молоді шипохвости довжиною 7—9 см та вагою 4,5-6,7 г.
Розповсюджена
Мешкає від південно-східного Єгипту, через Судан, Еритрею, Джибуті до північно-західної частини Сомалі.
Джерела
- Wilms, T. (2001): Dornschwanzagamen. Herpeton Verlag Ingrid Köhler, Offenbach,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uromastyx ocellata yashirka z rodu Shipohvostiv z rodini Agamovih Poshirena v Africi Uromastyx ocellata Uromastyx ocellata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Iguanopodibni Iguania Rodina Agamovi Agamidae Rid Uromastyx Vid U ocellata Binomialna nazva Uromastyx ocellata Lichtenstein 1823OpisZagalna dovzhina syagaye 28 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm Zabarvlennya samci zabarvleni znachno intensivnishe ta yaskravishe nizh samki Verhnya poverhnya golovi u samciv chervona abo zelena z chornimi zelenimi abo chervonimi cyatkami Kolir spini u nih ceglyano chervonij abo temno zelenij zridka sino zelenij poverh neyi roztashovuyutsya 7 8 poperechnih ryadkiv zhovtih plyam z chornoyu oblyamivkoyu Bichni storoni shiyi tuluba j hvosta temno zeleni gorlo ta grudi svitlo zeleni abo yaskravo sini inodi sinij kolir poshiryuyetsya na boki j bichni chastini spini Cherevo zhovte Verhnya storona kincivok brudno zelena nizhnya bila Verhnya poverhnya hvosta sino zelena abo chervonuvata nizhnya bila U samok na vidminu vid samciv zabarvlennya spini bilshe blyakle ta tmyane Hvist u nih zhovtuvatij abo zelenij Golova korotka ta shiroka Tulub sploshenij shirokij Na perednih krayah vushnih otvoriv zbilshenoyi luski nemaye Luska tuluba ta kincivok dribna i gladenka lishe zovnishnya poverhnya verhnoyi chastini gomilki vkrita gorbkuvatoyu luskoyu Na nizhnij storoni stegon nayavni po 12 17 stegnovih pir z kozhnogo boku Hvist porivnyano dovgij 85 98 vid dovzhini tila i desho sploshenij vkritij zverhu 22 29 poperechnimi ryadkami luski z shipikami Shipi z bokiv hvosta pomitno bilshe nizh u seredini Sposib zhittyaPolyublyaye gamadi shebenevi pusteli ta regi kam yanisti pusteli de selyatsya po mozhlivosti v miscyah zrostannya miscevih vidiv akaciyi Chasto pidijmayetsya po stovburah na dereva abo na chagarniki U razi neobhidnosti mozhe zistribnuti na zemlyu i shovatisya u svoyij nori yaku vikopuye tut zhe bilya korinnya dereva Harchuyetsya listyam ta kvitkami akacij Chasto yih zastavali splyachimi abo vidpochivayuchimi na gilkah akacij dosit visoko nad zemleyu Ce yajcekladna yashirka Sezon paruvannya pochinayetsya u berezni U cej period samci buvayut osoblivo yaskravo zabarvleni Vagitnist trivaye 4 6 tizhniv u travni chervni samki vidkladayut 11 16 yayec Cherez 68 93 dniv z yavlyayutsya molodi shipohvosti dovzhinoyu 7 9 sm ta vagoyu 4 5 6 7 g RozpovsyudzhenaMeshkaye vid pivdenno shidnogo Yegiptu cherez Sudan Eritreyu Dzhibuti do pivnichno zahidnoyi chastini Somali DzherelaWilms T 2001 Dornschwanzagamen Herpeton Verlag Ingrid Kohler Offenbach ISBN 3 9806214 7 2