Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північнонімецький союз (нім. Norddeutscher Bund) — перша федеральна німецька держава в історії Німеччини, яка лягла в основу створення німецької національної держави. Створений 1867 року військово-політичний блок німецьких держав, із прийняттям конституції 1867 року перетворився на першу німецьку федеративну державу.
| Norddeutscher Bund Північнонімецький союз | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Берлін H G O | ||||
| Державний устрій | Конфедерація | ||||
| Президент | |||||
| - 1867–1871 | Вільгельм I | ||||
| Канцлер | |||||
| - 1867–1871 | Отто фон Бісмарк | ||||
| Законодавчий орган | Рейхстаг | ||||
| - Верхня палата | |||||
| Історія | |||||
| - | 16 квітня 1867 | ||||
| - | 1 липня 1867 | ||||
| - Перетворення на імперію | 18 січня 1871 | ||||
| Сьогодні є частиною |  Данія Німеччина Литва Польща Росія | ||||
| |||||
Історія
Північнонімецький союз 1867—1871 був федеративним об'єднанням 22 незалежних держав північної Німеччини, без Австрії. Створений на основі конституції, ухваленої країнами-членами союзу 1867 року. Федеральна влада контролювала армію та зовнішню політику. Був створений Райхстаґ, парламент, у виборах якого могли голосувати чоловіки із збереженням таємниці голосування. Райхстаґ міг мати справу з бюджетами, але він мав обмежені повноваження порівняно з Федеральною Радою, в якій були представлені члени федерації. Влада в Союзі більшою мірою знаходилась під впливом його засновника, першого та єдиного канцлера Отто фон Бісмарка, прем'єр-міністра Королівства Пруссія, в якому знаходилось 80 % населення конфедерації. Після перемоги над Австрією, Пруссія приєднала незалежні до того Гановер, Гессен-Кассель, Нассау, та Франкфурт-на-Майні. Союз став основою створеної 1871 року Німецької імперії, яка успадкувала більшу частину конституції та прапор.
Північнонімецький союз був створений після перемоги Пруссії над Австрією та рештою держав Німецького союзу в Австро-Прусській війні 1866 року.
Північнонімецький союз став наступником Німецького союзу. Його територія складалася з частин Німецької конфедерації на північ від річки Майн (за винятком Люксембургу), та Гогенцоллерн-Зигмарінгена, східної частини Пруссії, Герцогства Шлезвіг, але до нього не входили Австрія, Баварія, Вюртемберг, Баден, Люксембург, Лімбург, Ліхтенштейн південна частина Великого герцогства Гессе.
Північнонімецький союз посилив економічний вплив Пруссії на північну Німеччину, особливо завдяки митному союзу (нім. Zollverein), членами якого були південнонімецькі країни, які не входили до Північнонімецького союзу. Основним завданням федерації було забезпечення свободи промисловості, чого вимагали ліберально налаштовані представники підприємницького середовища. Наприклад, мита та митні обмеження були скасовані й була створена федеральна поштова та телеграфна служба. Як результат, вдалося досягти вищих темпів економічного зростання та ширших особистих свобод.
На основі Північнонімецького союзу в 1871 р. була створена Німецька імперія. Великою мірою вона зберегла Конституцію, яка залишилась в силі до 1918 р. Конституція давала великі повноваження канцлеру, Отто фон Бісмарку, якого призначав Президент Бундесрату (Пруссія). Таким чином, канцлер «відповідав», але не був підзвітний Райхстаґові. Це дозволило йому скористатись своїм положенням, як ланки між імператором та громадянами. Після конституційної кризи 1862 року Канцлер отримав контроль над військовим бюджетом. Закони забороняли певним державним службовцям, які були основною опозицією Бісмарка в 1860-х, обіймати посади в Райхстазі.
Після перемоги Північнонімецького союзу над Другою французькою імперією та новоствореною Третьою Республікою у Французько-Прусській війні 1871 року, Баварія, Вюртемберг, та Баден (разом з частинами Великого герцогства Гессе які спочатку не приєднались до конфедерації), об'єднались з державами Союзу в Німецьку імперію, а Вільгельму I було присвоєно титул Німецького імператора (а не Імператора Німеччини, оскільки до її складу не входила Австрія).
Див. також
Посилання
- (нім.)
