Обуда (Будапешт)

О́буда (угор. Óbuda) — стародавнє і до 1873 року самостійне місто в центрі Угорщини. Після об'єднання Обуди, Буди і Пешта в нове місто Будапешт, Обуда отримала статус району столиці Угорщини. Назва Обуда угорською означає Стара Буда (нім. Alt-Ofen).

Обуда
Ратуша Обуди
Загальна інформація
47°33′ пн. ш. 19°01′ сх. д. / 47.550° пн. ш. 19.017° сх. д. / 47.550; 19.017Координати: 47°33′ пн. ш. 19°01′ сх. д. / 47.550° пн. ш. 19.017° сх. д. / 47.550; 19.017
Країна	Угорщина^[1]
Адмінодиниця	^d
Карта
Обуда у Вікісховищі

В Обуді, на дунайському острові, проходить щорічний музичний фестиваль «Сіґет».

Пам'ятки

• Аквінкум — руїни римського міста.
• Руїни римських терм на Флоріан-Тір.
• .
• .
• Фе-Тір — «Головна площа», що прикрашена бронзовою скульптурною композицією «Вони чекають» (угор. Várakozók, встановлено 1986 року, скульптор Імре Варга).
• Палац Зічі на Фе-Тір — елегантна будівля в бароковому стилі (1746-52).
• (1570).
• Музей Кішцеллі.

Історія

Нині Обуда — це найстаріший район Будапешта. До 1873 року — північне передмістя Буди, до XIII століття вона і була Будою, а ще раніше — Аквінкумом.

Перші поселення на території Обуди з'явилися ще в кам'яній добі. Римляни в I столітті до н. е., оцінивши по достоїнству місцеві гарячі джерела, побудували тут Аквінкум — столицю провінції Паннонія. У II столітті місто було зруйноване варварами, а потім кілька разів осаджувалося і було, зрештою, завойоване гунами, від яких в V столітті отримало ім'я Буда — на честь брата короля Аттіли, який склав свою голову в поєдинку з останнім. Тут і розташувалася ставка Аттіли, а згідно «Пісні про Нібелунгів», тут же потім зведений був легендарний Замок Аттіли (Etzelnburg). Згодом, на якийсь час, місто втратило своє значення і було зруйноване. Угорські племена прийшли сюди з-за Карпат близько 900 року і (воєвода) Арпад вдихнув нове життя в старе попелище.

У 1241—1242 роках Буда була зруйнована монголами. Після їх відходу, в 1247 році, король Бела IV вибудував могутню фортецю на південь від свіжих руїн. Поселення, яке виросло навколо Будайської твердині, і стало надалі іменуватися власне Будою — а за поступово відбудованими старими міськими осередками в розмовній мові закріпилося ім'я Обуда. Якесь перейшло і в офіційне діловодство.

У 1541 Будою, Обудою і Пештом оволоділи турки.

У XVIII столітті Обудою володів знатний рід , який побудував в 1746—1752 рр. розкішний бароковий палац на Головній площі (Fo tér). На протилежній стороні площі Фе розташована витончена будівля парафіяльної церкви Св. Петра і Павла. Церква також була побудована на кошти родини Зічі і служила їх родовою усипальнею.

У грудні 1849 року Обуда була включена до складу Буди. Після проголошеного 17 листопада 1873 року урочистого об'єднання Обуди, Буди і Пешта в нове місто Будапешт, Обуда отримала статус району столиці Угорщини. Саме завдяки термальним джерелам Обуди, Будапешт є єдиною європейською столицею, яка має статус курорту.

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. Várakozók szobra. kozterkep.hu. 17 червня 2011. Процитовано 25 травня 2023.(угор.)
3. Az esernyős nők nem csak Óbudán várakoznak. obudaianziksz.hu. 2020. Процитовано 25 травня 2023.(угор.)
4. Цьому поєдинку присвячена поема Янош Араня, «Смерть Буди».
5. Janos Hauszmann: Kleine Geschichte Budapests. — Regensburg, 2012.
6. У хорватській і сербській літературі Обуда іменується: «Stari Budim». Однак, хорватська діаспора Будапешта користується угорським топонімом «Obuda». Словом «Budim» місцеві хорвати величають Будайску фортецю.
7. Janos Hauszmann: Kleine Geschichte Budapests. — Regensburg, 2012.
8. На спільному засіданні ради трьох міст. З тих пір 17 листопада вважається днем народження столиці.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Обуда