- Originaltext der Verfassung des Norddeutschen Bunds vom 16. April 1867 (auf documentArchiv.de)
Примітки
- Hajo Holborn, A History of Modern Germany, 1840—1945 (1969) ст. 194—199
- Holborn, A History of Modern Germany, 1840—1945 pp 201–2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnonimeckij soyuz nim Norddeutscher Bund persha federalna nimecka derzhava v istoriyi Nimechchini yaka lyagla v osnovu stvorennya nimeckoyi nacionalnoyi derzhavi Stvorenij 1867 roku vijskovo politichnij blok nimeckih derzhav iz prijnyattyam konstituciyi 1867 roku peretvorivsya na pershu nimecku federativnu derzhavu Norddeutscher Bund Pivnichnonimeckij soyuz 1867 1871 Prapor Gerb Nimechchina istorichni kordoni na kartiPivnichnonimecka konfederaciya cherv Pivdenni Nimecki derzhavi yaki priyednalis 1871 u Nimecku imperiyi pomaranchevi Elzas Lotaringiya aneksovana teritoriya vnaslidok Franko prusskoyi vijni 1871 svitlo pomarancheva Chervoni teritoriyi na pivdni nalezhat do Korolivstvo Prussiya Stolicya Berlin 52 31 pn sh 13 24 sh d H G O Derzhavnij ustrij Konfederaciya Prezident 1867 1871 Vilgelm I Kancler 1867 1871 Otto fon Bismark Zakonodavchij organ Rejhstag Verhnya palata Istoriya 16 kvitnya 1867 1 lipnya 1867 Peretvorennya na imperiyu 18 sichnya 1871 Sogodni ye chastinoyu Daniya Nimechchina Litva Polsha Rosiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnonimecka konfederaciyaIstoriyaPivnichnonimeckij soyuz 1867 1871 buv federativnim ob yednannyam 22 nezalezhnih derzhav pivnichnoyi Nimechchini bez Avstriyi Stvorenij na osnovi konstituciyi uhvalenoyi krayinami chlenami soyuzu 1867 roku Federalna vlada kontrolyuvala armiyu ta zovnishnyu politiku Buv stvorenij Rajhstag parlament u viborah yakogo mogli golosuvati choloviki iz zberezhennyam tayemnici golosuvannya Rajhstag mig mati spravu z byudzhetami ale vin mav obmezheni povnovazhennya porivnyano z Federalnoyu Radoyu v yakij buli predstavleni chleni federaciyi Vlada v Soyuzi bilshoyu miroyu znahodilas pid vplivom jogo zasnovnika pershogo ta yedinogo kanclera Otto fon Bismarka prem yer ministra Korolivstva Prussiya v yakomu znahodilos 80 naselennya konfederaciyi Pislya peremogi nad Avstriyeyu Prussiya priyednala nezalezhni do togo Ganover Gessen Kassel Nassau ta Frankfurt na Majni Soyuz stav osnovoyu stvorenoyi 1871 roku Nimeckoyi imperiyi yaka uspadkuvala bilshu chastinu konstituciyi ta prapor Pivnichnonimeckij soyuz buv stvorenij pislya peremogi Prussiyi nad Avstriyeyu ta reshtoyu derzhav Nimeckogo soyuzu v Avstro Prusskij vijni 1866 roku Pivnichnonimeckij soyuz stav nastupnikom Nimeckogo soyuzu Jogo teritoriya skladalasya z chastin Nimeckoyi konfederaciyi na pivnich vid richki Majn za vinyatkom Lyuksemburgu ta Gogencollern Zigmaringena shidnoyi chastini Prussiyi Gercogstva Shlezvig ale do nogo ne vhodili Avstriya Bavariya Vyurtemberg Baden Lyuksemburg Limburg Lihtenshtejn pivdenna chastina Velikogo gercogstva Gesse Pivnichnonimeckij soyuz posiliv ekonomichnij vpliv Prussiyi na pivnichnu Nimechchinu osoblivo zavdyaki mitnomu soyuzu nim Zollverein chlenami yakogo buli pivdennonimecki krayini yaki ne vhodili do Pivnichnonimeckogo soyuzu Osnovnim zavdannyam federaciyi bulo zabezpechennya svobodi promislovosti chogo vimagali liberalno nalashtovani predstavniki pidpriyemnickogo seredovisha Napriklad mita ta mitni obmezhennya buli skasovani j bula stvorena federalna poshtova ta telegrafna sluzhba Yak rezultat vdalosya dosyagti vishih tempiv ekonomichnogo zrostannya ta shirshih osobistih svobod Na osnovi Pivnichnonimeckogo soyuzu v 1871 r bula stvorena Nimecka imperiya Velikoyu miroyu vona zberegla Konstituciyu yaka zalishilas v sili do 1918 r Konstituciya davala veliki povnovazhennya kancleru Otto fon Bismarku yakogo priznachav Prezident Bundesratu Prussiya Takim chinom kancler vidpovidav ale ne buv pidzvitnij Rajhstagovi Ce dozvolilo jomu skoristatis svoyim polozhennyam yak lanki mizh imperatorom ta gromadyanami Pislya konstitucijnoyi krizi 1862 roku Kancler otrimav kontrol nad vijskovim byudzhetom Zakoni zaboronyali pevnim derzhavnim sluzhbovcyam yaki buli osnovnoyu opoziciyeyu Bismarka v 1860 h obijmati posadi v Rajhstazi Pislya peremogi Pivnichnonimeckogo soyuzu nad Drugoyu francuzkoyu imperiyeyu ta novostvorenoyu Tretoyu Respublikoyu u Francuzko Prusskij vijni 1871 roku Bavariya Vyurtemberg ta Baden razom z chastinami Velikogo gercogstva Gesse yaki spochatku ne priyednalis do konfederaciyi ob yednalis z derzhavami Soyuzu v Nimecku imperiyu a Vilgelmu I bulo prisvoyeno titul Nimeckogo imperatora a ne Imperatora Nimechchini oskilki do yiyi skladu ne vhodila Avstriya Div takozhOb yednannya Nimechchini Posilannya nim Originaltext der Verfassung des Norddeutschen Bunds vom 16 April 1867 auf documentArchiv de PrimitkiHajo Holborn A History of Modern Germany 1840 1945 1969 st 194 199 Holborn A History of Modern Germany 1840 1945 pp 201 2